- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
Справа № 991/3348/22
Провадження 1-кп/991/52/22
У Х В А Л А
іменем України
07 березня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянувши питання про накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_10 за неявку у судові засідання 22.02.2024 та 07.03.2024,
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.01.2017 за № 52017000000000065, стосовно
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 27 частиною 2 статті 364 КК України,
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: АДРЕСА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: АДРЕСА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52017000000000065, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.01.2017, за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 27 частиною 2 статті 364 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України.
1.1.У призначені на 22.02.2024 та 07.03.2024 судові засідання обвинувачений ОСОБА_10 не з`явився. У зв`язку з зазначеним прокурор заявив клопотання про накладення грошового стягнення на обвинуваченого за неповажність причини неявки в судове засідання, що було призначене на 22.02.2024. Клопотання обґрунтовано тим, що надані захисником документи щодо звільнення обвинуваченого від військової служби на час проходження лікування підтверджують його можливість брати участь у судовому засідання, зокрема в режимі ВКЗ.
1.2.Також за ініціативою Суду було поставлено на обговорення питання щодо поважності причини неявки обвинуваченого ОСОБА_10 в судове засідання, призначене на 07.03.2024.
2.Сторони висловили такі позиції:
2.1.Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання. Додатково зауважив, що доказів поважності неявки ОСОБА_10 в судове засідання стороною захисту не надано.
2.2.Захисник ОСОБА_8 проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що неявка в попереднє судове засідання зумовлена перебуванням обвинуваченого на лікуванні у медичному закладі, що розташований на території військової частини. Щодо неявки в судове засідання 07.03.2024 адвокат повідомив про зміну керівного складу військової частини, та неможливість прибуття обвинуваченого у зв`язку з необхідністю забезпечення виконання ним своїх службових обов`язків щодо матеріального забезпечення військовослужбовців. Використання ж власних технічних засобів на території військової частини заборонено.
2.3.Захисники ОСОБА_7, ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_6 підтримали позицію адвоката ОСОБА_8 .
3.Заслухавши думку учасників, Суд дійшов такого висновку.
3.1.Ухвалою від 24.11.2022 Вищий антикорупційний суд призначив судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні. Відповідно до частини 2 статті 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
3.2.Порядок та способи виклику особи до суду визначені у частині 1 статті 135 КПК України, а саме шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телефонограмою.
3.3.Обвинувачений ОСОБА_10 повідомлений про призначені на 22.02.2024 та 07.03.2024 засідання шляхом направлення повістки про виклик до суду на зазначену в обвинувальному акті адресу: АДРЕСА_2 (том 26, а.с. 151, 165), та направленням на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (том 26, а.с. 246). Судова повістка від 13.12.2023 повернулась до суду з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою» (том 27, а.с. 8).
3.4.Крім того, вказана повістка надіслана на адресу військової частини, в якій ОСОБА_10 проходить військову службу (том 26, а.с. 152, 165). Повістка доставлена до військової частини 13.12.2023, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення (том 27, а.с. 3).
3.5.У судове засідання 22.02.2024 обвинувачений ОСОБА_10 не прибув. На електронну пошту суд 21.02.2024 від захисника ОСОБА_8 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (том 27, а.с. 46-47). Клопотання мотивовано тим, що відповідно до наказу командира військової частини від 21.02.2024 № 52 обвинувачений ОСОБА_10 тимчасово звільнений від несення військової служби за станом здоров`я.
3.6. В зв`язку з неявкою обвинуваченого судове засідання було відкладене на 07.03.2024. Обвинуваченому ОСОБА_10 повторно надіслана повістка про виклик в судове засідання на адресу його проживання: АДРЕСА_2, на адресу військової частини та його електронну адресу (том 27, а.с. 70, 75). Направлена на адресу військової частини повістка доставлена 28.02.2024 (том 27, а.с. 90).
3.7.Безпосередньо перед судовим засіданням 07.03.2024 на електронну адресу суду від захисника ОСОБА_8 надійшло клопотання про зупинення кримінального провадження у зв`язку з проходженням обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації (том 27, а.с. 95-97). В обґрунтуванні цього клопотання адвокат посилається на отриманий від тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини лист від 05.03.2024 (том 27, а.с. 101-102).
3.8.Пунктом 1 частини 7 статті 42 КПК України на обвинуваченого покладений обов`язок прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це.
3.9.Вичерпний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик суду визначений у частині 1 статті 138 КПК України, це зокрема:
1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;
8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
Кожна з цих обставин має бути належним чином обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Змагальність сторін, передбачена статтею 22 КПК України, передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Таке обстоювання полягає не лише у повідомленні суду своєї позиції та її належній аргументації, а й у доведенні відповідними засобами доказування певних обставин чи фактів, на яких вона ґрунтується.
Як зазначено вище, за наданими захисником твердженнями, ОСОБА_10 не мав можливості брати участь у судовому засіданні 22.02.2024 з огляду на його хворобу. При цьому Суд звертає увагу, що не будь-яка хвороба обвинуваченого є поважною причиною неприбуття на виклик. Адже пункт 5 частини 1 статті 138 КПК України визначає такою виключно тяжку хворобу або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад
3.10.На підтвердження поважності причин неприбуття обвинуваченим ОСОБА_10 у судове засідання захисником надані:
-витяг із наказу командира військової частини (по стройовій частині) від 21.02.2024 № 58, відповідно до якого ОСОБА_10 звільнено від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою строком на 5 діб з 21.02.2024 по 25.02.2024 (том 27, а.с. 84, 109);
-довідка начальника медичної служби - начальника медичного пункту від 21.02.2024, відповідно до якої ОСОБА_10 потребує звільнення від виконання службових обов`язків строком на 5 днів з 21.02.2024 по 25.02.2024 ( том 27, а.с. 85, 110).
