- Головуючий суддя (ВАКС) : Сікора К.О.
Справа № 991/717/24
Провадження 1-кс/991/733/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4,
прокурора САП ОСОБА_5,
слідчих ДБР ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 лютого 2017 року за № 42017000000000394,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть клопотання
1.1. 26 січня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому адвокат просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 серпня 2019 року у справі № 757/44498/19 на майно ОСОБА_3, а саме на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Адвокат повідомив, що 14 лютого 2017 року УСП Генеральної прокуратури України до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про кримінальне правопорушення за № 42017000000000394.
02 жовтня 2018 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України.
21 серпня 2019 року на згадану квартиру ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва був накладений арешт з метою забезпечення збереження речових доказів.
11 червня 2020 року постановою прокурора з кримінального провадження виділені матеріали за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Виділені матеріали зареєстровані у ЄРДР за № 52020000000000377.
29 грудня 2022 року постановою прокурора кримінальне провадження № 52020000000000377 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України закрите на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України - у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливостей їх отримати, а за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, - у зв`язку відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Адвокат зазначив, що квартира ОСОБА_3 мала значення для досудового розслідування виключно в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КПК України, а тому після виділення матеріалів щодо цього кримінального правопорушення та подальшого закриття за ним кримінального провадження потреба в арешті цього об`єкта нерухомості відпала.
1.2. 06 лютого 2024 року до суду надійшла письмова позиція прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, у якій він повідомив, що матеріали щодо арешту зазначеної у клопотанні квартири не виділялися з матеріалів кримінального провадження № 42017000000000394, у кримінальному провадженні № 52020000000000377 квартира речовим доказом не визнавалася.
1.3. 19 лютого 2024 року у судовому засіданні слідчий Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 надав письмові заперечення проти клопотання, у яких просив повернути клопотання про скасування арешту у зв`язку з тим, що арешт був накладений у межах кримінального провадження № 42017000000000394, а тому він не може розповсюджуватися на інші кримінальні провадження. Також слідчий звернув увагу, що досудове розслідування здійснюється органом, який належить до територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва, а тому, на його думку, клопотання не підлягає розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
22 лютого 2024 року до суду надійшли письмові заперечення від слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_7, у яких він висловив аналогічну позицію.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Прокурор ОСОБА_5 зазначив, що матеріали кримінального провадження були виділені в копіях, а тому долучення матеріалів щодо арешту квартири мало виключно інформаційний характер та не свідчило про виділення матеріалів щодо цього заходу забезпечення.
Слідчий ОСОБА_7 повідомив, що арешт був накладений у межах кримінального провадження № 42017000000000394, а тому слідчий суддя Вищого антикорупційного суду не має права вирішувати клопотання про скасування арешту. Також слідчий зазначив, що згадана квартира має стосунок до кримінального провадження № 42017000000000394.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, письмові позиції сторін, надані ними матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:
- збереження речових доказів;
- спеціальної конфіскації;
- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частина 1 ст. 174 КПК України передбачає право власника або володільця майна заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт може бути скасований ухвалою слідчого судді у випадку, якщо особа доведе наявність принаймні однієї з таких підстав:
- в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;
- арешт накладено необґрунтовано.
3.3. Обставини, встановлені слідчим суддею
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_3, дата набуття права власності 23 вересня 2015 року.
02 жовтня 2018 року у межах зазначеного кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 14 лютого 2017 року за № 42017000000000394, ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України.
Як зазначено у повідомленні про підозру, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, була предметом неправомірної вигоди, яку ОСОБА_8 одержав на підставних осіб у власність за здійснення в інтересах ТОВ «Будспецсервіс» дій з використанням наданого йому службового становища.
У будь-якому іншому контексті зазначена квартира у повідомленні про підозру не згадується.
Постановою слідчого від 25 липня 2019 року зазначена квартира була визнана речовим доказом як така, що набута кримінально протиправним шляхом. Зокрема, у постанові зазначено, що вона отримана ОСОБА_8 за здійснення в інтересах ТОВ «Будспецсервіс» дій з використанням наданого йому службового становища.
