Документ № 117426561

Справа № 991/3966/20

Провадження №11-кп/991/33/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2024 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1, суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

учасники судового провадження: обвинувачений ОСОБА_5, захисник - адвокат ОСОБА_6, прокурор ОСОБА_7,

розглянула клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з особистого зобов`язання на тримання під вартою стосовно

ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Піщанка Піщанського р-ну Вінницької обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, з вищою освітою, має доньку, раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК (далі - КК), у кримінальному провадженні № 52020000000000078, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.01.2020.

Історія провадження

1.14.06.2021 вироком Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС): (1) ОСОБА_5 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК; (2) залишено без розгляду цивільний позов. Щодо застосованих до ОСОБА_5 заходів забезпечення кримінального провадження, суд зазначив, що: (1) внесена іншими особами за ОСОБА_5 застава у розмірі 370 000 грн, була їм повернута на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 22.05.2020; (2) термін дії застосованого до ОСОБА_5 ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.05.2020 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання сплив 20.07.2020.

2.13.07.2021 на цей вирок від прокурора надійшла апеляційна скарга, в якій порушується питання про погіршення становища обвинуваченого. В апеляційній скарзі висловлене прохання скасувати виправдувальний вирок суду та ухвалити свій вирок, яким ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади (окрім виборних) на строк 1 рік та зі штрафом 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.

3.22.09.2022 Апеляційна палата ВАКС: (1) скасувала вирок суду першої інстанції; (2) ухвалила новий вирок, яким ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК; цивільний позов залишено без розгляду. При цьому вироком Апеляційної палата ВАКС не приймалися жодні рішення про застосування запобіжних заходів щодо обвинуваченого чи щодо негайного виконання вироку, натомість вирішено строк відбування ним покарання у виді позбавлення волі рахувати з моменту його затримання.

4.27.11.2023 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду скасувала вирок Апеляційної палати ВАКС та призначила новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

5.01.02.2024 під час нового апеляційного розгляду прокурор ОСОБА_7 звернувся до Суду із клопотанням про звернення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого. 23.02.2024 під час судового засідання прокурор виклав своє клопотання в новій редакції, просив: (1) змінити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід з особистого зобов`язання на тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, (2) встановити альтернативну заставу у розмірі 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 14 600 000 грн; (3) у разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 ряд обов`язків.

Короткий зміст клопотання прокурора

6.Клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 з особистого зобов`язання на тримання під вартою прокурор обґрунтовує таким: (1) вироком ВАКС від 14.06.2021 ОСОБА_5 визнаний невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 364 КК та виправданий; (2) вироком Апеляційної палати ВАКС від 22.09.2022 ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, та призначено основне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; (3) оголошення вироку Апеляційної палати ВАКС щодо ОСОБА_5 відбувалось о 17 год 50 хв 22.09.2022 після виходу суду з нарадчої кімнати; (4) будучи належно повідомленим про місце, дату та час призначеного Апеляційною палатою ВАКС засідання щодо оголошення вироку 22.09.2022, ОСОБА_5, нехтуючи обов`язками визначеними частиною 7 статті 42 КПК, до суду не прибув, про причини своєї неявки не повідомив; (5) 31.10.2022 до Фастівського РУП надійшла заява засудженого ОСОБА_5, в якій останній повідомив, що проходить стаціонарне лікування, після одужання зобов`язується з`явитись для виконання вищевказаного вироку, при цьому вирок в частині сплати штрафу він виконав, до заяви долучено копії медичних документів щодо перебування на стаціонарному лікуванні; (6) у подальшому ОСОБА_5 після перенесеної короновірусної хвороби у зв`язку із ускладненням стану здоров`я був переведений до кардіологічного відділення Київської міської клінічної лікарні № 12, а з 28.10.2022 ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні хірургії Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, у зв`язку з чим останньому проведено оперативне втручання та він продовжував стаціонарне лікування; (7) 10.11.2022 ухвалою касаційним судом за клопотанням захисту зупинено виконання вироку Апеляційної палати ВАКС від 22.09.2022 щодо засудженого ОСОБА_8 до ухвалення постанови судом касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги захисника; (8) відповідно до діючого законодавства перебування особи з наявністю діагнозів, аналогічних тим, що встановлені обвинуваченому, в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах можливе, під диспансерним наглядом медичного персоналу закладів охорони здоров`я та амбулаторним прийомом призначених ліків; (9) отже, обвинувачений незважаючи на положення законодавства, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки та ухилився від виконання вироку суду.

7.Щодо застосованого раніше запобіжного заходу прокурор зазначив, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.05.2020 у цій справі ОСОБА_5 змінено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 370 000 грн, застосований на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.12.2019, на особисте зобов`язання та покладено відповідні обов`язки.

