- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Головуючий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/2367/21Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-кп/991/54/24
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
04 березня 2024 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
обвинуваченого ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_10, який діє у власних інтересах та як представник ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, подану на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 18 січня 2024 року в частині залишення без розгляду цивільних позовів у справі за обвинуваченням ОСОБА_23 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України /далі - КК/, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209 КК, ОСОБА_24 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209 КК, у кримінальному провадженні №12017161500003800,
В С Т А Н О В И Л А:
І. Вступ
1. Ця справа стосується перегляду в апеляційному порядку ухвали, якою суд першої інстанції, серед іншого, залишив без розгляду цивільні позови ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 .
2. Необхідність перевірки законності та обґрунтованості наведеного рішення в частині залишення без розгляду цивільних позовів виникла у зв`язку з його оскарженням в цій частині цивільними позивачами.
3. У цій справі колегії суддів апеляційного суду належало відповісти на доводи апеляційної скарги щодо помилковості рішення суду першої інстанції про залишення без розгляду цивільних позовів.
4. За результатами апеляційного перегляду колегія суддів вирішила залишити без змін ухвалу суду першої інстанції в частині залишення без розгляду цивільних позовів.
ІІ. Рух справи (процедура)
5. На розгляді у Вищому антикорупційному суді знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зокрема, за обвинуваченням: ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209 КК, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209 КК, ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27,ч. 5 ст. 191,ч. 5ст. 27,ч. 2 ст. 15,ч. 3 ст. 209 КК (т. 1 а. с. 1-102; т. 2 а. с. 1).
6. 01.12.2022 під час підготовчого судового засідання до суду надійшли цивільні позови ОСОБА_10, ОСОБА_20, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_21, ОСОБА_18, ОСОБА_14 і ОСОБА_22 (т. 2. с. 3-6, 35-38, 64-67, 100-103, 129-132, 153-156, 177-180; т. 3 а. с. 1-4, 28-31, 61-64, 91-95, 118-121, 148-151, 175-178).
ІІІ. Короткий зміст оскаржуваного рішення
7. 18.01.2024 колегія суддів Вищого антикорупційного суду в ході розгляду наведених цивільних позовів постановила ухвалу у справі №991/2367/21 (провадження №1-кп/991/16/21).
7.1. Цим рішенням суд першої інстанції, зокрема, залишив без розгляду цивільні позови ОСОБА_10, ОСОБА_20, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_21, ОСОБА_18, ОСОБА_14 та ОСОБА_22 (т. 4 а. с. 28-40).
7.2. Наведену ухвалу суд мотивував тим, що вимоги зазначених цивільних позовів не стосуються обставин, що інкримінуються обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, а тому вони не можуть бути розглянуті в межах даного провадження.
IV. Узагальнені вимоги і доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
8. 06.02.2024 представник цивільних позивачів ОСОБА_10 звернувся з апеляційною скаргою на вищезазначену ухвалу від 18.01.2024 в частині залишення без розгляду цивільних позовів (т. 4 а. с. 49-56, 86).
8.1. В апеляційній скарзі зазначено прохання (1) поновити строк на апеляційне оскарження, (2) скасувати оскаржувану ухвалу в частині залишення без розгляду цивільних позовів та (3) змінити оскаржувану ухвалу в частині здійснення судового розгляду за участю обвинувачених, їх захисників та прокурора шляхом доповнення складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, цивільними позивачами.
8.2. Апеляційну скаргу представник мотивував твердженнями про те, що приписами ст. 315 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ на стадії підготовчого судового засідання не передбачено повноважень у суду залишати без розгляду цивільні позови в разі призначення судового розгляду, оскільки питання щодо цивільного позову вирішується при постановленні вироку.
8.3. У судове засідання ОСОБА_10 не прибув, про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином.
V. Доводи та заперечення інших учасників провадження
9. Інші учасники кримінального провадження висловили свою позицію.
