Документ № 117426546

Дата засідання: 05/03/2024
Дата винесення рішення: 05/03/2024
Справа №: 991/1287/24
Провадження №: 52023000000000078
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуюча суддя (ВАКС): Сікора К.О.

Справа № 991/1287/24

Провадження № 1-кс/991/1298/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

детектива ОСОБА_3,

прокурора ОСОБА_4,

підозрюваної ОСОБА_5,

її захисників адвокатів ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 лютого 2023 року за № 52023000000000078, за підозрою

ОСОБА_5, громадянки України, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Заріччя, Володимир-Волинського р-ну, Волинської обл., зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

І. Суть клопотання

1.1. 16 лютого 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому детектив просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 000 000 грн та покласти на неї обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться її місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді (суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_5, зокрема із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та свідками ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Детектив повідомив, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 лютого 2023 року за № 52023000000000078, у межах якого ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КПК України.

На переконання детектива, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

ІІ. Позиція учасників судового провадження

2.1. Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. 26 лютого 2024 року у судовому засіданні захисник підозрюваної ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_8 надав письмові заперечення проти клопотання детектива, у яких просив відмовити у його задоволенні.

Захисник зазначив, що договір поставки від 14 березня 2022 року, укладений між ТОВ «Луцька аграрна компанія» станом на час внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР виконаний у повному обсязі, а тому предметом розслідування у кримінальному провадженні фактично є обставини здійснення звичайної господарської діяльності.

Також адвокат наголосив на тому, що ТОВ «Луцька аграрна компанія» є стратегічним підприємством, а невідповідність фактичних обставин умовам договору обумовлена прогалинами у правовому регулюванні. Постачання товару, за твердженням захисника, відбулося за місцем знаходження постачальника, що не суперечить умовам договору та чинному законодавству. Викладене, на думку адвоката, свідчить, що оплата за договором відбувалася після переходу права власності на товари.

2.3. Також у судовому засіданні письмові заперечення проти клопотання детектива надав захисник підозрюваної ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7, який просив відмовити у його задоволенні. Адвокат зазначив, що укладення та виконання договору поставки було звичайною господарською діяльністю, у межах якої ТОВ «Луцька аграрна компанія» виконало своє зобов`язання з поставки товару за місцем його виготовлення та зберігання, що не заборонено умовами договору та чинним законодавством.

Також захисник послався на неможливість обґрунтовувати клопотання показаннями ОСОБА_5, наданими як свідком, та безпідставність висновку сторони обвинувачення про відсутність у ТОВ «Луцька аграрна компанія» ресурсів для зберігання товару у необхідних обсягах.

Адвокат зазначив, що ОСОБА_5 не є службовою особою у розумінні ст. 18 КК України, а тому не є суб`єктом злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. За результатами укладення та виконання договору жодній особі не заподіяні збитки, про що свідчить відсутність потерпілого. Також, на думку захисника, детективом не доведена суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, зокрема корисливий мотив.

Захисник акцентував увагу, що товарно-транспортні накладні не є первинними фінансово-господарськими документами, які підтверджують постачання товарів.

2.4. Захисник підозрюваної ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_9 надав у судовому засіданні письмові заперечення проти клопотання детектива та навів в них доводи, аналогічні тим, що містяться у письмових запереченнях адвоката ОСОБА_7 .

2.5. Захисник підозрюваної ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 надала слідчому судді письмові заперечення проти клопотання детектива, у яких просила відмовити у його задоволенні. Адвокат послалася на неприпустимість посилання на практику Європейського Суду з прав людини в питаннях обґрунтованості підозри.

Також захисник звернула увагу на наявність у ОСОБА_5 неповнолітньої дитини, наявність міцних соціальних зв`язків. Підозрювана, за твердженням адвоката, сумлінно виконувала свої процесуальні обов`язки. Наведені обставини у сукупності свідчать про відсутність повідомлених детективом ризиків, а розмір зазначеної у клопотанні застави, на думку захисника, є непомірним для підозрюваної.

