- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
Справа № 991/1463/24
Провадження 1-кс/991/1478/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 лютого 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, подану в порядку ст.303 КПК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей згідно повідомлення заявника про кримінальне правопорушення від 22.02.2024.
У поданій скарзі заявник просив суд: зобов`язати уповноважену особу (детектива) Центрального управління НАБУ внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, розпочати досудове розслідування за заявою ОСОБА_3 від 22.02.2024, зобов`язати уповноважену особу (детектива) Центрального управління НАБУ через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У заяві про вчинене кримінальне правопорушення від 22.02.2024 заявник зазначив про вчинення заступником начальника другого відділу управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах - прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, з огляду на те, що вона відмовилась виконувати ухвалу слідчого судді про зобов`язання уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, розглянути клопотання ОСОБА_3 від 22.01.2024.
Так, заявник у поданій заяві про злочин зазначив наступне.
Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР розташованого у місті Полтаві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024170020000297 (об`єднане з кп №62024170020000846) від 19.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.382, ч.3 ст.255 КК України.
Другим слідчим відділом ТУ ДБР, розташованого у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024100120000070 від 25.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України.
Головним слідчим управлінням НП України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024000000000003 від 02.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.255 КК України.
Слідчим управлінням ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022078040000742 від 29.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364-1, ч.ч.3,4 ст.190, ч.4 ст.185, ч.4 ст.191, ч.ч.1,2 ст.366, ч.1 ст.200, ч.1 ст.388, ч.2 ст.222, ч.3 ст.206-2, ч.1 ст.384, ч.1 ст.192 КК України.
Слідчим управлінням ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12022221140000863 від 01.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Вище вказані кримінальні правопорушення, згідно доводів заявника, скоєні в бюджетній, банківській, економічній, правоохоронній сфері, пов`язані між собою та вчинені злочинною організацією, а саме кримінальним авторитетом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за співучастю службових осіб ГСУ НП України, СУ ГУНП в Харківський області та Харківської обласної прокуратури за фактами порушення обліку та зберігання арештованих слідчим суддею речових доказів у кримінальному провадженні, укриття тяжких, особливо тяжких злочинів від обліку та невиконання ухвал слідчих суддів.
Слідчими органами проводяться дублюючи слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії по вище вказаним кримінальним провадженням. У зв`язку з чим, заявником 22.01.2024 першому заступнику Генерального прокурора ОСОБА_11 було подане клопотання про об`єднання матеріалів досудових розслідувань, які розслідуються у відношенні злочинної організації за співучастю співробітників поліції, відповідно до ст.217 КПК України.
Проте таке клопотання в порядку ст.220 КПК України, уповноваженими особами Офісу Генерального прокурора розглянуто не було, що стало підставою звернення заявника до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у не розгляді клопотання від 22.01.2024.
14.02.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва, (справа №757/5513/24-к) скаргу заявника задоволено та зобов`язано уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора розглянути клопотання ОСОБА_3 від 22.01.2024, у порядку та строк, передбачені ст.220 КПК України.
Проте у подальшому, заявником було отримано листа №09/1/2-р-24 від 20.02.2024, яким заступник начальника другого відділу управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах - прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 повідомила про скерування клопотання заявника про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 22.01.2024 до іншої прокуратури, чим, на переконання заявника, проявила неповагу до слідчого судді та вчинила злочин, передбачений ч.3 ст.382 КК України.
Наведене стало підставою для звернення заявника із заявою про злочин від 22.02.2024.
Проте за вказаною заявою відповідні відомості до ЄРДР уповноваженою особою не внесені, витяг з ЄРДР заявникові не надіслано, що стало підставою для звернення заявника до суду з даною скаргою.
Розгляд скарги призначено на 29.02.2024 на 16год 00хв, про що належним чином повідомлено учасників.
26.02.2024 до суду надійшла заява від ОСОБА_3, у якій заявник просив розгляд проводити за його відсутності, зазначив, що скаргу підтримує та просить задовольнити.
Представник Національного антикорупційного бюро України до суду не з`явився, про розгляд повідомлений належним чином.
Положеннями ч.3 ст.306 КПК України встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
За наведеного слідчий суддя визнав за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується та за відсутності заявника скарги - ОСОБА_3, з огляду на його клопотання здійснювати розгляд у його відсутність.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, дійшов таких висновків.
Згідно ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому КПК України.
Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України, параграф № 1, ст.ст.303-308 цього Кодексу.
Відповідно до ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст.318-380 КПК України.
Зі скарги ОСОБА_3 до слідчого судді вбачається, що ним оскаржується бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей згідно його заяви про кримінальне правопорушення, передбачене ст.382 КК України, яке вчинене згідно доводів заявника заступником начальника другого відділу управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах - прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4, з огляду на невиконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2024 у справі № 757/5513/24-к.
Разом з тим, у заяві про кримінальне правопорушення від 22.02.2024, заявником викладені факти, що на його думку, можуть свідчити про вчинення злочину, передбаченого ст.382 КК України заступником начальника другого відділу управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах - прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 .