9.1. Захисник обвинуваченого ОСОБА_23 - адвокат ОСОБА_9 у письмових запереченнях на апеляційну скаргу погодився з висновками суду, що позовні вимоги цивільних позивачів не пов`язані з інкримінованими обвинуваченим діями та просив змінити п. 5 оскаржуваної ухвали, виклавши його в наступній редакції: «У залученні ОСОБА_10, ОСОБА_20, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_21, ОСОБА_18, ОСОБА_14 і ОСОБА_22 цивільними позивачами та прийнятті їх цивільних позовів про відшкодування моральної шкоди, - відмовити».
9.2. Присутні в судовому засіданні прокурор ОСОБА_6, обвинувачений ОСОБА_7, захисник ОСОБА_24 - адвокат ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_23 - адвокат ОСОБА_9 просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вважаючи правильним рішення суду першої інстанції. Захисник ОСОБА_9 наполягав на внесенні змін до оскаржуваної ухвали відповідно до зазначеного ним у письмових запереченнях.
9.4. ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 у судове засідання не прибули, про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином.
VI. Межі перегляду оскаржуваної ухвали
10. Судове рішення має бути законне, обґрунтоване, вмотивоване (ч. 1 ст. 370 КПК).
10.1. Виходячи зі змісту ст. 2, ч. 6 ст. 9, ч. ч. 1, 3 ст. 21, ч. 1 ст. 22, ст. 24, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів переглядає оскаржувану ухвалу в межах зроблених судом першої інстанції висновків, доводів апеляційної скарги і заперечень учасників судового провадження.
10.2. Із урахуванням вищенаведеного, у ході апеляційного перегляду перевіряються чи: (1) подана апеляційна скарга у межах строку на апеляційне оскарження і, якщо ні, то чи є підстави для його поновлення; (2) відповідає вимогам КПК рішення про залишення без розгляду цивільних позовів, ухвалене на стадії підготовчого судового засідання.
VII. Обставини, встановлені під час судового розгляду
11. Заслухавши доповідь судді, позиції прокурора, обвинуваченого та захисників, перевіривши за матеріалами провадження доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
(§1) Щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження
12. В апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначається, що повний текст оскаржуваної ухвали було оприлюднено на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень лише 30.01.2024, після чого цивільні позивачі мали змогу з ним ознайомитись, а тому строк на апеляційне оскарження не пропущений та має бути поновлений.
13. Вирішуючи питання поважності подання апеляційної скарги з пропуском строків на оскарження ухвали, колегія суддів враховує положення ч. 5 ст. 115, ч. 1 ст. 117, п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК.
13.1. Строки апеляційного оскарження ухвали суду визначені ст. 395 КПК.
13.1.1. Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення.
13.1.2. В постанові від 27.05.2019 у справі №461/1434/18 (провадження №51-6470кмо18) Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла висновку, що у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
13.1.3. Крім того, згідно з ч. 7 ст. 115 КПК при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.
13.1.4. Отже, строк подачі апеляційної скарги на ухвалу суду розпочинається з наступного дня після дня проголошення її повного тексту, а якщо проголошення відбулося із застосуванням ч. 2 ст. 376 КПК - з дня оголошення її резолютивної частини. Закінчується ж такий строк на сьомий день його перебігу. Водночас, якщо закінчення такого строку припадає на неробочий день, то останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.
13.2. Питання можливості поновлення строків на апеляційне оскарження визначене п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, відповідно до якої, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. У той же час загальне правило щодо поновлення строків, передбачене ч. 1 ст. 117 КПК, згідно з яким пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
13.2.1. Однак поняття поважності причин пропуску процесуальних строків є оціночним. Зокрема, з системного аналізу ст. ст. 117, 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336, ч. 3 ст. 400 КПК слідує, що під поважними причинами пропуску звернення до суду слід розуміти лише ті обставини, які не залежали від волі особи і об`єктивно перешкоджали чи унеможливлювали своєчасне її звернення до суду у встановлений КПК строк. Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 13.07.2017 по справі № 5-117кс(15)17.
13.2.2. Тож можливість поновити строк на апеляційне оскарження кримінальний процесуальний закон пов`язує з тим чи обставини, унаслідок яких скаргу подано несвоєчасно, залежали від волі ініціатора перегляду і чи пов`язані вони з дійсно істотними перешкодами/труднощами, що унеможливили або ускладнили своєчасне звернення в суд.
