- Головуюча суддя (ВАКС): Сікора К.О.
Справа № 991/1528/24
Провадження № 1-кс/991/1542/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
його захисника адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 вересня 2019 року за № 52019000000000842, за підозрою
ОСОБА_4, громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Прип`ять Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть клопотання
1.1. 26 лютого 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому прокурор просив продовжити дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 на два місяці.
Також прокурор просив продовжити на два місяці строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 вересня 2019 року за № 52019000000000842 (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду);
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Клопотання обґрунтоване тим, що Національним антикорупційним бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 вересня 2019 року за № 52019000000000842, за підозрою ОСОБА_4, ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
У межах кримінального провадження ОСОБА_4 23 січня 2024 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри (25 жовтня 2023 року) та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України. До підозрюваного в теперішній час застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На переконання прокурора, наразі існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
За твердженням прокурора, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.
ІІ. Позиція учасників провадження
2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 зазначив, що підстави для задоволення клопотання прокурора відсутні, оскільки повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується виключно на неправдивих показаннях свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_23, також стверджував, що укладання договорів (у тому числі поставки будівельних матеріалів) мало на меті досягнення виключено результатів господарської діяльності корпорації «Укрбуд», про що свідчbть листування ОСОБА_4 з ОСОБА_7 .
Також адвокат наголосив, що ОСОБА_4 наразі обіймає посаду заступника керівника ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ», відтак цілодобовий домашній арешт створює значні перешкоди при виконанні ним покладених на нього обов`язків, а тому у разі продовження дії цього запобіжного заходу, просив його змінити на домашній арешт у певний період доби.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Положення ч. 3 ст. 199 КПК України орієнтують слідчого суддю додатково з`ясовувати:
- обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу;
- обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
3.3. Обставини, встановлені слідчим суддею
06 листопада 2023 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 06 січня 2023 року, із забороною останньому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, та покладенням обов`язків, зазначених у п. 1.1. цієї ухвали.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 січня 2024 року строк дії цього запобіжного заходу та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків було продовжено до 03 березня 2024 року.
23 січня 2024 року стороні захисту відкрито матеріали досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, та у теперішній час здійснюється ознайомлення з ними.
3.4. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
Як зазначено у зміненому повідомленні про підозру від 23 січня 2024 року, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, за таких обставин.
У період січня - лютого 2018 року у ОСОБА_4, який на той час був народним депутатом України VIII скликання, а також який здійснював контроль корпорації «Укрбуд», до якої входять, зокрема, ТОВ «Північно-Український будівельний Альянс», ТОВ «БК «Укрбудмотаж», ТОВ «Спецбуд-Плюс», ПАТ «Укренергомонтаж» та ТОВ «Укрбуд Девелопмент», виник умисел на заволодіння коштами, виділеними на виконання робіт з реконструкції технічних територій арсеналів, баз та складів зберігання ракет та боєприпасів Збройних Сил України (надалі - ЗСУ).
Для реалізації умислу ОСОБА_4 вирішив залучити підконтрольних йому осіб, зокрема, ОСОБА_18 (здійснював контроль діяльності та координував дії керівників корпорації «Укрбуд») та директора ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» ОСОБА_19
02 березня 2018 року наказом Міністра оборони України № 94 «Про організацію виконання робіт з реконструкції технічних територій арсеналів, баз та складів, зберігання ракет та боєприпасів Збройних сил України на 2018 рік» Управління забезпечення живучості Центрального управління безпеки військової служби ЗСУ (надалі - Управління) визначено замовником виконання робіт з реконструкції технічних територій військових частин.
До вчинення кримінальних правопорушень також було залучено:
(1) ОСОБА_20 (обіймав посаду Першого заступника начальника Генерального штабу ЗСУ), який відповідав за напрямок безпеки військової служби ЗСУ, виконання ними функцій і покладених завдань, координував та контролював діяльність Центрального управління безпеки військової служби ЗСУ (надалі - Центральне управління ЗСУ);
(2) ОСОБА_21 (обіймав посаду начальника Управління), який відповідно до своїх посадових обов`язків, зокрема, відповідав та здійснював контроль за виконанням заходів, цільових програм, цільовим використанням коштів і майна в ЗСУ відповідно до бюджетних програм статей кошторису Міністерства оборони України, за якими Центральне управління є відповідальним виконавцем або співвиконавцем; очолював Центральне управління та здійснює керівництво його діяльністю;
(3) ОСОБА_22 (обіймав посаду начальника Управління), який відповідно до своїх посадових обов`язків, зокрема, відповідав за здійснення фінансового контролю за використанням державних коштів, які передбачені на виконання заходів Програми живучості у ЗСУ, та здійснював контроль за станом витрачання матеріальних цінностей.
Зазначені особи вступили в попередню змову з ОСОБА_4 та підконтрольними йому особами для вчинення кримінального правопорушення, а саме заволодіння чужим майном (державними коштами, виділеними на реконструкції технічних територій арсеналів, баз та складів зберігання ракет та боєприпасів ЗСУ), тобто вирішили використовувати службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання юридичними особами, підконтрольними ОСОБА_4 (виконавцями робіт), права на одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі) та, як наслідок, попередньої оплати - без законних на те підстав.
Надалі ці особи ( ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_24 ) діяли спільно та узгоджено.
У період з березня по травень 2018 зазначені особи забезпечили визначення виконавцями робіт з реконструкції технічних територій військових частин підконтрольних ОСОБА_4 суб`єктів господарювання (ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», ТОВ «БК «Укрбудмонтаж»).