У судовому засіданні захисники підтримали свої позиції, висловлені у письмових запереченнях.

Підозрювана ОСОБА_5 підтримала думку своїх захисників.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, письмові заперечення сторони захисту, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

У період з 02 по 10 березня 2022 року директор ТОВ «Луцька аграрна компанія» ОСОБА_12, дізнавшись про прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 185 від 02 березня 2022 року «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану», доручила підлеглому працівнику - директору представництва ТОВ «Луцька аграрна компанія» ОСОБА_5 контактувати із представниками військових адміністрацій з приводу подальшого постачання продукції компанії.

З метою виконання майбутніх договорів про постачання продовольчих товарів на користь військових адміністрацій, ОСОБА_12 10 березня 2022 року уклала із Філією «Рефрижераторна вагонна компанія» АТ «Укрзалізниця» договір № 6/2022ПЕР-РВКЮ про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

У період з 10 по 14 березня 2022 року ОСОБА_5 узгодила із керівником апарату Харківської обласної військової адміністрації (надалі - ХОВА) ОСОБА_11 постачання підприємством ТОВ «Луцька аграрна компанія» на користь ХОВА 235 тон продукції, а саме «тушки курчати бройлера замороженої» на загальну суму 15 199 800 грн.

ОСОБА_5 виготовила та надіслала ОСОБА_11 рахунок на оплату № б/н від 14 березня 2022 року на зазначену продукцію, яка погодила його, підписавши та завантаживши до Електронної системи АТ «Укрзалізниця», а працівники Міністерства аграрної політики та продовольства наступного дня здійснили оплату авансового платежу на рахунок ТОВ «Луцька аграрна компанія» у розмірі 30% від суми рахунку, тобто 4 559 940 грн.

В той самий день директор торгівельного представництва комерційного управління ТОВ «Луцька аграрна компанія» у Волинській області ОСОБА_16 надіслав в адресу Філії РВК АТ «Укрзалізниця» заявку на подачу вагонів-рефрижераторів для навантаження та відправки продукції в адресу Харківської ОВА за маршрутом «Володимир-Волинський» - «Харків-Ліски».

18 березня 2022 року ОСОБА_5 за аналогічним алгоритмом узгодила із ОСОБА_11 постачання підприємством ТОВ «Луцька аграрна компанія» на користь ХОВА додаткових 130 тон «тушки курчати бройлера замороженої» на загальну суму 8 408 400 грн, авансовий платіж за якими у сумі 2 522 520 грн надійшов від АТ «Укрзалізниця» наступного дня. Також була подана заявка на подачу додаткових вагонів-рефрижераторів.

25 березня 2022 року на станції «Володимир-Волинський» Львівської залізниці було навантажено 5 вагонів-рефрижераторів продукції «тушки курчати бройлера замороженої» загальною вагою 161,295 т та доставлено продукцію на залізничну станцію «Харків-Ліски», де відповідальні працівники ХОВА її прийняли.

05 квітня 2022 року ОСОБА_12 через свого заступника - ОСОБА_17, який перебуває у сімейних стосунках із бенефіціарним власником ТОВ «Луцька аграрна компанія» та у дружніх стосунках із родиною ОСОБА_11, домовилась із останньою про додаткове постачання 400 тон «тушки курчати бройлера замороженої» на загальну суму 25 872 000 грн.

Після відповідного документального оформлення за аналогічним алгоритмом 08 квітня 2022 року на банківський рахунок ТОВ «Луцька аграрна компанія» надійшов авансовий платіж у сумі 7 761 600 грн.

06 квітня 2022 року на станції «Володимир-Волинський» Львівської залізниці було навантажено наступні 5 вагонів-рефрижераторів продукції «тушки курчати бройлера замороженої» загальною вагою 175,5 т, продукцію доставлено ХОВА.

