Документ № 117426541

Справа № 991/1309/24

Провадження 1-кс/991/1319/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального ОСОБА_7 про продовження строку обов`язків, покладених на

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.ч.2,3 ст.212, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор просив продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.11.2023, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження №52018000000001172 від 29.11.2023, прокурора, суду; 2) не відлучатись із міста Любомль Ковельського району Волинської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3)повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання; 4)утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4, зокрема із підозрюваними ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та свідками у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Клопотання обґрунтоване тим, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018 за підозрою, серед інших, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.ч.2,3 ст.212, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді від 20.11.2023 до підозрюваного ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 026 000,00грн. та у разі внесення застави покладено на підозрюваного ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці, з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування

28.12.2023 ОСОБА_4 звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави. За наведеного, відповідно до абз.3 ч.4 ст.202 КПК України він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з одночасним покладенням обов`язків, зазначених в ухвалі слідчого судді від 20.11.2023. Водночас, прокурор зазначає про необхідність продовження строку дії відповідних обов`язків, покладених на ОСОБА_4, так як встановлені у ході досудового розслідування ризики, передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадження іншим чином.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив продовжити підозрюваному ОСОБА_4 строк дії покладених на нього обов`язків.

Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_25, думку яких підтримав підозрюваний ОСОБА_4, у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, зазначивши, що жодної необхідності в продовженні строку дії обов`язків немає, оскільки відсутні ризики, на які посилається прокурор.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання з доданими до нього документами, слідчий суддя зазначає наступне.

Встановлено, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018 за підозрою, серед інших, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.ч.2,3 ст.212, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України..

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_26, діючи в складі злочинної організації, виконував визначені йому ОСОБА_8 злочинні функції при реалізації схеми ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних фургонів та схеми ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних автомобілів з причепами, в тому числі й керівні, а саме:

- координував та контролював дії частини учасників злочинної організації, які безпосередньо здійснювали незаконне ввезення через МАПП «Ягодин» комерційних товарів за допомогою вантажних фургонів та були в його підпорядкуванні при підготовці та під час вчинення злочинів;

- зберігав, видавав кошти та контролював їх витрату підпорядкованими йому членами злочинної організації під час вчинення злочинів, а також коштів, призначених на придбання, технічне обслуговування засобів, які використовували члени злочинної організації під час вчинення злочинів;

- зберігав та видавав незаконну винагороду членам злочинної організації, які перебували у його підпорядкуванні, у відповідності до виконаних злочинних дій;

- підшукав та надалі управляв складськими приміщеннями, які розташовувалися на території міста Любомль Ковельського району Волинської області, для сортування і подальшого відправлення товарів замовникам, зберігання вантажних фургонів, інших засобів, які використовувалися при здійсненні злочинної діяльності, місць, які використовувалися для виготовлення цифрових фотографій, які надалі використовувалися при здійсненні митного оформлення «товарів прикриття»;

- координував вивантаження, сортування й подальше відправлення товарів замовникам, в тому числі й шляхом найму вантажників, експедиторів, які при здійсненні своїх функцій не були обізнані в протиправній діяльності злочинною організацією;

- безпосередньо виготовляв цифрові фотографії вантажних автомобілів з причепами, «товарів прикриття», які ніби завантаженні до вказаних причепів та пересилав їх іншим учасникам злочинної організації, які відповідали за їх обробку та подальше надання службовим особам митного органу призначення для використання при зловживанні своїм службовим становищем;

- здійснював приховування злочинної діяльності злочинної організації, шляхом зміни складських приміщень, які використовувалися учасниками злочинної організації, періодичної зміни номерних знаків вантажних фургонів, перереєстровуючи їх за новими формальними власниками, застосування спеціально визначених засобів зв`язку та їх періодичної зміни членами злочинної діяльності;

- дотримувався встановлених неформальних правил поведінки й дисципліни з метою забезпечення конспірації та нерозголошення інформації про існування злочинної організації;

- здійснював інші контрольні функції над діяльністю підпорядкованих учасників злочинної організації;

- періодично звітував ОСОБА_8 чи визначеним ним особам, зокрема ОСОБА_10 чи ОСОБА_9, стосовно виконання завдань, доручених йому чи підпорядкованим членам злочинної організації, витрачених коштів тощо;

- виконував інші доручення ОСОБА_8 із забезпечення діяльності злочинної організації;

- отримував незаконну винагороду за вчинення злочинних дій у складі злочинної організації у відповідності до займаної ним ланки в ієрархічній структурі організації.