Так, було укладено три державні контракти на реконструкцію технічних територій арсеналів, баз та складів для зберігання ракет та боєприпасів ЗСУ, а саме:
- 17 травня 2018 року державний контракт № 362/5/18/1 між Міністерством оборони України (надалі - Замовник) та ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» (надалі - Виконавець);
- 07 серпня 2018 року державний контракт № 362/5/18/7 між Міністерством оборони України (надалі - Замовник) та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» (надалі - Виконавець);
- 14 вересня 2018 року державний контракт № 362/5/18/8 між Міністерством оборони України (надалі - Замовник) та ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» (надалі - Виконавець).
При цьому ОСОБА_18 та ОСОБА_4 стало відомо про наявність обмежень, передбачених у Постанові Кабінету Міністрів України (надалі - КМУ) № 1764 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва», а також у Постанові КМУ № 117 від 23 квітня 2014 року «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», що стосувалися попередньої оплати (авансу) для придбання (закупівлі) матеріалів виключно у розмірі, що не перевищує 30 % вартості річного обсягу робіт, на строк не більше 3 місяців. Ці нормативні положення перешкоджали заволодінню державними коштами.
Надалі ОСОБА_4 та ОСОБА_18 усвідомлюючи, що єдиним можливим способом усунення зазначених перешкод є використання службового становища службових осіб Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ, а також органів військового управління ЗСУ, які наділені повноваженнями ініціювати внесення змін у нормативно-правові акти в частині збільшення розміру попередньої оплати (авансу) та строку її використання (і, як наслідок, відповідного звітування). Ці зміни, зокрема, забезпечили б можливість збільшення розміру фінансування (авансування), а також надали б достатній час для вжиття заходів щодо приховування факту заволодіння відповідними державними коштами. При цьому належне фінансово-економічне обґрунтування для внесення змін в нормативно-правові акти, а відповідно і збільшення розміру попередньої оплати (авансу), було відсутнє.
У зв`язку з цим, ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» спрямовувало на адресу Міністерства оборони України лист з проханням ініціювати питання щодо внесення змін до постанов та, як наслідок, здійснення попередньої оплати робіт, передбачених контрактом, на строк до 18 місяців та в обсязі до 80% від вартості робіт за контрактом.
У період з 08 червня по 31 жовтня 2018 року ОСОБА_18 звернувся до ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 з проханням здійснити супровід розгляду та підготувати відповідні документи для подання проекту змін на розгляд КМУ.
Зазначені особи, усвідомлюючи відсутність фінансово-економічного обґрунтування для внесення змін до нормативно-правових актів, а також непогодження цих змін Департаментом фінансів Міністерства оборони України, який повідомляв, що реалізація проекту постанови може спричинити позбавлення можливості забезпечення ефективного, цільового, раціонального використання бюджетних коштів, а також виникнення ризиків втрат коштів Державного бюджету України, підготували відповідний проект змін до постанов КМУ, який зрештою був підписаний Міністром оборони України ОСОБА_12
31 жовтня 2018 року було прийнято постанову КМУ «Про внесення змін до постанов КМУ від 27 грудня 2001 року № 1764 і від 23 квітня 2014 року № 117» у запропонованій Міністерством оборони України редакції та доручено Міністерству оборони України оформити її в триденний строк відповідно до Регламенту.
Надалі 16 листопада 2018 року Міністерство фінансів України спрямувало на адресу Міністерства оборони України проект постанови КМУ, який завізувало із зауваженнями, зазначивши про ненадання Міністерством оборони України до вказаних проектів постанов фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків щодо необхідності збільшення розміру та терміну авансування, а також про те, що реалізація положень проекту постанови може мати наслідком відволікання бюджетних коштів на тривалий період та утворення дебіторської заборгованості, а також несвоєчасне виконання робіт.
19 листопада 2018 року ОСОБА_20 доповів ОСОБА_12 про наявні зауваження, проте наполягав на необхідності прийняття змін до постанов. З урахуванням позиції ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22, які були ініціаторами змін до постанов, ОСОБА_12 підписав відповідні документи.
Після їх надходження до КМУ ОСОБА_18 та ОСОБА_4 шляхом обміну інформацією, із залученням службових осіб КМУ, здійснювали контроль та супровід процесу їх опрацювання. У подальшому Постанова КМУ «Про внесення змін до постанов від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 р. № 117» підписана Прем`єр-міністром України, опублікована та набрала чинності 30 листопада 2018 року.
Отже, 30 листопада 2018 року внаслідок зловживання своїм службовим становищем ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 юридичні особи, підконтрольні ОСОБА_4, одержали право на отримання попередньої оплати (авансу) на строк до 18 місяців та в обсязі до 80% від вартості робіт за контрактом, - без законних на те підстав.
ОСОБА_24 та ОСОБА_19, усвідомлюючи, що відсутня необхідність у виділенні додаткового фінансування, а також будучи обізнаними з ходом виконання контракту № 362/5/18/7 (а саме про те, що будівництво фактично не ведеться), 11 та 20 грудня 2018 року підписали Додаткові угоди № 2 та № 3, якими передбачено збільшення розміру попередньої оплати (у відсотковому відношенні) та строків її використання, а також розміру зобов`язань на 2018 рік та, як наслідок, розміру попередньої оплати.
