- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Павлишин О.Ф.
Cправа №991/689/24
Провадження №11-сс/991/153/24
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 лютого 2024 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.02.2024 відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_8, на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) від 26.12.2023 про закриття кримінального провадження №52023000000000588 від 18.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368-5 КК України.
Представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій зазначає, що ухвала постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, судовий розгляд здійснений неповно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Посилається на те, що невручення станом на 07.02.2024 копії повного тексту оскаржуваної ухвали вказує на порушення права скаржника на перегляд судового рішення, оскільки він не мав достатнього часу та можливостей для підготовки апеляційної скарги.
Детектив неправильно визначив суб`єкта кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368-5 КК України, так як генеральний директор АТ «Укртранснафта» є посадовою особою державного органу, адже уповноважений на виконання функцій держави, які делеговані йому статутом товариства.
ОСОБА_7 набував активи і після внесення до КК України ст.368-5, однак детектив необґрунтовано прийшов до протилежного висновку.
Детектив не виконав вимоги ст.25 КПК України та не вжив всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення, зокрема не допитав ОСОБА_8, який є заявником та свідком у кримінальному провадженні. Також детектив усупереч ч.2 ст.9 КПК України не надав належної оцінки обставинам, повідомленим заявником, та прийняв рішення, яке не ґрунтується на достатніх, належних та допустимих доказах.
Висновок детектива про те, що ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ч.4 ст.190 КК Україна в іншому кримінальному провадженні, не відповідає дійсності, оскільки ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09.01.2024 у справі №754/56/24 встановлено, що повідомлення про підозру не було вручено ОСОБА_8 відповідно до вимог КПК України, а тому він не набув статусу підозрюваного.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.02.2024 та постановити нову, якою задовольнити повністю скаргу адвоката ОСОБА_6, що діє в інтересах ОСОБА_8, та скасувати постанову детектива НАБУ від 26.12.2023 про закриття кримінального провадження №52023000000000588 від 18.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368-5 КК України.
Детектив НАБУ у запереченнях на апеляційну скаргу зазначає, що подія, описана в заяві про вчинення кримінального правопорушення, мала місце в час дії ст.368-2 КК України, яка визнана неконституційною, а ст.368-5 внесено до КК України лише 31.10.2019.
Посада голови АТ «Укртранснафта» не підпадає під ознаки, зазначені у п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції».
У ході досудового розслідування з офіційних баз даних та документів, наданих ОСОБА_7 під час допиту, встановлено, що він мав достатні офіційні статки для здійснення придбання яхти.
Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6
ОСОБА_8, його представник ОСОБА_6 та детектив НАБУ, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибули. ОСОБА_6 надіслав клопотання, у якому просив здійснювати розгляд апеляційної скарги без його участі та ОСОБА_8.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі вказаних осіб.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
У провадженні детективів НАБУ перебувало кримінальне провадження №52023000000000588 від 18.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368-5 КК України.
Відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/9334/23, якою зобов`язано уповноважену особу НАБУ внести відомості за заявою адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_8, про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно зі змістом заяви кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.368-5 КК України, вчинено генеральним директором АТ «Укртранснафта» ОСОБА_7 .
Постановою детектива НАБУ від 26.12.2023 кримінальне провадження №52023000000000588 від 18.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368-5 КК України, закрито, у зв`язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення.
26.01.2024 до Вищого антикорупційного суду шляхом направлення через електронний кабінет Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшла скарга адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_8, на вказану постанову детектива.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до висновку, що АТ «Укртранснафта» є суб`єктом господарювання, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків, а його генеральний директор (у цьому випадку ОСОБА_7 ) - посадовою особою такого товариства, яка не підпадає під перелік суб`єктів кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК України, визначений у Примітці до цієї статті. Відтак, із огляду на не відповідність займаної ОСОБА_7 посади визначеному колу суб`єктів кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК України, детектив НАБУ прийняв обґрунтоване рішення, за результатами якого закрив кримінальне правопорушення, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, а саме - суб`єкта. Тому немає правових підстав для задоволення скарги адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_8, на постанову детектива НАБУ про закриття кримінального провадження.
Висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.
У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому оскаржувана ухвала переглядається в межах апеляційної скарги представника.
Відповідно до ч.7 ст.376 КПК України копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів провадження, 02.02.2024 слідчий суддя постановив ухвалу. 07.02.2024 оголошення повного тексту цього рішення відбулося без учасників. Наступного дня його копію направлено на електронну та поштову адресу ОСОБА_6 (а.п.30-31). 07.02.2024 ОСОБА_6 направив на поштову адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу. Таким чином, представник після отримання копії повного тексту ухвали відповідно до ч.3 ст.403 КПК України міг доповнити свою апеляційну скаргу, однак цим правом не скористався.