Передачу поставленого об`єму продукції у загальній кількості 336,795 т оформлено видатковими накладними № 30428 від 24 березня 2022 року, № 35669 від 06 квітня 2022 року (акт приймання-передачі № 124 від 12 квітня 2022 року на 235 т на суму 15,19 млн грн) та видатковою накладною № 33960 від 06 квітня 2022 року.

ОСОБА_5 забезпечила виготовлення зазначених документів, власноручно підписала акт приймання-передачі та надіслала їх на підпис ОСОБА_11, яка в свою чергу їх підписала, завантажила до Електронної системи АТ «Укрзалізниця», чим підтвердила, що продукція по рахунку № б/н від 14 березня 2022 року надійшла у повному обсязі.

У подальшому, у період 12-13 квітня 2022 року, ОСОБА_12 за посередництва комерційного директора ТОВ «Луцька аграрна компанія» ОСОБА_10 та інших невстановлених осіб вступила у змову з ОСОБА_11, яка полягала у заволодінні коштами АТ «Укрзалізниця» шляхом підроблення документів про постачання та приймання Харківською ОВА 235 тон «тушки курчати бройлера замороженої» на суму 15 199 800 грн із недопоставленого на той момент об`єму у 428,205 тон.

ОСОБА_11, розуміючи, що вона із використанням свого службового положення, зможе забезпечити підписання завідомо недостовірних видаткових накладних, актів приймання-передачі продукції, в тому числі недопоставленої та розуміючи, що у зв`язку із військовим станом, запровадженим в Україні, контроль за отриманням та списанням продовольчих товарів перебуває на низькому рівні (Штаб з питань надання населенню гуманітарної допомоги 29 березня 2022 року списав 235 тон продукції ще до фактичного її надходження та отримання представниками ХОВА), а також, перебуваючи у дружніх стосунках із бенефіціарними власниками підприємства ТОВ «Луцька аграрна компанія», погодилась на вчинення вказаного злочину.

Так, ОСОБА_10 13 квітня 2022 року шляхом обміну повідомленнями в додатку «WhatsApp» узгодив із ОСОБА_11 деталі вчинення злочину, і уточнив, в які з рахунків які саме об`єми недопостачання слід включити.

У подальшому ОСОБА_10, розуміючи, що товар поставлений не буде, в додатку «WhatsApp» скерував в адресу ОСОБА_12 повідомлення наступного змісту «нужно согласовать документы на транспорт по ХОВА, ТТН и по расходным бухгалтерию в курс дела поставить. Кто об этом должен знать? И транспорт на кого списать».

Також ОСОБА_10 в додатку «WhatsApp» скерував в адресу бенефіціарного власника ТОВ «Луцька аграрна компанія» ОСОБА_18 скріншот свого листування із ОСОБА_11 та зазначив: «счета на отгруженные фактически у нее. Ждем проплаты. после знимаемся закритием документ вопросов».

При цьому, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 переслідуючи корисливу мету, направлену на заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця», взяли на себе зобов`язання забезпечити виготовлення та підписання зі сторони ТОВ «Луцька аграрна компанія» завідомо неправдивих офіційних документів - товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, актів приймання-передачі на продукцію, яка в подальшому доставлена не буде.

ОСОБА_5 13 квітня 2022 року, достовірно знаючи про реальні об`єми відвантажень продукції підприємства, склала та виготовила завідомо неправдиві офіційні документи, а саме 11 недостовірних товарно-транспортних накладних про нібито постачання від ТОВ «Луцька аграрна компанія» в адресу ХОВА зазначеної продукції, забезпечила виготовлення та підписання невстановленими особами від імені підлеглих працівників 11 завідомо неправдивих видаткових накладних, забезпечила виготовлення, підписання невстановленою особою завідомо неправдивого офіційного документа - акту приймання-передачі продукції № 134 від 13 квітня 2022 року на об`єм продукції 130 тон (відповідає рахунку № б/н від 18 березня 2022 року), при тому, що фактично із цього об`єму поставлено було лише 101,795 тону залізничним транспортом.