При цьому при підписанні додаткових угод ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_24 усвідомлювали відсутність обґрунтованої необхідності збільшення розміру попередньої оплати та строку її використання (і, як наслідок, відповідного звітування), а також відсутність необхідного рішення головного розпорядника бюджетних коштів.
Таким чином ОСОБА_19, зловживаючи службовим становищем директора ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» - Виконавця робіт за Контрактом, підписавши вказані додаткові угоди, створив передумови для безпідставного та економічно необґрунтованого додаткового фінансування (авансування).
В свою чергу ОСОБА_24 умисно використав службове становище всупереч інтересам служби з метою заволодіння державними коштами на користь юридичної особи, підконтрольної ОСОБА_4, а саме діючи на порушення вказаних вище вимог законодавства, якими визначено його службове становище, створив умови для одержання ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» права на одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі) - без законних на те підстав.
В період з 19 до 20 грудня 2018 року ОСОБА_21 і ОСОБА_24, з урахуванням змін до постанов КМУ, на підставі листів ОСОБА_19 (який усвідомлював неможливість виконання робіт, про що листами неодноразово повідомляв Замовника) від 05 грудня 2018 року № 217/18 та від 20 грудня 2018 року № 236/18 підготували і подали на погодження та затвердження два рішення щодо здійснення попередньої оплати за Контрактом № 362/5/18/7 від 07 вересня 2018 року (надалі - Рішення) на загальну суму 312 458 028,12 грн., які ОСОБА_20 погодив.
Не пізніше 21 грудня 2018 року ОСОБА_21 на виконання вказівки ОСОБА_20 подав ці Рішення Заступнику Міністра оборони України ОСОБА_13, який з урахуванням позиції ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 - ініціаторів відповідних Рішень, підписав їх.
22 грудня 2018 року ОСОБА_21 підписав платіжні доручення № 362/28, 362/44, на підставі яких Міністерство оборони України переказало ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» державні кошти як попередню оплату за Контрактом від 07 серпня 2018 року № 362/5/18/7 на загальну суму 312 458 028,12 грн.
26 грудня 2018 року та 27 грудня 2018 року Міністерство оборони України переказало як попередню оплату бюджетні кошти на загальну суму 312 458 028,12 грн на небюджетний рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «БК Урбудмонтаж».
Отже, внаслідок вчинення зловживання своїм службовим становищем ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 (за організації та керування ОСОБА_4 та ОСОБА_18 ) ТОВ БК «Укрбудмонтаж» (юридична особа, підконтрольна ОСОБА_4 ) одержала попередню оплату (аванс) на загальну суму 312 458 028,12 грн - без законних на те підстав, а у ОСОБА_4, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 з`явилася можливість розпоряджатися відповідними коштами. Таким чином ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_24 вчинили заволодіння державними грошовими коштами на загальну суму 312 458 028,12 грн на користь ТОВ БК «Укрбудмонтаж».
Вказане призвело до втрати Міністерством оборони України активів у сумі 312 458 028,12 грн, чим завдано матеріальну шкоду (збитки) на вказану суму, що відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.
Після вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (заволодіння державними коштами на загальну суму 312 458 028,12 грн на користь ТОВ БК «Укрбудмонтаж», шляхом зловживання службовим становищем ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 ) у ОСОБА_4, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 з`явилася можливість розпоряджатися відповідними коштами.
При цьому вони знали, що після одержання коштів можливим є встановлення джерела їх походження, факту володіння ними, а також вжиття заходів до унеможливлення їх використання шляхом накладення арешту, конфіскації тощо. Враховуючи це, ОСОБА_4, ОСОБА_18 та ОСОБА_19, діючи за попередньою змовою, вирішили вчинити фінансові операції, метою яких було фактичне використання цих коштів, приховання та маскування їх незаконного походження та володіння ними, джерела їх походження, місцезнаходження.
Після цього ОСОБА_4 надав вказівки ОСОБА_7 (який був відповідальний за напрямок здійснення фінансових операцій в товариствах корпорації «Укрбуд»), ОСОБА_18 та ОСОБА_23 (яка на той час фактично виконувала функції головного бухгалтера товариств корпорації «Укрбуд», у тому числі мала доступ до системи «Клієнт-банк» ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», ТОВ «Спецбуд-Плюс», ТОВ «Укрбуд Девелопмент», і не була обізнаною з відповідним злочинним планом щодо заволодіння державними коштами) здійснити операції щодо їх переказу на рахунки підконтрольних товариств на потреби, не пов`язані з виконанням будівництва за контрактами з Міністерством оборони України.
У подальшому ОСОБА_19 як директор ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» (Покупець) та ОСОБА_8 як директор ТОВ «Спецбуд-Плюс» (Постачальник) підписали договори поставки будівельних матеріалів № 051118 від 05 листопада 2018 року та № 191118 від 19 листопада 2018 року (без мети їх реального виконання).
Крім того, 26 грудня 2018 року між ТОВ «КАСА НАРОДНОЇ ДОПОМОГИ» (надалі - ТОВ «КНД») (Фінансова установа) та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» (Позичальник) укладено договір № 2612001/1/000-КЮС/18, відповідно до якого Фінансова установа надає Позичальнику кошти у формі відзивної поновлювальної кредитної лінії на загальну суму 350 000 000,00 грн. Того ж дня ОСОБА_23 вчинила низку переказів безготівкових коштів між рахунками товариств, внаслідок чого штучно створено заборгованість ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» перед ТОВ «КНД» на загальну суму 312 000 000 грн.