Всього протягом часу існування злочинної організації, безпосередньо за співучасті ОСОБА_4, за схемою ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних фургонів без сплати митних платежів, було вчинено 49 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст.212 КК України, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в загальній сумі 221 215 877,08 гривень; за схемою ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних автомобілів з причепами, при якій здійснювалося декларування так званих «товарів прикриття», митна вартість яких значно менша ніж митна вартість фактично імпортованих товарів, було вчинено 19 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст.212 КК України, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в загальній сумі 239 818 795,65 гривень.

Крім того, безпосередньо за співучасті ОСОБА_4, з метою реалізації схеми ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних автомобілів з причепами, при якій здійснювалося декларування так званих «товарів прикриття», митна вартість яких значно менша ніж митна вартість фактично імпортованих товарів, вчинено 18 тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364 КК України, та 18 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 КК України.

Всього, внаслідок вчинення усіх вищезазначених кримінальних правопорушень, Державному бюджету України було завдано матеріальної шкоди в загальному розмірі 475 093 200,87 гривень.

08.11.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2, 3 ст. 212; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, яке цього ж дня вручено останньому.

Згідно викладених у повідомленні про підозру обставин ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні наступних кримінальних правопорушень:

-в участі у злочинній організації з метою вчинення тяжких злочинів (ч.1 ст.255 КК України);

-у пособництві в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненого особою, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних, великих та особливо великих розмірах, вчинених за попередньою змовою групою осіб, в складі злочинної організації (ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2, 3 ст.212 КК України);

- у пособництві в зловживанні владою та службовим становищем, тобто умисному з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої особи, використання службовою особою влади або службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки (ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.364 КК України);

-у пособництві в складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, пособництві у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей (ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України).

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу. Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень за викладених у повідомленні про підозру від 08.11.2023 обставин.

Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра, станом на час розгляду цього клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та долученими до матеріалів клопотання доказами.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.11.2023 у справі №991/9889/23 щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 4 026 000грн, за умови внесення застави покладено на підозрюваного, зазначені в ухвалі обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України на строк 2 місяці, починаючи з дня внесення застави.

Зокрема в ухвалі зазначено, що у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, після сплати застави, на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Таким чином ухвалою від 20.11.2023 наголошено на тому, що обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, покладаються на підозрюваного лише після сплати застави. Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - два місяці з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

28.12.2023 ОСОБА_4 звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави, тобто останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з одночасним покладенням зазначених в ухвалі від 20.11.2023 обов`язків.

За наведених обставин не беруться до уваги доводи сторони захисту про те, що строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, на час розгляду даного клопотання, вже закінчився.

Посилання сторони захисту на те, що на час постановлення ухвали слідчого судді від 20.11.2023 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не був продовжений, отже слідчим суддею неправомірно покладено на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України поза межами строку досудового розслідування не беруться слідчим суддею до уваги, з огляду на наступне.

Дійсно, обов`язки, як обмежувальні заходи, пов`язані з обраним запобіжним заходом, не можуть існувати поза межами кримінального провадження.

Положення ч. 4 ст.132 та ст. 203 КПК України передбачають, що ухвала про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжних заходів, припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, у разі ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження, у тому числі у зв`язку з закінченням (непродовженням) строку досудового розслідування 08.01.2024, покладені на підозрюваного обов`язки згідно ухвали від 20.11.2023, припинили б свою дію.

Водночас, завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.01.2024 у справі №991/10914/23 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000001172 продовжено до 7 місяців, тобто до 08.06.2024 включно.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч.7 ст.194 КПК України).

Отже доводи сторони захисту щодо закінчення строку дії покладених на підозрюваного обов`язків не приймаються до уваги слідчим суддею.

