Пошук

Документ № 117612233

  • Дата засідання: 07/03/2024
  • Дата винесення рішення: 07/03/2024
  • Справа №: 991/1805/24
  • Провадження №: 52023000000000571
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Сікора К.О.

Справа № 991/1805/24

Провадження № 1-кс/991/1833/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

його захисника адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 листопада 2023 року за № 52023000000000571,

В С Т А Н О В И Л А :

І. Суть клопотання

1.1. 06 березня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому прокурор просив продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 січня 2024 року (справа № 991/357/24), а саме:

- не відлучатися з м. Одеси та м. Білгород-Дністровський без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_7, ОСОБА_8 ;

- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Клопотання обґрунтоване тим, що Національним антикорупційним бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 15 листопада 2023 року за № 52023000000000571.

09 січня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища та одержанні такої вигоди.

17 січня 2024 року підозрюваний ОСОБА_4 звільнений з-під варти з Державної установи «Київський слідчий ізолятор» у зв`язку з внесенням застави.

Прокурор послався на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначені ризики були встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу та продовжують існувати у теперішній час, що обумовлює, на думку прокурора, необхідність продовження строку дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання з наведених у ньому мотивів та уточнила його прохальну частину, зокрема, просила продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у межах строку досудового розслідування, тобто до 09 квітня 2024 року. Також зазначила, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 січня 2024 року на підозрюваного ОСОБА_4 було покладено п`ять обов`язків, зокрема, обов`язок носити електронний засіб контролю, проте орган досудового розслідування наразі не вбачає необхідності у продовженні строку дії цього обов`язку.

2.2. Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 висловили узгоджену позицію, згідно з якою не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані прокурором матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Кримінальний процесуальний закон під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, передбачає можливість покладення на обвинуваченого одного або кількох обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Зазначені обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України, яка регулює порядок продовження строку тримання під вартою (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії обов`язків розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів.

Зокрема, ч. 2 ст. 177 КПК України передбачає, що слідчий суддя має встановити: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, положення ч. 3 ст. 199 КПК України орієнтують слідчого суддю додаткового оцінити:

- обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії обов`язків;

- обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

3.3. Обставини, встановлені слідчим суддею

16 січня 2024 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначена застава у розмірі 1 059 800 грн та, у випадку її внесення, покладені обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

17 січня 2024 року підозрюваний ОСОБА_4 звільнений з-під варти з Державної установи «Київський слідчий ізолятор» у зв`язку з внесенням застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, та на якого покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора від 29 лютого 2024 року було продовжено до 09 квітня 2024 року.

3.4. Оцінка обґрунтованості підозри

3.4.1. Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

3.4.2. 09 січня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Повідомлення про підозру складене заступником Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та 09 січня 2024 року вручене за його дорученням прокурором ОСОБА_6 .

Отже, процесуальний порядок повідомлення про підозру судді, передбачений ст. 481 КПК України, стороною обвинувачення дотримано, і у слідчого судді відсутні підстави ставити під сумнів набуття ОСОБА_4 статусу підозрювного у кримінальному провадженні згідно з приписами ч. 1 ст. 42 КПК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальне правопорушення було вчинене за таких обставин.

03 листопада 2023 року ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_7, який мав намір встановити в судовому порядку факт виховання ним малолітнього сина, отримати консультацію з цього приводу безпосередньо у знайомого йому судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 .

Цього ж дня відбулася зустріч ОСОБА_7, ОСОБА_8 та судді ОСОБА_4 в кабінеті останнього, який розташований в адміністративній будівлі Державного університету інтелектуальних технологій і зв`язку за адресою: м. Одеса, вул. Кузнечна, 1, каб. 124, і використовувався ОСОБА_4 на правах викладача зазначеного університету. Після розмови, коли ОСОБА_7 розповів про проблему та залишив кабінет, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8, що для позитивного вирішення питання за позовом, який планує подавати ОСОБА_7, останньому через ОСОБА_8 необхідно надати судді ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 1 500 доларів США.

23 листопада 2023 року під час зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_4, останній ознайомився з цивільним позовом, підготовленим від імені ОСОБА_7, який приніс ОСОБА_8, вказав на недоліки та зауважив, що інтереси ОСОБА_7 має представляти адвокат ОСОБА_10

05 грудня 2023 року за попередньою домовленістю в кабінеті ОСОБА_4 відбулася зустріч ОСОБА_4, ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_10 . У ході розмови ОСОБА_4 зазначив, що зможе ухвалити позитивне рішення за позовом ОСОБА_7 та повідомив, що за ухвалення такого рішення йому необхідно надати 1 000 доларів США через сина ОСОБА_4 - ОСОБА_11 . Також ОСОБА_4 зауважив, що грошові кошти перед їх передачею йому слід поміняти на інші грошові купюри.