27 грудня 2018 року, 28 січня 2019 року, 28 лютого 2019 року ОСОБА_19 з метою доведення до кінця спільного з ОСОБА_4 та ОСОБА_18 злочинного плану щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, підписав платіжні доручення щодо переказу коштів з небюджетного рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «БК Урбудмонтаж», які надійшли від Міністерства оборони України, на загальну суму 276 342 000 грн, на рахунок ТОВ «Спецбуд-Плюс» з призначенням платежу: «авансовий платіж на поставку будівельних матеріалів…». Після надходження коштів на рахунок ТОВ «Спецбуд-Плюс» 260 925 000 грн повернуті на рахунки ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», відкриті в ПАТ АБ «Укргазбанк» та АТ «КБ «ГЛОБУС», з призначенням платежу «повернення авансу…», та у подальшому використані на потреби, не пов`язані з виконанням Контракту (у тому числі на погашення штучно створеної заборгованості перед ТОВ «КНД»). Залишок коштів ТОВ «Спецбуд-Плюс» також використано на потреби, не пов`язані з виконанням Контракту. Крім того, в період з 08 січня до 01 лютого 2019 року з небюджетного рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «БК Урбудмонтаж» бюджетні кошти, які надійшли від Міністерства оборони України за Контрактом, переказано на рахунки ТОВ «ТРОЙБЕРГ ЛТД» у сумі 34 257 966,19 грн та ТОВ «ВАТРА-ЛЕВ» у сумі 1 857 739,56 грн на потреби, не пов`язані з виконанням Контракту.
Відповідні операції щодо перерахування коштів здійснила ОСОБА_23 на виконання вказівки ОСОБА_7, за погодженням з ОСОБА_4 .
Таким чином шляхом вчинення фінансових операцій з коштами в особливо великому розмірі на загальну суму 312 457 705,75 грн, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (заволодіння державними коштами на загальну суму 312 458 028,12 грн на користь ТОВ БК «Укрбудмонтаж», шляхом зловживання службовим становищем ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 ) ОСОБА_4, ОСОБА_18 та ОСОБА_19, діючи за попередньою змовою, фактично використали ці кошти, приховали та замаскували їх незаконне походження та володіння ними, джерело походження, місцезнаходження.
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме організації та керуванні заволодінням чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, а саме вчиненні фінансової операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненому за попередньою групою осіб, в особливо великому розмірі.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри підтверджується наданими прокурором та дослідженими у судовому засіданні матеріалами, зокрема:
- листами ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» № 0566 від 26 червня та № 0820 від 31 серпня 2018 року, надісланим на адресу Міністерства оборони України, якими товариство ініціювало внесення змін до Постанови КМУ № 1764, якими б передбачалась можливість перерахування попередньої оплати в розмірі понад 30%, а саме до 80% вартості річного обсягу робіт, та збільшення терміну звітування з 3 місяців до 18 місяців (т. 3, а.с. 95-96, 100-101);
- листами Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/5257 від 10 серпня та № 248/7212 від 26 жовтня 2018 року, надісланими на адресу Центрального управління безпеки військової служби ЗСУ, в яких зазначено, серед іншого, що реалізація проекту постанови в частині здійснення попередньої оплати на виконання робіт з реконструкції технічних територій військових частин, які будуть здійснені в наступних бюджетних періодах, призведе до зростання дебіторської заборгованості, відволікання коштів на тривалий період, а також виникнення ризиків втрат коштів Державного бюджету України (т. 3, а.с. 102-103);
- протоколом огляду документів (вилучених 23 січня 2023 року в Кабінеті Міністрів України) від 26-27 січня 2023 року, відповідно до якого встановлено обставини подання та розгляду проекту постанови КМУ «Про внесення змін до постанов КМУ від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 р. № 117» (т. 3, а.с. 105-121);
- протоколом огляду документів (вилучених у Міністерстві оборони України) від 27 грудня 2023 року, відповідно до якого встановлено обставини ініціювання проекту постанови КМУ «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 р. № 117», подання її на розгляд КМУ, а також подальшого внесення змін до державних контрактів та здійснення попередньої оплати на надмірний строк та в надмірному обсязі, що призвело до утворення безнадійної дебіторської заборгованості, і, як наслідок, втрати активів Міністерством оборони України в сумі 307 561 676,99 грн, чим нанесено матеріальну шкоду (збитки) на вказану суму (т. 3, а.с. 122-137);
- протоколами огляду (матеріалів НСРД щодо ОСОБА_18 за період 26 березня - 26 вересня 2018 року) від 10 січня та 10 лютого 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_18 був відповідальним від товариств корпорації «Укрбуд» за підготовку та подачу документів для укладання відповідних контрактів, контролював хід їх укладання та виконання, а також процес одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі), в тому числі внесення відповідних змін у законодавство (т. 5, а.с. 65-121);