3.11.Хоча вказані документи не містять інформації щодо тяжкості хвороби обвинуваченого, Суд бере до уваги, що у зв`язку з необхідністю забезпечення безпеки особового складу, а також недопущення витоку інформації з обмеженим доступом на території військових частин існує обмеження на використання власних технічних засобів. Зважаючи на перебування обвинуваченого 22.02.2024 на лікуванні саме у медичному пункті військової частини, Суд визнає поважною причину неприбуття ОСОБА_10 у судові засідання, призначеного на 22.02.2024.
3.12.Неприбуття обвинуваченого в судове засідання 07.03.2024 захисник пояснив неможливістю ОСОБА_10 залишити військову частину у зв`язку з великим обсягом покладених на нього завдань щодо матеріального забезпечення військовослужбовців.
3.13.З наданої тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини відповіді від 05.03.2024 вбачається, що військова частина не може забезпечити безпосередньої участі ОСОБА_10 у судових засіданнях в приміщенні ВАКС та АП ВАКС. Разом з тим зазначено, що можливість брати участь у судовому провадженні в подальшому в період проходження ним військової служби буде залежати від поставлених військовою частиною завдань та залучення ОСОБА_10 до їх виконання (том 27, а.с. 101-102).
3.14.Водночас, згідно з наявними у матеріалах справи документами ОСОБА_10 призваний під час мобілізації на військову службу та зарахований до списків особового складу військової частини на посаду начальника речової служби (том 27, а.с. 104). Із цих же матеріалів вбачається, що він перебуває у місті Чернівці (що очевидно не являється територією, наближеною до ведення бойових дій) і перебуває на посаді начальника речової служби тилу.
3.15.Суд враховує, що організація і здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії рф потребує проведення низки заходів як безпосередньо в зоні проведення бойових дій, так і регіонах з відносно спокійною оперативною обстановкою. Разом з тим, перебування в складі Збройних Сил України саме по собі не звільняє обвинуваченого від виконання відповідних процесуальних обов`язків. Враховуючи той факт, що обвинувачений наразі перебуває у військовій частині, яка дислокується у АДРЕСА_4, суд вважає, що в обвинуваченого наявні можливості для участі у судовому провадженні у режимі відеоконференції з приміщення суду, який найбільш територіально наближений до військової частини (знаходиться у АДРЕСА_4 ).
3.16.Відповідно до частини 7 статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку, встановленому законом.
3.17.Згідно з частиною 1 статті 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
3.18.Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження (частина 2 статті 336 КПК України).
3.19.Крім того, відповідно до абзацу 8 пункту 45 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, участь в засіданнях судів або прибуття за викликом органів досудового розслідування є підставою для направлення військовослужбовця у відрядження. Суд враховує, що вказана норма не є імперативною, і виключно начальницькому складу військової частини відома інформація про вплив відрядження та/або дистанційної участі обвинуваченого на боєздатність підрозділу та можливі негативні наслідки такого відрядження (участі).
3.20.Однак, з представлених стороною захисту документів не вбачається неможливість участі ОСОБА_10 у судовому засіданні 07.03.2024 із приміщення іншого суду, розташованого за місцем проходження служби - в місті Чернівці. Тому Суд доходить висновку, що обвинуваченим не надано доказів на підтвердження поважності причин неприбуття у судові засідання, призначеного на 07.03.2024
3.21.Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Положення Конвенції кореспондуються з нормами національного законодавства. Так, частина 5 статті 28 КПК України закріплює право кожного на те, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите. Аналогічно частина 1 статті 283 КПК України гарантує право на розгляд обвинувачення в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.
3.22.Суд бере до уваги, що у зазначеному кримінальному провадженні до кримінальної відповідальності притягується ще двоє осіб - ОСОБА_11 та ОСОБА_6, тому з метою дотримання балансу інтересів усіх обвинувачених та для забезпечення права на справедливий розгляд і вирішення справи в розумні строки щодо інших обвинувачених у справі, необхідно застосувати захід забезпечення.
3.23.Згідно з частиною 3 статті 146 КПК України суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення.
3.24.За приписами частини 1 статті 139 КПК України, якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття на виклик суду на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до статі 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 у розмірі 3028 гривень.
4.Враховуючи, що Судом вперше констатовано порушення ОСОБА_10 покладеного на нього процесуального обов`язку, Суд вважає, що для досягнення дієвості цього кримінального провадження, необхідно накласти на обвинуваченого ОСОБА_10 грошове стягнення на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3028 грн.
Керуючись статтями 138, 139, 144, 372, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1.У задоволенні клопотання прокурора про накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_10 за неявку без поважних причин у судове засідання, призначене на 22.02.2024, відмовити.
2.Накласти на обвинуваченого ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: АДРЕСА_2, за неявку без поважних причин у судове засідання, призначене на 07.03.2024, грошове стягнення у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3028,00 грн.
3.Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 1 ст. 147 КПК України особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
4.Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
5.Повний текст ухвали оголошений 18.03.2024.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3