8.Характер та обставини вчинення злочину ОСОБА_5, а також його поведінка як обвинуваченого та підсудного вказують, на думку прокурора, про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 4 частини 1 статті 177 КПК.

9.Враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, а також те, що у разі визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні інкримінованого йому злочину йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, дані про особу підозрюваного, з урахуванням його майнового та сімейного стану, є підстави вважати про необхідність застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

10.Оскільки попередньо застосована застава не запобігла настанню негативних наслідків для кримінального провадження, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, а тому необхідним є застосування до підозрюваного саме виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Короткий зміст заперечень захисника проти задоволення клопотання прокурора

11.У своїх письмових запереченнях від 21.02.2024 адвокат ОСОБА_6 навів такі доводи проти задоволення клопотання прокурора: (1) ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.05.2020 ОСОБА_5 змінено запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання, покладено відповідні обов`язки зі строком дії до 20.07.2020, який надалі не продовжувався; (2) в матеріалах провадження міститься повідомлення від 14.09.2020 про судове засідання на 22.09.2020 о 15:00, обвинувачений на нього прибув у визначений час, судом було заслухане останнє слово обвинуваченого та о 15:24 колегія суддів вийшла до нарадчої кімнати без повідомлення часу та дати оголошення вироку; (3) 22.09.2022 року після виходу суду до нарадчої кімнати пролунав сигнал повітряної тривоги, у зв`язку з чим ОСОБА_5 разом із захисником покинули приміщення суду та направились до укриття через загрозу обстрілів, отже відсутність обвинуваченого під час проголошення вироку відбулось через об`єктивні причини; (4) уповноважені особи Фастівського управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області самостійно перевірили відомості щодо стану здоров`я та перебування ОСОБА_5 на стаціонарному лікуванні, після перевірки чого листом начальника цього управління від 08.11.2022 ініціювалось перед прокурором звернення до ВАКС щодо відтермінування виконання вироку ОСОБА_5 через необхідність оперативного втручання в умовах стаціонарного лікування; (5) наведені у клопотанні та запереченнях захисту хвороби було діагностовано задовго до винесення вироку судом апеляційної інстанції, після його проголошення було діагностовано й деякі нові, а також загострення, що потребувало оперативного втручання; (6) отже, на думку захисника, жодного зловживання процесуальними правами або нехтування обов`язками, передбаченими законодавством, з боку ОСОБА_5 під час виконання вироку не було допущено.

Позиції учасників провадження

12.Прокурор підтримав своє клопотання, просив його задовольнити.

13. ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Оцінка та мотиви Суду

14.Прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 КПК, до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу (частина 1, пункт 1 частини 2 статті 200 КПК).

15.Зміна запобіжного заходу охоплюється терміном «застосування запобіжного заходу». Такий висновок узгоджується з усталеною практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (постанови від 18.12.2018 у справі № 628/969/18 та від 28.03.2019 у справі № 286/1695/18). У зв`язку з чим питання про зміну запобіжного заходу вирішується в порядку, передбаченому для його застосування, з врахуванням вимог статті 200 КПК.

16.В ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті)закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується (частина 1 статті 196 КПК).

17.Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

18.Отже, Суд має в межах доводів клопотання прокурора розкрити: (1) обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; (2) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; (3) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; (4) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (5) обґрунтованість розміру застави.

Обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу

19.У клопотанні прокурор посилався на недотримання обвинуваченим ОСОБА_9 умов запобіжного заходу в вигляді особистого зобов`язання, встановленого ухвалою ВАКС від 22.05.2020 щодо нього.

20.Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 КПК (частина 1 статті 179 КПК). Обов`язки, передбачені частинами 5 та 6 статті 194 КПК, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (частина 7 статті 194 КПК).

21.Прокурором не спростовано повідомлені та підтверджені захистом твердження, що термін дії обов`язків, встановлений ухвалою суду при застосуванні особистого зобов`язання, сплив 20.07.2020 та більше не продовжувався. Таким чином, з цієї дати ОСОБА_5 вважався таким, до якого не було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання (як і будь-який інший), що водночас не звільняло його від необхідності виконання загальних обов`язків обвинуваченого, передбачених частиною 7 статті 42 КПК, зокрема, прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це.

22.Суд не вважає, що ОСОБА_5 не виконав зазначений обов`язок щодо необхідності участі в судовому засіданні 22.09.2022 з огляду на його участь в ньому, проголошення ним останнього слова обвинуваченого (том 14 а. с. 153-154) та повідомлені захисником обставини щодо виходу суду до нарадчої кімнати, оголошення повітряної тривоги та слідування до укриття. На інші повідомлення щодо необхідності прибути за викликом суду прокурор не посилався.