Водночас слід додати, що ухвала слідчого судді від 20.11.2023 була оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та ухвалою колегії суддів від 21.12.2023 залишена без зміни.

Оскільки строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді від 20.11.2023, - закінчується 28.02.2024 ( відповідно до часу внесення застави), вказане стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії таких обов`язків.

Водночас, прокурор зазначає, що у даному кримінальному провадженні наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення терміну дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

Так, стороні обвинувачення, з метою виконання завдань кримінального провадження, необхідно провести або ж завершити ряд слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, зокрема: допитати як свідків водіїв транспортних засобів, якими провозилися поза митним контролем та з приховуванням від декларування товари, а саме: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 ; допитати як свідків працівників Волинської митниці ДФС, які проводили митні формальності з зазначеними товарами, а саме: ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38 ; у разі необхідності, після допитів зазначених осіб, провести додаткові огляди та тимчасові доступи до речей і документів; провести огляд інформації та документів в інформаційній системі Державної митної служби України щодо проведення митних формальностей працівниками Волинської митниці ДФС по зазначеним в підозрі деклараціям; провести допит підозрюваних та за необхідності свідків у кримінальному провадженні; витребувати інформацію та оглянути її щодо транспортних засобів, які зазначались у деклараціях поданих під час перетину кордону до митних органів Республіки Польща; допитати як свідків працівників Державної митної служби України щодо порядку проведення ідентифікаційного огляду товарів; витребувати інформацію та за необхідності провести допит службових осіб юридичних осіб, які зазначались отримувачами товарів у деклараціях поданих під час перетину кордону до митних органів Республіки Польща; отримати висновок судової телекомунікаційної та комп`ютерно-технічної експертизи за телефоном та ноутбуком вилученими під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 ; отримати від компетентних органів Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії відповідь на запит про міжнародну правову допомогу; звернутись із запитами про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Гонконгу, Спеціального Адміністративного Району Китайської Народної Республіки, Чеської Республіки та Республіки Польща щодо отримання інформації та документів по рахункам та реєстраційним документам юридичних осіб LinksTech Limited, Zinol s.r.o. та Pan Lubricants S.A., чому передує отримання від слідчого судді дозволів на тимчасовий доступ до речей і документів до зазначених документів; за необхідності та з урахуванням отриманих доказів провести одночасні допити між свідками та підозрюваними, а також безпосередньо між підозрюваними; провести інші процесуальні та слідчі (розшукові) дії з метою виконання вимог ст.ст.91, 92 КПК України, а також з метою перевірки інших осіб на причетність до вчинення вищеописаних кримінальних правопорушень, тобто встановлення повного кола причетних осіб та усіх обставин вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст.2 КПК України, необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій. Виконання зазначених дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.ч.5,7 ст.194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Як стверджує прокурор, з часу застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов`язків.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя, перевіряє наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, про які зазначив прокурор.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти росії» (Smirnova v.russia №71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Слідчий суддя враховує наступні обставини: 1)суворість передбаченого покарання, оскільки кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, є особливо тяжким та тяжкими злочинами та передбачають покарання у вигляді позбавлення волі, 2)розмір неправомірної вигоди, отриманої внаслідок вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, частина якої могла залишитись у володінні підозрюваного, 3) наявність у підозрюваного, його дружини та сина паспортів громадянина України для виїзду за кордон, 4) відсутність офіційного працевлаштування ОСОБА_4 в Україні із серпня 2019 року, 5) наявність у підозрюваного та членів його сім`ї достатніх майнових ресурсів, які він може використати для тривалого перебування за кордоном з метою переховування.