ОСОБА_11 у свою чергу роздрукувала та підписала отриманий завідомо недостовірний акт приймання-передачі продукції без фактичного отримання продукції в повному об`ємі та завантажила його до Електронної системи АТ «Укрзалізниця».

Згідно зі встановленим алгоритмом 14 квітня 2022 року працівники АТ «Укрзалізниця» 19 квітня 2022 року здійснили оплату залишкових 70% коштів, що склало 5 885 880 грн.

В той же час ОСОБА_5 підготувала листи із проханням скасувати заявки на подачу вагонів-рефрижераторів із мотивацією «у зв`язку із нестачею продукції для вантажу» та забезпечила їх надсилання в адресу Філії «Рефрижераторна вагонна компанія» АТ «Укрзалізниця».

28 квітня 2022 року на станції «Володимир-Волинський» Львівської залізниці було навантажено наступні 5 вагонів-рефрижераторів продукції «тушки курчати бройлера замороженої» загальною вагою 193,185 т та доставлено на користь ХОВА.

В той самий день ОСОБА_5 виготовила завідомо неправдивий офіційний документ - акт прийому передачі продукції № 284 від 28 квітня 2022 року на об`єм 400 т та надіслала його ОСОБА_11, забезпечивши його підписання іншими працівниками. Остання підписала його та завантажила до Електронної системи АТ «Укрзалізниця», чим неправомірно підтвердила отримання продукції в повному обсязі.

Після отримання інформації від ОСОБА_11 про надходження повного об`єму продукції 28 квітня 2022 року були оплачені залишкові 70% коштів на суму 18 110 400 грн.

В подальшому ОСОБА_12 надіслала оригінали зазначених завідомо недостовірних товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, актів прийому-передачі ОСОБА_11, яка їх повторно підписала, проставила відбиток печатки Харківської ОВА та по одному примірнику кожного документа повернула представникам ТОВ «Луцька аграрна компанія».

У подальшому ОСОБА_11, будучи членом Штабу з питань надання населенню гуманітарної допомоги, 15 квітня 2022 року на засіданні Штабу доповіла усім присутнім про замовлення нею та отримання продовольчих товарів вагою 130 т та їх роздачу, у зв`язку з чим було ухвалене рішення про списання їх з обліку. Аналогічним чином ОСОБА_11 03 травня 2022 року забезпечила списання з обліку 400 т продукції.

Отже, внаслідок дій ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_5, АТ «Укрзалізниця» оплатило на рахунок ТОВ «Луцька аграрна компанія» 15 199 800 грн за 235 000 кг продукції, яка фактично поставлена не була.

Таким чином, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_5 у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та у складанні службовою особою завідомо неправдивих документів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується наданими детективом матеріалами, зокрема:

- наказом ТОВ «Луцька аграрна компанія» від 01 квітня 2022 року про призначення ОСОБА_5 на посаду директора представництва;

- посадовою інструкцією директора представництва, затвердженою 01 квітня 2022 року;

- протоколом огляду від 11-12 вересня 2023 року файл-образу мобільного телефону ОСОБА_5, в ході якого встановлена наявність у ньому контактів службових осіб ХОВА, у тому числі ОСОБА_11 ; виявлено груповий чат в месенджері «Viber» в якому учасники здебільшого підписані як водії та логісти. Листування у часті свідчить про обізнаність ОСОБА_5 із фактом відсутності автомобільних перевезень продукції в адресу ХОВА; виявлено таблиці із назвами «Контроль по погрузці та виїзду ТЗ за 01, 10, 19 квітня 2022 року, в яких відсутня інформація про відвантаження продукції в адресу ХОВА; виявлено проекти товарно-транспортних накладних про автомобільні постачання продукції в адресу ХОВА; товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, актів приймання-передачі як з підписом та печатками, так і без них;

