Документ № 117841175

Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/1803/24Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/198/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

УХВАЛА

І м е н е м У к р а ї н и

21 березня 2024 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

підозрюваного ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

прокурора ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7, подану у кримінальному провадженні №42019110350000029 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 березня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у виді домашнього арешту з покладенням обов`язків,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Процедура

1. Судове провадження у цій справі розпочато Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду згідно з отриманою 11.03.2024 апеляційною скаргою, поданою відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ на ухвалу від 08.03.2024, постановлену у відповідності до ст. 181 КПК (т. 4 а. с. 16-17, 20-36, 41-43, 48).

ІІ. Зміст оскаржуваного рішення

2. Ухвалою слідчого судді до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною у період з 20 год 00 хв до 07 год 00 хв залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК.

3. Наведене рішення мотивоване тим, що: (1) досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019110350000029 здійснюється за фактами заволодіння земельними ділянками Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Національної академії аграрних наук України /далі - ДП «ДГ «Дмитрівка»/ та ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» /далі - ДП «НДВА «Пуща-Водиця»/, легалізації відповідного майна; (2) наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209та ч. 3 ст. 209Кримінального кодексу України /далі - КК/; (3) існують ризики, наведені в п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК; (4) застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, не дозволить запобігти неналежному виконанню підозрюваним своїх процесуальних обов`язків; (5) домашній арешт є достатньо суворим запобіжним заходом, який повною мірою може запобігти наявним ризикам.

ІІI. Вимоги та доводи особи, яка звернулася з апеляційною скаргою

4. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

4.1. Апеляційна скарга захисника мотивована тим, що: (1) підозра є необґрунтованою; (2) не доведено наявність ризиків.

4.2. В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 підтримав свою апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів, та зазначив, що не має необхідності подавати доповнення до неї. Окремо зауважив, що достатнім буде, якщо до його підзахисного суд застосує особисте зобов`язання.

IV. Узагальнені позиції інших учасників

5. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.

5.1. Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу захисника, просив її задовольнити з мотивів, наведених у ній. Пояснив, що: (1) безкоштовно допомагав учасникам АТО з оформленням права власності на земельні ділянки; (2) наразі є волонтером, головою благодійного фонду, доводиться в нічний час переганяти автомобілі, а тому заборона залишати житло у вечірній та нічний час перешкоджає здійсненню волонтерської діяльності, направленої на допомогу Збройним силам.

5.2. Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши про відповідність рішення слідчого судді вимогам КПК, оскільки підозра обґрунтована та наявні ризики.

V. Межі перегляду оскаржуваної ухвали

6. Рішення суду повинно бути законне, обґрунтоване і вмотивоване (ч. 1 ст. 370 КПК).

6.1. Виходячи зі змісту положень ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваної ухвали у межах доводів, викладених в апеляційній скарзі захисника, враховуючи висловлені прокурором заперечення.

6.2. При вирішенні питання на які з доводів сторони захисту надати відповіді в ухвалі, апеляційний суд обов`язково враховує (1) обставини, наведені у ч. ч. 3, 4 ст. 132, ч. 3 ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ч. 6 ст. 181, ч. ч. 1, 2 ст. 194, ст. 199 КПК, котрі з`ясовуються судом при продовженні особі строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, (2) необхідність здійснення ретельної перевірки всіх доводів апеляційної скарги, які можуть вплинути на результат апеляційного розгляду, зокрема, відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч. 1 ст. 370 КПК (постанова Верховного Суду від 05.01.2022 у справі №484/789/19).

6.3. Ураховуючи вищенаведене, колегією суддів під час апеляційного розгляду в цьому судовому провадженні перевіряється чи відповідають фактичним обставинам кримінального провадження висновки слідчого судді щодо наявності (1) обґрунтованої підозри та (2) ризиків.

VI. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів

7. Під час надання оцінки висновкам слідчого судді апеляційний суд виходить із такого.

(§1) Щодо обґрунтованості підозри

8. Слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209та ч. 3 ст. 209КК.

