- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/1331/24
Провадження 1-кс/991/1341/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального ОСОБА_3 про продовження строку обов`язків, покладених на
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, у кримінальному провадженні №52023000000000062 від 07.02.2023,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор ОСОБА_3 просить продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Клопотання обґрунтовано тим, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000062 від 07.02.2023 за підозрою, серед інших, першого заступника начальника Тернопільської обласної військової адміністрації (далі - Тернопільської ОВА) ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.06.2023 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 27 серпня 2023 року включно, та одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200,00 грн. У разі внесення застави на підозрюваного покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
29.06.2023 ОСОБА_4 звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави.
За наведеного, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з одночасним покладенням обов`язків, зазначених в ухвалі слідчого судді від 28.06.2023. Строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків неодноразово продовжувався ухвалами слідчих суддів, востаннє ухвалою від 22.12.2023 на строк два місяці.
Водночас прокурор зазначає про необхідність продовження строку дії відповідних обов`язків, так як встановлені у ході досудового розслідування ризики, передбачені п.п. 1-3 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Карім того, прокурор посилається на неможливість закінчити досудове розслідування кримінального провадження, оскільки станом на момент звернення із клопотанням, стороною захисту не завершено ознайомлення із зібраними матеріалами досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_5 зазначила, що не заперечує проти задоволення клопотання. Додатково повідомила, що стороні захисту відкрито матеріали досудового розслідування та наразі здійснено ознайомлення майже з усім обсягом матеріалів кримінального провадження.
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти продовження строку дії покладених обов`язків, зазначивши про їх добровільне виконання, оскільки такі обов`язки не обтяжують його та не створюють перешкод під час несення ним військової служби.
Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Тобто, при вирішенні питання про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя, керуючись загальними приписам, які регулюють застосування запобіжного заходу, з урахуванням додаткових відомостей, та має дослідити наступне: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу чи покладених обов`язків; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; 4) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Із матеріалів клопотання вбачається, що детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000062 від 07.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4, який відповідно до наказу начальника Тернопільської ОВА призначений на посаду першого заступника начальника Тернопільської ОВА, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за наступних обставин.
31.01.2023 ОСОБА_4 з корисливих мотивів, керуючись метою власного протиправного збагачення, висловив засновнику та бенефіціарному власнику ТОВ «АВАКС ПРОФ» ОСОБА_6 прохання надати неправомірну вигоду в загальній сумі 1 766 113 грн для себе та третьої особи за вчинення ним як службовою особою Тернопільської ОВА, з використанням наданого йому службового становища, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій щодо оплати з державного бюджету заборгованості перед ТОВ «АВАКС ПРОФ» за укладеними з Департаментом капітального будівництва Тернопільської ОВА наступними договорами:
-№ 262 від 27.09.2021 щодо будівництва гідротехнічних споруд веслувального каналу центру веслування та водних видів спорту з інфраструктурою «Водна Арена Тернопіль» в м. Тернопіль та на території Тернопільського району;
-№ 261 від 21.09.2021 щодо поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення С200107 Надрічне-Рекшин на ділянці км 0+000 - км 10+500 (окремими ділянками) Тернопільської області;
-№ 4 від 10.01.2021 щодо експлуатаційного утримання упродовж 2022-2024 років автомобільних доріг загального користування місцевого значення Кременецького району Тернопільської області.
Крім того, 23.02.2023 ОСОБА_4 висловив прохання додатково надати для нього та начальника Тернопільської ОВА ОСОБА_8, голови Тернопільської обласної ради ОСОБА_11 неправомірну вигоду в розмірі 10 % за вчинення цими службовими особами в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій щодо узгодження та включення Департаментом капітального будівництва Тернопільської ОВА, який підконтрольний йому та заступнику начальника Тернопільської ОВА ОСОБА_12, об`єкта «Капітальний ремонт вул. Данила Галицького, м. Збараж на ділянці км 2+434-км 4+021 (окремими ділянками) Тернопільської області» (з розробкою проектної документації) до переліку відповідних об`єктів, які потребують фінансування за рахунок залишків не використаних у попередні роки коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 23.02.2023 ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою із заступником начальника Тернопільської ОВА ОСОБА_12, висловили ОСОБА_6 прохання надати для них і начальника Тернопільської ОВА ОСОБА_8 попередньо обумовлену суму неправомірної вигоди, уточнивши що її сума повинна становити не 1 766 113 грн, а 1 790 587 грн.
