Документ № 117426549

Справа № 991/11251/23

Провадження № 1-кс/991/11340/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,

учасників кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3,

з боку захисту: адвоката ОСОБА_4,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000164 від 01.04.2021, стосовно:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Київ, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України,

УСТАНОВИВ:

28.12.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро ОСОБА_5 від 27.12.2023 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України. Клопотання погоджено прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Перевіривши та дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4,

слідчий суддя встановив факти та обставини і дійшов таких висновків:

1. Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52021000000000164 відповідає вимогам ст. 183, 184 КПК України.

2. У судовому засіданні захисник ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_6, стосовно якої вирішується питання про обрання їй запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, повідомила, що копії клопотання та доданих до нього матеріалів їй були вручені 17.02.2024.

3. Кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ст. 33-1, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.

18.07.2023 старшим детективом Національного бюро ОСОБА_7 повідомлено підозрювану ОСОБА_6, інших підозрюваних у кримінальному провадженні № 52021000000000164 та їх захисників про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

4. У клопотанні зазначені короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подано клопотання, та його правова кваліфікація із зазначенням статті і частини статті закону України про кримінальну відповідальність.

Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01.04.2021 за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, а також за підозрою ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6, будучи провідним спеціалістом відділу забезпечення товарами, роботами та послугами Філії «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Філія), у період з вересня 2020 року по 18.12.2020, вступивши у попередню змову зі службовими особами Філії, зокрема з ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_10, які діяли у корисливих особистих інтересах, інтересах ОСОБА_11 та службових осіб ТОВ «Медичний центр здоров`я», зокрема ОСОБА_9 та ОСОБА_12, усувала перешкоди для вчинення злочину у вигляді заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» під час здійснення публічних закупівель послуг у сфері охорони здоров`я з проведення ПЛР-тестування (код ДК 021:2015 85140000-2) для потреб працівників АТ «Укрзалізниця», у особливо великих розмірах, шляхом формування у протиправний спосіб очікуваної вартості закупівлі в економічно необґрунтованому розмірі, необхідному для задоволення корисливих інтересів співучасників. Разом з тим, співучасники злочину, з причин, що не залежали від їхньої волі, не вчинили всіх дій, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

5. Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.

Зазначила, що ОСОБА_6 виїхала за межі території України 23.02.2023, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами. Зв`язку з підозрюваною немає, за відомими органу досудового розслідування номерами мобільного телефону вона не відповідає, хоча раніше контактувала саме за ними, зокрема надсилала детективу Національного бюро інформацію про зміну свого місця роботи. Також, сторона обвинувачення намагалась знайти її за допомогою родичів, але марно, де саме вона перебуває їм не відомо, так само як її плани щодо повернення в Україну. Захисник підозрюваної за призначенням - ОСОБА_14 так само повідомляв у судовому засіданні з розгляду цього клопотання, що йому не відомо, де перебуває підозрювана. Наразі ОСОБА_6 оголошена у міжнародний розшук, у зв`язку з чим сторона обвинувачення вважає можливим розглядати клопотання в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України. Для ефективного здійснення міжнародного розшуку, стороні обвинувачення необхідно отримати ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_6 . На початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_6 виїхала за кордон і до України не поверталась. У судовому засіданні надала для огляду конверти, в яких підозрюваній направлялись повістки, які повернулись на адресу органу досудового розслідування, у зв`язку з тим, що підозрюваною ОСОБА_6 вони отримані не були. На даний момент досудове розслідування триває, сторона захисту ознайомлюється з зібраними у ході досудового розслідування матеріалами. У своєму клопотанні сторона обвинувачення посилається на два ризики, а саме: переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків. Один із зазначених ризиків реалізований - переховування від органу досудового розслідування та суду. Стосовно іншого ризику зазначила, що оскільки ОСОБА_6 тривалий час працювала у АТ «Укрзалізниця», займала керівну посаду, вона може впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Більш м`який запобіжний захід до неї не може бути застосований, у зв`язку з її переховуванням від органу досудового розслідування та перебуванням у міжнародному розшуку.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 .