8.1. На спростування цього висновку сторона захисту зазначила, що підозра є необґрунтованою, оскільки: (1) свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які надали за грошову винагороду довіреність, зробили це добровільно та свідомо, а ОСОБА_6 просто та безкористно допомагав учасникам АТО оформити права на землю; (2) відсутні докази входження ОСОБА_6 до складу злочинного угрупування під керівництвом ОСОБА_12 .

8.2. Прокурор заперечив проти доводів сторони захисту, вказавши, що підозра в достатній мірі обґрунтована наявними матеріалами, долученими до клопотання.

8.3. За підсумками перевірки доводів сторони захисту та заперечень сторони обвинувачення суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються.

8.4. Слід зауважити, що у чинному КПК, як і в інших законах України та підзаконних актах, поняття «обґрунтована підозра» відсутнє, у зв`язку з чим, зважаючи на ч. 5 ст. 9 КПК, під час оцінки відповідності фактичним обставинам кримінального провадження висновків слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри колегія суддів враховує практику Європейського Суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/.

8.5. «Обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» / Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, заява №42310/04).

8.6. Стандарт «обґрунтована підозра», який використовується судом на стадії обрання підозрюваному запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж стандарт «поза розумним сумнівом», який застосовується під час вирішення питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (п. 184 рішення Великої Палати ЄСПЛ від 28.11.2017 у справі «Мерабішвілі проти Грузії» / Merabishvili v. Georgia, заява №72508/13).

8.7. Отже, під час перевірки чи слідчий суддя не безпідставно дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_6 злочинів, про які йдеться у повідомленні про підозру, колегія суддів з`ясовує чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальні правопорушення.

8.8. Так, погоджуючись із висновками слідчого судді стосовно наявності обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить із таких фактів та інформації:

8.8.1. детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019110350000029 від 13.02.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК, за фактами заволодіння земельними ділянками ДП «ДГ «Дмитрівка», ДП «НДВА «Пуща-Водиця», легалізації майна, одержаного злочинним шляхом (т. 1 а. с. 22-26);

8.8.2. 15.02.2024 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209та ч. 3 ст. 209КК, за фактами того, що він, будучи залученим ОСОБА_12 до описаних протиправних дій, виконував роль пособника, сприяючи у функціонуванні організованої групи шляхом оформлення на нього частини довіреностей від наперед визначених та заздалегідь підшуканих осіб щодо представництва їх інтересів під час отримання у власність земельних ділянок на території Київської області та продажу цих земельних ділянок (т. 1 а. с. 27-70);

8.8.3. про наявність достатніх доказів обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_6 до заволодіння земельними ділянками ДП «ДГ «Дмитрівка» свідчить зміст таких документів, згідно з якими:

(1) у заяві про вчинення злочину від 12.05.2020 ДП «ДГ «Дмитрівка» повідомляє НАБУ про позбавлення права користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, м. Фастів (т. 1 а. с. 76-79);

(2) на підставі рішення Фастівської міської ради Київської області від 28.03.1995 №03-06-XXII видано державний акт №0002, яким у постійне користування ДП «ДГ «Фастівське» надано земельну ділянку площею 1077,4 га, у тому числі сільськогосподарських угідь 987,2 га (т. 1 а. с. 39-42);

(3) постановами Президії Національної академії аграрних наук України від 06.11.2013, (протокол №19), від 24.02.2016 (протокол №3) реорганізовано ДП «ДГ «Фастівське» шляхом приєднання до ДП «ДГ «Борівське», яке у подальшому реорганізовано шляхом приєднання до ДП «ДГ «Дмитрівка» із правонаступництвом майнових та немайнових прав, основних засобів та матеріальних цінностей, землі, майна та зобов`язань (т. 1 а. с. 85-90);

(4) відділ у Фастівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області листами від 28.08.2017 №355/420-17 та від 17.10.2017 №503/420-17, та ГУ Держгеокадастру у Київській області листами від 28.08.2017 №21-10-0.222-13749/2-17, від 06.09.2017 №21-10-0.222-14069/2-17 та від 19.10.2017 №21-10-0.222-600/2-17, від 05.12.2017 № 21-10-0.331-18442/2-17, повідомили щодо перебування у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» 1057,3619 га земель на території м. Фастів Київської області (т. 1 а. с. 91-95, 98);