- договором на постачання продовольчих товарів (договір приєднання) між військовими адміністраціями, АТ «Укрзалізниця» та постачальниками, відповідно до якого такий договір укладається з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави та передбачає постачання продукції протягом 2 календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати;

- рахунками на оплату ТОВ «Луцька аграрна компанія», виставленими Харківській ОВА від 14 березня 2022 року, 18 березня 2022 року та 01 квітня 2022 року, відповідно до яких ХОВА замовлено 235 т, 130 т та 400 т «тушки курчати бройлера замороженої»;

- товарно-транспортними накладними про нібито перевезення в адресу ХОВА 235 тон продукції;

- видатковими накладними на 235,025 т продукції;

- актами приймання-передачі продукції № 134 від 13 квітня 2022 року на об`єм продукції 130 тон та № 284 від 28 квітня 2022 року на 400 тон;

- деклараціями виробника з посиланнями на експертні висновки лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, які видавались на іншу продукцію - м`ясо охолоджене;

- показаннями водіїв ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, які повідомили, що не здійснювали перевезення продукції в м. Харків, а підписи на товарно-транспортних накладних виконані не ними;

- довідкою зустрічної звірки в ТОВ «Луцька аграрна компанія» № 70-26/19 від 25 листопада 2022 року, у якій зафіксовані обставини документального оформлення постачання товарів;

- листами ОСОБА_5 в адресу філії «РВК» АТ «Укрзалізниця» від 13 квітня 2022 року та 27 квітня 2022 року про скасування заявок на подачу вагонів;

- протоколами засідання Штабу з питань надання населенню гуманітарної допомоги від 29 березня, 15 квітня, 03 травня 2022 року, на яких за участі ОСОБА_11 приймались рішення про списання продовольчих товарів;

- первинними документами щодо перевезення в адресу ХОВА продукції в грудні 2022 року, що підтверджує її недопостачання в дати, якими оформлено підроблені ТТН, та забезпечує відшкодування збитків після того, як представникам ХОВА та ТОВ «Луцька аграрна компанія» стало відомо про внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення;

- протоколом огляду документів, одержаних в ТОВ «Рента-СН» (договори суборенди, акти передачі-прийняття приміщень, платіжні документи, виписки по рахунках) та протоколом допиту свідка ОСОБА_19, які підтверджують неможливість зберігання ТОВ «Луцька аграрна компанія» продукції обсягом понад 80 т;

- протоколом огляду від 07-08 грудня 2023 року файлу-образу ноутбуку ОСОБА_12, в ході якого зафіксовано спілкування із бухгалтером ОСОБА_20, яке свідчить про обізнаність співрозмовників щодо протиправного характеру дій з постачання курятини на користь ХОВА та в ході якого обговорюються можливі шляхи їх приховання;

- протоколом огляду від 15 вересня 2023 року файлу-образу мобільного телефону ОСОБА_20, в якому зафіксовано листування щодо приховування слідів злочину, зокрема щодо можливості виготовлення договору відповідального зберігання;

- протоколом огляду від 26 грудня 2023 року - 09 січня 2024 року мобільного телефону ОСОБА_10 Apple iPhone A1863 (iPhone 8), в якому зафіксовано спілкування із ОСОБА_12, зокрема повідомлення за 13 квітня 2022 року - «Нужно согласовать документы на транспорт по хова, ттн и по расходным бухгалтерию в курс дела поставить Кто об этом должен знать? И транспорт на кого списать»; за 21 квітня 2022 року - «Дзвонить ОСОБА_24, каже жіночка на все погодилася, тільки машинні відвантаження потрібно зробити максимум до 19.04»; листування із співзасновником ТОВ «Луцька аграрна компанія» ОСОБА_18, зокрема пересилання 13 квітня 2022 року свого листування із ОСОБА_11, в якому вони обговорюють, в які з рахунків включити об`єм продукції, яку вони недопоставлять, але закриють документально;