Вказане свідчить про дотримання судом положень кримінального процесуального закону та безпідставність твердження апеляційної скарги про порушення права скаржника на перегляд судового рішення з посиланням на недостатність часу та можливостей для підготовки апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У ст.94 КПК України зазначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
На думку колегії суддів, вказані вимоги закону детективом НАБУ під час проведення досудового розслідування кримінального провадження та винесення постанови про його закриття виконані у повній мірі.
КК України доповнено ст.368-5 після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» №263-ІХ від 31.10.2019, який набрав чинності 28.11.2019.
Статтею 368-5 КК України встановлено кримінальну відповідальність за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.
Згідно з п.1 Примітки до цієї статті особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені у п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», а саме: а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем`єр-міністр України, Перший віце-прем`єр-міністр України, віце-прем`єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим; б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови; в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування; г) військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій; ґ) судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та його заступник, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов`язків у суді); д) особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України; е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику; є) Голова, заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції; ж) члени Центральної виборчої комісії; з) поліцейські; и) посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Фонду соціального страхування України та Пенсійного фонду, органів влади Автономної Республіки Крим; і) члени державних колегіальних органів, у тому числі уповноважені з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель; ї) Керівник Офісу Президента України, його Перший заступник та заступники, уповноважені, прес-секретар Президента України; й) Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його помічники, радники, помічники, радники Президента України (крім осіб, посади яких належать до патронатної служби та які обіймають їх на громадських засадах); к) члени правління Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду, Наглядової ради Пенсійного фонду.
Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 25.11.2015-23.05.2022 був посадовою особою АТ «Укртранснафта». 100 відсотків статутного капіталу АТ «Укртранснафта» належить АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», в якому частка держави, в особі Кабінету Міністрів України, складає 100 відсотків. Основним видом діяльності АТ «Укртранснафта» є трубопровідний транспорт. Товариство не бере участі у виконанні функцій держави та не наділено при цьому владними повноваженнями.
Відтак, АТ «Укртранснафта» є суб`єктом господарювання, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків, а його генеральний директор - посадовою особою такого товариства, яка не підпадає під перелік суб`єктів кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК України, визначений у Примітці до цієї статті.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Відсутність у діянні складу кримінального правопорушення (для закінчення провадження застосовується, коли встановлено, що подія, з приводу якої проводиться розслідування, мала місце, була результатом діянь певної особи, проте це діяння не є кримінальним правопорушенням внаслідок: відсутності хоча б одного з елементів складу правопорушення (об`єкта, суб`єкта, об`єктивної та суб`єктивної сторін); непричетності особи до кримінального правопорушення (ця обставина виявляється: якщо достовірно встановлено, що правопорушення вчинене не даною особою, а іншою, і цю особу встановлено, та, якщо встановлено, що правопорушення вчинене не цією особою, а іншою, проте невідомо ким саме).
Враховуючи не відповідність займаної ОСОБА_7 посади визначеному колу суб`єктів кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК України, слідчий суддя правильно прийшов до переконання, що детектив НАБУ прийняв обґрунтоване рішення, за результатами якого закрив кримінальне правопорушення, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК України, а саме - суб`єкту.
За таких обставин неспроможним є посилання апеляційної скарги на те, що детектив неправильно визначив суб`єкта кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368-5 КК України, так як генеральний директор АТ «Укртранснафта» є посадовою особою державного органу, адже уповноважений на виконання функцій держави, які делеговані йому статутом товариства.
Твердження апеляційної скарги про те, що ОСОБА_7 набував активи і після внесення до КК України ст.368-5, не впливають на вищевказані висновки слідчого судді.
Доводи апеляційної скарги про те, що детектив не виконав вимоги ст.25 КПК України та не вжив всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення, проведення яких було необхідним та можливим, зокрема не допитав ОСОБА_8, а усупереч ч.2 ст.9 КПК України не надав належної оцінки обставинам, повідомленим заявником, та прийняв рішення, яке не ґрунтується на достатніх, належних та допустимих доказах, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, адже, якщо матеріали кримінального провадження містять очевидні підстави для його закриття і проведення будь-яких слідчих дій не може призвести до інших наслідків, воно має бути негайно закрите, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
Посилання в апеляційній скарзі на помилковість висновку детектива, що ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ч.4 ст.190 КК Україна в іншому кримінальному провадженні є неспроможним, оскільки не стосується обставин цього провадження, а тому слідчий суддя не мав підстав для оцінки факту набув чи не набув ОСОБА_8 статусу підозрюваного.
Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Оскільки підстав, визначених ст.409 ПК України, суд не встановив, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.404, 405, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 лютого 2024 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4