08 грудня 2023 року в ході зустрічі ОСОБА_8 передав ОСОБА_4 цивільний позов громадянина ОСОБА_7 для подачі в Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області та уточнив у нього конкретну суму неправомірної вигоди, яку ОСОБА_7 має передати, на що ОСОБА_4 написав на клаптику паперу число «1,5».

13 грудня 2023 року ОСОБА_8 зустрівся в кафе «NAVI» з ОСОБА_11 та передав йому неправомірну вигоду у розмірі 1 500 доларів США за ухвалення та/або забезпечення ухвалення позитивного рішення по цивільному позову ОСОБА_7 . Після цього ОСОБА_11 у пункті обміну валют здійснив обмін одержаних грошових коштів.

19 грудня 2023 року під час зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_4 останній зауважив, що позовна заява ОСОБА_7 була розподілена на непідконтрольну йому суддю, тому заяву забрали і у подальшому розподілять на ОСОБА_4 або іншого підконтрольного суддю.

З 11 по 21 грудня 2023 року ОСОБА_4 з метою забезпечення розподілу справи на себе або підконтрольного собі суддю 11 разів подавав або забезпечив подання до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області позовної заяви ОСОБА_7, за результатами чого зареєстровано судові справи № 495/13392/23, 495/13712/23, 495/13722/23, 495/13751/23, 495/13752/23, 495/13754/23, 495/13755/23, 495/13762/23, 495/13780/23, які були розподілені на інших суддів та у подальшому повернуті відповідними ухвалами, та справа № 495/13753/23, яка була лише розподілена на іншого суддю.

21 грудня 2023 року в суді зареєстровано судову справу № 495/13854/23, яку розподілено на суддю ОСОБА_4

26 грудня 2023 року під час зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_4 останній повідомив ОСОБА_8, що цивільний позов ОСОБА_7 розподілений на нього. Також ОСОБА_4 зателефонував адвокату ОСОБА_10 та зазначив останньому про необхідність зв`язатися зі своїм помічником ОСОБА_12 для узгодження тексту ухвали, на підставі якої необхідно буде отримати відповідний висновок органу опіки та піклування, та запропонував ОСОБА_10 особисто передати йому вказану ухвалу після її постановлення.

Після цього ОСОБА_4 зателефонував своєму помічнику ОСОБА_12 та сказав їй знайти справу за позовом ОСОБА_7 і виготовити у вказаній справі ухвалу, на підставі якої можна буде отримати відповідний висновок органу опіки та піклування, а також зазначив, що з даного приводу з нею зв`яжеться адвокат ОСОБА_10 .

Наприкінці розмови ОСОБА_4 пообіцяв ОСОБА_13 ухвалити позитивне судове рішення у справі за позовом ОСОБА_7 протягом одного тижня після отримання відповідного висновку органу опіки та піклування.

3.4.3. Наведені у клопотанні обставини корелюють обставинам, зазначеним у витязі з ЄРДР, підтверджені наданими прокурором матеріалами у мірі, достатній для вирішення питань, пов`язаних з розглядом клопотання, зокрема:

- заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення та протоколами його допитів, згідно з якими він повідомив обставини прохання ОСОБА_4 надати йому неправомірну вигоду у розмірі 1 500 доларів США за ухвалення судового рішення про встановлення факту самостійного виховання малолітньої дитини та позбавлення матері батьківських прав. Після зустрічі ОСОБА_7 з ОСОБА_4 у подальшому з ОСОБА_4 спілкувався ОСОБА_8, а 28 листопада 2023 року ОСОБА_7 зв`язався з адвокатом ОСОБА_10 за вказівкою ОСОБА_4 та у подальшому спілкувався з ним з приводу позовної заяви;

- Указом Президента України № 655/2007 від 20 липня 2007 року, яким ОСОБА_4 призначено суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, постановою Верховної Ради України № 4920-VI від 07 червня 2012 року, якою його обрано на цю посаду безстроково;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_8, який повідомив, що до нього звернувся ОСОБА_7 з питанням встановлення факту самостійного виховання малолітнього сина, на що він запропонував поспілкуватися зі знайомим суддею ОСОБА_4 03 листопада 2023 року відбулася їх спільна зустріч, під час якої вони обговорили це питання. Після того, як ОСОБА_7 залишив кабінет, ОСОБА_4 повідомив, що для позитивного вирішення питання ОСОБА_7 необхідно надати неправомірну вигоду у розмірі 1 500 доларів США. В ході зустрічі 23 листопада 2023 року ОСОБА_8 показав ОСОБА_4 підготовлений позов ОСОБА_7, ОСОБА_4 ознайомився з ним та зазначив про необхідність внесення певних змін. Також ОСОБА_4 зазначив, що представляти інтереси ОСОБА_7 має адвокат ОСОБА_10 . Під час зустрічі 05 грудня 2023 року ОСОБА_4 дав додаткові вказівки щодо процесу подання та розгляду позовної заяви, повідомив про необхідність надання йому 1 000 доларів США, яка мала бути передана через його сина ОСОБА_14 . В ході зустрічі 08 грудня 2023 року на уточнююче питання ОСОБА_8 щодо точного розміру неправомірної вигоди ОСОБА_4 на клаптику паперу написав число «1,5». 13 грудня 2023 року в ході зустрічі з сином ОСОБА_4 - ОСОБА_11 ОСОБА_8 передав йому грошові кошти у розмірі 1 500 доларів США, які попередньо були вручені йому детективами. 18,19 та 26 грудня 2023 року ОСОБА_8 обговорював з ОСОБА_4 процес розгляду позовної заяви ОСОБА_7 ;