(5) як вбачається з довідки Відділу у Фастівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) від 26.01.2018 №426/180-18 у власності ДП «ДГ «Дмитрівка» знаходиться 1057,3619 га земель (т. 1 а. с. 90);

(6) 11.04.2018 виконавчий комітет Фастівської міської ради Київської області звернувся до начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області із листом №06-22/1583 щодо передачі земель сільськогосподарського призначення загальною площею 30.0 га з державної власності до комунальної власності Фастівської міської ради. У відповідь на це ГУ Держгеокадастру у Київській області у листі від 23.04.2018 №18-10-0.223-6311/2-18 повідомило, що у ГУ немає можливості замовити роботи із землеустрою щодо формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території міської ради, та прийняти рішення про передачу їх до комунальної власності. У зв`язку із цим виконавчий комітет Фастівської міської ради Київської області у листі від 24.04.2018 №06-22/1833 відповів щодо можливості фінансування робіт із проведення інвентаризації земель за рахунок коштів міської ради (т. 1 а. с. 100-101);

(7) 03.05.2018 ГУ Держгеокадастру у Київській області на підставі доповідної записки начальника Управління державного земельного кадастру ОСОБА_13 від 26.04.2018 видало наказ №10-4005/15-18-сг про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території м. Фастів Фастівського району Київської області (т. 1 а. с. 107, 112);

(8) 04.05.2018 ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернулося до ГУ Держгеокадастру у Київській області та Фастівської міської ради з листом №01/01-05/341 із пропозицією надання своїх послуг щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території Фастівської міської ради (т. 1 а. с. 103);

(9) 25.05.2018 між ДП «Науково-дослідний інститут землеустрою», в особі ОСОБА_12, та ГУ Держгеокадастру у Київській області, в особі ОСОБА_14, укладено договір №868 про надання послуг з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території м. Фастова Київської області, за результатами якої надано технічну документацію із землеустрою (т. 1 а. с. 104-106);

(10) 13.07.2018 ГУ Держгеокадастру у Київській області наказом №10-6323/15-18-сг затвердило технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1014,6048 га на території м. Фастова Фастівського району Київської області (т. 1 а. с 120-121);

(11) протягом липня 2018 року - січня 2019 року було передано у приватну власність 460 земельних ділянок, які розташовані в м. Фастові Київської області, разом із розробленою та затвердженою проектною документацію із землеустрою, зареєстрованою кадастровими реєстраторами (т. 1 а. с. 124-170);

(12) 25.04.2019 ГУ Держгеокадастру у Київській області листом повідомило ДП «ДГ «Дмитрівка» про те, що земельні ділянки, які згідно з державним актом на право постійного користування землею серія КВ №0002 перебували в користуванні ДП «ДГ «Фастівське», на даний час передані особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до п. п. 19, 20 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (т. 1 а. с. 123);

(13) відповідно до витягу з висновку експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи від 10.06.2022 у кримінальному провадженні №52020000000000354 встановлено факт накладки 462 земельних ділянок, що передані у приватну власність фізичним особам, на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка», та визначено вартість вказаних земельних ділянок у розмірі 714 769 489,25 грн (т. 1 а. с. 187-203);

(14) згідно з висновком експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 06.10.2022 №СЕ-19-22/24023-ДЗ вбачається, що розроблена на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області від 03.05.2018 №10-4005/15-18-сг Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території м. Фастова Фастівського району Київської області, та її затвердження наказом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 13.07.2018 №10-6323/15-18-сг не відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування (т. 1 а. с. 203-210);

