Документ № 117426543

Справа № 991/717/24

Провадження 1-кс/991/1466/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року м.Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву старшого слідчого в особливо важливих справах Управління з розслідування злочинів Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про відвід слідчої судді ОСОБА_4 від розгляду клопотання адвоката ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_6, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42017000000000394 від 14.02.2017 (справа №991/717/24),

ВСТАНОВИВ:

До судді Вищого антикорупційного суду надійшла вказана заява, у якій старший слідчий в особливо важливих справах Управління з розслідування злочинів Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) ОСОБА_3 просив відвести слідчу суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 від розгляду клопотання адвоката ОСОБА_5, поданого в інтересах ОСОБА_6, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42017000000000394 від 14.02.2017.

На обґрунтування поданої заяви про відвід старший слідчий зазначає, що 19.02.2024 в ході судового розгляду вищезазначеного клопотання адвоката ОСОБА_5 слідчим ДБР надані заперечення на клопотання, у яких, зокрема зазначено, що 21.08.2019 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №42017000000000394 від 14.02.2017, досудове розслідування в якому здійснюється слідчими Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв`язку з масовими протестами у 2013-2014 роках ДБР. Відтак, на думку старшого слідчого, клопотання адвоката ОСОБА_5 необхідно повернути заявнику на підставі п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, у зв`язку з тим, що воно підлягає розгляду слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва, у межах територіальної юрисдикції органу досудового розслідування. Разом з тим, такі обставини не взяті слідчим суддею до уваги та призначено наступне судове засідання, такі дії викликають у заявника сумнів у неупередженості слідчої судді ОСОБА_4 . Враховуючи викладене, старший слідчий заявляє відвід слідчій судді на підставі ст.ст. 75, 80 КПК України.

Розгляд зазначеної заяви про відвід призначено на 29.02.2024.

Порядок вирішення питання про відвід регламентовано ч. 3 ст. 81 КПК України. Так, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).

За наведеного, суддя приходить до висновку про можливість здійснювати розгляд заяви про відвід за відсутності учасників, що сприятиме забезпеченню виконання вимог кримінального процесуального законодавства щодо розгляду кримінальних проваджень у розумні строки.

Дослідивши матеріали заяви про відвід та наданої для огляду судової справи №991/717/24, суддя дійшов наступного висновку.

Статтею 75 КПК України передбачений вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Відповідно до положень ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 pоку, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.

Як зазначив у рішенні Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в справі «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (заява № 21722/11), як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із суб`єктивним критерієм із врахуванням особистих переконань та поведінки конкретного судді, тобто, чи мав суддя особисту упередженість або, чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України», п.п. 49, 50). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), п. 45). Водночас, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44).

Отже, особиста безсторонність судді презюмується, доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо його неупередженості.

Так, старший слідчий як на підставу, що виключає участь слідчого судді ОСОБА_4 у розгляді клопотання, посилається на наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді, не зазначаючи при цьому конкретного пункту частини першої статті 75 КПК України.

Разом з тим, із заяви про відвід та письмових пояснень старшого слідчого така неупередженість полягає в тому, що на думку органу досудового розслідування, клопотання про скасування арешту майна має бути повернуто адвокату ОСОБА_5 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, оскільки арешт накладено слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва саме у кримінальному провадженні №42017000000000394 від 14.02.2017, органом досудового розслідування якого є ДБР, тому всі скарги, клопотання тощо підлягають розгляду слідчими суддями Печерського районного суду м. Києва.

Водночас із наданих судді для огляду матеріалів справи № 991/717/24 (провадження № 1-кс/991/733/24) вбачається наступна хронологія кримінального провадження:

21.08.2019 ухвалою слідчого судді накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №42017000000000394 від 14.02.2017;

13.11.2019 досудове розслідування зазначеного кримінального провадження доручено підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України;

11.06.2020 із матеріалів кримінального провадження №42017000000000394 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування, якому присвоєно №52020000000000377, відносно підозрюваного ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 368 КК України.

11.06.2020 підслідність у кримінальному провадженні №42017000000000394 визначено за слідчими Центрального апарату ДБР.

29.12.2022 кримінальне провадження №52020000000000377 закрито постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Водночас адвокат ОСОБА_5, звертаючись до слідчого судді Вищого антикорупційного суду із клопотанням про скасування арешту майна, стверджує, що арешт на квартиру АДРЕСА_1 накладено з метою збереження речових доказів як на об`єкт, отриманий ОСОБА_7 у вигляді неправомірної вигоди, тобто в результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КПК України. 29.12.2022 кримінальне провадження за цим фактом закрито постановою прокурора, отже, в подальшому застосуванні арешту відпала потреба.

За результатом судового засідання 19.02.2024 слідчою суддею рішення про повернення клопотання заявнику постановлено не було, а розгляд відкладено на іншу дату з метою долучення та вивчення додаткових матеріалів.

Таким чином, суддею вбачається, що доводи старшого слідчого щодо наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_4, зводяться виключно до незгоди із неповерненням клопотання про скасування арешту майна заявнику та відкладенням розгляду на іншу дату.

Із вказаним не може погодитися суддя з огляду на те, що до виправданих побоювань щодо неупередженості судді не може належати незгода учасника із діями слідчого судді під час розгляду судової справи та бажання отримати за результатом такого розгляду рішення, яке б задовольнило інтереси органу досудового розслідування.

У той же час слід зауважити, щосуддя у межах розгляду заяви про відвід не наділений повноваженнями втручатися в процес розгляду слідчими суддями конкретних справ, а законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді справ, не може перевірятися за межами передбаченими процесуальним законом.

Разом з тим, суддя зазначає, що завдяки правилам про підсудність насамперед реалізується право на розгляд і вирішення справи компетентним судом.

Згідно із ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

Отже, норми чинного законодавства свідчать про те, що суди здійснюють розгляд тільки тих справ, скарг чи клопотань, які їм підсудні.

При цьому, встановлена п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України норма, на яку посилається старший слідчий, не передбачає можливості повернення клопотань про скасування арешту майна, а стосується скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачених ч. 1 ст. 303 КПК України, якщо такі скарги не підлягають розгляду в цьому суді.

За таких обставин, у випадку встановлення непідсудності клопотання Вищому антикорупційному суду належним процесуальним реагуванням може бути закриття провадження за клопотанням.

З огляду на зазначене, суддя приходить до висновку, що в ході судового розгляду заяви старшого слідчого в особливо важливих справах Управління з розслідування злочинів ДБР ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у її неупередженості під час розгляду клопотання адвоката ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_6, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42017000000000394 від 14.02.2017.

Відтак, відведення слідчого судді без наявності таких обставин не відповідатиме призначенню інституту відводу та не сприятиме дотриманню гарантій справедливого судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вичерпний перелік підстав для відводу слідчого судді, суддя приходить до висновку, що в задоволенні заяви старшого слідчого в особливо важливих справах Управління з розслідування злочинів ДБР ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду справи № 991/717/24 належить відмовити.

Керуючись статтями 9, 75, 80-82, 309, 372, 376 КПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1