У будь-якому іншому контексті згадана квартира у постанові не згадується.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 серпня 2019 року на зазначену квартиру накладений арешт з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації. В ухвалі зазначено, що вона отримана ОСОБА_8 за здійснення в інтересах ТОВ «Будспецсервіс» дій з використанням наданого йому службового становища.
У будь-якому іншому контексті згадана квартира в ухвалі не згадується.
Постановою Генерального прокурора від 13 листопада 2019 року кримінальне провадження № 42017000000000394 направлене до Національного антикорупційного бюро України для здійснення досудового розслідування.
Постановою прокурора від 11 червня 2020 року з матеріалів кримінального провадження № 42017000000000394 виділені матеріали щодо підозрюваного ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 368 КК України. Матеріали зареєстровані в ЄРДР за № 52020000000000377.
Постановою від 11 червня 2020 року підслідність кримінального провадження № 42017000000000394 визначена за слідчими Центрального апарату Державного бюро розслідувань.
29 грудня 2022 року постановою прокурора кримінальне провадження № 52020000000000377 закрито як за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, так і за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. У постанові наведені вже згадані обставини кримінального правопорушення, зокрема щодо одержання ОСОБА_8 на підставних осіб у власність за здійснення в інтересах ТОВ «Будспецсервіс» дій з використанням наданого йому службового становища.
Мотивуючи своє рішення, прокурор вказав, що зазначена у клопотанні квартира була придбана ОСОБА_9 шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок у сумі, яка відповідала ринковій ціні квартири. Викладений факт, на думку прокурора, виключає можливість підтвердити, що згадана квартира є предметом неправомірної вигоди.
Питання про скасування арешту майна постановою не вирішене.
3.4. Висновки слідчого судді
Насамперед, слід зазначити, що згідно з приписами ст. 33-1 КПК України повноваження слідчого судді Вищого антикорупційного суду щодо судового контролю поширюються на кримінальне провадження № 52020000000000377, адже у ньому розслідувалося кримінальне правопорушення, яке за критерієм кваліфікації та суб`єкта належить до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до ст. 217 КПК України у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.
Отже, саме кримінальне правопорушення є тією структурною одиницею кримінального провадження, яка дозволяє здійснювати його поділ (виділення) на окремі самостійні кримінальні провадження. А тому виділення матеріалів кримінального провадження щодо певного кримінального правопорушення передбачає виділення доказів, які мають значення для встановлення його обставин, та, відповідно, матеріалів щодо заходів забезпечення, застосованих з метою забезпечення збереження цих доказів.
Слідчий суддя вставила, що у межах кримінального провадження № 42017000000000394 розслідувалися декілька кримінальних правопорушень. Також у кримінальному провадженні було застосовано захід забезпечення з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації щодо майна, яке мало стосунок до обставин декількох кримінальних правопорушень.
В ухвалі від 21 серпня 2019 року слідчий суддя констатував відповідність квартири ОСОБА_3 критеріям речових доказів, зокрема належність її до предмету кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (отримання її ОСОБА_8 за здійснення в інтересах ТОВ «Будспецсервіс» дій з використанням наданого йому службового становища).
11 червня 2020 року матеріали за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, були виділені у кримінальне провадження № 52020000000000377. Як зазначено у постанові, виділені були і матеріали щодо арешту квартири ОСОБА_3 (копія постанови про визнання квартири речовим доказом, копія клопотання про арешт квартири, копія ухвали слідчого судді про арешт).
Слідчий суддя відхиляє доводи прокурора ОСОБА_5 про «інформаційний» характер виділення цих матеріалів, адже арешт майна був застосований виключно у зв`язку відповідністю квартири речовим доказам за ознакою предмета неправомірної вигоди у кримінальному правопорушенні за ч. 4 ст. 368 КК України, та, відповідно, можливістю спеціальної конфіскації майна у зв`язку з цим.
