- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
Справа № 991/1339/24
Провадження 1-кс/991/1349/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №62023000000000227 від 13.03.2023,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого під час обшуку 24.11.2023 майна, у кримінальному провадженні №62023000000000227 від 13.03.2023.
В обґрунтування скарги ОСОБА_5 посилається на те, що на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2023 (справа 757/51977/23-к) проведено обшук 24.11.2023 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_5, під час якого вилучено належне їй майно, а саме: мобільний телефон SAMSUNG GALAXY S 23 ULTRA, модель-SMS918B/DS; грошові кошти в сумі 9 100 дол. США, 24 125 Євро та 67 000 грн.; мобільний телефон SAMSUNG GALAXY S 21 ULTRA56, модель-SMG998B/DS; три золоті браслети та один браслет, що являє собою мотузку чорного кольору та три золотих кільця; годинник «LONGINES» з написом на зворотній стороні « НОМЕР_1 »; інше майно згідно опису вилучених речей і документів.
ОСОБА_5 зауважує, що за змістом положень ч.1 ст.16, ч.1 ст.100, ч.1 ст.167, ч. 2 ст.168, ч. ч.7,9 ст.236 КПК України, вилучене за місцем її проживання майно є тимчасово вилученим майном. В той же час, відповідно до ч.5 ст.171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, клопотання про арешт такого майна повинно бути подане до слідчого судді протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено. Однак до цього часу ані детектив, ані прокурор не звернулись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, яке було тимчасово вилучене за місцем проживання ОСОБА_5, а відтак це майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
При цьому, як зауважено ОСОБА_5, рішенням Рівненського міського суду від 10.04.2020 (справа 569/22059/19) між нею та ОСОБА_6 розірвано шлюб, а ухвалою Рівненського міського суду 10.04.2020 поділено майно, що було об`єктом права спільної сумісної власності. Отже вилучене під час проведення вищевказаного обшуку майно є її особистою власністю та отримане на законних підставах, жодного відношення до кримінального провадження не має, воно набуте після розлучення з ОСОБА_6 . До того ж грошові кошти та інше майно набуте нею в результаті продажу 18.06.2021 квартири за адресою: АДРЕСА_2, яка належала їй на праві приватної власності ще з 2013 року. Окрім того 20.07.2023 нею було продано квартиру за адресою: АДРЕСА_3, яка належала їй на праві приватної власності ще з 2010 року. Додала, що її особисті заощадження складаються з доходів, отриманих за період здійснення нею підприємницької діяльності та продажу іншого майна.
Таким чином на переконання ОСОБА_5, з огляду на те, що вказане майно досі не було повернуто, має місце бездіяльність прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
За наведеного, ОСОБА_5 у скарзі просить слідчого суддю зобов`язати прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, а також інших прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №62023000000000227 від 13.03.2023 повернути ОСОБА_5, вилучене 24.11.2023 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, майно, а саме: мобільний телефон SAMSUNG GALAXY S 23 ULTRA, модель-SMS918B/DS; грошові кошти в сумі 9 100 дол. США, 24 125 Євро та 67 000 грн.; мобільний телефон SAMSUNG GALAXY S 21 ULTRA56, модель-SMG998B/DS; три золоті браслети та один браслет, що являє собою мотузку чорного кольору та три золотих кільця; годинник «LONGINES» з написом на зворотній стороні « НОМЕР_1 »; інше майно згідно опису вилучених речей і документів.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 підтримав скаргу ОСОБА_5, просив її задовольнити в повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просила у задоволенні скарги ОСОБА_5 відмовити у зв`язку з необґрунтованістю, зазначила, що бездіяльність, яку оскаржує скаржниця, відсутня, оскільки постановою прокурора було відмовлено у задоволенні клопотання про повернення майна, вилученого в ході проведення обшуку. Додала, що скарга ОСОБА_5 подана із порушенням строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, а тому підлягає поверненню скаржниці в порядку ст.304 КПК України, окрім того існує нескасована ухвала слідчого судді про повернення скарги ОСОБА_5 аналогічного змісту.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов наступних висновків.
Щодо строків оскарження бездіяльності прокурора, слід зазначити наступне.
