Документ № 117722288

Справа № 991/1408/24

Провадження № 1-кс/991/1418/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2, ОСОБА_3,

учасників кримінального провадження:

з боку обвинувачення: детектива Національного бюро ОСОБА_4,

представників власника майна адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про арешт майна від 21.02.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190 від 24.04.2023,

УСТАНОВИВ:

21.02.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_4, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7, про арешт майна від 21.02.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190 від 24.04.2023.

І. Суть клопотання

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000190 від 24.04.2023, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України, та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

На території Запорізької області здійснює свою діяльність Комунальне некомерційне підприємство «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради (далі - КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР).

У ході досудового розслідування встановлено, що у депутата Запорізької обласної ради VIII скликання ОСОБА_8, у не встановлений на даний момент час, але не пізніше лютого - березня 2023 року, виник умисел на організацію надання неправомірної вигоди директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_11 за вчинення ним дій в інтересах суб`єктів господарювання з використанням наданого йому службового становища.

Усвідомлюючи неможливість одноособово реалізувати свій злочинний умисел та необхідність делегування функцій і завдань, потрібних для його втілення, ОСОБА_8 у не встановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше березня 2023 року, залучив як співучасників до вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Учасники організованої групи, яка, за версією слідства, діяла під керівництвом ОСОБА_8, за участю виконавця ОСОБА_9 та за пособництва ОСОБА_10 :

- впродовж липня 2023 - лютого 2024 року передали директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_11 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у загальній сумі 156 870 грн за відкриття рахунку та розміщення грошових коштів КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР на поточному рахунку в ПАТ «МТБ Банк»;

- у серпні 2023 року передали директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_11 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 15 000 грн за забезпечення перемоги ФОП ОСОБА_12 у закупівлі стерилізаторів (оголошення розміщено в системі «Prozorro» за ідентифікатором UA-2023-06-09-002547-a), укладення з ним договору та перерахування йому грошових коштів;

- у вересні 2023 року надали директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_11 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 13 700 грн за скасування закупівлі, яку розміщено в системі «Prozorro» за ідентифікатором UA-2023-06-05-008332-а, оголошення закупівлі лікарських засобів в системі «Prozorro» за ідентифікатором UA-2023-07-21-007949-а, забезпечення перемоги в ній ТОВ «Дойч-Фарм» і в подальшому за укладення з визначеним товариством договору від 07.08.2023 № 2220/12, на виконання якого здійснено оплату в загальній сумі 274 110,89 грн;

- впродовж жовтня 2023 - січня 2024 року висловили пропозицію та передали директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_11 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 483 600 грн за забезпечення перемоги ТОВ «3Д-Фарм» у закупівлі надглоткових повітропроводів i-gel на загальну суму 5 136 000 грн, яка розміщена в системі «Prozorro» за ідентифікатором UA-2023-11-23-009869-а.

20.02.2024 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України; ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України, та ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

19.02.2024 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.02.2024 проведено обшук автомобіля MERCEDES-BENZ GLS 450, державний номерний знак НОМЕР_1, vin НОМЕР_2, який знаходиться у власності та фактичному володінні ОСОБА_13 .

Під час проведення обшуку виявлено та вилучено, зокрема, ноутбук ASUS білого кольору Model X 542 Н CN:SC6E J1N0CV024749017; мобільний телефон iPhone 14 Pro модель MQ0T3RX/A, серійний FHM9QW5XMM ІМЕІ НОМЕР_3, ІМЕІ2 НОМЕР_4 .

Під час їх огляду встановлено, що у них містяться відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема щодо спілкування осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінальних правопорушень, відомостей про спосіб та обставини укладання та виконання вказаних у клопотанні договорів, з огляду на що є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

Постановою детектива Національного бюро від 20.02.2024 мобільний телефон та ноутбук, вилучені у ОСОБА_13, визнані речовими доказами.

З метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України) та подальшого проведення їх експертного дослідження, подолання системи логічного захисту, детектив Національного бюро просить накласти арешт на мобільний телефон та ноутбук, вилучені у ході проведення обшуку автомобіля ОСОБА_13, із забороною володіти, користуватися та розпоряджатися ними.