Зазначила, що на даний час відсутня можливість провести конфіденційну зустріч з підозрюваною ОСОБА_6, оскільки її місцезнаходження не відоме. На думку захисника, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 27.12.2023 є передчасним та на даному етапі кримінального провадження порушує фундаментальне право особи, передбачене ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На даний час орган досудового розслідування не вжив усіх необхідних заходів щодо встановлення місцезнаходження підозрюваної, відомостей про вжиття можливих заходів щодо розшуку ОСОБА_6 матеріали клопотання не містять.

Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні відсутні або досить низькі. Так, ризик знищення доказів органом досудового розслідування не наведено, підстави передбачити незаконний вплив на свідків відсутні. Свідки у цьому кримінальному провадженні допитані, клопотання не містить перелік осіб із зазначенням анкетних даних, які ще не були допитані, та покази яких мають значення для цього кримінального провадження. Орган досудового розслідування не надав жодного доказу, що з моменту порушення кримінального провадження здійснювався вплив на свідків або експертів та за цим фактом порушено кримінальне провадження за ст. 386 КК України. Посилання сторони обвинувачення на існування цих ризиків носить не конкретний характер, жодних доказів на підтвердження факту їх існування слідчому судді та стороні захисту не надано. Ризики перешкоджання іншим чином кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення також відсутні. Окрім того, з матеріалів клопотання слідує, що прокурор не розкриває можливість застосування до підозрюваної альтернативного запобіжного заходу.

Враховуючи, що слідчим суддею запобіжні заходи застосовуються виключно під час досудового розслідування, приймаючи до уваги, що стадія досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчилась, що виключає можливість розгляду слідчим суддею будь-яких клопотань сторони обвинувачення у кримінальному провадженні, та, виходячи з загальних засад кримінального провадження, зокрема принципу законності, клопотання сторони обвинувачення про застосування до підозрюваної запобіжного заходу підлягає залишенню без розгляду. Така позиція узгоджується з вимогами КПК України та практикою слідчих суддів Вищого антикорупційного суду.

6. Під час розгляду клопотання прокурор довів:

1) набуття особою статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Частиною першою статті 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру (а), особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (б), або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (в).

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

10.06.2022 старшим детективом Національного бюро ОСОБА_5 складено та прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

10.06.2022 о 09 год. 09 хв. повідомлення про підозру вручено ОСОБА_6, що підтверджується письмовою розпискою ОСОБА_6, яка міститься на аркуші 26 повідомлення про підозру.

Таким чином, 10.06.2022 ОСОБА_6 набула статусу підозрюваної, у зв`язку з повідомленням їй про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України.

Також, 26.10.2022 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України. Дане повідомлення вручено ОСОБА_6 26.10.2022 о 19 год. 00 хв., що підтверджується письмовою розпискою ОСОБА_6, яка міститься на аркуші 27 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри.

2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінального правопорушення та вагомість наявних доказів про його вчинення підозрюваною:

01.04.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесено відомості про те, що впродовж квітня-грудня 2020 року службові особи Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» (далі - Філія) спільно зі службовими особами/представниками ТОВ «Медичний центр здоров`я» вирішили заволодіти грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» шляхом організації та проведення закупівлі послуг з ПЛР-тестування за цінами, які є значно вищі за ринкові. З цією метою, службові особи Філії розмістили на Prozorro оголошення № UA-Р-2020-10-28-004476-b про проведення закупівлі послуг із ПЛР-тестування очікуваною вартістю 14,5 млн грн. Надалі, зловживаючи своїм службовим становищем, службові особи Філії не врахували та відхилили найбільш економічно обґрунтовані пропозиції послуг з ПЛР-тестування (ціна за послугу від 550 до 800 грн), надані іншими учасниками закупівлі, при цьому, у цей же час погодили укладення договору з ТОВ «Медичний центр замовлення» із ціною 1 280 грн за послугу, що на 60 % вища від цін на ринку. Після цього, маючи на меті заволодіти на користь ТОВ «Медичний центр здоров`я» грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» шляхом укладення із вказаним Товариством договору на придбання послуг із ПЛР-тестування за завищеними цінами та подальшого перерахування грошових коштів на рахунки останнього, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та зловживаючи своїм службовим, а також не зважаючи на відмови у погодженні рішення про укладення та підписання договору з ТОВ «Медичний центр здоров`я», у зв`язку з завищенням вартості послуг, службові особи Філії у грудні 2020 року повторно звернулися до структурних підрозділів АТ «Укрзалізниця» з проханням погодити укладення договору та закупити послуги ПЛР-тестування у ТОВ «Медичний центр здоров`я» за завищеними цінами, на що останнім було відмовлено по причині завищеної вартості. Відповідно до висновків, викладених у Акті службової перевірки від 05.02.2021 за № ЦЦб-7/2-КІ, загальний розмір завищеної вартості придбання послуг із ПЛР-тестування у ТОВ «Медичний центр здоров`я» складає понад 5 млн грн, що є особливо великим розміром. Відтак, вищевказані обставини з організації придбання послуг із ПЛР-тестування вказують на наявність у діях службових осіб Філії та ТОВ «Медичний центр здоров`я» ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України; з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