Слід звернути увагу, що ухвала слідчого судді стосувалася одночасно декількох правопорушень, а тому у будь-якому випадку у разі виділення кримінального провадження її оригінал міг залишитися лише в одному з них. Отже, виділення копій матеріалів, а не оригіналів, не є тією обставиною, яка спростовує факт їх виділення.
У судовому засіданні 19 лютого 2024 року слідчий ОСОБА_7 не зміг пояснити, чи фігурує згадана квартира в обставинах, які наразі розслідуються у межах кримінального провадження № 42017000000000394, та попрохав оголосити перерву у судовому засіданні з метою надання відповідного повідомлення про підозру.
Разом з тим, у наступному судовому засіданні 22 лютого 2024 року слідчий заявив відвід слідчому судді, а у судовому засіданні 07 березня 2024 року відмовився надавати будь-які пояснення та документи з огляду на відсутність дозволу прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування.
Отже, слідчий ДБР був забезпечений можливістю обґрунтувати свої доводи, а спосіб використання цих можливостей належить до виключних дискреційних повноважень сторони кримінального провадження у межах засади змагальності.
Слід зазначити, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 грудня 2022 року було відмовлено у задоволенні клопотання органу досудового розслідування про передачу арештованого майна у кримінальному провадженні № 42017000000000394 в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Як зазначено в ухвалі, слідчий суддя констатував, що квартира за адресою: АДРЕСА_1, була визнана речовим доказом у зв`язку з тим, що була отримана ОСОБА_8 в якості хабаря від невстановленої особи, що діяла в інтересах ТОВ «Будспецсервіс». Разом з тим, матеріали за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, були виділені в окреме провадження № 52020000000000377, у тому числі була виділена копія ухвали про накладення арешту на згадану квартиру.
Наведені обставини у сукупності, а саме ненадання слідчим ДБР жодного документа на підтвердження своїх доводів, констатована слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва відсутність будь-якого зв`язку квартири з обставинами, які розслідуються у межах кримінального провадження № 42017000000000394, згадка про квартиру у всіх процесуальних документах виключно як про предмет неправомірної вигоди у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 368 КК України, переконливо свідчать про безпідставність тверджень слідчого ДБР.
Слідчий суддя відхиляє доводи слідчого про пов`язаність заходу забезпечення саме з номером кримінального провадження, адже таке формальне тлумачення не узгоджується з правовою природою заходів забезпечення кримінального провадження. Їх застосування нерозривно пов`язане з конкретними підставами. У цьому випадку такими підставами була відповідність квартири критеріям речових доказів як предмету неправомірної вигоди у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 368 КК України. А тому виділення матеріалів кримінального провадження щодо цього кримінального правопорушення в окреме провадження є достатньою підставою для поширення дії заходу забезпечення на кримінальне провадження № 52020000000000377.
Окремо на користь цього висновку свідчить перелік матеріалів, які було виділено. Серед них зазначені постанова про визнання квартири речовим доказом, клопотання про накладення на неї арешту, копія ухвали про накладення арешту на неї, тобто всі матеріали щодо ініціювання та застосування цього заходу забезпечення.
За таких обставин слідчий суддя констатує, що сторона обвинувачення не надала жодних аргументів, які дозволяли б припустити, що згадана квартира має стосунок до обставин, які розслідуються у межах кримінального провадження № 42017000000000394. Натомість надані представником власника матеріали переконливо свідчать про те, що захід забезпечення обумовлений виключно зв`язком майна з кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 4 ст. 368 КК України, а тому закриття кримінального провадження за цим кримінальним правопорушенням свідчить про те, що підстави втручання у право власності ОСОБА_3 перестали існувати як в частині забезпечення збереження речових доказів, так і в частині забезпечення спеціальної конфіскації.
Враховуючи відсутність жодних підстав для збереження обмежень у праві власності ОСОБА_3 на зазначену квартиру та невиконання прокурором покладеного на нього обов`язку, передбаченого ч. 3 ст. 174 КПК України, клопотання слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 серпня 2019 року у справі № 757/44498/19 на майно ОСОБА_3, а саме на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1