- протоколами огляду мобільного телефону (iPhone A1901) ОСОБА_4 від 10-11, 16-17, 22, 14 серпня 2022 року, відповідно до якого (1) під час спілкування ОСОБА_4 з ОСОБА_18 останній звітує про виконану роботу, погоджує питання господарської діяльності, у тому числі на об`єктах будівництва Міністерства оброни України; обговорюються питання фінансування, внесення відповідних змін у законодавство; (2) під час спілкування з абонентами « ОСОБА_25 », « ОСОБА_26 » та « ОСОБА_27 » ОСОБА_4 надсилає їм пропозиції до проекту ЗУ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» в частині додаткового фінансування реконструкції технічних територій арсеналів, баз та складів, зберігання ракет та боєприпасів Збройних Сил України, які просить підтримати; (3) ОСОБА_4 контролює прийняття Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 р. № 117» (наявне спілкування з вказаних питань з ОСОБА_28 ); ОСОБА_4 контролює використання грошових коштів та надає вказівки ОСОБА_7 щодо їх перерахування (наявне спілкування з вказаних питань з ОСОБА_7 ); ОСОБА_4 під час спілкування з невстановленим абонентом « ОСОБА_29 ( НОМЕР_2 )» ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомляє про можливість прийняття необхідних йому нормативно-правових актів в КМУ, а також про те, що відображає власні доходи як доходи дружини ОСОБА_30 (т. 4, а.с. 26-170);
- протоколами огляду файлу-звіту «WhatsApp_Report.ufdr» (резервної копії месенджера WhatsApp, зареєстрованого абонентом з номером НОМЕР_3, що належить ОСОБА_18 ) від 01 серпня, 01, 06, 09 березня, 21-22 лютого 2023 року, відповідно до яких: встановлено (1) листування з ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 контролює господарську діяльність через ОСОБА_18, в тому числі щодо укладання та виконання державних контрактів з реконструкції технічних територій арсеналів, баз та складів, зберігання ракет та боєприпасів ЗСУ; (2) ОСОБА_18 повідомляє ОСОБА_4 та погоджує з ним питання щодо вжиття заходів, спрямованих на внесення змін до чинного законодавства в частині збільшення розміру попередньої оплати до 80% та термінів звітування до 18 місяців; встановлено листування з ОСОБА_20 (останній контактує з ОСОБА_18, у тому числі на неофіційних зустрічах, сприяє господарській дяльності товариств, належних до корпорації «Укрбуд», зокрема вживає заходів до укладання контрактів з реконструкції технічних територій арсеналів, баз та складів, зберігання ракет та боєприпасів Збройних Сил України саме з ними, створює умови для одержання ними вигоди - права на одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі), у тому числі шляхом ініціювання питання щодо внесення змін в чинне законодавство; встановлено листування з ОСОБА_31 (останній за дорученням ОСОБА_18 контролює розгляд та прийняття на засіданні КМУ проекту постанови КМУ «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 р. № 117»; встановлено листування з ОСОБА_6 (останній підзвітний ОСОБА_18 та був відповідальний за фактичне виконання робіт за відповідними державними контрактами; встановлено листування з ОСОБА_11 (останній сприяє ОСОБА_18 у вирішенні питань взаємодії товариств, належних до корпорації «Укрбуд», та Міністерства оборони України, в тому числі у підготовці проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 р. № 117» (т. 6, а.с. 1-48);
- щорічною декларацією ОСОБА_4 (особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) за 2018 рік, відповідно до якої, серед іншого, дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_30 є власником ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» з часткою 59,4 %, а ОСОБА_4 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Укрбуд Девелопмент» (т. 1, а.с. 139-203);
- протоколом огляду (матеріалів кримінального провадження за участю спеціалістів - працівників Державної аудиторської служби України від 14 лютого - 13 грудня 2022 року), відповідно до якого внаслідок укладання посадовими особами Міністерства оборони України Контракту № 362/5/18/7 та додаткових угод до нього з порушенням норм чинного законодавства; затвердження посадовими особами Міністерства оборони України рішень щодо здійснення попередньої оплати з порушенням чинного законодавства і як наслідок незаконного перерахування бюджетних коштів; неповернення ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» невикористаного авансу, а використання його на цілі, не передбачені Контрактом; відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «БК «Укрбудмонтаж»; недоведення Міністерством оборони України в судових інстанціях належних та допустимих доказів порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» попередньої оплати, призвело до утворення безнадійної дебіторської заборгованості (дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником). І як наслідок Міністерством оборони України втрачено активів в сумі 307 561 676,99 грн, чим нанесено матеріальну шкоду (збитки) на вказану суму (т. 4, а.с. 4-126);
- протоколом огляду (державного контракту № 362/5/18/7 від 07 серпня 2018 року) від 06 жовтня 2021 року, яким встановлено умови виконання контракту, у тому числі авансування (т. 2, а.с. 141-171);
- протоколом огляду (довідки про вартість виконання будівельних робіт та витрат (Форма КБ-3) та актів приймання виконаних робіт) від 08 жовтня 2021 року, відповідно до якого встановлено, що за період 2018-2019 років за державним контрактом № 362/5/18/7 від 07 серпня 2018 року виконано будівельних робіт на загальну суму 16 008 322,96 грн (т. 2, а.с. 172-175);
- протоколом огляду (арсеналів ВЧ НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_3 ) від 27 жовтня 2021року, яким зафіксовано фактично виконані роботи за державним контрактом № 362/5/18/7 від 07 серпня 2018 року (т. 3, а.с. 1-28);
- висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 406-Е від 17 серпня 2022 року, яким встановлено, серед іншого, що обсяг та вартість фактично виконаних будівельних робіт за державним контрактом, укладеним між Міністерством оборони України та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» № 362/5/18/7 від 07 серпня 2018 року у цінах на дату виконання робіт становить 16 008 322,96 грн (т. 3, а.с. 29-60);
- висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 4562-Е від 24 березня 2023 року, яким встановлено, що розмір заборгованості перед Міністерством оборони України під час виконання державного контракту № 362/5/18/7 від 07 серпня 2018 року на виконання робіт з «Реконструкції технічної території арсеналу» (шифр РТ-К19) становить 307 561 676,99 грн (т. 3, а.с. 61-93);
- листами начальника НОМЕР_6 військового представництва Міністерства оборони України ОСОБА_32 № 1177 від 09 жовтня, № 1258 від 29 жовтня, 1363 від 21 листопада, № 1412 від 30 листопада, № 1519 від 14 грудня 2018 року, надісланими на адресу начальника управління забезпечення живучості Центрального управління безпеки військової ЗСУ щодо зриву термінів виконання робіт за державним контрактом № 362/5/18/7 від 07 серпня 2018 року (т. 3, а.с. 138-142);
- листами Центрального управління безпеки військової служби ЗСУ № 362/2/2773 від 03 грудня та № 362/2/2950 від 13 грудня 2018 року, надісланими на адресу ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» про існуючі передумови зриву виконання робіт за державним контрактом № 362/5/18/7 від 07 серпня 2018 року (т. 3, а.с. 144-145);
- листом ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» № 218/18 від 05 грудня 2018 року, надісланим на адресу Центрального управління безпеки військової служби ЗСУ про недопущення працівників на об`єкт у зв`язку зі змінами в порядку надання СБУ допуску, ненадання проекту фундаментної плити (зазначеним листом ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» безпосередньо підтвердив неможливість виконання своїх зобов`язань (виконання робіт будівельних робіт) відповідно до календарного плану) (т. 3, а.с. 151-152);
- додатковими угодами № 2 від 11 грудня 2018 року та № 3 від 20 грудня 2018 року до державного контракту, укладеного між Міністерством оборони України та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» № 362/5/18/7 від 07 серпня 2018 року, відповідно до яких передбачено збільшення розміру попередньої оплати та терміни її використання (т. 3, а.с. 154-160);
- листами директора ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» № 217/18 від 05 грудня 2018 року та № 236/18 від 20 грудня 2018 року, надісланим на адресу Центрального управління безпеки військової служби ЗСУ, у якому директор ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» просить перерахувати на користь товариства попередню оплату для виконання робіт за умовами контракту № 362/5/18/7 від 07 серпня 2018 року у сумі 8 888 028,12 грн та 303 570 000,00 грн відповідно (т. 3, а.с. 161, 153 );
- рішеннями від 19 та 20 грудня 2018 року про здійснення попередньої оплати у розмірі 8 888 028,12 грн та 303 570 000,00 грн (відповідно) за умовами контракту, укладеного між Міністерством оборони України та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» № 362/5/18/7 від 07 серпня 2018 року (т.3 а.с. 162-167);
- вимогами на оплату (перерахунок коштів) № 362/31 від 21 грудня 2018 року та № 362/28 від 20 грудня 2018 року (підписані ОСОБА_21 ) Міністерством оборони України на користь ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» на загальну суму 312 458 028,12 грн (т. 3, а.с. 168-169);
- договорами про членство, взаємовідносини та співпрацю між Українською державною будівельною корпорацією «Укрбуд» та (1) ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» № 427 від 27 липня 2010 року, (2) ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» № 436 від 17 квітня 2013 року, (3) ТОВ «Спецбуд-Плюс» № 435 від 17 квітня 2013 року, (4) ЗАТ «Укренергомонтаж» № 428 від 27 червня 2010 року, (5) ТОВ «Укрбуд Девелопмент» № 433 від 25 березня 2013 року (т. 1, а.с. 60-70, 74-75);
- протоколом допиту свідка (зі стенограмою) ОСОБА_7 від 29 грудня 2021 року, який повідомив, що керівництво роботою товариств, належних до корпорації «Укрбуд», здійснював ОСОБА_4, який, серед іншого, керував рахунками товариств. Також пояснив, що наприкінці грудня 2018 року він особисто доповів ОСОБА_4 про надходження грошових коштів від Міністерства оборони України за контрактами з будівництва захищених складів для боєприпасів та отримав вказівку про включення «механізмів» по виведенню 300 млн грн на користь ОСОБА_4 (т. 7, а.с. 246-268);
- протоколами допиту свідків (зі стенограмами) ОСОБА_23 та ОСОБА_9 від 24 листопада 2022 року, які повідомили, що у 2018-2019 роках вони працювали в корпорації «Укрбуд», зокрема, ОСОБА_23 зазначила, що здійснювала перерахування коштів по рахункам товариств, які входять до корпорації «Укрбуд» (ТОВ «Північно-Український будівельний Альянс», ТОВ «Спецбуд Плюс», ТОВ «Укрбуд Девелопмент», ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», ТОВ «Укренергомонтаж» та ін.) за вказівками ОСОБА_4, а також ОСОБА_7, але тільки після погодження з ОСОБА_4 (т. 7, а.с. 226-241);
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 (колишній директор ТОВ «Спецбуд-Плюс») від 05 червня 2023 року, який повідомив, що був номінальним керівником ТОВ «Спецбуд-Плюс», належного до корпорації «Укрбуд», фактично господарської діяльності не здійснював, перерахування грошових коштів здійснювалось ОСОБА_23, яка фактично виконувала функцію головного бухгалтера корпорації «Укрбуд». Договори на поставку будівельних матеріалів, які укладались між ТОВ «Спецбуд-Плюс» та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», підписував за вказівкою ОСОБА_33, який керував роботою ТОВ «Спецбуд-Плюс», ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», ПрАТ «Укренергомонтаж». Також зазначив, що фактичним власником групи компаній «Укрбуд» був ОСОБА_4, а ОСОБА_18 контролював роботу «Укрбуду» в частині отримання дозволів, усунення перешкод під час укладання та виконання контрактів, ОСОБА_7 відповідав за фінансову частину. Про існування заборгованості у ТОВ «Спецбуд Плюс» перед ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» дізнався від ОСОБА_19 у листопаді 2019 року (т. 7, а.с. 269-274)