- позовною заявою ОСОБА_7 з додатками, у якій він просив позбавити ОСОБА_15 батьківських прав;

- протоколом огляду інтернет-ресурсу «Судова влада України», в ході якого встановлено, що у провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду перебувало 11 судових справ за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_15 ;

- протоколами негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтролю особи, в ході яких зафіксовано зміст розмов, які відбулися 23 листопада, 04, 05, 08, 19 грудня 2023 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 . Зміст розмов узгоджується з обставинами, наведеними у повідомленні про підозру та протоколами допитів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Зокрема, в ході розмови 23 листопада 2023 року ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 перелік документів, які має підготувати ОСОБА_7, та зазначив, що його інтереси має представляти адвокат ОСОБА_10 . Під час розмови 05 грудня 2023 року ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 про необхідність обміняти грошові через побоювання викриття, обумовлені нещодавніми подіями у Київському апеляційному суді. Також ОСОБА_4 обговорював з ОСОБА_10, який також був присутній, технічні моменти розгляду позовної заяви, зокрема давав вказівки щодо алгоритму дій адвоката. Наприкінці розмови ОСОБА_4 на питання ОСОБА_8, чи не змінилася ціна вирішення питання, відповів «Мне единичка». Під час розмови 19 грудня 2023 року ОСОБА_4 повідомив, що надасть ухвалу з метою одержання висновку органу опіки та піклування, а рішення буде винесене через тиждень після одержання цього висновку. Також ОСОБА_4 повідомив, що заява ОСОБА_7 перебуває у судді, з якою немає домовленості щодо вирішення питань;

- протоколом негласної слідчої (розшукової) дії - візуального спостереження за особою, в ході якої зафіксовано зустріч ОСОБА_8 та ОСОБА_11 13 грудня 2023 року, факт передачі неправомірної вигоди, її перерахування ОСОБА_11, а також відвідування ОСОБА_11 одразу після цього пункту обміну валют на «Книжковому ринку». Також згідно з протоколом аудіо-, відеоконтролю особи зафіксовано розмову ОСОБА_11 з ОСОБА_8 під час передачі неправомірної вигоди, зокрема ОСОБА_11 підтвердив, що отримав від ОСОБА_8 1 500 доларів США;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_16, який повідомив, що здійснив обмін іноземної валюти на «Книжковому ринку», та добровільно видав частину з одержаних купюр детективам, про що було складено акт приймання-передачі від 13 грудня 2023 року.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх, та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. Ті докази, які б під час судового розгляду могли б бути приводом для розумного сумніву, під час оцінки обґрунтованості підозри не переконують слідчого суддю в іншому.

3.5. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 січня 2024 року було встановлено наявність ризиків, зокрема:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послався на незменшення та продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має надати оцінку такому твердженню.

3.6. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

ОСОБА_4 має 2 паспорта громадянина України для виїзду за кордон: НОМЕР_1 від 25 серпня 2016 року, строк дії до 25 серпня 2026 року, та НОМЕР_2 від 01 червня 2022 року, строк дії до 01 червня 2032 року.

Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, не виключають такої можливості.

ОСОБА_4 не перебуває у шлюбі, має повнолітніх дітей, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків та фактичну відсутність перешкод для здійснення переховування від органів досудового розслідування.

Стороною обвинувачення наведено вагомі доводи щодо наявності у підозрюваного значних фінансових активів. Так, відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік ОСОБА_4 задекларував грошові активи у розмірі 72 075 доларів США, 45 962 Євро та 2 955 223 грн.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів прокурора щодо незменшення цього ризику.

3.7. Щодо ризику знищення, ховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Доводи сторони обвинувачення про наявність цього ризику обумовлені посадою і соціальним статусом ОСОБА_4 та є обґрунтованими.

Зокрема, під час досудового розслідування, як безпосередньо, так і шляхом впливу на працівників суду, підозрюваний може вживати заходів до знищення чи спотворення документів, які можуть бути доказами вчинення кримінального правопорушення, зокрема судових справ за позовом ОСОБА_7, документів щодо процедури їх авторозподілу.