У тексті повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, яку було вручено ОСОБА_6 26.10.2022, зазначено таке:

ОСОБА_6, діючи всупереч вимогам Законів України «Про публічні закупівлі» та «Про захист економічної конкуренції», Посадової інструкції провідного економіста відділу забезпечення товарами, роботами та послугами Філії «Центр охорони здоров`я», Положення про Філію «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця», Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275 та інтересах АТ «Укрзалізниці», будучи залученою ОСОБА_13 як пособник кримінального правопорушення, 18.09.2020 та 22.10.2020, перебуваючи в приміщенні Філії «Центр охорони здоров`я» по проспекту Повітрофлотському, 9 у м. Києві, під час підготовки техніко-економічного обґрунтування закупівлі послуг з ПЛР-тестування, з метою завищення очікуваної вартості закупівлі, включила до ТЕО не лише вартість послуг ПЛР-тестування, зазначених у цінових пропозиціях ТОВ «Медлаб» та ТОВ «Діаген», а й додатково послугу «виїзд медсестри за адресою пацієнта», що суперечило комерційному запиту Філії «Центр охорони здоров`я» від 01.09.2020, Технічним вимогам і Інформації про закупівлю та безпідставно відкинула більш економічно вигідні комерційні пропозиції ТОВ «МЛ Діла» та ТОВ «НеоЛаб», чим усунула перешкоди в заволодінні співучасниками злочину грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» в сумі 4 940 779 грн, однак з причин, що не залежали від їхньої волі, співучасники не вчинили дії, які вважали необхідними з метою доведення кримінального правопорушення до кінця.

Підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення дають встановлені досудовим розслідуванням обставини його скоєння, які підтверджуються доданими до клопотання, у копіях:

- наказом (розпорядженням) № 12/ос від 14.03.2018 про прийняття на роботу ОСОБА_6 на роботу провідного економіста відділу забезпечення товарами, роботами та послугами ПАТ «Українська залізниця» Філія «Центр охорони здоров`я»;

- наказом № 254/ос від 10.11.2020 «По особовому складу» про покладення виконання обов`язків начальника відділу забезпечення товарами, роботами та послугами Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» на ОСОБА_6 з 10.11.2020;

- актом № ЦЦБ-7/2-КІ від 05.02.2021 службової перевірки філії «Центр охорони здоров`я», здійсненої згідно наказів АТ «Укрзалізниця» від 04.12.2020 № 537 та від 06.01.2021 № 002 зі змісту якого слідує, що в ході перевірки виявлено допущені службовими особами Філії порушення під час закупівлі послуг з ПЛР-тестування для потреб працівників Філії;

- протоколом обшуку від 10.06.2021-11.06.2021 з додатками;

- протоколом огляду від 14.09.2021 портативного зовнішнього накопичувача інформації, на який під час проведення обшуку службових приміщень Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» (10-11.06.2021) були скопійовані файли-образи накопичувачів на жорстких магнітних дисках, які використовували ОСОБА_8, ОСОБА_15 та ОСОБА_6 під час виконання службових обов`язків службових осіб Філії «ОЦЗ»;

- протоколами огляду від 11.06.2021, від 06.07.2021, від 06.12.2021, від 15.12.2021 мобільних телефонів, які належать ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12 відповідно;

- протоколами огляду від 15.11.2021, від 22.12.2021 та від 22.10.2022;

- висновком експерта № 129/21 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 52021000000000164, складений 27.10.2021;

- висновком експерта № СЕ-19/111-22/8280-ПЧ від 21.04.2022;

- протоколами допиту свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.

