- Головуюча суддя (ВАКС): Сікора К.О.
Справа № 991/904/24
Провадження № 1-кс/991/917/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
його захисників адвокатів ОСОБА_5,
ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2023 року за № 52023000000000187, за підозрою
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть клопотання та заперечень сторони захисту
1.1. 02 лютого 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому детектив (з урахуванням змін до нього, поданих прокурором ОСОБА_3 07 лютого 2024 року) просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 028 000 грн та покласти на підозрюваного обов`язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, та підозрюваними ОСОБА_12, ОСОБА_13 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2023 року за № 52023000000000187.
У кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади чи службового становища в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
На переконання детектива, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
На переконання детектива, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.
1.2. 14 лютого 2024 року до суду надійшли письмові заперечення захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6, у яких він просив відмовити у задоволенні клопотання.
Адвокат звернув увагу, що у власності підозрюваного у теперішній час відсутнє жодне майно, доходи дружини є низькими, на його утриманні перебуває троє малолітніх дітей, а тому запропонований стороною обвинувачення розмір застави є непомірним.
На думку захисника, повідомлені детективом ризики відсутні, адже ОСОБА_4 не притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності, має міцні соціальні зв`язки, призваний на військову службу. За твердженням адвоката, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання та звернув увагу на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, зокрема, відсутність факту вимагання неправомірної вигоди. Також адвокат зазначив, що ОСОБА_4 сумлінно виконував покладені на нього процесуальні обов`язки.
Запропонований детективом розмір застави, на думку захисника, є непомірним для підозрюваного, адже він перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, а з 12 січня 2024 року проходить військову службу, де отримує грошове утримання в орієнтовному розмірі 20 тис. грн на місяць. Також на утриманні підозрюваного перебуває троє неповнолітніх дітей.
Адвокат наголосив, що підстави для застосування запобіжного заходу відсутні, а застава у мінімально визначеному законом розмірі здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
2.3. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та звернув увагу на неправильність кваліфікації, зазначеної у повідомленні про підозру. Також адвокат зазначив, що зафіксовані в ході НСРД розмови не містять прохання ОСОБА_4 надати неправомірну вигоду. Крім того, повідомлені стороною обвинувачення ризики нівельовані перебуванням підозрюваного у складі Збройних Сил України.
У зв`язку з викладеним захисник просив відмовити у задоволенні клопотання.
2.4. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника та наголосив на тому, що не вчиняв кримінального правопорушення. За 6 місяців здійснення контролю за вчиненням кримінального правопорушення стороною обвинувачення була зафіксована лише одна розмова з його участю, а її зміст стосувався грошових коштів для володільців паїв, які не являли собою неправомірну вигоду.
Підозрюваний звернув увагу, що жодного разу не порушував покладених на нього процесуальних обов`язків, заперечив наявність повідомлених прокурором ризиків та повідомив, що з огляду на матеріальний стан не має можливості внести запропонований стороною обвинувачення розмір застави.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання детектива, заперечення сторони захисту, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
Як зазначено у повідомленні про підозру від 08 листопада 2023 року, кримінальне правопорушення було вчинене ОСОБА_4 за таких обставин.
Розпорядженням селищного голови Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 39-К від 18 грудня 2020 року ОСОБА_4 призначений на посаду заступника Великоберезовицького селищного голови з 22 грудня 2020 року.
У липні 2022 року ОСОБА_11 вирішив придбати ПП «Онікс» разом з належним йому майном та для юридичного супроводу процесу уклав договір про надання правничої допомоги з адвокатом ОСОБА_10 .
Під час їх зустрічі з директором ПП «Онікс» ОСОБА_13 останній повідомив, що підприємству належить територія господарських дворів загальною площею 24 га, які розміщені по АДРЕСА_2 . Під час ознайомлення з документацією ПП «Онікс» ОСОБА_10 дізнався про відсутність належного оформлення в установленому законом порядку права власності ПП «Онікс» на зазначені земельні ділянки, у зв`язку з чим був ініційований процес їх оформлення, до якого на договірних засадах були залучені співробітники ТОВ «Галицькі землі».