За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя дійшла висновку, що цей ризик також не зменшився.

3.8. Щодо ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

В контексті оцінки цього ризику провідне значення мають обставини кримінального правопорушення, проаналізовані слідчим суддею у п. 3.3 цієї ухвали. Зокрема, до фактичної реалізації протиправних домовленостей з ухвалення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_7 ОСОБА_4 залучив значну кількість інших осіб, зокрема помічника ОСОБА_12 та секретаря судових засідань, працівників апарату суду, адвоката ОСОБА_10, цивільного позивача ОСОБА_7 .

Зазначені особи можуть бути допитані як свідки у кримінальному провадженні. Частина з цих свідків працює з підозрюваним та перебуває в його підпорядкуванні, що свідчить про можливість незаконного впливу на них з боку ОСОБА_4 . Вплив на заявника ОСОБА_7 може бути реалізований через погрози вплинути на результат розгляду його позовної заяви.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині незменшення ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.

3.9. Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя вважає наявним зазначений ризик, враховуючи тривалість перебування ОСОБА_4 на посаді судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, за рахунок чого він міг набути зв`язки серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів та використати їх з метою перешкодити досягненню завдань кримінального провадження та ухилення від кримінальної відповідальності.

Обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема маніпулювання порядком розподілу судових справ шляхом подання 11 позовних заяв від імені ОСОБА_7, залучення до реалізації протиправних домовленостей значної кількості осіб також є вагомим доводом на користь цього висновку.

Ці обставини, встановлені під час застосування запобіжного заходу ОСОБА_4, є незмінними станом на час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрбваного, отже слідчий суддя констатує незмінність цього ризику.

3.10. Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення

Прокурор повідомив, що ОСОБА_4 також обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 листопада 2020 року за № 62020100000002405. Зазначену обставину не спростовувала сторона захисту.

Викладене свідчить про продовження існування ймовірності продовження протиправної діяльності та вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, у тому числі з метою покращення свого фінансового становища для забезпечення матеріальної складової під час ухилення від кримінальної відповідальності.

Також на користь цього висновку свідчать обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема використання заходів конспірації (передання неправомірної вигоди через іншу особу, їх обмін на інші купюри тощо), що свідчить про обізнаність з методами роботи правоохоронних органів та наявність досвіду протидії їх діяльності.

3.11. Щодо неможливості завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали

Прокурор послався на неможливість закінчення досудового розслідування до завершення строку дії попередньої ухвали щодо покладених на підозрюваного обов`язків. Зокрема, наголосив на необхідності:

- проведення огляду та аналізу інформації (об`єм 1,03 ТБ), скопійованої з техніки, яка була вилучена під час проведення обшуку в службовому кабінеті судді ОСОБА_4 в адміністративній будівлі Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області;

- розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій;

- додаткового допиту свідків, підозрюваного з приводу обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні;

- виконання інших слідчих (розшукових) дій, необхідність в яких може виникнути за результатами проведення вищевказаних процесуальних дій.

На переконання слідчого судді, зазначені процесуальні дії безпосередньо стосуються обставин кримінального правопорушення та спрямовані на їх повне та всебічне з`ясування. Їх обсяг є суттєвим та сторона обвинувачення об`єктивно потребуватиме значного часу для їх проведення.

Також обґрунтованим є твердження прокурора про необхідність детального опрацювання інформації, яка була скопійована з техніки, її аналізу, здійснення допиту підозрюваного у кримінальному провадженні та інших свідків.

Викладене свідчить на користь висновку про неможливість завершити досудове розслідування до 17 березня 2024 року, тобто у межах строку дії покладених на ОСОБА_4 ухвалою від 16 січня 2024 року обов`язків у зв`язку із внесенням застави 17 січня 2024 року.

3.12. Висновки слідчого судді

Ані сторона захисту, ані сторона обвинувачення не повідомили слідчого суддю про зміну обставин, які стали підставою для застосування запобіжного заходу.

Також слідчий суддя враховує позицію сторони захисту, зокрема самого підозрюваного, який не заперечував проти продовження строку дії покладених на нього обов`язків.

З метою мінімізації ризиків, установлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного слід продовжити строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Зазначені у клопотанні обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти.

Запропонований прокурором строк продовження обов`язків до 09 квітня 2024 року відповідає потребам досудового розслідування в частині обсягу слідчих дій, які необхідно здійснити для його завершення. Також цей строк перебуває в межах строку досудового розслідування, визначеного ухвалою слідчого судді.

За таких обставин клопотання прокурора слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання - задовольнити.

2. Продовжити до 09 квітня 2024 року включно строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 січня 2024 року (справа № 991/357/24), а саме:

- не відлучатися з м. Одеси та м. Білгород-Дністровський без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_7, ОСОБА_8 ;

- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

3. Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

4. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1