Бездіяльність прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, має триваючий характер.
Аналогічна позиція висвітлена в ухвалі колегії суддів Полтавського апеляційного суду від 24.04.2019 у справі № 554/7113/17 провадження (11сс/814/290/19). У судовому рішенні колегія суддів зазначила, що норма, передбачена ч.1ст.304 КПК України встановлює строки звернення особи зі скаргою на бездіяльність слідчого чи прокурора, вичерпний перелік яких наведено в ч.1ст.303 КПК України. Проте бездіяльність з неповернення майна віднесена до категорії триваючих, оскільки строк виконання слідчим, прокурором обов`язку негайно повернути особі вилучене майно у часі не обмежений. Тому, моментом завершення такого обов`язку є винятково його виконання.
З таким висновком погоджується слідчий суддя, оскільки бездіяльність слідчого/прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, має лише початковий момент, однак не має кінцевого строку.
За такого строк на оскарження бездіяльності скаржницею не порушено.
Згідно зі ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Частиною 1 ст. 303 КПК України визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед яких, відповідно до п. 1 ч. 1 вказаної статті КПК України передбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до положень ч. 1, 2 статті 234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно ч.ч. 5, 7 статті 236 КПК України обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.
При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.
Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
За результатами судового розгляду, слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №62023000000000227 від 13.03.2023 за підозрою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого cт. 368-5 КК України.
Відповідно до повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, останньому інкримінується набуття упродовж 2019 - 2023 років у власність активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи.
В рамках кримінального провадження №62023000000000227 від 13.03.2023, органом досудового розслідування 24.11.2023 проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2023 (справа №757/51977/23-к) у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_5 .
За результатами його проведення були вилучені предмети та речі.
Положення ст.171 КПК України встановлюють обов`язок сторони обвинувачення звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як вбачається із наданих сторонами матеріалів, ОСОБА_5 направлено клопотання процесуальному керівнику у даному кримінальному провадженні про повернення майна.
Постановою прокурора ОСОБА_3 від 08.02.2024 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_5 про повернення майна, вилученого під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, з огляду на те, що вилучені речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а обставини набуття прав на них та понесені у зв`язку з цим витрати, серед іншого, підлягають дослідженню в ході подальшого досудового розслідування, тож відсутні підстави для повернення ОСОБА_5 майна та цінностей, зазначених нею у клопотанні.
Копія зазначеної постанови скерована заявнику клопотання супровідним листом від 08.02.2024 №16/1/6-11358 ВИХ-2.
Тобто клопотання особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, ОСОБА_5 розглянуто у відповідності до положень ст.220 КПК України.
Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка зокрема полягає, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України.
Згідно з положеннями ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Враховуючи те, що згідно зі ст. 169 КПК тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, на підставі постанови прокурора, бездіяльність в такому випадку може полягати у невинесенні такої постанови за відсутності підстав для вилучення майна.
За таких обставин прокурор здійснив належне процесуальне реагування на клопотання про повернення вилученого майна та виніс постанову, як того вимагає ч. 2 ст. 220 КПК України, навів мотиви прийнятого рішення.
При цьому відмова у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про повернення вилученого під час проведення обшуку майна, оформлена постановою, у відповідності до вимог ст. 220 КПК України, не може розцінюватися як бездіяльність прокурора.
У той же час предметом оскарження згідно положень п.1 ч.1 ст. 303 КПК України є відсутність будь-якого процесуального рішення стосовно вилученого майна.
Із системного аналізу п.1 ч.1 ст.169, ч.3 ст.110, ч.1 ст. 220 КПК вбачається, що бездіяльність слідчого (детектива) чи прокурора у випадку неповернення тимчасово вилученого майна, за наявності для цього підстав, або при розгляді клопотань, поданих на підставі ст. 220 КПК, полягає саме у невинесенні процесуального рішення щодо такого майна.
Таким чином твердження ОСОБА_5 стосовно бездіяльності прокурора у кримінальному провадженні, яка полягає у неповерненні вилученого майна, за результатами судового розгляду не знайшли свого підтвердження, а відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись статтями 7, 9, 167-169, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1