Крім того, ОСОБА_12, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4, повідомив ОСОБА_6, що у випадку одержання неправомірної вигоди ініціює перед ОСОБА_8 питання про укладення з ТОВ «АВАКС-ПРОФ» у 2023 році нових договорів на суму до 10 млн грн на виконання робіт на території Вишнівецької громади Кременецького району Тернопільської області, експлуатаційного утримання доріг тощо.
У подальшому 09.03.2023 ОСОБА_4, перебуваючи в одному з кабінетів у будівлі Тернопільської ОВА, одержав від ОСОБА_6 300 000 грн як частину такої неправомірної вигоди від загальної суми 1 790 587 грн.
17.03.2023 ОСОБА_6, діючи на виконання вказівки ОСОБА_4, передав для останнього 300 000 грн директору Департаменту капітального будівництва Тернопільської обласної військової адміністрації ОСОБА_9 у його службовому кабінеті.
Таким чином, перший заступник начальника Тернопільської ОВА ОСОБА_4, підозрюється в тому, що в період з 11.01.2023 по 17.03.2023, діючи, зокрема за попередньою змовою із заступником начальника Тернопільської ОВА ОСОБА_12, з використанням наданого службового становища неодноразово висловлював прохання ОСОБА_6 надати неправомірну вигоду в сумі від 1 766 113 грн до 1 790 587 грн, що згідно з ч. 1 примітки до ст. 368 КК України становить особливо великий розмір, а також одержав неправомірну вигоду у великому розмірі, в загальній сумі 600 000 гривень, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого службового становища.
26.06.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
18.01.2024 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.
При цьому слідчий суддя зауважує, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та долученими до матеріалів клопотання доказами.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування.
Отже повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених доказах, тож слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми.
28.06.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду по справі № 991/5686/23 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 27 серпня 2023 року, та одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200,00 грн.
29.06.2023 за підозрюваного ОСОБА_4 внесено визначений ухвалою розмір застави та відповідно останнього звільнено з-під варти з покладенням наступних обов`язків строком на 2 місяці з моменту звільнення з-під варти: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися із міста Тернополя та Тернопільської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.07.2023 вказану ухвалу слідчого судді в частині покладення на підозрюваного обов`язків не відлучатися із міста Тернополя та Тернопільської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду та носити електронний засіб контролю скасовано, в решті залишено без змін.
Ухвалами слідчих суддів від 25.08.2023, 25.10.2023 та 22.12.2023 строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків неодноразово продовжувався, зокрема востаннє - на строк два місяці, тобто до 22.02.2024 включно.
Оскільки строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, закінчується, вказане стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії таких обов`язків.
Водночас прокурор зазначає, що на виконання доручення прокурора від 18.01.2024 про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування стороні захисту у вищевказаному кримінальному провадженні детективами Національного бюро виконуються вимоги ст. 290 КПК України щодо надання доступу до матеріалів досудового розслідування, наразі триває ознайомлення сторони захисту із зібраними під час досудового розслідування доказами.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст. 2 КПК України, необхідно виконати приписи ст.290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, які також необхідно вручити підозрюваному та його захиснику.
Виконання зазначених дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При цьому, як стверджує прокурор у клопотанні, встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов`язків.
Перевіряючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовує прокурор, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Інкримінований ОСОБА_4 злочин, згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 12 КК України, є особливо тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Крім того, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, у відповідності до примітки до ст. 45 КК України віднесене до корупційних злочинів, за вчинення якого відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України виключено можливість застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, а так само, згідно з ч. 1 ст. 69 КК України, виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти росії» (Smirnova v. russia №71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Слідчий суддя також зважає на те, що за час перебування ОСОБА_4 на посаді Першого заступника начальника Тернопільської ОВА, останній отримав широке коло знайомих як у обласній військовій адміністрації та обласній раді, так і в органах влади різного рівня, якими ОСОБА_4 може скористатись для того, щоб покинути територію України. У даному контексті вартим уваги є встановлений п. 2-8 Правил перетинання державного кордону громадянами України порядок ухвалення рішення про виїзд за межі країни за допомогою системи «Шлях», відомості про водія до якої вносяться, у тому числі обласними державними військовими адміністраціями. Державна прикордонна служба України приймає рішення про пропуск водія на підставі витягу з розпорядження відповідної обласної військової адміністрації та наявності відомостей у системі «Шлях». Вказане, з огляду на обставини справи та перебування ОСОБА_4 на посаді першого заступника Тернопільської ОВА свідчить про його можливість перетину державного кордону та відповідної можливості втечі з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також ОСОБА_4 має паспортом громадянина України для виїзду за кордон, протягом 2021 року 4 рази перетинав державний кордон України.
Крім того, не відкидається з огляду на умови, які існують в Україні, можливість нелегального перетину кордону підозрюваним, який нині проходить військову службу та у зв`язку з цим високою є вірогідність виконання ним бойових завдань безпосередньо у зоні активних бойових дій, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати державний кордон у місцях ведення активних бойових дій.
Водночас не може залишатися поза увагою слідчого судді наявність у підозрюваного ОСОБА_4 достатніх майнових активів для тривалого проживання за межами території України, що зможе забезпечити останньому можливість перебувати поза юрисдикцією правоохоронних органів України в умовах налагодженого побуту.
Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі підозрюваного ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Оцінюючи продовження існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує, що 18.01.2024 відповідно до доручення прокурора у кримінальному провадженні детективом ОСОБА_14 сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, тож наразі триває стадія ознайомлення сторони захисту із зібраними органом досудового розслідування доказами.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
За наведених обставин, оскільки стороною обвинувачення на даний момент вже зібрані необхідні докази у кримінальному провадженні, які визнані прокурором достатніми для закінчення досудового розслідування в одній із форм, визначених ст. 283 КПК України, а з огляду на перебування таких речей та документів у володінні органу досудового розслідування, підозрюваний не має реальних способів їх знищити, спотворити чи приховати, тож, на переконання слідчого судді, ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, втратив свою актуальність, зважаючи на стадію кримінального провадження.
При оцінці наявності ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Водночас суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом, а відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
Також слідчий суддя враховує, що обіймаючи посаду Першого заступника начальника Тернопільської ОВА, ОСОБА_4 може використати зв`язки із керівництвом обласної військової адміністрації та безпосередньо або через вказаних осіб впливати на показання працівників КП «Тернопількомунінвест», директора Департаменту капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації ОСОБА_9, заявника ОСОБА_6 та інших свідків, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, які, враховуючи імовірний вплив на них, можуть змінити свої показання під час судового розгляду кримінального провадження, коли будуть допитуватись безпосередньо судом. За таких умов, слідчий суддя приходить до висновку про достатню ймовірність ризику впливу ОСОБА_4 на свідків у цьому кримінальному провадженні.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженими продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість виконати вимоги ст.290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування до спливу строку дії встановлених обов`язків, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 .
Вартим уваги є й те, що сторона захисту не заперечувала проти задоволення клопотання, а підозрюваний також зауважив, що виконання обов`язків жодним чином не обтяжує його та не перешкоджає виконанню обов`язків, пов`язаних із несенням військової служби.
За наведеного, слідчий суддя прийшов до переконання, що продовження строку дії обов`язків матиме найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, а такі обов`язки на цій стадії кримінального провадження є необхідними і достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Отже, вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя вважає доведеною необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_4 строком на два місяці обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
З урахуванням положень ч.ч. 4, 5 ст. 115, ч. 7 ст. 194 КПК України строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, підлягає продовженню на два місяці, тобто до 21.04.2024 включно.
З огляду на викладене, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.9, 176-179, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, до 21.04.2024 включно.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52023000000000062 від 07.02.2023.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1