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 01 червня 2023 року, який повідомив, що ухвалою Господарського суду м. Києва його призначено розпорядником майна ТОВ «БК «Укрбудмонтаж». Загальна сума вимог Міноборони складає 312 574 962 грн, які ним визнані в повному обсязі. Підставою визнання цих вимог є наявність контракту № 362/5/18/7 від 07 серпня 2018 року, платіжних документів про перерахування грошових коштів, а також документів щодо невиконання робіт за умовами контракту (т. 7, а.с. 242-245);
- протоколом допиту свідка ОСОБА_34 (на цей час директор ТОВ «БК «Укрбудмонтаж») від 06 червня 2023 року, який повідомив, що у 2021 році він став керівником ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», на рахунках товариства станом на вересень 2021 року залишок грошових коштів не перевищував двох тисяч гривень. На цей час сума не змінилась, оскільки господарську діяльність ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» не веде з 20 грудня 2020 року. Щодо виконання контракту з Міноборони, то йому відомо, що було перераховано на користь товариства понад 300 млн грн, станом на цей час виконана незначна частина роботи, також зазначив, що на цей час виконати контракт з Міноборони без залучення інвестицій від держави або інших джерел ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» не може (т. 7, а.с. 275-278);
- протоколами допиту свідка (зі стенограмою) ОСОБА_17 від 28 листопада 2022 та 24 лютого 2023 року, який повідомив, що під час проходження ним служби на посаді офіцера юридичної служби ЦУБ ВС ЗСУ розглядав звернення ТОВ «ПУБА» щодо збільшення авансування та термінів звітування. Відповідні зміни були недоцільні, і за першим зверненням була надана саме така відповідь. При цьому, у подальшому він не хотів готувати зміни до постанови, бо це давало можливість необгрунтовано перераховувати значну суму державних коштів. Також пояснив, що наприкінці жовтня 2018 року його, а також ОСОБА_21 та ОСОБА_22 викликали до приймальні Міністра оборони України, де вони зустрілися з ОСОБА_20 та ОСОБА_13 в кабінеті останнього, який наказав підготувати зміни до постанов КМУ щодо збільшення авансування за вказаними контрактами з 30% до 80% та терміну звітування з 3 до 12 місяців (т. 7, а.с.1-19);
- протоколами допиту свідків ОСОБА_16 від 03 березня та 21 червня 2023 року та ОСОБА_35 від 03 березня та 23 червня 2023 року, які повідомили, що на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України від Центрального управління безпеки військової служби ЗСУ надходили листи щодо опрацювання проекту постанови КМУ «Про внесення змін до постанов КМУ від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 р. № 117» у частині здійснення попередньої оплати у розмірі 80 відсотків за контрактами з реконструкції технічних територій військових частин на строк не більше 18 місяців. Під час опрацювання зазначених листів Департамент фінансів повідомляв про недоцільність внесення змін до діючих нормативно-правових актів, що могло призвести до збільшення дебіторської заборгованості Міністерства оборони України. У зв`язку з чим було відмовлено у погодженні проекту постанови КМУ (т. 7, а.с. 24-28, 51-54);
- протоколом допиту (зі стенограмою) свідка ОСОБА_14 від 13 березня 2023 року, який повідомив, що відповідальним за виконання державних контрактів для зберігання ракет та боєприпасів для ЗСУ від Генерального штабу ЗСУ був його Перший заступник ОСОБА_20, при цьому підстав для перерахування додаткових авансів не було, бо на той час постало питання недотримання графіків будівництва та стягнення штрафних санкцій з виконавців робіт (т. 7, а.с. 55-73);
- протоколом допиту (зі стенограмою) свідка ОСОБА_12 від 17 березня 2023 року, який повідомив, що на підставі доповіді першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України ОСОБА_20 ним було спрямовано на розгляд КМУ проект постанови КМУ «Про внесення змін до постанов КМУ від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 р. № 117» у частині здійснення попередньої оплати у розмірі 80 відсотків за контрактом з реконструкції технічних територій військових частин на строк не більше 18 місяців (т. 7, а.с. 114-225);
- протоколом допиту (зі стенограмою) свідка ОСОБА_13 від 21 березня 2023 року, який повідомив, що наприкінці жовтня 2018 р. в його присутності перший заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України ОСОБА_20 доповів Міністру оборони України ОСОБА_12 про необхідність подати на розгляд КМУ проект постанови КМУ «Про внесення змін до постанов КМУ від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 р. № 117» у частині здійснення попередньої оплати у розмірі 80 відсотків за контрактом з реконструкції технічних територій військових частин на строк не більше 18 місяців. У подальшому ОСОБА_21 неодноразово приносив документи щодо здійснення попередніх оплат для підписання, однак вони були ним підписані лише після отримання окремого доручення від Міністра оборони України та з урахуванням прийнятих змін в постанови КМУ (т. 7, а.с. 83-113).