23.Отже, станом на дату проголошення вироку судом апеляційної інстанції до ОСОБА_5 не було застосовано жодного запобіжного заходу, крім того, ним не було порушено обов`язок, передбачений пунктом 1 частини 7 статті 42 КПК.

Кримінальне правопорушення, в якому особа обвинувачується

24.У цьому кримінальному провадженні йдеться про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, а саме зловживання владою, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе, використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам в особі юридичної особи публічного права.

25.При вирішенні клопотання прокурора Суд бере до уваги такі обставини: (1) судом першої інстанції ухвалено виправдувальний вирок з мотивів неправильної кваліфікації дій обвинуваченого [на думку суду першої інстанції вчинені обвинуваченим дії відповідають ознакам шахрайства, а саме - передбачені частиною 4 статті 190 КК (шахрайство, вчинене у особливо великих розмірах), тобто більш тяжкого злочину]; (2) за апеляційною скаргою прокурора вироком суду апеляційної інстанції обвинуваченого було засуджено за частиною 2 статті 364 КК (за зловживання службовим становищем, хоча обвинувальним актом ОСОБА_5 інкримінувалось зловживання владою); (3) за касаційною скаргою сторони захисту (ухвалою колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 18.07.2023 на підставі частини 2 статті 434-1 КПК кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Апеляційної палати ВАКС від 22.09.2022 року було передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду) ухвалою касаційного суду від 27.11.2023 частково задоволено касаційну скаргу захисника, скасовано вирок Апеляційної палати ВАКС від 22.09.2022 і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції з мотивів неточності кваліфікації дій обвинуваченого в частині обрання однієї з альтернативних форм діяння, передбаченого частиною 2 статті 364 КК.

26.На цьому етапі провадження Суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Суд на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для цілей застосування запобіжного заходу.

27.Суд вважає, що на цьому етапі провадження наявних матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється Судом при розгляді клопотання прокурора про зміну (застосування) запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину такої тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого.

Ризики, заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість

28.Метою застосування запобіжного заходу (в тому числі у виді тримання під вартою) є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам кримінального провадження (стаття 177 КПК).

29.Заявлений прокурором ризик переховування обвинуваченого від суду заслуговує на увагу з огляду на: (1) обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, що передбачає можливість покарання, зокрема, у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, що відносить інкримінований злочин до тяжких. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при встановленні ризику переховування, однак в сукупності з іншими обставинами; (2) належність цього складу кримінального правопорушення до корупційного виключає за законом можливість застосування до обвинуваченого призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, звільнення від відбування покарання з випробуванням тощо; (3) наявність у обвинуваченого паспорту громадянина України для виїзду за кордон; (4) мотиви виправдання обвинуваченого судом першої інстанції, за якими встановлено у його діях ознаки більш тяжкого злочину (у цій частині вирок сторона захисту не оскаржувала); (5) засудження обвинуваченого вироком суду апеляційної інстанції з призначенням покарання у виді позбавлення волі; (6) висновки постанови суду касаційної інстанції, якою призначено новий апеляційний розгляд у цій справі.

30.Водночас, Суд враховує, що: (1) наведені прокурором обставини, які він кваліфікує як ухилення від виконання вироку, мали місце близько півтора роки тому, й Суд не вважає їх зловживанням з боку підсудного, з огляду на перелік та характер діагностованих в нього захворювань, документальне підтвердження перебування його на стаціонарному лікуванні та здійснення оперативного втручання, а також врахування судом касаційної інстанції таких обставин достатніми для зупинення виконання вироку; (2) прокурор не звертався до суду з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, покладених у зв`язку із застосуванням особистого зобов`язання до ОСОБА_5, тобто не вважав ризики перешкоджання кримінальному провадженню з боку ОСОБА_5, вагомими; (3) під час повторного апеляційного перегляду ОСОБА_5 не допускав порушення обов`язку з`явлення до суду за викликом.

31.Також Суд вважає помилковим твердження прокурора, що підсудному загрожує реальне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 6 років. Так, при новому розгляді у суді апеляційної інстанції застосування суворішого покарання або закону про більш тяжке кримінальне правопорушення допускається тільки за умови, що вирок було скасовано у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання за скаргою прокурора, потерпілого чи його представника (стаття 439 КПК). Натомість, виром суду апеляційної інстанції було призначено основане покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, а з касаційною скаргою звертався не прокурор, а захисник.