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження

У судовому засіданні детектив Національного бюро ОСОБА_4 клопотання про арешт майна підтримав частково, просив накласти арешт на вилучений у ході проведення обшуку мобільний телефон ОСОБА_13, оскільки вилучений ноутбук був повернутий володільцю. Спільно зі спеціалістом Національного бюро проводилось копіювання вмісту мобільного телефону ОСОБА_13 . Разом з тим, за висновком спеціаліста, копіювання вмісту месенджерів не можливе. У ході огляду мобільного телефону, месенджерів, виявлено ряд переписок, спілкування щодо організації та здійснення закупівлі медичних приладів для комунального некомерційного підприємства. У цьому листуванні містяться відомості щодо предмету закупівлі, обставини проведення якої є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Віднайдені переписки (копіювання яких без експертизи не можливе) зберігаються у мобільному телефоні ОСОБА_13 . У долученому до матеріалів справи протоколі огляду відображена лише частина переписок, весь об`єм інформації, яка зберігається у мобільному телефоні, дуже великий.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна. Вважає, що у детектива відсутні додаткові документи, які б обґрунтовували можливість накладення арешту на вилучений пристрій. Аналіз цього мобільного телефону детективами Національного бюро вже був проведений. Вважає, що навіть якщо справа надійде до суду, то буде використовуватись інформація, викладена у протоколах. Це будуть письмові докази, які підлягатимуть дослідженню, а вилучені телефони будуть не потрібні. Власник майна надав пароль доступу до телефону, який перебуває у розпорядженні органу досудового розслідування вже місяць з моменту його вилучення, але копію його вмісту так і не було зроблено досі.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна. Зазначив, що мобільний телефон не містить ознак речового доказу, це носій інформації, документів, переписок тощо. Відповідно, неможливість технічного копіювання інформації не дає підстави визначати його як речовий доказ. У детектива було достатньо часу аби оглянути вміст телефону, залучити спеціаліста, скопіювати інформацію. У мобільному телефоні ОСОБА_13 відсутні будь-які відомості, які б вказували на його причетність до обставин цього кримінального провадження.

Аналогічні пояснення містяться у письмових запереченнях представників власника майна адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які надійшли на адресу Вищого антикорупційного суду 04.03.2024 (Вх. № 7844/24 та № 7846/24 відповідно).

Власник майна ОСОБА_13, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з`явився, про поважність причин неприбуття не повідомив. Його неприбуття за таких обставин не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).

ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді

Подане детективом Національного бюро клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Враховуючи заявлене у судовому засіданні детективом Національного бюро ОСОБА_4 прохання розглядати клопотання в частині накладення арешту на вилучений під час проведення обшуку мобільний телефон ОСОБА_13, положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у межах передбачених повноважень у цій справі вирішуватиме питання про накладення арешту лише на вилучений мобільний телефон.

Відповідно до розписки ОСОБА_13 від 12.03.2024, він отримав від детектива Національного бюро ОСОБА_4 вилучений у ході обшуку 19.02.2024 ноутбук Asus X 542 Н, зауваження стосовно його повернення відсутні.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).

Зазначені вище вимоги детективом Національного бюро дотримані, клопотання про арешт майна надійшло до Вищого антикорупційного суду 21.02.2024, в межах строку 48 годин після проведення обшуку автомобіля ОСОБА_13 .

У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 170 КПК України).

Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків віднесено можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:

- правову підставу для арешту майна;

- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

- наслідки арешту майна, зокрема для третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.

1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна

20.02.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України; ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України, та ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

Детективом Національного бюро до клопотання додано: ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку від 01.02.2024; протокол обшуку від 19.02.2024 та постанову детектива Національного бюро про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 20.02.2024, які містять у собі відомості про наявність у вилученому мобільному телефоні ознак речового доказу, передбачених ст. 98 КПК України, що в свою чергу дозволяє стороні обвинувачення звернутися до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, з метою забезпечення збереження речового доказу (ст. 171 КПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення має враховуватись слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна у випадках, передбачених пунктами 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України (з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або відшкодування шкоди (цивільний позов)).

Поміж іншого, детективом під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень. Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та вагомість наявних доказів про їх вчинення підтверджуються долученими до клопотання, в копіях: рапортами про виявлення кримінального правопорушення від 18.07.2023, від 30.08.2023; протоколами допиту свідків; протоколами видачі та огляду грошових коштів; протоколами огляду від 19.10.2023 та від 13.12.2023; повідомленнями про підозру ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Факти та обставини, які були досліджені під час судового засідання, з розумною достатністю та вірогідністю, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, на даному етапі досудового розслідування, що події кримінальних правопорушень відбулись та до них можуть бути причетні зазначені у клопотанні детектива особи, зокрема ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

2) Правові підстави накладення арешту майна

Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.

Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.02.2024 надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля MERCEDES-BENZ GLS 450, державний номерний знак НОМЕР_5, vin НОМЕР_2, який на праві власності належить ОСОБА_13, з метою відшукання, зокрема, мобільних терміналів, якими користується ОСОБА_13 та які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а саме пропозиції надання неправомірної вигоди службовим особам за вчинення ними в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їм влади та службового становища, вчинене організованою групою осіб чи її учасником.

Відповідно до протоколу обшуку від 19.02.2024, у ході проведення обшуку транспортного засобу детективами Національного бюро вилучено, зокрема, наданий ОСОБА_13 мобільний телефон iPhone 14 Pro модель MQ0T3RX/A, серійний FHM9QW5XMM ІМЕІ НОМЕР_3, ІМЕІ2 НОМЕР_4 .