На початку грудня 2022 року представник ТОВ «Галицькі землі» ОСОБА_14 повідомила ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 про неможливість зареєструвати право власності ПП «Онікс» на деякі земельні ділянки, позаяк 11 листопада 2022 року державний реєстратор зареєструвала право власності на вказані земельні ділянки за Великоберезовицькою селищною радою Тернопільського р-ну Тернопільської обл.
У зв`язку з викладеним у ОСОБА_13 виник умисел на підбурювання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до надання неправомірної вигоди заступнику голови Великоберезовецької селищної ради ОСОБА_4 за нестворення штучних перешкод під час оформлення права власності на вказані земельні ділянки, а також за неоскарження у майбутньому судового рішення щодо скасування реєстрації зазначених земельних ділянок.
31 січня 2023 року ОСОБА_13, перебуваючи в кафе «Арт Авеню» за адресою: просп. Степана Бандери, 53, м. Тернопіль, у ході особистої розмови з ОСОБА_10 повідомив останньому, що для скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, оформленого за Великоберезовицькою селищною радою, необхідно надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 20 000 доларів США для судді Господарського суду Тернопільської області за прийняття рішення в інтересах ПП «Онікс» про скасування державної реєстрації права власності на вказані земельні ділянки, право власності на які 11 листопада 2022 року було зареєстровано за Великоберезовицькою селищною радою.
Також ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_10 про необхідність додаткового надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 20 000 доларів США заступнику голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_4 за неоскарження органом місцевого самоврядування рішення Господарського суду Тернопільської області та невчинення у подальшому перешкод для оформлення права власності на земельні ділянки за ПП «Онікс». ОСОБА_13 взяв на себе зобов`язання подати відповідний позов до Господарського суду Тернопільської обл.
Крім того, ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_10, що для реалізації домовленостей з суддями Господарського суду Тернопільської області щодо передачі неправомірної вигоди може допомогти адвокат ОСОБА_12 .
На початку лютого 2023 року ОСОБА_13 під час зустрічі ОСОБА_10 за місцем роботи ОСОБА_12 з метою подальшого схиляння ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до надання неправомірної вигоди, повідомив їм про необхідність зустрічі із заступником голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_4 та надання йому неправомірної вигоди.
Таким чином ОСОБА_13 підбурив ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до надання неправомірної вигоди заступнику голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_4 .
У лютому 2023 року ОСОБА_13 організував зустріч ОСОБА_10 та ОСОБА_12 із ОСОБА_4 у приміщенні, де здійснює свою адвокатську діяльність адвокат ОСОБА_12 .
У цей час у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на вимагання неправомірної вигоди для себе від ОСОБА_11 через його адвоката ОСОБА_10 . З цією метою під час особистої розмови, останній повідомив, що він має можливість забезпечити неоскарження рішення Господарського суду Тернопільської області на користь ПП «Онікс» та нестворення штучних перешкод під час оформлення права власності на вказані земельні ділянки, однак повідомив про те, що ОСОБА_10 необхідно буде надати йому неправомірну вигоду за це, суму якої він зазначить пізніше.
У подальшому, у лютому 2023 року ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_10 та повідомив, що йому необхідно надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 300 000 доларів США.
Цього ж місяця суддя Господарського суду Тернопільської області ОСОБА_9 відкрила провадження у справі № 921/129/123 за позовом ПП «Онікс» до Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району та державного реєстратора Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_15 про скасування державної реєстрації на земельні ділянки.
У подальшому 02 травня 2023 року ОСОБА_4, перебуваючи за місцем здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_12 особисто зустрівся із ОСОБА_11 та ОСОБА_10 за участі адвоката ОСОБА_12 та висловив вимогу надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 300 000 доларів США з попереднім наданням авансу у сумі 50 000 доларів США.