Факти та відомості, які були озвучені під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 могла вчинити інкриміноване їй кримінальне правопорушення, оскільки між вчиненими нею діями та наслідками, які могли би настати, за слідчою версією подій, прослідковується причиновий зв`язок.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до наявних у матеріалах клопотання документах, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри перевірялась під час постановлення слідчим суддею ухвали про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання (справа № 991/1984/22), а також ухвал про продовження строку дії обов`язків, покладених на неї ухвалою суду (справа № 991/2883/22, № 991/4444/22).

У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, вказав, що «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

Отже, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, та можливу причетність ОСОБА_6 до його вчинення, висновок про що ґрунтується на досліджених фактах та інформації у своїй сукупності.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що питання правильності кваліфікації дій підозрюваної особи, як і наявності чи відсутності в її діях складу кримінального правопорушення, вирішуються виключно остаточним судовим рішенням (вироком суду).

3) оголошення підозрюваної у міжнародний розшук та переховування останньої від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Сторона обвинувачення як на підставу обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою посилається на оголошення останньої у міжнародний обшук.

Чинний КПК України не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається такою, яка оголошена у міжнародний розшук. Водночас, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

За правилами ч. 2 ст. 281 КПК України, про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, для того, щоб підозрюваний вважався у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України оголошеним у розшук має бути наявна постанова про оголошення особи в розшук.

Викладене вище свідчить про те, що момент, з якого особа вважається такою, яка оголошена у розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у розшук, є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в розшук, оформленого постановою.

18.12.2023 старшим детективом Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 прийнято постанову про оголошення в державний та міжнародний розшук підозрюваної ОСОБА_6 .

Вказана постанова, разом із запитом про використання інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції, направлені до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для організації міжнародного розшуку ОСОБА_6, що підтверджується запитом старшого детектива Національного бюро ОСОБА_5 від 25.12.2023 за № 0432-046/39474.

Отже, підозрювана ОСОБА_6 оголошена у міжнародний розшук та органом досудового розслідування, зокрема шляхом використання інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції, здійснюються дії для встановлення її місцезнаходження.

Разом з тим, слідчий суддя вважає доречним зазначити обставини, які свідчать про переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в постанові Верховного Суду України № 5-1кс15 від 19.03.2015, під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що скоїла певний злочин і вчинила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду.

При з`ясуванні, які дії особа вчиняє з метою ухилення від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Це має бути особа, яка у встановленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.

Відповідно до наявних у матеріалах клопотання документів, у ході досудового розслідування отримано інформацію про те, що 23.02.2023 ОСОБА_6 виїхала з України через пункт пропуску «Ягодин» та до теперішнього часу на територію України не в`їжджала (державний кордон України не перетинала).

На даний час місце перебування ОСОБА_6 не відоме.

Старшим детективом Національного бюро ОСОБА_5 прийнято процесуальне рішення про оголошення міжнародного розшуку підозрюваної з тих підстав, що 23.02.2023 ОСОБА_6 через пункт пропуску «Ягодин» виїхала за межі території України і до теперішнього часу не повернулась та не повідомила сторону обвинувачення про необхідність, причини, мету та цілі такого виїзду, а також не надала відомості про своє місце проживання за межами території України та/або країну перебування.