Поряд з цим слідчий суддя враховує, що з огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини вчинення кримінальних правопорушень за співучасті ОСОБА_4, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що учасниками злочинної організації, у склад якої входив і ОСОБА_4, вживалися заходи щодо здійснення впливу на службових осіб митного органу з метою усунення перешкод у здійснення противоправної діяльності з переміщення товарів, що у свою чергу свідчить про наявну у підозрюваного можливість використати наявні у нього зв`язки з метою незаконного виїзду з території України з урахуванням близького до кордону розташування міста Любомль Ковельського району Волинської області, у якому він проживає.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо існування ризику вчинення підозрюваним дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

На думку слідчого судді, продовжує існувати і ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням його до кримінальної відповідальності. Варте уваги і те, що після набуття статусу підозрюваного, ОСОБА_4 стала відома інформація про свідків та інших учасників кримінального провадження, якою він може скористатися для впливу на них.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч.1, 2 ст.23, ст.224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Не може залишатися поза увагою суду і те, що ОСОБА_4, за версією сторони обвинувачення, у злочинній організації виконував роль керівника середньої ланки, інші учасники злочинної організації, які виконували функції водіїв та безпосередньо здійснювали незаконне переміщення товарів на митну територію України, які є свідками у кримінальному провадженні, фактично підпорядковувалися ОСОБА_4, виконували його вказівки, він координував та контролював діяльність вказаних осіб, видавав їм грошові кошти та контролював їх витрату під час вчинення злочинів, видавав незаконну винагороду таких особам у відповідності до виконаних злочинних дій. При цьому, як зазначає сторона обвинувачення, при вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень була задіяна значна кількість осіб, та наразі не встановлено усіх свідків, яким можуть бути відомі обставини вчинення протиправних дій, показання яких мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, які підлягають доказуванню.

За такого, наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний наділений потенційною можливістю впливати на свідків з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_11 надав органу досудового розслідування викривальні показання щодо діяльності злочинної організації, щодо обставин вчинення злочинів, зокрема, за співучасті ОСОБА_4, а тому існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може впливати на підозрюваного, зокрема, підбурювати його до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні та відмови від дачі показань на його користь.

Наведені обставини можуть свідчити про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Окрім того, обставини та характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, можуть свідчити про високий рівень підготовки та конспіративності його дій як керівника середньої ланки, що підтверджує здатність останнього приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а відтак дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя зауважує, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Тобто ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Водночас слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_4, розмір отриманих офіційних доходів, майнові активи, наявність на утриманні неповнолітнього сина, міцність соціальних зв`язків.

За таких обставин, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, кількість його учасників, наявність обґрунтованої підозри та пов`язане з цим очікування можливого суворого покарання, а також відомості про особу підозрюваного, слідчий суддя визнає спроможними, хоча і зі зменшенням актуальності зі спливом часу, зазначені прокурором ризики, передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.

Перевіряючи доводи клопотання, слідчий суддя доходить висновку про доведеність обставин, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст.194 КПК України, зокрема наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255; ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2, 3 ст.212; ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.364; ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.

З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, неможливість закінчити досудове розслідування до спливу строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою від 20.11.2023, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 . Їх продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, а такі обов`язки на цій стадії кримінального провадження є необхідними і достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Отже, вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Таким чином, слідчий суддя вважає доведеною необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_4 строком на два місяці, обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження №52018000000001172 від 29.11.2023, прокурора, суду; не відлучатись із Ковельського району Волинської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду), з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018; дати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

У той же час, враховуючи доводи сторони захисту щодо надання можливості підозрюваному переміщуватися в межах Ковельського району, з врахуванням місця його проживання в м.Любомль, слідчий суддя приходить до висновку про можливість покладення на підозрюваного обов`язку, передбаченого п.2 ч.5 ст.194 КПК України саме у такій редакції: не відлучатись із Ковельського району Волинської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду.

Поряд з цим, оскільки у даному кримінальному провадженні триває збір доказів, у тому числі здійснюються заходи з метою перевірки інших осіб на причетність до вчинення вищеописаних кримінальних правопорушень, на переконання слідчого судді, обов`язок, передбачений п.4 ч.5 ст.194 КПК України слід викласти саме у такій редакції: утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду), з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018.

За таких обставин слідчий суддя вбачає підстави для часткового задоволення клопотання прокурора.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.9, 176-179, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч.5 ст.194 КПК України, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження №52018000000001172 від 29.11.2023, прокурора, суду;

-не відлучатись із Ковельського району Волинської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду), з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, до 21.04.2024 включно.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1