Документ № 117344881

Справа № 991/1306/24

Провадження 1-кс/991/1316/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку обов`язків, покладених на

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26.09.2022,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор ОСОБА_3 просить продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року; здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26.09.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_26 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 369 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.07.2023 підозрюваному ОСОБА_4 змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 500 000 грн та покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

ОСОБА_4 булозвільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави, а строк дії покладених на ньогообов`язків, з урахуванням уточнень та виключень певних обов`язків, неодноразово продовжувався ухвалами слідчих суддів, востаннє ухвалою від 04.01.2024 на строк до 23.02.2024 включно.

Водночас прокурор зазначає про необхідність продовження строку дії відповідних обов`язків, так як встановлені у ході досудового розслідування ризики, передбачені п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Карім того, прокурор посилається на неможливість закінчити досудове розслідування кримінального провадження, оскільки станом на момент звернення із клопотанням, стороною захисту не завершено ознайомлення із зібраними матеріалами досудового розслідування та речовими доказами.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 просили клопотання задовольнити частково з огляду на те, що встановлені слідчими суддями ризики з ходом здійснення ефективного досудового розслідування мають тенденцію до зниження, зокрема наразі прокурор вказує лише на два з них - незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Водночас прокурор не зазначає, яка б саме дія чи бездіяльність підозрюваного могли перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, а ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних на даній стадії кримінального провадження є мінімальним.

Щодо конкретних обов`язків, які покладені на підозрюваного, сторона захисту просила не продовжувати строк дії обов`язку здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, враховуючи встановлену попередніми ухвалами відсутність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Водночас захисник зазначає, що коли справу буде передано для розгляду по суті, спілкування ОСОБА_4 з іншими підозрюваними (обвинуваченими) буде неминучим, а тому просить викласти обов`язок утримуватися від спілкування, виключивши з нього підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, а також письмові заперечення захисника, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Тобто, при вирішенні питання про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя, керуючись загальними приписам, які регулюють застосування запобіжного заходу, з урахуванням додаткових відомостей, та має дослідити наступне: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу чи покладених обов`язків; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; 4) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

Із матеріалів клопотання вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26.09.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_26 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 369 КК України.

За версією органу досудового розслідування, влітку 2022 року ОСОБА_10 утворив і очолив організовану групу, метою діяльності якої було заволодіння бюджетними коштами шляхом укладення договорів здійснення поставок товарів по державних закупівлях за завідомо завищеними цінами, із залученням підконтрольних йому суб?єктів господарювання, та надання неправомірної вигоди уповноваженим службовим особам держаних органів, установ та організацій, які в силу своїх посадових обов`язків мали можливість забезпечити організованій групі укладення відповідних договорів для досягнення вказаної злочинної мети, для чого залучив ОСОБА_11, ОСОБА_28 та інших невстановлених осіб.

Крім того, в період серпня-вересня 2022 року ОСОБА_4, будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, перебуваючи на посаді Першого заступника Міністра розвитку громад, територій, висловив ОСОБА_10 прохання надати йому неправомірну вигоду в розмірі, яка буде становити 7-10 відсотків від суми укладених у майбутньому договорів про закупівлю товару між підконтрольним Мінрегіону ДІ «УкрНДІводоканалпроект» та підконтрольними ОСОБА_10 суб`єктами господарювання, за забезпечення ОСОБА_4 підписання прямих договорів по завищеній ціні та узгодження переліків обладнання. А в період з 18.01.2023 по 21.01.2023, за пособництва залученої ОСОБА_4 до злочинної діяльності особи, а саме ОСОБА_26, одержав від ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_28 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі, в загальній сумі 399 600 доларів США (14 612 812,56 грн).

21.01.2023 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

22.01.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а 09.10.2023 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.

При цьому слідчий суддя зауважує, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та долученими до матеріалів клопотання доказами.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування.

Отже, повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених доказах, тож слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням ряду обов`язків.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.02.2023 зазначену вище ухвалу слідчого судді скасовано та застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 50 000 236 грн.

Ухвалою слідчого судді від 17.03.2023 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням ряду обов`язків. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 20.04.2023 зазначену ухвалу слідчого судді скасовано та застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 9 930 800 грн з покладенням певних обов`язків.

Ухвалою слідчої судді від 19.06.2023, яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.07.2023, підозрюваному ОСОБА_4 змінено запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 серпня 2023 року з визначенням розміру застави - 5 000 000 грн та покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, у випадку внесення застави.

21.07.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду змінено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 500 000 грн з покладенням певних обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КК України. Станом на 25.07.2023 за ОСОБА_4 внесено визначену суму застави.