13.3. Як вбачається з матеріалів судового провадження, 18.01.2024 за участі в т. ч. ОСОБА_10 колегією суддів було проголошено резолютивну частину ухвали, серед іншого і щодо залишення без розгляду цивільних позовів, а її повний текст проголошено 23.01.2024 (а. с. т. 4 а. с. 23-40).
13.3.1. В матеріалах наявні списки відправлень рекомендованих листів, проте немає доказів отримання таких відправлень адресатами, в тому числі ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 (т. 4 а. с. 42-44).
13.3.2. Ураховуючи встановлені обставини та висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 27.05.2019 (справа №461/1434/18, провадження №51-6470кмо18), саме з наступного дня після проголошення резолютивної частини ухвали суду, тобто з 19.01.2024, розпочався строк на апеляційне оскарження ухвали суду, який сплинув 25.01.2024, який був останнім днем для подачі апеляційної скарги.
13.3.3. Отже, подавши 06.02.2024 апеляційну скаргу на ухвалу суду від 18.01.2024, тобто після 25.01.2024, ОСОБА_10 звернувся до суду з пропуском строку на апеляційне оскарження (т. 4 а. с.49-56, 86).
13.4. Водночас колегія суддів погоджується з доводами клопотання про поновлення строку на оскарження щодо наявності поважних причин у зв`язку з якими апеляційну скаргу подано з пропуском строку. Адже, виходячи з тієї обставини, що оскаржено рішення суду виключно в частині мотивів залишення без розгляду цивільних позовів, до проголошення та отримання повного тексту ухвали ОСОБА_10 не міг знати про мотиви, що об`єктивно унеможливило своєчасне звернення з апеляційною скаргою. Тому, наведені підстави є поважними.
13.5. У зв`язку із цим клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 18.01.2024 слід задовольнити.
(§2) Щодо можливості/неможливості залишення без розгляду цивільних позовів
14. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 18.01.2024, серед іншого, дійшов висновків про залишення цивільних позовів без розгляду.
15. Водночас представник у своїй апеляційній скарзі стверджував про помилковість наведених висновків Вищого антикорупційного суду, зважаючи на неможливість на стадії підготовчого судового засідання залишати цивільні позови без розгляду, оскільки судом проігноровано вимоги ст. 128 КПК, а залишення цивільного позову без розгляду можливе лише у випадках виправдання обвинуваченого або неприбуття в судове засідання цивільного позивача.
16. Сторони захисту та сторона обвинувачення в судовому засіданні зазначили про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, вважаючи по суті правильним рішення колегії суддів.
17. У ході апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
18. Кримінальний процесуальний закон прямо передбачає, коли суд залишає позов без розгляду.
18.1. Так, в разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених ч. 1 ст. 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду (ч. 3 ст. 129 КПК).
18.2. За змістом ч. 1 ст. 326 КПК якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник, суд залишає цивільний позов без розгляду, крім випадків, встановлених цією статтею.
18.3. Водночас, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч. 1 ст. 129 КПК).
19. Проте, визначаючи відповідні правила, законодавець безумовно виходив із того, що правом на звернення з цивільним позовом у кримінальному провадженні наділена та за бажання ним скористається особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, що вбачається зі змісту ч. 1 ст. 61, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 128 КПК, а не будь-яка особа.
19.1. Оскільки цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила (пред`явив) цивільний позов (ч. 1 ст. 61 КПК).
19.2. Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 1 ст. 128 КПК).
20. Однак з цивільним позовом у кримінальному провадженні до суду не може звернутися особа, якій кримінальним правопорушенням, про яке йдеться в обвинувальному акті, будь-якої шкоди завдано не було чи шкоду завдано не кримінальним правопорушенням.
20.1. Кримінальний процесуальний закон містить загальне правило, у відповідності до якого у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу (ч. 6 ст. 9 КПК).
20.1.1. Однією із загальних засад, якій має відповідати зміст та форма кримінального провадження, є доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень (п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК).
20.1.2. За змістом відповідної засади кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 3 ст. 21 КПК).