(15) під час проведення допиту свідок ОСОБА_15 надав показання, згідно з якими: (а) у 2017-2018 році йому від військовослужбовців, з якими він служив у війську, стало відомо про дзвінок чоловіка, який представлявся як волонтер (комусь як помічник депутата), та пропонував допомогу при отриманні земельної ділянки 0,1 га на території Київської області; (б) у вказаний проміжок часу йому також зателефонував чоловік, котрий представився волонтером і запропонував оформити земельну ділянку 0,1 га на території Київської області, на що він погодився; (в) через це він домовився по телефону зі вказаним чоловіком, що коли свідок отримає 0,1 га, то її у подальшому йому відчужить шляхом продажу, за що той надасть завдаток 400 доларів США; (г) були і другі військовослужбовці, у яких він також намагався купити землю, і їм він давав то 400, то 300 доларів США; (ґ) свідок зайшов до нотаріуса і підписав документи (довіреність строком на 1 рік на оформлення від його імені земельної ділянки) та надав нотаріусу свої документи, з яких вона зробила копії і долучила їх до довіреності; (д) його та інших викликали по 2-3 осіб за їх прізвищем до кабінету нотаріуса, й коли вони підписували документи, то помічники нотаріуса видавали по 400 доларів США; (е) після підписання документів чоловік, який представлявся волонтером, не повернувся, свідку ніхто не повідомляв, що на його ім`я виділена земельна ділянка. Згідно витягу з реєстру довіреностей свідок надав довіреність ОСОБА_6 (т. 1 а. с. 182-184);

(16) у своїх показаннях свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17, повідомили, що не вчиняли жодних дій щодо отримання у власність земельних ділянок на території Фастівського району Київської області та не давали щодо цього довіреностей іншим особам, хоча в метеріалах справи наявні витяги з реєстру довіреностей, згідно з якими свідки надавали довіреності ОСОБА_6 (т. 1 а. с. 170-174, 179-181). В той час як свідок ОСОБА_11 зазначив, що земельної ділянки на території Київської області не отримував, проте, за 400 дол США в м. Миколаєві надав довіреність. В матеріалах справи наявних витяг з реєстру довіреностей, згідно з яким довіреність надавалася ОСОБА_6 (т. 1 а. с. 175 -178);

(17) постановою прокурора від 28.07.2023 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000856 та №42019110350000029 об`єднані в кримінальне провадження за №42019110350000029 (т. 1 а. с. 71);

(18) протоколом огляду від 30.11.2022 в кримінальному провадженні №52019000000000856 від 01.10.2019 відомостей з мобільного телефону ОСОБА_18, в ході якого зафіксовано спілкування осіб, причетних до протиправного відчуження земель ДП «НДВА «Пуща-Водиця», зокрема із ОСОБА_19, з питань пошуку та перевірки фізичних осіб, на яких здійснювалося оформлення земельних ділянок, сформованих із земель, які було протиправно вилучено із землекористування ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області (т. 2 а. с. 176-192);

(19) протоколом огляду від 16.03.2023 в кримінальному провадженні №52019000000000856 від 01.10.2019 відомостей з мобільного телефону ОСОБА_12, в ході якого зафіксовано спілкування осіб, причетних до протиправного відчуження земель ДП «ДГ «Дмитрівка» та ДП «НДВА «Пуща-Водиця», з питань, пов`язаних з реалізацією складових елементів відповідної протиправної схеми, обставини організації та планування ОСОБА_12 злочинної діяльності, залучення до неї інших співучасників та визначення ним їх функцій у протиправній діяльності, в тому числі і щодо оформлення довіреностей на ОСОБА_6 щодо представлення інтересів при отриманні земельних ділянок (т. 2 а. с. 199-250; т. 3 а. с. 1-74);

8.8.4. про наявність достатніх доказів обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_6 до заволодіння земельними ділянками ДП «НДВА «Пуща-Водиця» свідчить зміст таких документів, згідно з якими:

(1) на підставі розпоряджень Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 11.11.2002 №427 та від 15.11.2002 №434 видано державні акти серії ІІ-КВ №003658, серії ІІ-КВ №003662, якими надано ДП «НДВА «Пуща-Водиця» для сільськогосподарського комплексу «Совки» у межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад право постійного користування земельними ділянками загальними площами 1448,6 га та 421,5 га відповідно (т. 2 а. с. 1-9);

(2) 24.05.2016 між ДП «НДВА «Пуща-Водиця» та Товариством з обмеженою відповідальністю /далі - ТОВ/ «Інститут незалежної експертної оцінки» укладено договір, предметом якого стало виконання проектно-вишукувальних робіт, а саме технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області (т. 2 а. с. 10-11);