Окрім цього повідомив, що передача першої частини неправомірної вигоди для нього має відбутися через адвоката ОСОБА_12 і за місцем здійснення ним адвокатської діяльності, на що ОСОБА_12 погодився та сказав, що це буде гарантією передачі решти суми неправомірної вигоди.
Надалі, 10 травня 2023 року ОСОБА_13, перебуваючи у приміщенні кафе «56 кабінет» за адресою: м. Тернопіль, вул. Грушевського, 1, повідомив ОСОБА_11 та ОСОБА_10 про те, що він спілкувався з суддею Господарського суду Тернопільської області та заступником керівника апарату цього суду, які повідомили йому про продовження намірів отримати неправомірну вигоду та прийняти рішення в інтересах ПП «Онікс» та про те, що неправомірну вигоду необхідно буде передати перед судовим засіданням, на якому буде прийнято рішення на користь ПП «Онікс».
30 травня 2023 року ОСОБА_13, перебуваючи у приміщенні кафе «56 кабінет», у ході зустрічі з ОСОБА_10 повідомив йому, що судді, яка розглядає справу за позовом ПП «Онікс», повідомлено суму неправомірної вигоди, яку їй мають надати, а тому вона здійснює розгляд справи таким чином, щоб винести рішення на користь ПП «Онікс».
Таким чином, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади чи службового становища в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності наведених детективом і прокурором фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри детектив надав такі матеріали:
- заяву ОСОБА_11 про злочин від 21 квітня 2023 року, в якій зазначаються обставини вимагання у нього неправомірної вигоди заступником голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_12 та підбурювання його ОСОБА_13 до надання неправомірної вигоди судді Господарського суду Тернопільської області;
- попередній договір купівлі-продажу корпоративних прав від 15 квітня 2023 року, згідно з умовами якого ОСОБА_13 зобов`язується у майбутньому продати ОСОБА_11 100% статутного капіталу ПП «Онікс»;
- протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 21 квітня 2023 року, який повідомив обставини вимагання у нього неправомірної вигоди. Показання ОСОБА_11 узгоджуються з обставинами, зазначеними у заяві про вчинення кримінального правопорушення і повідомленні про підозру та деталізують їх. Зокрема, ОСОБА_11 зазначив, що на зустрічі, організованої ОСОБА_13 з ОСОБА_12 та ОСОБА_4 останній повідомив йому, що за нестворення штучних перешкод ПП «Онікс» у реєстрації права власності на земельні ділянки та неподання апеляційної скарги на рішення Господарського Тернопільської області необхідно надати йому неправомірну вигоду у розмірі 280 тис. доларів США;
- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 13 жовтня 2023 року, який також підтвердив, що ОСОБА_13 висловив вимогу щодо передачі неправомірної вигоди судді Господарського суду Тернопільської області, суддям Верховного Суду, посереднику ОСОБА_16 та ОСОБА_4, а також організував зустріч зі своїм адвокатом ОСОБА_12 та ОСОБА_4, який висловив вимогу передачі неправомірної вигоди у розмірі 300 тис. доларів США;
- ухвали судді Господарського суду Тернопільської області ОСОБА_9 у судовій справі № 921/129/23, які відображають процес розгляду позову ПП «Онікс», зокрема підтверджують факт надходження від ПП «Онікс» позовної заяви про скасування державної реєстрації земельної ділянки, відкриття провадження за заявою від 23 лютого 2023 року та залишення позову без розгляду за заявою ПП «Онікс» від 22 вересня 2023 року;
- розпорядження Голови Великоберезовицької селищної ради від 18 грудня 2020 року № 39-к про призначення ОСОБА_4 на посаду заступника Великоберезовицького селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 22 грудня 2023 року та розпорядження про розподіл обов`язків, згідно з яким до компетенції ОСОБА_4 належали питання, пов`язані з координацією роботи відділу юридичного забезпечення;
- протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-, відеоконтролю особи від 03, 11, 31 травня 2023 року, в яких зафіксовані розмови ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_4 з приводу вирішення питання скасування реєстрації земельних ділянок у судовому порядку, неперешкоджання ОСОБА_4 подальшому їх оформленню та обговорюється необхідність надання та розмір неправомірної вигоди.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх, та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення не є достатньо вагомими для протилежного висновку. Слідчий суддя наголошує, що на цій стадії досудового розслідування встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та пов`язаних з ним заходів забезпечення кримінального провадження. Ці критерії не передбачають обов`язку детальної перевірки та аналізу кваліфікації кримінального правопорушення та встановлення вини конкретної особи.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. Ті докази, які б під час судового розгляду могли б бути приводом для розумного сумніву, під час оцінки обґрунтованості підозри не переконують слідчого суддю в іншому.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, детектив послався на існування ризиків:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 13 травня 2021 року, виданий Тернопільським відділом управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області.