- висновками експерта № 255/1 від 29 серпня 2023 року, №257/1 від 31 серпня 2023 року, №252/1 від 23 серпня 2023 року, №254/1 від 25 серпня 2023 року, №251/1 від 18 серпня 2023 року, №259/1 від 21 серпня 2023 року, №260/1 від 16 серпня 2023 року за результатами судової почеркознавчої експертизи, згідно з якими підписи на акті приймання-передачі № 134 від 13 квітня 2022 року виконані не ОСОБА_21 ; підписи на ТТН № Р38784 від 06 квітня 2022 року, № Р38789 від 09 квітня 2022 року, № Р36011 від 13 квітня 2022 року виконані не ОСОБА_13 ; на актах приймання передачі продукції № 124 від 12 квітня 2022 року, № 134 від 13 квітня 2022 року, № 284 від 28 квітня 2022 року, видаткових накладних № 30428 від 24 березня 2022 року, № 35669 від 06 квітня 2022 року, № 36012 від 13 квітня 2022 року, № 36011 від 13 квітня 2022 року, № 33960 від 06 квітня 2022 року, № 40272 від 28 квітня 2022 року, № 35669 від 06 квітня 2022 року, № 30428 від 24 березня 2022 року, товарно-транспортній накладній № 36012 від 13 квітня 2022 року, протоколах засідання Штабу з питань надання населенню гуманітарної допомоги виконані ОСОБА_11 ; встановити належність підписів ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_15 на видаткових та товаро-транспортних накладних не надалося можливим.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Доводи адвоката щодо неможливості посилання на рішення Європейського Суду з прав людини стороною обвинувачення ґрунтуються на хибному розумінні практики ЄСПЛ в структурі національної системи права.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 8, 9 КПК України практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права, у тому числі кримінального процесуального. Зазначені норми не містять жодних застережень щодо можливості застосування цієї практики виключно на користь підозрюваного.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не лише декларує права і свободи людини, а й визначає підстави та ступінь можливого втручання у ці права (за виключенням абсолютних). Отже, практика Європейського Суду з прав людини, яка безпосередньо стосується застосування цих норм, беззаперечно може та має застосовуватися під час вирішення питань, пов`язаних з можливим втручанням у права особи.

Наведені стороною захисту доводи щодо перебування дій причетних осіб у площині звичайних господарських правовідносин не виключають складу кримінального правопорушення, адже надання таким діям видимості господарських операцій може використовуватися для зовнішнього приховання злочинних намірів. Детектив надав переконливі доводи та матеріали, які можуть свідчать про протиправність та кримінальний характер цих дій, зокрема матеріали щодо листування осіб, причетних до укладення та виконання договору, яке свідчить про усвідомлення ними протиправності своїх дій.

З аналогічних міркувань слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо подальшого виконання договору у повному обсязі, адже таке виконання могло бути посткримінальною поведінкою з метою приховання ознак кримінального правопорушення.

У всякому разі оцінка цих доводів має відбуватися на подальших стадіях кримінального провадження. Наразі слідчий суддя лише констатує, що сторона обвинувачення має підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, що обумовлює необхідність продовження досудового розслідування та, відповідно, потребу у застосуванні заходів забезпечення.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, детектив послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива про те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

ОСОБА_5 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон (номер НОМЕР_1, виданий 25 листопада 2015 року, та НОМЕР_2, виданий 19 березня 2019 року), проживає поблизу кордону із Республікою Польща, протягом 2019-2023 років тричі виїжджала за межі України.

Наведені обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_5, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, маючи матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів детектива щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику знищення, ховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Детектив повідомив, що службові особи ТОВ «Луцька аграрна компанія» неодноразово намагалась приховати сліди протиправної діяльності. Так, в листопаді 2022 року під час проведення зустрічної звірки на підприємстві представникам Управління західного офісу Держаудитслужби у Волинській області було повідомлено про постачання продукції в адресу Харківської ОВА у повному обсязі залізничним та автомобільним транспортом, що не відповідало дійсності. Зокрема такі пояснення надала ОСОБА_5 . Крім того, в ході зустрічної звірки аудиторам надавався акт звіряння взаємних розрахунків із ХОВА, хоча листом № 520 від 09 серпня 2023 року ОСОБА_12 повідомила про те, що акт звіряння між ТОВ «Луцька аграрна компанія» та ХОВА не підписувався.