(3) 26.04.2019 Київським окружним адміністративним судом постановлено рішення у справі №320/1419/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020, яким визнано протиправним та скасовано державні акти на право постійного користування землею ІІ-КВ №003658, виданий 11.11.2002, та ІІ-КВ №003662, виданий 15.11.2002, та зареєстровані в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №№549, 550 у зв`язку із втратою актуальності. Однак у вказаних рішеннях суду відсутні будь-які зобов`язання щодо скасування права постійного користування земельними ділянками ДП «НДВА «Пуща-Водиця» та розпоряджень Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 11.11.2002 №427 та від 15.11.2002 №434, на підставі яких видані Державні акти на право постійного користування земельними ділянками ДП «НДВА «Пуща-Водиця» (т. 2 а. с. 5-6, 36-37);

(4) 30.05.2019 ГУ Держгеокадастру у Київській області звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою, яку в подальшому було доповнено, щодо проведення державними реєстраторами державної реєстрації права постійного користування ДП «НДВА «Пуща-Водиця» земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності без згоди власника земельних ділянок (т. 2 а. с. 11-14, 20-23);

(5) 14.06.2019 Міністерство юстиції України наказом №1803/5 задовольнило у повному обсязі скаргу ГУ Держгеокадастру у Київській області та скасувало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.08.2016, 03.08.2016, 02.08.2016, 05.04.2019 (т. 2 а. с. 24);

(6) між ОСОБА_20 та ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» укладено договори №№775-777 відносно виготовлення документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність за місцем розташування об`єктів Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Петропавлівсько-Борщагівська та Софіївсько-Борщагівська сільради, внаслідок чого було виготовлено 38 проектів землеустрою, які наприкінці червня - на початку липня 2019 подано до ГУ Держгеокадастру у Київській області (т. 2 а. с. 51-52, 143-146);

(7) відповідно до протоколу огляду мобільного телефону від 26.11.2020, вилученого під час обшуку в житлі ОСОБА_21, встановлено наявність листування із контактом « ОСОБА_22 » ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до якого ОСОБА_22 запитує: «що там з відправкою?», ОСОБА_21 відповідає: «6 книг відправив; 2 вернули накладки; я таким темпом і за неділю не відправлю; більше 8 не пропускає; ОСОБА_23 кіпішує». ОСОБА_22 відповідає: «… ОСОБА_24 дзвонив, кіпішував, сказав щоб до 10 відправляли». Також згідно з листуванням від 19.07.2019 вбачається, що ОСОБА_21 вказує: «подали останню книгу на експертизу, як проводиться оплата», ОСОБА_22 відповідає: « ОСОБА_25 сам оплачував. Йому тільки суму треба скинути. Скажи йому сам рахунок той же що й ті що він оплачував…А що там з відправкою?», ОСОБА_21 зазначає: «Ніби то все відправили…ти не помниш скільки там ділянок», ОСОБА_22 вказує: «150 наче плюс 19 нових» (т. 2 а. с. 130-133). У цей же період часу ОСОБА_23 повідомляє ОСОБА_21 номери заявок, сформованих через електронний кабінет (т. 2 а. с. 110-124);

(8) у період з 17.07.2019 по 26.07.2019 було розглянуто вищевказані заяви та зареєстровано земельні ділянки, присвоєно їм кадастрові номери та сформовано витяги із Державного земельного кадастру щодо новостворених 165 земельних ділянок (т. 2 а. с. 135-143);

(9) упродовж липня-серпня 2019 року ГУ Держгеокадастру у Київській області видано накази про затвердження документації з землеустрою щодо відведення у приватну власність земельних ділянок, які були сформовані із земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні ДП «НДВА «Пуща-Водиця» (т. 2 а. с. 25-35);

(10) згідно з Актом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастру від 05.03.2021 встановлено, що під час надання земельних ділянок у власність громадянам ГУ Держгеокадастру у Київській області були порушені вимоги ст. ст. 116, 118, 122 Земельного кодексу України (т. 2 а. с. 36-41);