20.1.3. Різними нормами кримінального процесуального закону передбачено, що наслідками звернення до суду особи у справі, яка не стосується її прав та обов`язків, є, зокрема, повернення їй відповідного процесуального документа, з яким вона звернулася, без розгляду по суті - п. 1 ч. 2 ст. 304, п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК.
20.1.4. Отже, рішення про повернення цивільного позову особі, коли юридичні і фактичні підстави для його подання не охоплені змістом пред`явленого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, не суперечитиме такій загальній засаді кримінального провадження як доступ до правосуддя.
20.2. Ураховуючи ж правила, наведені у ч. ч. 4, 5 ст. 128, п. п. 3, 4, 5 ч. 3 ст. 314 КПК та ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, на стадії підготовчого судового засідання суд першої інстанції, вирішуючи питання про склад учасників (п. 3 ч. 2 ст. 315 КПК), повинен з`ясувати чи у цивільному позові зазначається про завдання шкоди позивачу саме тими діями / бездіяльністю, або рішеннями, про які як злочин зазначено в обвинувальному акті.
21. Під час апеляційного перегляду встановлено, що за змістом обвинувального акта у кримінальному провадженні №12017161500003800 ОСОБА_23 обвинувачується за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209 КК, ОСОБА_7 - за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209 КК, ОСОБА_24 - за ч. 5 ст. 27,ч. 5 ст. 191,ч. 5ст. 27,ч. 2 ст. 15,ч. 3 ст. 209 КК (т. 1 а. с. 1-102; т. 2 а. с. 1), що за версією сторони обвинувачення призвело до завдання шкоди місцевому бюджету територіальної громади м. Одеси з причини придбання приміщення за завищеною ціною, в той час як у цивільних позовах ОСОБА_10, ОСОБА_20, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_21, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_22 (т. 2. с. 3-6, 35-38, 64-67, 100-103, 129-132, 153-156, 177-180; т. 3 а. с. 1-4, 28-31, 61-64, 91-95, 118-121, 148-151, 175-178) йдеться про шкоду, завдану їм як фізичним особам - колишнім працівникам ВАТ ХК «Краян», у зв`язку із не проведення з ними як колишніми працівниками розрахунків і несплатою за них до бюджету страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
21.1. Із наведеного вбачається, що у кримінальному провадженні №12017161500003800 сторона обвинувачення не інкримінує ОСОБА_23, ОСОБА_7 та ОСОБА_24 вчинення злочину, який би проявився у не проведенні із колишніми працівниками ВАТ ХК «Краян» розрахунків та несплаті за них до бюджету страхових внесків, від яких залежить можливість призначення пенсії та її розмір.
21.2. Тому, як правильно встановив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, вимоги зазначених цивільних позовів не стосуються обставин, що інкримінуються обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, а тому вони не можуть бути розглянуті в межах даного провадження.
22. Та обставина, що суд першої інстанції прийняв рішення про залишення цивільних позовів без розгляду, а не про їх повернення позивачам, не може бути підставою для його скасування з формальних причин, оскільки наслідки постановленої ухвали, як і рішення, яке слід було постановити, однакові за своєю суттю - судом осіб, які звернулися з позовними заявами, не включено до складу учасників, які прийматимуть участь в даному кримінальному провадженні в якості цивільних позивачів. В той же час не може бути скасоване правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля принципу правового пуризму, тобто лише з формальних підстав (п. 38 рішення ЄСПЛ від 23.07.2009 у справі «Сутяжник проти Росії» / Sutyazhnik v. Russia, заява №8269/02).
23. Таким чином, суд першої інстанції прийняв рішення, яке за своїм змістом та формою відповідає загальним засадам кримінального провадження, а тому підстави для його скасування відсутні.
(§3) Висновки
24. Ураховуючи, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважної причини, його необхідно поновити.
25. Щодо вимог апеляційної скарги, то в їх задоволенні слід відмовити, прийнявши рішення, передбачене п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК, так як оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Керуючись ст. ст. 7, 21, 128, 129, 326, 370, 376, 392, 393, 395, 404, 405, 407, 411, 412, 418, 419, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Строк на апеляційне оскарження поновити.
Апеляційну скаргу, подану ОСОБА_10, залишити без задоволення, ухвалу колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 18 січня 2024 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4