З метою встановлення місцезнаходження підозрюваної та виклику до органу досудового розслідування на відомий номер мобільного телефону підозрюваної ОСОБА_6 упродовж жовтня-грудня 2023 року здійснювались телефонні дзвінки та направлялись повідомлення, однак встановити зв`язок з останньою, з`ясувати її місцезнаходження та викликати у такий спосіб до органу досудового розслідування не вдалося, оскільки вказаний номер телефону та зареєстровані на нього інтернет-месенджери перебувають у неактивному стані.

Окрім того, 06.11.2023 на адресу місця реєстрації та проживання підозрюваної ОСОБА_6 засобами поштового зв`язку направлено повістки про виклик останньої на 14-16.11.2023, однак остання на виклики не з`явилась, про причини своєї неявки не повідомила.

Також, під час розгляду клопотання про встановлення строків досудового розслідування встановлено, що підозрювана ОСОБА_6 до Вищого антикорупційного суду не з`являлась, про причини своєї неявки слідчого суддю не повідомляла. Захисник підозрюваної ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_14 у ході судового розгляду цього клопотання зазначив, що йому не відоме місцезнаходження (перебування) ОСОБА_6 і вийти з нею на зв`язок він не зміг.

Із долучених до клопотання матеріалів вбачається, що детективами Національного бюро неодноразово здійснювались виклики підозрюваної ОСОБА_6 для участі у проведенні слідчих (процесуальних) дій, зокрема:

- 06.11.2023 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» направлено повістки про виклик на 14.11.2023 о 10:00, 15.11.2023 о 10:00 та 16.11.2023 о 10:00, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення, зазначені повістки про виклик ОСОБА_6 були повернуті до Національного антикорупційного бюро України, у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Також, детективом Національного бюро до клопотання додані матеріали судової справи № 991/8799/23, в якій підозрювана ОСОБА_6 була учасником кримінального провадження, а саме:

- повістка про виклик у судове засідання, призначене на 11.10.2023 о 14:30. Повістка направлена рекомендованим листом 09.10.2023 на адресу ОСОБА_6 : АДРЕСА_1 ;

- телефонограма від 09.10.2023, складена секретарем судового засідання відділу забезпечення судового процесу, відповідно до змісту якої у судове засідання, призначене 11.10.2023 о 14:30, за відомим номером телефону викликалась підозрювана ОСОБА_6, однак, враховуючи поточний стан рахунку абонента, прийняти дзвінок не виявляється можливим;

- повістка про виклик у судове засідання, призначене на 24.10.2023 о 14:30. Повістка направлена рекомендованим листом 13.10.2023 на адресу ОСОБА_6 : АДРЕСА_1 ;

- телефонограма від 12.10.2023, складена секретарем судового засідання відділу забезпечення судового процесу, відповідно до змісту якої у судове засідання, призначене 24.10.2023 о 14:30, за відомим номером телефону викликалась підозрювана ОСОБА_6, однак, враховуючи поточний стан рахунку абонента, прийняти дзвінок не виявляється можливим;

- повістка про виклик у судове засідання, призначене на 30.10.2023 о 14:00. Повістка направлена рекомендованим листом на адресу ОСОБА_6 : АДРЕСА_1, а також на електронну поштову адресу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (судова повістка доставлена до електронної скриньки 25.10.2023 о 19:10, згідно з довідкою про доставку електронного листа);

- повістка про виклик у судове засідання, призначене на 17.11.2023 о 13:30. Повістка направлена рекомендованим листом на адресу ОСОБА_6 : АДРЕСА_1, а також на електронну поштову адресу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (судова повістка доставлена до електронної скриньки 10.11.2023 о 16:32, згідно з довідкою про доставку електронного листа).

Факт оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук слідчий суддя оцінює у сукупності з наявними у матеріалах клопотання відомостями щодо її процесуальної поведінки.

Так, підозрювана ОСОБА_6 неодноразово викликалась детективом Національного бюро для участі у проведенні слідчих та процесуальних дій за її участі, а також слідчим суддею Вищого антикорупційного суду для її безпосередньо участі у судових засіданнях, але на жоден із них, незважаючи на передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обов`язок, підозрювана не з`явилась.