(11) відповідно до витягу з висновку експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи від 03.02.2022 №4946/21-41/2038-2260/22-41 в кримінальному провадженні №52019000000000856 встановлено факт накладки 165 земельних ділянок, що передані у приватну власність фізичним особам, на земельні ділянки, які попередньо перебували у постійному користуванні ДП «НДВА «Пуща-Водиця» на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Київської області, вартістю 1 123 331 337 грн (т. 2 а. с. 41-49);

(12) згідно з висновком експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 09.09.2022 №СЕ-19-22/10997-ЗТ в кримінальному провадженні №52019000000000856 проєкти землеустрою, виготовлені ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», на підставі яких у власність фізичним особам передано земельні ділянки, не відповідають вимогам земельного законодавства та законодавства з питань землеустрою (т. 2 а. с. 49-79);

(13) відповідно до Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» ДП «НДВА «Пуща-Водиця» входить до переліку об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації (втрата чинності Закону України 20.10.2019).

8.8.5. Згідно із змістом договорів купівлі-продажу земельних ділянок та довіреностей на представництво інтересів власників земельних ділянок, ОСОБА_6 представляв їх інтереси при укладенні зазначених договорів з ПСП «Агрофірма «Світанок» і з ОСОБА_26 (т. 1 а. с. 147-170; т. 3 а. с. 117-166).

8.9. На думку колегії суддів, наведена інформація може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний ОСОБА_6 міг вчинити кримінальні правопорушення, які йому інкримінуються, а саме здійснювати пособництво у заволодінні у співучасті зі службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області земельними ділянками ДП «ДГ «Дмитрівка» та ДП «НДВА «Пуща-Водиця», відносно яких у подальшому була здійснена легалізація шляхом надання їх у власність громадянам, у тому числі, які мають статус учасника бойових дій та в подальшому вчиненні правочинів з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненого повторно, організованою групою, в особливо великому розмірі.

8.9.1. Вказане спростовує доводи сторони захисту про відсутність достатніх доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_6 .

Пояснення підозрюваного в суді апеляційної інстанції про те, що він допомагав учасникам АТО в оформленні прав на земельні ділянки не з корисливих мотивів, колегія суддів вважає такими, які наведені з метою скасування рішення про застосування щодо нього запобіжного заходу, враховуючи обставини, які характеризують ОСОБА_6 . Зокрема, він був засуджений за вчинення корисливого злочину (ч. 3 ст. 190 КК)), згідно з вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.03.2017 за те, що він, працюючи водієм в Управлінні Держгеокадастру у Бориспільському районі, заволодів коштами іншої особи, ввівши її в оману щодо наявності у нього повноважень стосовно вирішення питання про виділення земельних ділянок у власність, незважаючи на те, що до його повноважень не належало прийняття рішень про передачу у власність фізичним особам земельних ділянок сільськогосподарського призначення (т. 3 а. с. 231-219).

8.9.2. Разом із тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявність у діях підозрюваного вини у вчиненні злочинів, оскільки питання винуватості у судовому порядку вирішується після надходження обвинувального акта до суду.

(§2) Щодо наявності/відсутності ризиків

9. В оскаржуваному рішенні слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, що підозрюваний може (а) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (б) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; (в) знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

9.1. Сторона захисту вказала, що відсутні ризики, передбачені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК, мотивуючи свою позицію тим, що встановлені слідчим суддею ризики не обґрунтовані, не залежно від наявності запобіжного заходу підозрюваний виконував і буде виконувати обов`язки, які на нього покладені ст. 42 КПК, а докази знищити ОСОБА_6 не може, оскільки під час обшуку всі документи у нього вилучили.

9.2. Прокурор заперечив проти доводів сторони захисту, зазначивши про наявність ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК, зокрема, зважаючи на те, що слідчим суддею враховані всі обставини справи, а також інформацію стосовно особи підозрюваного.

9.3. За підсумками апеляційного перегляду зроблено висновок, що слідчий суддя правильно встановив наявність трьох ризиків, зазначених в ухвалі.

9.4. Надаючи саме таку оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із того, що крім «обґрунтованої підозри» обов`язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

9.5. Адже підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний… може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).

9.6. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК).

9.7. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).

9.8. Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».

9.9. Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).

