Документ № 117884100

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/9083/19

Провадження № 1-кп/4910/21/19

УХВАЛА

22 березня 2024 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, захисників: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України,

в с т а н о в и в :

Вищим антикорупційним судом розглядається об`єднане кримінальне провадження (справа № 760/9083/19) за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України.

22.03.2024 у судове засідання вчергове не прибув захисник обвинуваченого ОСОБА_10, адвокат ОСОБА_13, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Оскільки захисник ОСОБА_13 вже неодноразово не з`являвся у судові засідання, зокрема й без поважних причин, судом ініційовано питання про забезпечення права ОСОБА_10 на захист шляхом залучення додаткового захисника через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 вважав за необхідне залучити обвинуваченому ОСОБА_10 захисника через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві.

Обвинувачений ОСОБА_10 проти призначення йому захисника заперечував. Наполягав на тому, що самостійно обере та запросить собі захисника для надання правової допомоги у справі.

Захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7 та обвинувачена ОСОБА_9 заперечували проти призначення ОСОБА_10 захисника. Захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_11 у вирішенні цього питання покладалися на розсуд суду.

Представник потерпілого АТ «Укрзалізниця», будучи належно повідомленим про дату, час і місце судового засідання, до суду не прибув, проте ще 16.08.2022 направив клопотання про проведення судових засідань за його відсутності (т. 27 а.с. 22).

У даному кримінальному провадженні стосовно обвинуваченого ОСОБА_12 здійснюється спеціальне судове провадження, тому про дату, час і місце розгляду справи, його повідомлено в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 323 КПК України.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали судової справи, суд дійшов таких висновків.

З обвинувальних актів убачається, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, тобто у зловживанні службовим становищем, а саме - умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Інкриміноване ОСОБА_10 кримінальне правопорушення ч. 5 ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17.09.2019 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 94), а ухвалою суду від 21.06.2022 - судовий розгляд (т. 25 а.с. 111), який постійно відкладається і на цей час не завершений.

Неодноразово судові засідання відкладались у зв`язку з неявкою захисника обвинуваченого ОСОБА_10, адвоката ОСОБА_13 .

Так, будучи залучений обвинуваченим до участі в справі на підставі договору про надання правової допомоги з 12.08.2022 (т. 27 а.с. 5), адвокат ОСОБА_13 неодноразово не з`являвся у судові засідання, а саме - 11.11.2022 (т. 48 а.с. 105), 06.12.2022 (т. 62 а.с. 1), 16.12.2022 (т. 62 а.с. 17), 21.02.2023 (т. 77 а.с. 237), 21.11.2023 (т. 79 а.с. 225), 05.12.2023 (т. 79 а.с. 236), 12.12.2023 (т. 80 а.с. 5), 12.01.2024 (т. 82 а.с. 1) та 22.03.2024.

Зазначені дати судових засідань завчасно погоджувались з усіма учасниками судового провадження, зокрема із захисником ОСОБА_13, що надавало можливість планувати свою роботу, відпочинок та участі в інших судових справах. Незважаючи на це, саме через неявку захисника ОСОБА_13 були відкладені судові засідання, призначені на 21.02.2023 (т. 77 а.с. 237), 21.11.2023 (т. 79 а.с. 225), 05.12.2023 (т. 79 а.с. 236), 12.12.2023 (т. 80 а.с. 5). Водночас причини неприбуття до суду 06.12.2022, 21.02.2023, 21.11.2023 та 12.01.2024 захисник так і не пояснив та не надав жодних відомостей на підтвердження поважності причини своєї неявки в указані судові засідання. У зв`язку із цим суд неодноразово визнавав неповажними причини неявки захисника ОСОБА_13 в судове засідання.

Право обвинуваченого на захист є невід`ємною складовою закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд. Кожен обвинувачений має право використовувати ефективну юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положеннями ч. 1 ст. 63 Конституції України констатовано, що обвинувачений має право на захист.

Згідно з ч. 1 ст. 20 КПК України обвинувачений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

У свою чергу, загальні обов`язки захисника регламентовані ст. 47 КПК України.

Зокрема, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені цих Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність обвинуваченого (ч. 1 ст. 47 КПК України).

Захисник зобов`язаний прибувати до участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатно правової допомоги, - також і цей орган (установу) (ч. 2 ст. 47 КПК України).

Статтею 138 КПК України визначено, що поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

Верховний Суд у постанові від 20.01.2021 (справа № 236/4216/18) наголосив, що звичайно не можна вимагати від адвоката, щоб від прибував до обвинуваченого за кожною вимогою, тим не менше захисник має вжити достатніх заходів для того, щоб зустрітися із підзахисним, проконсультувати його та обговорити лінію захисту.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 повідомив, що починаючи з січня 2024 року захисник ОСОБА_13 не виходив з ним на зв`язок, на його телефонні дзвінки та повідомлення не відповідав, з приводу кримінального провадження з ним не спілкувався. У зв`язку із цим ОСОБА_10 був вимушений здійснювати пошук нового адвоката.

Додатково ОСОБА_10 повідомив, що ОСОБА_13 зателефонував йому 22.03.2024, безпосередньо перед судовим засіданням, та повідомив, що захворів, але має можливість приймати участь у судовому засіданні шляхом відеоконференції з власних технічних засобів, проте ОСОБА_10 заборонив йому це робити з тих причин, що тривалий час не міг погодити з ним правову позицію по справі.

Водночас, суд звертає увагу на те, що 12.01.2024 та під час попередніх судових засідань обвинувачений ОСОБА_10 висловлював незадоволення якістю наданням йому правової допомоги з боку адвоката ОСОБА_13 та запевнював суд, що вживає заходів для залучення до участі у справі додаткового захисника. Проте, незважаючи на свої ж запевнення, на повідомлення йому встановлених процесуальним законодавством строків для залучення захисника та роз`яснення правових наслідків зволікань із вирішенням цього питання, обвинувачений ОСОБА_10 самостійно додаткового адвоката не залучив.