Зі змісту протоколу обшуку слідує, що у ході огляду мобільного телефону, добровільно наданого ОСОБА_13 із паролем до нього, виявлено спілкування з абонентом « ОСОБА_14 » у месенджері «WhatsApp», яка запитувала «чи може вона скинути йому сюди рахунок на i-gel» та надсилала файли, які містять такі рахунки. Також, у цьому месенджері наявне спілкування з абонентом « ОСОБА_15 (публічні закупівлі)», яка писала «Напишіть будь ласка назву товару для запиту ГЛ, дякую», на що ОСОБА_13 відповідає «i-gel». Окрім цього, у вказаному месенджері виявлено контакт « ОСОБА_16 » та листування з ним, яке стосується проведення тендерної закупівлі.

20.02.2024 постановою детектива Національного бюро ОСОБА_4 мобільний телефон, вилучений під час проведення обшуку автомобіля ОСОБА_13, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 52023000000000190 від 24.04.2023.

Також, відповідно до протоколу огляду від 01-13.03.2024 у мобільному телефоні ОСОБА_13 виявлені відомості, які стосуються параметрів надглоткових повітропроводів i-gel, їх вартості, закупівлі вказаних медичних пристроїв та кількості, яку потрібно закупити.

Оцінюючи вилучений під час обшуку мобільний телефон на предмет наявності у ньому ознак речового доказу, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Мобільний телефон iPhone 14 Pro модель MQ0T3RX/A, серійний FHM9QW5XMM ІМЕІ НОМЕР_3, ІМЕІ2 НОМЕР_4, з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, може містити відомості, які в майбутньому можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні та відповідають ознакам речового доказу. Більш того, на даний час існує необхідність у копіюванні відомостей, які містяться у вилученому мобільному телефоні ОСОБА_13, із залученням спеціаліста та/або експерта, відшуканні та відновленні видалених з мобільного телефону даних, які можуть мати значення для встановлення важливих обставин у цьому кримінальному провадженні.

Таким чином, з метою отримання відомостей, які мають значення для цього кримінального провадження та ймовірно містяться у вилученому технічному пристрої, відповідно до наданих у судовому засіданні детективом Національного бюро пояснень, буде проведено відповідну судову експертизу, зокрема для копіювання інформації, яка міститься у встановлених у мобільному телефоні месенджерів.

Дослідити інформацію та скопіювати відомості, враховуючи неможливість їх самостійного копіювання, можливо лише із залученням експерта. У такому випадку суттєвим для копіювання такої інформації є наявність самого пристрою, який буде становити предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується з положеннями розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.

Слідчий суддя також враховує й те, що з часу вилучення технічного пристрою до часу прийняття рішення про необхідність арешту майна минув незначний проміжок часу, що ймовірно ускладнювало можливість проведення копіювання значного обсягу інформації без залучення спеціаліста та/або експерта.

Аналізуючи викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави вважати, що вилучений у ході проведення обшуку мобільний телефон відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та у органу досудового розслідування існує можливість використання відомостей, які у ньому містяться, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Таке майно зазначено в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, а його надання є необхідною умовою для проведення експертного дослідження, у зв`язку з чим існують правові підстави для накладення арешту на майно.

3) Речі є тим видом майна, на яке може бути накладено арешт

Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку, зокрема, на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України). Детектив Національного бюро у своєму клопотанні просить накласти арешт на мобільний телефон. Таке майно відповідає положенням ч. 2 ст. 181 ЦК України (оскільки є рухомим) та положенням ч. 10 ст. 170 КПК України, відтак, на нього може бути накладено арешт.

4) Завдання, для виконання яких детектив звертається із клопотанням про арешт майна

Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України). Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, можливість приховування, пошкодження, псування або знищення мобільного телефону, вилученого у ході проведення обшуку автомобіля ОСОБА_13, та інформації, яка в ньому міститься, є обґрунтованою.

5) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Положення КПК України узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, який дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).

Отже, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.

Частина четверта статті 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливих кримінальних правопорушень, їх специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту у цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, оскільки не має на меті позбавити ОСОБА_13 належного йому майна, а лише тимчасово обмежити його право користування, розпорядження та відчуження вказаним майном, зокрема, до завершення експертного дослідження.

У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника майна ОСОБА_13, слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього.

Враховуючи викладене, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.

Також, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати тимчасову заборону користування, розпорядження та відчуження майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, пошкодження, псування або знищення мобільного телефону, вилученого у ході проведення обшуку, та інформації, яка в ньому міститься.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що на цьому етапі досудового розслідування не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь вини.

На підставі наведеного, керуючись статтями 132, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 19.02.2024 в ході проведення обшуку автомобіля MERCEDES-BENZ GLS 450, державний номерний знак НОМЕР_1, vin НОМЕР_2, який на праві власності та користування належить ОСОБА_13, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.02.2024, а саме:

- мобільний телефон iPhone 14 Pro модель MQ0T3RX/A, серійний FHM9QW5XMM ІМЕІ НОМЕР_3, ІМЕІ2 НОМЕР_4,

який полягає у тимчасовій забороні права користування, розпорядження та відчуження.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам, присутнім під час її оголошення. Копію ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам, які не були присутні в судовому засіданні.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_17