Ухвалами слідчих суддів від 19.09.2023, 17.10.2023, 14.12.2023, 04.01.2024 строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків продовжувався, востаннє до 23.02.2024. При цьому, ухвалою від 19.09.2023 не був продовжений обов`язок: «не відлучатись з м. Львова до Львівського, Дрогобицького, Стрийського та Золочівського районів Львівської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду та за умови закріплення/активації електронного засобу контролю»; ухвалою слідчого судді від 04.12.2023 з переліку покладених на підозрюваного обов`язків виключений обов`язок «носити електронний засіб контролю»; ухвалою слідчого судді від 14.12.2023 виключено обов`язок утримуватися від спілкування з «будь-якими іншими особами».

Оскільки строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, закінчується 23.02.2024, вказане стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії таких обов`язків.

Водночас прокурор зазначає, що 09.10.2023 підозрюваного ОСОБА_4 повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26.09.2022 та надано стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, наразі триває ознайомлення сторони захисту із зібраними під час досудового розслідування доказами.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст. 2 КПК України, необхідно виконати приписи ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, які також необхідно вручити підозрюваному.

Водночас прокурор зауважує, що спрогнозувати точні строки виконання таких вимог наразі неможливо, оскільки матеріали кримінального провадження налічують понад 70 томів, у тому числі понад 50 носіїв інформації із записами результатів проведених НСРД та оперативно-розшукових заходів, а на час звернення з цим клопотанням продовжується ознайомлення стороною захисту з матеріалами, при цьому динаміка їх ознайомлення свідчить, що воно буде завершено в строк не менше двох місяців.

Виконання зазначених дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При цьому, як стверджує прокурор у клопотанні, встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов`язків.

Водночас учасники зазначають, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду у повному обсязі був спростований висновками, викладеними у попередніх ухвалах слідчих суддів, зокрема у зв`язку з належною поведінкою підозрюваного протягом часу розслідування, який мав достатньо можливостей для його актуалізації та реалізації. Таким чином, прокурор не зазначає про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Перевіряючи наявність ризиків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовує прокурор, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Водночас суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом, а відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

Ризик здійснення підозрюваним впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні продовжує існувати та обумовлений, серед іншого, тим, що у підпорядкуванні ОСОБА_4 перебували працівники Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, у сфері управління якого перебуває Український державний науково-дослідний і проектно-вишукувальний інститут «УкрНДІводоканалпроект», серед працівників яких є свідки у кримінальному провадженні, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний наділений потенційною можливістю як самостійно, так і через інших осіб, впливати на свідків, використовуючи свій авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози тощо), з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності. Водночас є підстави вважати, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на інших підозрюваних у кримінальному провадження з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки у ході своєї злочинної діяльності підтримував зв`язок з учасниками організованої групи та іншими особами, узгоджував з ними спільні злочинні дії, такі особи володіють інформацію про протиправну діяльність ОСОБА_4 та можуть надати щодо нього викривальні показання.За таких умов, слідчий суддя приходить до висновку про достатню ймовірність ризику впливу ОСОБА_4 на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Слушними є доводи сторони обвинувачення про продовження існування ризику перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином. Як зазначає прокурор та як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 обіймав посаду у Мінрегіоні, представляв його інтереси у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, адміністрацією підприємств, установ, організацій і громадянами, а також у зовнішніх відносинах відповідно до законодавства та за час перебування на таких посадах набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, у тому числі з метою можливого штучного створення обставин/документів для надання вигляду правомірності своїх дій.

Крім того, слідчий суддя враховує, що інкримінований ОСОБА_4 злочин, згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 12 КК України, є особливо тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Крім того, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, у відповідності до примітки до ст. 45 КК України віднесене до корупційних злочинів, за вчинення якого відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України виключено можливість застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, а так само, згідно з ч. 1 ст. 69 КК України, виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом. Встановлена слідчими суддями обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та пов`язане з цим очікування можливого суворого покарання свідчить про можливість здійснення підозрюваним дій, спрямованих на незаконний вплив на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженими продовження існування ризиків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином.

Разом з цим, слідчий суддя зауважує, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування до спливу строку дії встановлених обов`язків, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 .

Продовження строку дії таких обов`язків матиме найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, а такі обов`язки на цій стадії кримінального провадження є необхідними і достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Отже, вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Водночас слідчий суддя дійшов висновку про доцільність подальшого покладання на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язку здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, що забезпечить перебування ОСОБА_4 на території України з метою оперативного прибуття підозрюваного на виклик слідчого, прокурора або суду для участі у процесуальних діях та достатньою мірою гарантує його належну процесуальну поведінку.

Таким чином, слідчий суддя вважає доведеною необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року; здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

З урахуванням положень ч.ч. 4, 5 ст. 115, ч. 7 ст. 194 КПК України строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, підлягає продовженню на два місяці, тобто до 21.04.2024 включно.

З огляду на викладене, клопотання прокурора належить задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-179, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч.5 ст.194 КПК України, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року;

- здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, до 21.04.2024 включно.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26.09.2022.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1