З огляду на викладене та враховуючи попередню процесуальну поведінку ОСОБА_10 та його захисників, направлену на затягування кримінального провадження, суд розцінює наведені вище дії (бездіяльність) ОСОБА_10 та ОСОБА_13 як продовження обраної захистом тактики щодо затягування строків судового розгляду шляхом зловживання процесуальними правами.

Враховуючи систематичне неприбуття обраного обвинуваченим адвоката у судові засідання, наведенні вище пояснення ОСОБА_10, а також зазначену процесуальну поведінку захисту, суд вважає за необхідне вжити заходів для забезпечення права ОСОБА_10 на захист.

Право кожного обвинуваченого у кримінальному провадженні на ефективний захист за допомогою адвоката, який за необхідності може бути призначений в офіційному порядку, є одним з основоположних елементів справедливого розгляду, на чому неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

ЄСПЛ зазначає, що держава не може нести відповідальність за кожну помилку адвоката, оскільки здійснення захисту по суті є питанням обвинуваченого та його захисника. Однак суди не мають пасивно спостерігати за неефективним юридичним представництвом. Підпункт "с" п. 3 ст. 6 Конвенції вимагає не просто "призначення" захисника, який би виступав від імені обвинуваченого, а того, щоб право на юридичну допомогу здійснювалось практично та ефективно, щоб забезпечити достатній захист. Оскільки саме суд керує провадженням і має змогу безпосередньо спостерігати за діяльністю адвоката, тому може швидко реагувати в разі надання неефективної допомоги.

Систематичні дії захисника ОСОБА_13 призводять до невиправданого затягування судового провадження, що у свою чергу порушує права обвинувачених на розгляд цього провадження у розумні строки, а також право на захист. Така поведінка захисника свідчить про те, що адвокатом не приділяється належна і необхідна увага захисту прав обвинуваченого, який повинен мати право розраховувати на здійснення кримінального провадження з особливою ретельністю. Водночас, положення ст. 6 Конвенції покликані не допускати у кримінальних справах надто тривалого перебування обвинувачуваної особи в стані невизначеності щодо своєї долі (справи «Іванов проти України» від 07.12.2006, «Нахманович проти росії» від 02.03.2006).

Відповідно до ч. 2 ст. 48 КПК України захисник залучається судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених ст. 49 та ст. 53 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо: 1) відповідно до вимог ст. 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а обвинувачений не залучив захисника; 2) обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об`єктивних причин не може його залучити самостійно; 3) суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а обвинувачений не залучив його.

У випадках, передбачених ч. 1 цієї статті, суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені в ухвалі час і місце для участі у кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 49 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" у разі отримання ухвали суду про залучення захисника для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов`язаний негайно призначити захисника.

Попри те, що у обвинуваченого ОСОБА_10 є захисник, з яким у нього укладено договір про правову допомогу, суд констатує, що пасивна поведінка цього захисника, що проявляється в ігноруванні судових засідань, порушує право обвинуваченого на захист, що не може бути залишено судом без уваги.

За змістом рішення ЄСПЛ «Карпюк та інші проти України» від 06.01.2016 право обирати власного захисника не є абсолютним. Уникнення перерв або перенесення судових засідань відповідає інтересам правосуддя, що виправдовує призначення безоплатного захисника всупереч бажанню обвинуваченого. Незважаючи на важливість довірчих стосунків між адвокатом і його клієнтом, право обирати власного захисника не може вважатися абсолютним. Надання правової допомоги неминуче стає об`єктом певних обмежень за умов, коли вона є безоплатною, а також коли саме суди визначають, чи вимагають інтереси правосуддя призначення обвинуваченому захисника. При призначенні захисника національні суди, безсумнівно, повинні враховувати побажання підсудного. Проте вони можуть не взяти до уваги ці побажання, якщо існують відповідні і достатні підстави вважати, що цього вимагають інтереси правосуддя.

З огляду на викладене, зважаючи на інтереси правосуддя та самого обвинуваченого, суд дійшов висновку про необхідність доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначити обвинуваченому ОСОБА_10 адвоката для здійснення захисту у кримінальній справі № 760/9083/19.

Заразом суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у цій справі раніше вже мала місце тотожна ситуація. А саме, у зв`язку із систематичним неявками попереднього захисника та здійснення ним неефективного захисту, ухвалою суду від 14.12.2021 Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві доручено призначити обвинуваченому ОСОБА_10 захисника для здійснення захисту за призначенням (т. 21 а.с. 189). 18.12.2021 регіональний центр доручив здійснювати захист ОСОБА_10 адвокату ОСОБА_14 (т. 21 а.с. 196). Цей адвокат брав участь у справі як захисник обвинуваченого до 04.10.2022 (т. 28 а.с. 1), тобто майже протягом року, та ознайомлений із усіма матеріалами кримінального провадження (т. 22 а.с. 57, т. 23 а.с. 108, т. 27 а.с. 20).

На підставі наведеного вище, керуючись вимогами ст. 47, 48, 49 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначити обвинуваченому ОСОБА_10 адвоката для здійснення захисту у кримінальній справі № 760/9083/19 та забезпечити його прибуття у судове засідання.

Керівнику Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві забезпечити безперервну участь призначеного захисника незалежно від подальшої участі у судовому засіданні захисника, обраного обвинуваченим.

Наступне судове засідання у цьому кримінальному провадженні призначити на 08 год 00 хв 26.03.2024 у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду (за адресою: м. Київ, вулиця Хрещатик, 42-А).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_15