- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорна В.В.
справа № 991/1064/24
провадження № 11-сс/991/165/24
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
04 березня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі представника власника майна - адвоката ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.02.2024 р., -
в с т а н о в и л а:
22.02.2024 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.02.2024 р. (т. 2 а.с. 76-119), якою задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на мобільний телефон, який належить ОСОБА_8 .
В апеляційній скарзі також ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали з огляду на те, що 09.02.2024 року у судовому засіданні було оголошено лише її резолютивну частину, тоді як повний текст ухвали проголошено 14.02.2024 року за відсутності ОСОБА_8 та його представника адвоката ОСОБА_6, тому останні отримали повний текст оскаржуваної ухвали лише 15.02.2024 року. Відтак, за відсутності повного тексту ухвали вони були позбавлені можливості вирішити питання про необхідність подання апеляційної скарги у випадку незгоди з мотивами слідчого судді.
Враховуючи, що питання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає розгляду складом суду, визначеним для розгляду апеляційної скарги, ухвалою судді-доповідача від 22.02.2024 р. його призначено до розгляду в судовому засіданні (т. 2 а.с. 121).
В судовому засіданні представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 підтримав клопотання та просив його задовольнити, враховуючи, що повний текст оскаржуваної ухвали отримано ним та ОСОБА_8 лише 15.02.2024 року, а вже 19.02.2024 року подано апеляційну скаргу.
Прокурор САП ОСОБА_7 заперечив проти задоволення клопотання, оскільки судовий розгляд клопотання про арешт майна відбувся за участі власника майна та його представника. Відтак, останні були обізнані із суттю прийнятого рішення та не були позбавлені можливості подати апеляційну скаргу вчасно.
Власник майна ОСОБА_8, належним чином повідомлений про час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду не звертався. Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду клопотання про поновлення пропущеного строку за відсутності вказаного учасника.
При вирішенні клопотання, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 24 КПК України передбачено, що кожній особі гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується її прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Дотримання такого порядку включає в себе оскарження відповідних судових рішень у межах установлених законом процесуальних строків.
Частиною 1 ст. 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Згідно з ч. 1 ст. 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Отже, хоча ст. 117 КПК України і передбачено можливість поновлення пропущеного строку, але вона реалізується лише за наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, судом мають враховуватися такі обставини, як тривалість процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення.
У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
При цьому, процедура визначення строків для подання апеляційної скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності, забезпечення законних інтересів учасників кримінального провадження, та щоб до кожного з них було застосовано належну правову процедуру.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення. В свою чергу, абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України прямо вказує, що у разі, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Таким чином, при вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого ст. 395 КПК України строку на апеляційне оскарження, слід чітко встановити початок перебігу цього строку та його закінчення, виходячи з того, чи з викликом особи було постановлено оскаржувану ухвалу, чи без такого.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що клопотання сторони обвинувачення про арешт майна розглянуто слідчим суддею 09.02.2024 року у судовому засіданні за участі власника майна ОСОБА_8 та його представника - адвоката ОСОБА_6 . Відповідно до положень ч. 2 ст. 376 КПК України, в цей день було оголошено резолютивну частину ухвали, тоді як її повний текст оголошено 14.02.2024 року (т. 2 а.с. 62-72).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 376 КПК України, судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Тобто, дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.
Отже, у даному випадку перебіг строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді обчислюється відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України - протягом п`яти днів з дня її оголошення.
За викладених обставин, у даному випадку 5-денний строк на апеляційне оскарження почав свій перебіг 10.02.2024 року та сплинув 14.02.2024 року. Відтак, звернення адвоката ОСОБА_6 з апеляційною скаргою на вказану ухвалу 19.02.2024 року відбулося поза межами встановленого строку.
Вирішення питання про поважність причин пропуску строку покладається на розсуд суду. Виходячи з системного тлумачення положень КПК України, зокрема ч. 3 ст. 37, ст. 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти фактичні обставини, які: 1) об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк; 2) виникли або існували протягом строку, передбаченого КПК України для вчинення процесуальної дії; 3) безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК України строк; 4) підтверджуються належними доказами.
Таке визначення поважних причин пропуску строку відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (судові рішення ККС у складі Верховного Суду від 28.01.2021 р. у справі № 201/1156/18, від 05.03.2020 р. у справі № 367/5629/16-к, від 30.09.2019 р. у справі № 635/4248/16-к, від 11.06.2019 р. у справі № 373/1742/15-к).
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, адвокат ОСОБА_6 зазначив, що за відсутності повного тексту ухвали та необізнаності з її мотивами він був позбавлений можливості визначитися з необхідністю подання апеляційної скарги.
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у висновку, який міститься в постанові від 27.05.2019 р. (справа № 461/1434/18), зазначила, що у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. Однак у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого рішення вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Відтак, необізнаність з мотивами оскаржуваного судового рішення може бути підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Крім того, колегія суддів також враховує, що адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в межах п`яти днів після отримання повного тексту оскаржуваної ухвали. Така процесуальна поведінка свідчить про відсутність ознак зволікання при її апеляційному оскарженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 117, 369-372, 395, 422 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Клопотання представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 - задовольнити.
Поновити адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження зазначеної ухвали.
Розгляд апеляційної скарги призначити на 13 год. 00 хв. 14 березня 2024 року у приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (м. Київ, пров. Хрестовий, буд. 4).
Повідомити учасників апеляційного провадження про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4