Статтею 382 КК України перебачено кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення.
Варто наголосити, що положеннями ст.33-1 КПК України визначена предметна підсудність Вищого антикорупційного суду.
Згідно положень статті 33-1 Кримінального процесуального кодексу України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України».
У примітці до ст. 45 КК зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються: а) кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем; б)кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього КК України. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до КК України вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.216 КПК України Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено:
Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; державним службовцем, посада якого належить до категорії "А"; депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру"; особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
Відповідно до ч.ч.2, 3 статті 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
З доданої до скарги заяви про кримінальне правопорушення вбачається, що заявником зазначено про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України, яке відповідно до положень ст.33-1 КПК України та Примітки ст.45 КК України не є корупційним злочином, а отже не підсудне Вищому антикорупційного суду, як і не відноситься до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України.
Таким чином кримінальне правопорушення, про можливе вчинення якого йдеться в заяві ОСОБА_3, не відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Варте уваги те, що листом від 28.02.2024 (Вих.№ 112-294/5940 від 28.02.2024) т.в.о. керівника управління Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12, заявника було повідомлено про те, що заява про кримінальне правопорушення від 22.02.2024 надійшла до Національного бюро та була зареєстрована 26.02.2024 за №О-2962 та водночас зауважено, що розгляд порушених у заві питань згідно положень ст.ст.214,216 КПК України не відноситься до компетенції Національного антикорупційного бюро України, окрім того у вказаній заяві не викладено об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, підслідних детективам Національного антикорупційного бюро України, з огляду на що, відсутні підстави для застосування детективами Національного антикорупційного бюро України наданих повноважень. Поряд з цим повідомлено про те, що відповідно до частини 4 статті 216 Кримінального процесуального кодексу України слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень вчинених, зокрема працівником правоохоронного органу.
22.09.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» від 18.09.2019 № 100-IX, яким внесено зміни у пункт 202 розділу XI «Перехідні положення» КПК України.
Так, відповідно до п. 202 розділу XI «Перехідні положення» КПК України визначено, що підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань: 1) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду"; 2) до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
З огляду на вказану норму можна зробити висновок, що слідчим суддям Вищого антикорупційного суду підсудні лише ті клопотання та скарги у кримінальних провадженнях, досудове розслідування за якими здійснює Національне антикорупційне бюро України.
Отже Національним антикорупційним бюро України не здійснюється перевірка відомостей, зазначених в заяві ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення від 22.02.2024, про що було повідомлено заявника відповідним листом.
Враховуючи наведене, скарга на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей згідно повідомлення заявника про кримінальне правопорушення від 22.02.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України, відповідно до положень ст.331 КПК України не підсудна Вищому антикорупційного суду та має розглядатися слідчим суддею місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (п.6 ч.2 ст.412 КПК України).
Приписами ч.ч.1-3 ст.370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК.
Отже, перевіривши й оцінивши відомості, зазначені у скарзі ОСОБА_3 з метою постановлення законної і обґрунтованої ухвали, слідчим суддею встановлено непідсудність поданої скарги Вищому антикорупційному суду.
Виходячи з наведеного, скарга заявника ОСОБА_3 не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді.
Статтею 1 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» встановлено, що Вищий антикорупційний суд: здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом.
Правила підсудності судових справ встановлені процесуальним законодавством з урахуванням сукупності юридичних ознак судової справи. На підставі цих ознак нормами КПК України визначено суд, який вправі і зобов`язаний розглянути справу і вирішити її по суті.
Завдяки правилам про підсудність насамперед реалізується право на розгляд і вирішення справи компетентним судом.
Слід також врахувати, що розгляд провадження судом з порушенням правил підсудності матиме наслідком розгляд справи неповноважним судом.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя наголошує на тому, що правові норми чинного законодавства України свідчать про те, що суди здійснюють розгляд тільки тих справ, скарг чи клопотань, які їм підсудні.
Аналогічної правової позиції дотримується і Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у справах: №991/781/19 (провадження №11-сс/991/97/19) від 25.10.2019, №991/776/19 (провадження №11-сс/991/98/19) від 01.11.2019, №991/1429/19 (провадження №11-сс/991/162/19) від 14.11.2019, №991/1957/22 від 14.07.2022.
Порушене заявником питання про поновлення строку на оскарження не розглядається, оскільки в першу чергу слідчим суддею має бути перевірено чи підлягає скарга розгляду у цьому суді, згідно положень ст.304 КПК України.
Частиною 2 ст.304 КПК України встановлено випадки, в яких скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора повертається слідчим суддею заявнику, зокрема, у випадку якщо скарга не підлягає розгляду у цьому суді.
Тож у такому випадку слідчий суддя діє за аналогією з висновками, викладеними в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №569/17036/18, а саме: встановивши, що розгляд здійснюється за скаргою на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, які не підлягають розгляду у цьому суді, суд має постановити ухвалу про закриття провадження.
За таких обставин провадження за скаргою підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 303-304,307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей згідно повідомлення заявника про кримінальне правопорушення від 22.02.2024, закрити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1