Крім того, в ході огляду образу телефону ОСОБА_5 виявлено ознаки видалення листування з причетними особами безпосередньо перед обшуками за місцем проживання причетних осіб.

Наведені доводи, а також обставини кримінального правопорушення, зокрема вчинення його шляхом викривлення відомостей у документах щодо постачання товарів, свідчать про існування ризику, свідчать про наявність ризику знищення, ховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3.7. Щодо ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 обіймає керівну посаду директора представництва ТОВ «Луцька аграрна компанія», має організаційно-розпорядчі функції, у зв`язку з чим може здійснити вплив на працівників підприємства, зокрема водіїв, з метою підбурення їх до відмови від дачі показань, зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні чи надання неправдивих показань на користь підозрюваного.

Отже, слідчий суддя констатує наявність цього ризику.

3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Водночас, застосований до підозрюваної запобіжний захід має корелюватися із ризиками та їх інтенсивністю, а також з особою підозрюваної, тобто має існувати пропорційність між заходом та мірою обмеження права та дієвості його застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою є: особиста порука, особисте зобов`язання.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваної, наявність міцних соціальних зв`язків, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді застави є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні детектива, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

3.9. Щодо визначення розміру застави

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, інших даних про її особу та встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для неї (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Враховуючи встановлені ризики, слідчий суддя дійшла висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на неї обов`язків.

Згідно з відомостями про нараховані та виплачені доходи за 2016-2023 роки ОСОБА_5 отримала дохід від податкових агентів в сумі 467 123 грн, а її чоловік - в сумі 466 661 грн.

На праві приватної власності родина ОСОБА_5 володіє:

- квартирою, площею 49,4 кв.м, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 (право власності зареєстроване за чоловіком);

- транспортним засобом DAF FT XF 105.460, 2012 р.в., НОМЕР_3 (право власності зареєстроване за ОСОБА_5 );

- транспортним засобом DAF FT CF 75, 2012 р.в., НОМЕР_4 (право власності зареєстроване за ОСОБА_5 );

- транспортним засобом SKODA OCTAVIA, 2010 р.в., НОМЕР_5 (право власності зареєстроване за чоловіком).

На переконання слідчого судді, підозрюваній ОСОБА_5 має бути визначена застава у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, втім, який не порушуватиме принцип пропорційності.

Враховуючи майновий стан підозрюваної, застава у розмірі 1 млн грн не становитиме надмірного тягаря та не є непомірною для неї. Зазначений розмір застави є значним та цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків.

3.12. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваної, наявні підстави для покладення на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

- не відлучатись з Володимирського району Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді, суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_5, зокрема із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та свідками ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти.

Слідчий суддя конкретизує обов`язок не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду межами з Володимирського району Волинської області, враховуючи місце проживання та роботи підозрюваної, а також, враховуючи доводи сторони захисту, не вважає за необхідне покладати на неї обов`язок носити електронний засіб контролю, адже застава у сукупності з іншими покладеними обов`язками здатна забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 .

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці.

За таких підстав клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання - задовольнити частково.

2. Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн.

3. Покласти на підозрювану ОСОБА_5 такі обов`язки:

- не відлучатись з Володимирського району Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

Термін дії покладених на ОСОБА_5 обов`язків визначити два місяці, тобто до 27 квітня 2024 року включно.

4. Застава може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ: 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN: НОМЕР_6 .

Роз`яснити підозрюваній, що вона не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваній та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

5. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 .

6. В решті клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Пошук

Документ № 117426546