32.Заявлений прокурором ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином прокурор обґрунтовує таким: (1) підозрюваний тривалий час був народним депутатом України, у нього наявні відповідні організаційні можливості, особисті та ділові зв`язки з суб`єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, у тому числі працівниками правоохоронних органів, народними депутатами України; (2) зазначені можливості та зв`язки ОСОБА_5 зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином - шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження, штучного створення доказів своєї невинуватості, з метою незаконного впливу на суд, інших учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності.

33.Суд вважає недоведеним прокурором наявність такого ризику з огляду на тривалий проміжок (близько 3,5 роки) припинення депутатських повноважень ОСОБА_5 .

Значення інших обставин в контексті встановленого ризику

34.ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Піщанка Піщанського р-ну Вінницької обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, з вищою освітою, має доньку, раніше не судимий.

35.Зазначені обставини Суд бере до уваги при вирішенні клопотання прокурора.

Чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК?

36.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 (частина 1 статті 184 КПК).

37.При вирішенні питання щодо зміни запобіжного заходу в вигляді особистого зобов`язання на тримання під вартою (а з урахуванням викладених вище висновків Суду - щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою), Суд з врахуванням обставин цього провадження виходить з: (1) завдань кримінального провадження, мети застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, запобіжних заходів; (2) фактичних обставин, що стали підставою для висновку про наявність ризику, що вплинуло на вибір конкретного виду запобіжного заходу та умов його застосування стосовно обвинуваченого; (3) обставин дотримання обвинуваченим обов`язку, покладеного законом; (4) ефективності застосування запобіжного заходу з врахуванням фактичних обставин; (5) співвідношенні ефективності запобіжних заходів у вигляді застави та тримання під вартою в контексті обставин цього провадження.

38.У цьому кримінальному провадженні Суд, дотримуючись розумного балансу між втручанням в право на свободу обвинуваченого (при застосуванні тримання під вартою) та в право на володіння майном (при визначення розміру застави як самостійного запобіжного заходу чи альтернативи триманню під вартою), з одного боку, та необхідністю забезпечення дієвості кримінального провадження, з іншого, дійшов висновку, що належна поведінка обвинуваченого ОСОБА_5, запобігання спробам вчинення ним дій, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК, може бути забезпечена шляхом застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, про який просить прокурор, а саме застави в максимальному розмірі, передбаченому КПК для злочинів відповідного ступеня тяжкості, а саме вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.

39.Інші більш м`які запобіжні заходи в цьому випадку не здатні забезпечити дієвість кримінального провадження.

40.Також Суд вважає обґрунтованим та таким, що не є надмірним, покладення на обвинуваченого обов`язків, заявлених прокурором у клопотанні, а саме: (1) прибувати за вимогою до суду; (2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; (3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Щодо обґрунтованості розміру застави

41.Вирішуючи питання про визначення розміру застави у сумі 242 240 грн, Суд виходить з такого.

42.Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК). Розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частини 5 статті 182 КПК). У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).

43.Розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

44.Суд в черговий раз звертає увагу, що положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.

45. ОСОБА_5 обвинувачується, в тому що у період з 01.03.2017 по 31.10.2018 отримав неправомірну вигоду для себе, а саме право користування готельним номером в ДП «Готельний комплекс «Київ» без відповідних правових підстав за рахунок бюджетних коштів, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України, чим спричинив Управлінню справами Апарату Верховної Ради України тяжкі наслідки у вигляді безповоротної втрати бюджетних коштів у сумі 361 540 грн, що більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

46.Матеріальна шкода добровільно та в повному обсязі відшкодована обвинуваченим на користь потерпілої особи, що стало підставою для залишення позову без розгляду.

47.Крім того, Суд при визначені розміру застави враховує необхідність обвинуваченого витрачати кошти на лікування.

48.З урахуванням наведеного, застава в розмірі 242 240 грн здатна забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків та запобігти встановленим ризикам, та не є завідомо непомірною для нього.

49.Керуючись статтями 177, 178, 180, 182, 183, 200, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Клопотання прокурора задовольнити частково.

2.Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошовий еквівалент якої становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.

3.Роз`яснити, що обвинувачений не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на розрахунковий рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN - НОМЕР_1 ) або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

4.У разі внесення застави заставодавцем роз`яснити заставодавцю, що: (1) ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України - за вчинення якого передбачено покарання у виді арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; (2) заставодавець зобов`язаний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 та його явку за викликом.

5.Покласти на обвинуваченого такі обов`язки: (1) прибувати за вимогою до суду; (2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; (3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

6.Строк дії покладених у разі внесення застави на обвинуваченого обов`язків визначити до завершення апеляційного розгляду.

7.Контроль за виконанням ухвали в частині покладених на обвинуваченого обов`язків покласти на прокурора.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3