- Головуючий суддя (ВАКС) : Ткаченко О.В.
Справа № 991/1504/24
Провадження № 1-кс/991/1518/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
28 лютого 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя).
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 13 березня 2023 року за № 620230000000000227.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Підозрюваний ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (інша інформація у скарзі відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Скаржник - адвокат ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання за скаргою адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах власника майна - ОСОБА_4, на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ), яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні за № 620230000000000227 від 13 березня 2023 року.
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
23 лютого 2024 року адвокат ОСОБА_3 звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою, у якій зазначає про те, що 24 листопада 2023 року під час обшуку помешкання за адресою: АДРЕСА_1 слідчими було вилучено в ОСОБА_2 грошові кошти в загальній сумі 1 854 175 доларів США, 1 034 615 євро та 1 561 800 грн.
У скарзі адвокат зауважує, що вилучені грошові кошти належать ОСОБА_4, не мають жодного відношення до обставин кримінального провадження та знаходилися у ОСОБА_2 на зберіганні. А отже, відповідно до ч. 6 ст. 236 КПК України, вказані грошові кошти не відносять до речей і документів, щодо яких слідчим суддею надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, що свідчить про їх статус як тимчасово вилученого майна.
Адвокат також зазначає, що ОСОБА_4 дізнався про вилучення належних йому грошових коштів після того як вніс за підозрюваного ОСОБА_2 заставу, тобто 24 січня 2024 року. Після чого, 05 лютого 2024 року ОСОБА_4 звернувся до детектива із заявою про повернення тимчасово вилучених коштів. За результатами розгляду згаданої заяви, детективом ОСОБА_5 було винесено постанову від 07 лютого 2024 року про відмову в її задоволені, яку заявник отримав лише 13 лютого 2024 року.
У зв`язку з чим скаржник просить відновити ОСОБА_4 пропущений строк звернення до суду з поважних причин, а також зобов`язати уповноважену особу органу досудового розслідування повернути ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1 500 000,00 (один мільйон п`ятсот тисяч 00 центів) Доларів США та 1 400 000,00 (один мільйон чотириста тисяч 00 євроцентів) Євро, які були вилучені в ОСОБА_2 24.01.2024 року в рамках кримінального провадження № 620230000000000227 від 13.03.2023 року під час обшуку помешкання за адресою АДРЕСА_1 .
На підтвердження зазначеної у скарзі інформації скаржник долучив до неї такі матеріали: копію заяви про повернення тимчасово вилучених коштів; копію постанови детектива від 07 лютого 2024 року; копію договору безоплатного зберігання грошових коштів від 31 березня 2023 року тощо.
Слідчий суддя дослідив скаргу адвоката ОСОБА_3 та додані до неї матеріали.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України: «Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 171 КПК України: «Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 234 КПК України: «Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду».
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 236 КПК України: «При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном».
Зі змісту наведених норм кримінального процесуального права видно, що:
- під час розгляду клопотання про обшук, слідчий суддя має встановити, в тому числі, наявність підстав вважати, що відшукувані стороною обвинувачення речі і документи мають значення для досудового розслідування, а відомості, які у них містяться, можуть бути доказами під час судового розгляду;
- у випадку задоволення відповідного клопотання, слідчий суддя в ухвалі про дозвіл на обшук має зазначити перелік речей, документів або осіб, для виявлення яких він проводиться;
- при обшуку слідчий (детектив) та/або прокурор мають право вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, та дозвіл на відшукання яких прямо надано в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку, разом з тим, у випадку вилучення іншого майна (яке не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання) таке майно вважається тимчасово вилученим.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 304 КПК України: «Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії».
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України: «Скарга повертається, якщо: скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення».
Зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів видно, що 24 листопада 2023 року слідчими Державного бюро розслідувань було проведено обшук на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року за адресою: АДРЕСА_1, в якій тимчасово мешкав ОСОБА_2 .
Слідчий суддя звертає увагу на те, що з огляду на вимоги абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, бездіяльність слідчого та/або прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, виникає через 48 годин після вилучення майна, у випадку його неповернення особі, в якої його було вилучено.
Зі змісту скарги вбачається, що клопотання про арешт майна органом досудового розслідування подано не було, а тому слідчий суддя вважає, що бездіяльність уповноважених осіб органу досудового розслідування почалася 26 листопада 2023 року та могла бути оскаржена протягом десяти днів, тобто не пізніше 06 грудня 2023 року.
Враховуючи те, що адвокат звернувся з вказаною скаргою до Вищого антикорупційного суду 23 лютого 2024 року, тобто з пропущенням передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України строку, слідчий суддя зазначає, що вказані обставини є підставою для повернення скарги адвокату ОСОБА_3 .
Слідчий суддя також не вбачає підстав для поновлення процесуального строку, оскільки він був пропущений скаржником не з поважних причин, з огляду на те, що скаржник має право на звернення до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, незалежно від наявності у скаржника рішення про відмову у задоволенні клопотання про повернення тимчасово вилученого майна. Тобто, слідчий суддя не бере до уваги доводи скаржника про те, що 10-ти денний строк на звернення з відповідною скаргою необхідно відраховувати з 13 лютого 2023 року, оскільки у даному випадку оскаржується не рішення уповноваженої особи органу досудового розслідування, а її бездіяльність.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 33-1, 214, 303-304, 306, 376 КПК України, дійшов висновку про повернення скарги адвокату Михайленку Є.О.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
Скаргу на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ), яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні за № 620230000000000227 від 13 березня 2023 року - повернути адвокату ОСОБА_3 .
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1