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
Доводи адвоката ОСОБА_5 про неправдивість показань свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_7, а також про необхідність притягнення останнього до кримінальної відповідальності не є достатньо вагомими для протилежного висновку. Слідчий суддя наголошує, що на цій стадії досудового розслідування встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та пов`язаних з ним заходів забезпечення кримінального провадження. Ці критерії не передбачають обов`язку детальної перевірки та аналізу кваліфікації кримінального правопорушення та встановлення вини конкретної особи. У всякому разі, ці обставини мають бути у повній мірі з`ясовані в ході подальшого досудового розслідування.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. Ті докази, які б під час судового розгляду могли б бути приводом для розумного сумніву, під час оцінки обґрунтованості підозри не переконують слідчого суддю в іншому.
3.5. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послався на існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
3.6. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_5 (дійсний до 06 лютого 2028 року) та у період з 2018 по 2022 року 19 разів виїжджав за кордон. При цьому, один з виїздів був у період дії воєнного стану, попри наявні обмеження для виїзду чоловіків - громадян України від 18 до 60 років за кордон, що свідчить про наявність у підозрюваного реальної можливості залишити межі України з метою переховування від органів досудового розслідування та суду.
Зв`язки зі службовими особами органів державної влади, набуті завдяки займаним ОСОБА_4 посадам, також можуть бути використані ним з метою створення умов чи усунення перешкод у разі ухилення від кримінальної відповідальності.
У власності ОСОБА_4 перебувають чотири земельні ділянки, садибний житловий будинок, домоволодіння, два автомобілі, значна кількість грошових коштів, а також чимала кількість майна (земельні ділянки, садові будинки, автомобіль, частка у статутному капіталі товариства), яка була набута в період перебування останнього у шлюбі з ОСОБА_36 у період з 26 листопада 2005 року по 27 жовтня 2021 року, що відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України належить подружжю на праві спільної сумісної власності, що підтверджує наявність у підозрюваного матеріальних ресурсів забезпечити тривале перебування за кордоном у випадку переховування.
Наведені обставини у своїй сукупності переконують слідчого суддю в обґрунтованості доводів прокурора про існування зазначеного ризику.
3.7. Щодо ризику незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На переконання слідчого судді, показання свідків мають важливе значення для цього кримінального провадження, проте в умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, він може безпосередньо, а також використовуючи зв`язки з іншими особами, впливати на вказаних свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.
Досліджені під час розгляду клопотання показання свідків (відомості з протоколів допиту свідків) свідчать про їх значимість для доведення обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні.
Про існування ризику впливу підозрюваного на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні свідчить, зокрема, можливість безперешкодного контактування із ними, враховуючи, що деякі з них є (були) підлеглими підозрюваного.
Відтак, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що не будучи обмеженим у спілкуванні з підозрюваними та свідками, ознайомившись зі змістом показань свідків, а також з іншими доказами, зібраними у ході досудового розслідування, підозрюваний матиме можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності самостійно або за допомогою третіх осіб впливати на свідків, інших підозрюваних.
Викладене свідчить про існування ризику впливу на цих осіб з боку підозрюваного з метою підбурювання їх до дачі неправдивих показань.
3.8. Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу
Прокурор повідомив, що завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу неможливо, оскільки 23 січня 2024 року стороні захисту відкрито матеріали досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, та у теперішній час здійснюється ознайомлення з ними, при цьому обсяг матеріалів складає 90 томів та містить носії інформації, а тому для подальшого ознайомлення з усіма матеріалами досудового розслідування шести підозрюваним та одинадцяти захисникам необхідний час не менше двох місяців.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими зазначені доводи прокурора, оскільки наведені факти дійсно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
3.9. Щодо наявності підстав для продовження дії запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому його етапі застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Водночас, застосований до підозрюваної запобіжний захід має корелюватися із ризиками та їх інтенсивністю, а також особою підозрюваного, тобто має існувати пропорційність між заходом та мірою обмеження права та дієвості його застосування.
Слідчий суддя враховує доводи прокурора про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, встановлені ризики.
Разом з тим, слідчий суддя бере до уваги місце його роботи (заступник керівника ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ») та наявність сталих соціальних зв`язків.
Слідчий суддя виходить з того, що ризики позапроцесуальної поведінки зі спливом часу зменшують свою інтенсивність, втім, станом на час розгляду клопотання вони не зменшилися до тієї міри, яка б виключала необхідність застосування запобіжного заходу чи свідчила б про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Враховуючи наведені сторонами доводи у сукупності, відомості про особу підозрюваного, наявність у нього міцних соціальних зв`язків, слідчий суддя констатує, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби здатний запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Слідчий суддя враховує позицію сторони захисту та визначає цей період у межах з 18 год 00 хв до 08 год 00 хв. Такий спосіб забезпечить здійснення підозрюваним своїх посадових обов`язків, а отже становитиме мінімальне за цих обставин втручання у його права.
3.10. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків
З метою мінімізації ризиків, установлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 вересня 2019 року за № 52019000000000842 (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду);
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти. Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах строку дії запобіжного заходу.
За таких обставин клопотання прокурора слід задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Клопотання - задовольнити частково.
2. Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, на два місяці, тобто до 28 квітня 2024 року, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_2, у період доби з 18 год 00 хв до 08 год 00 хв.
3. Продовжити на два місяці, тобто до 28 квітня 2024 року, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 вересня 2019 року за № 52019000000000842 (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду);
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
4. Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі визначеному КПК України.
5. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .
6. В решті клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1