9.10. У ході застосування наведеного підходу щодо наявності чи відсутності ризиків, судом апеляційної інстанції враховується наступне.

9.10.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується: (1) тяжкістю кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_6, які кваліфікуються як особливо тяжкі злочини - ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209та ч. 3 ст. 209КК (т. 1 а. с. 27-70); (2) підозрюваний має досвід перетину державного кордону, оскільки згідно з відомостями із системи ДПС «Аркан» він неодноразово, в тому числі в період дії воєнного стану в Україні, виїжджав за кордон, зокрема 03.11.2022 та 13.07.2023 з використанням системи «Шлях» (т. 1 а. с. 170). Наведені факти не самі по собі, а у їх сукупності та взаємозв`язку свідчать про існування зазначеного ризику.

9.10.2. Наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що в ході проведення досудового розслідування не була віднайдена частина оригіналів документів, зокрема, оформлених на ОСОБА_6 довіреностей від заздалегідь підшуканих осіб щодо представництва їх інтересів під час отримання у власність земельних ділянок на території Київської області та їх подальшого продажу, а також договорів купівлі-продажу земельних ділянок. Підозрюваний може бути обізнаний про місцезнаходження вказаних документів, оскільки був представником однієї зі сторін укладених правочинів та особисто їх підписував.

9.10.3. Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні підтверджується тим, що: (1) наразі жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, їх показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів, у той час як КПК встановлена процедура отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК); (2) ОСОБА_6 відомо, хто є свідками у цьому кримінальному провадженні; (3) підозрюваний має знайомих осіб серед службових осіб Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, їх структурних підрозділів.

9.11. Тому, ураховуючи, що в оскаржуваному рішенні слідчий суддя, виходячи з доводів сторони обвинувачення, зазначив достатні підстави, наявність яких підтверджується дослідженими ним доказами, існування встановлених ризиків підтвердилося. Адже, як вважає колегія суддів, ймовірність настання наведених ризиків не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована.

9.11.1. Вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_6 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, сторона захисту в ході апеляційного перегляду не спростувала.

9.11.2. Тому, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків, наявність яких правильно встановив слідчий суддя.

10. На думку колегії суддів, слідчий суддя, зважаючи на положення ч. 1 ст. 178 КПК, також правильно врахував при вирішенні питання про вид запобіжного заходу, крім наявності обґрунтованої підозри та встановлених ризиків, що:

10.1.1. на день розгляду цього клопотання підозрюваному виповнилось 40 років, інформації про наявність хронічних захворювань, які б перешкоджали застосуванню запобіжного заходу слідчому судді не надано (т. 3 а. с. 167);

10.1.2. офіційно задекларовані доходи ОСОБА_6 у період з 1998 по серпень 2023 склали 1 180 511,00 грн (т. 3 а. с. 167), за ним на праві спільної часткової власності зареєстровано 1/8 частки квартири площею 76,1 кв. м. в м. Київ (т. 3 а. с. 239), він є власником автомобіля RENAULT MEGANE, 2017 р. в. (т. 3 а. с. 169);

10.1.3. підозрюваний розлучений, має неповнолітню доньку, яка разом з ним не проживає (т. 3 а. с. 167);

10.1.4. ОСОБА_6 офіційно працює менеджером зі збуту в підприємця (т. 3 а. с. 222-237), є співзасновником і головою БО «БФ «Ключ до перемоги» (т. 3 а. с. 222-237);

10.1.5. в матеріалах судового провадження наявна копія вироку від 16.03.2017 у справі №359/7687/16-к, згідно з яким ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, але на підставі ст. 75 КК звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком тривалістю 3 роки (т. 3 а. с. 213-219).

11. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вид запобіжного заходу обрано правильно, а твердження про перешкоди в здійсненні волонтерської та благодійної діяльності є безпідставними, оскільки підозрюваний не позбавлений можливості як керівник благодійного фонду залучати інших осіб - волонтерів до виконання завдань, які він в період доби, коли перебуває під домашнім арештом, особисто виконати не може.

(§3) Висновки

12. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

12.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).

12.2. Оскільки доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження, то в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 132, 176-178, 181, 193, 194, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 березня 2024 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4