Об`єктивні підстави для неприбуття на виклики детектива Національного бюро та слідчого судді Вищого антикорупційного бюро, які були здійснені відповідно до положень ст. 135 КПК України, у підозрюваної ОСОБА_6 відсутні, враховуючи те, що повістки містили вичерпну інформацію щодо наслідків не прибуття підозрюваної на виклик. Слідчий суддя розцінює таке ігнорування викликів як ухилення особи від процесуального обов`язку підозрюваного, передбаченого ст. 42 КПК України, з`являтися до слідчого (детектива) та слідчого судді.

4) наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У клопотанні старший детектив Національного бюро зазначає про обставини, які вказують на передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду.

Наявність вказаного ризику обґрунтовується такими обставинами.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистих обставин підозрюваної ОСОБА_6 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування тощо).

Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України. Характер інкримінованого їй правопорушення пов`язаний з корисливою спрямованістю та використанням службовою особою службового становища.

Санкція частини 5 статті 191 КК України відносить інкриміноване кримінальне правопорушення до особливо тяжкого та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Таким чином, очікування можливого суворого вироку, навіть з врахуванням положень ст. 68 КК України, може мати значення при визначенні ризику переховування. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення недостатньо для висновку вважати, що підозрюваний може вчинити спроби переховуватися, тому він оцінюється у світлі таких факторів, мова про які йшла вище, а також враховуються будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення ЄСПЛ у справі Becciev v. Moldova, п. 58). Слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6, у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ.

Також, слідчий суддя враховує обставини, які були встановлені у ході розгляду клопотання про обрання підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу, зокрема:

- застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання із покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 191 КПК України, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2022 у справі № 991/1984/22;

- неодноразове продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_6, ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 12.08.2022 у справі № 991/2883/22, від 11.10.2022 у справі № 991/4444/22 (до 10.11.2022);

- виїзд ОСОБА_6 23.02.2023 за межі території України через пункт пропуску «Ягодин» та відсутність відомостей про її повернення (намір повернутися) на територію України;

- систематичне ігнорування викликів детективів Національного бюро для участі у проведенні слідчих та процесуальних дій та судових викликів слідчого судді Вищого антикорупційного суду, без завчасного інформування про неможливість або поважність причин її неприбуття, які у своїй сукупності вказують на наявність реалізованого підозрюваною ризику переховування від органів досудового розслідування та суду поза межами території України, її подальшого переховування на території іноземних держав, а також про фактичну відсутність у органу досудового розслідування дієвих механізмів попередження негативних наслідків, які виникли у зв`язку зі зникненням/втечею підозрюваної закордон.

Усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, підозрювана ОСОБА_6 використала наявні у неї засоби та можливості для виїзду за межі території України, з метою подальшого переховування від органів досудового розслідування та суду, а також уникнення кримінальної відповідальності.

Відтак, слідчий суддя погоджується з прокурором, що зазначені обставини у своїй сукупності можуть бути мотивом та підставою переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду.

7. Щодо інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України;

- пред`явлення ОСОБА_6 підозри у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватою у вчинення якого, їй може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

- станом на день розгляду клопотання ОСОБА_6 виповнилося 37 років;

- застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у межах даного кримінального провадження;

- розмір майнової шкоди, який, за версією слідства, міг настати - 4 940 779 грн.

Відомості про стан здоров`я ОСОБА_6 та міцність її соціальних зв`язків на території України, наявність у неї постійного місця роботи, її репутацію, майновий стан, а також наявність у неї судимостей та наявність повідомлення їй про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, у розпорядженні слідчого судді відсутні.

Враховуючи встановлені у ході розгляду клопотання обставини, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 .

8. При розгляді клопотання, поданого в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя перевіряє лише можливість обрання єдиного запобіжного заходу - тримання під вартою, тому необхідність оцінювати питання щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам відсутня.

Крім того, з огляду на положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 та ч. 4 ст. 197 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави та не зазначає строку дії ухвали.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131-132, 176-177, 183, 193, 197, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого детектива Національного бюро ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000164 від 01.04.2021- задовольнити.

Обрати підозрюваній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У разі затримання підозрюваної ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, не пізніше ніж через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя, суд за її участю розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_16