Враховуючи наявність у ОСОБА_4 трьох неповнолітніх дітей, на нього не поширюються законодавчі заборони щодо виїзду чоловіків за межі України, запроваджені на період воєнного стану Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про обґрунтованість доводів детектива щодо існування зазначеного ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів детектива в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Наявність зазначеного ризику обґрунтовується характером та обставинами вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, зокрема, залучення на окремих його етапах інших осіб, не обізнаних у повній мірі з обставинами кримінального правопорушення. Деякі з них, враховуючи керівну посаду ОСОБА_4, могли перебувати у його підпорядкуванні. Також слід врахувати, що до вчинення кримінального правопорушення можуть бути причетні інші особи, яким в ході досудового розслідування повідомлено про підозру.
Викладене свідчить про існування ризику впливу на цих осіб з боку підозрюваного з метою підбурювання їх до відмови від дачі показань чи дачі неправдивих показань.
3.7. Щодо інших ризиків
Слідчий суддя не вважає наявними інші повідомлені детективом ризики, зокрема, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Доводи сторони обвинувачення про існування цих ризиків мають абстрактний характер, а враховуючи, що у теперішній час підозрюваний не здійснює повноваження заступника селищного голови у зв`язку з призовом на військову службу, переконливі підстави для висновку про їх існування відсутні.
3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Водночас, застосований до підозрюваного запобіжний захід має корелюватися із ризиками та їх інтенсивністю, а також з особою підозрюваного, тобто має існувати пропорційність між заходом та мірою обмеження права та дієвості його застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою є: особиста порука, особисте зобов`язання.
Слідчий суддя враховує доводи детектива про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, встановлені ризики.
З іншого боку, відомості про особу підозрюваного, зокрема, наявність міцних соціальних зв`язків, трьох неповнолітніх дітей, проходження в теперішній час військової служби свідчать про низьку інтенсивність встановлених слідчим суддею ризиків.
Наведені обставини переконують слідчого суддю в тому, що більш м`який запобіжний захід, зокрема, особисте зобов`язання, здатний запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.
На користь цього висновку також свідчить той факт, що з часу повідомлення ОСОБА_4 про підозру він не допускав порушення процесуальних обов`язків, з`являвся на виклики слідчого судді, у тому числі в період, коли до нього не був застосований жодний запобіжний захід (з 09 січня 2024 року і до часу розгляду цього клопотання). Ця обставина не спростовує факту існування ризиків та не виключає позапроцесуальну поведінку підозрюваного у майбутньому, втім свідчить, що ризики, зокрема ризик переховування, не мають того ступеню, який виправдовував би застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у запропонованому стороною обвинувачення розмірі.
3.9. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення.
Зокрема, сторона обвинувачення просила покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, та підозрюваними ОСОБА_12, ОСОБА_13 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти.
Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці.
За таких обставин, клопотання детектива про застосування запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Клопотання - задовольнити частково.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, та підозрюваними ОСОБА_12, ОСОБА_13 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Термін дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків визначити два місяці, тобто до 22 квітня 2024 року включно.
4. Повідомити ОСОБА_4 письмово під розпис про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
5. Контроль за виконанням ухвали покласти на детективів, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2023 року за № 52023000000000187.
6. У решті клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1