- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/1940/24
Провадження 1-кс/991/1965/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
20 березня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
захисників- адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000029 від 13.02.2019, відносно:
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Київ, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
11.03.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У поданому клопотанні детектив просить обрати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, тобто, за відсутності підозрюваної.
В обґрунтування клопотання зазначено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019 за фактами заволодіння земельними ділянками ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» НААН України (далі - ДП ДГ «Дмитрівка»), що перебували у користуванні на підставі державного акта на право постійного користування землею серії КВ № 0002 від 13 грудня 1995 року на території м. Фастів Київської області, земельними ділянками ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», що перебували у користуванні на підставі державного акта на право постійного користування землею, серії ІІ-КВ №003658 від 11 листопада 2002 року в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київської області та перебували у користуванні на підставі державного акта на право постійного користування землею, серії ІІ-КВ №003662 від 15 листопада 2002 року в адміністративних межах Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Київської області, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, тобто за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
З березня 2018 року ОСОБА_9, будучи першим заступником директора ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», розробив план щодо заволодіння земельними ділянками у м. Фастів Київської області, що перебували у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» згідно держакту на право постійного користування землею серії КВ № 0002 від 13.12.1995, площею 1057, 3619 га, шляхом протиправного використання механізму безоплатної приватизації земель сільськогосподарського призначення державної власності наперед визначеними та підшуканими особами, які мали бути прямо чи опосередковано підконтрольні ОСОБА_9 .
У період з 26.04. по 16.07.2018 службовими особами Головного управління, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було реалізовано наперед розроблений злочинний план ОСОБА_9 щодо припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «ДГ «Дмитрівка» згідно держакту серії КВ № 0002 від 13.12.1995 всупереч п. п. 2, 10 розділу 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», п. 1 ст. 104 ЦК України, статей 141 та 149 ЗК України.
Така реалізація передачі передбачала комплекс дій, зокрема посадовими особами ГУ Держгеокадастру підготовлено та підписано доповідну записку за № 688/3-18-0.221 щодо необхідності проведення інвентаризації земельних ділянок на території м. Фастів Київської області, яка погоджена начальником Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_8 для розроблення та прийняття відповідного наказу про проведення інвентаризації земельних ділянок.
Надалі, ОСОБА_10 забезпечив підготовку головним спеціалістом цього відділу ОСОБА_13 проекту наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області «Про проведення інвентаризації», та ОСОБА_10 підписав проект наказу на звороті.
У проміжок часу з 26.04. по 03.05.2018 ОСОБА_11, діючи у складі організованої групи та визначених ОСОБА_9 функцій, зловживаючи своїми повноваженнями щодо організації правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконання вимог законодавства здійснила візування проекту наказу Головного управління «Про проведення інвентаризації», прийняття якого суперечило чинному законодавству.
Після цього, як стверджує детектив, ОСОБА_9, використовуючи службове становище першого заступника директора ДП «Науково-дослідний інститут землеустрою», організував підготовку головним інженером цього підприємства ОСОБА_14 кошторису на виконання робіт по інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території Фастівської міської ради Київської області.
25.05.2018 ОСОБА_9 та ОСОБА_8 уклали договір №868 про надання послуг з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, яким передбачалося доручення виконавцю робіт, а саме ДП «Науково-дослідний інститут здійснити роботи по інвентаризації.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_9 спільно із ОСОБА_8 25.05.2018, склали та затвердили від ДП «Науково-дослідний інститут землеустрою» та Головного управління технічне завдання на виконання робіт з інвентаризації земель, згідно якого за результатами її проведення Головному управлінні надається технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації цих земель.
При цьому, розуміючи, що земельні ділянки ДП «ДГ «Дмитрівка» право постійного користування якими посвідчувалися державним актом серії КВ № 0002 від 13.12.1995, тобто виданого до 2004 року, не були внесені до Державного земельного кадастру, ОСОБА_9 організував складання та внесення у розділ «Характеристика об`єкта інвентаризації» пояснювальної записки, яка входила до складу технічної документації із землеустрою, завідомо неправдивих відомостей, щодо ліквідації ДП «ДГ «Борівське» з метою створення підстав для інвентаризації земель, які фактично перебували у землекористуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» як земель запасу та зміни цільового призначення новосформованих земельних ділянок.
Надалі, після надходження 05.06.2018 технічної документації для погодження, ОСОБА_12 склала висновок № 3131/180-18 про розгляд технічної документації, до якого внесла завідомо неправдиві відомості щодо цільового призначення сформованих 13 земельних ділянок площею 1014, 6048 га державної власності сільськогосподарського призначення як «землі запасу», та погодила технічну документацію і організувала розгляд заяв про реєстрацію 13 земельних ділянок. На забезпечення вказаного було здійснено підготовку проекту наказу про затвердження технічної документації щодо інвентаризації земель, яка надійшла на адресу Головного управління листом ДП «Науково-дослідний інститут землеустрою» від 06.07.2018, після чого ОСОБА_10 завізував проект наказу на звороті та подав його для підписання іншими співвиконавцями.
У подальшому, ОСОБА_8 підписала та прийняла наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.07.2018 № 10-6323/15-18-сг, яким затвердила технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1014,6048 га на території м. Фастова Фастівського району Київської області та зобов`язала керівника відділу у Фастівському районі внести відповідні зміни в земельно-облікові документи.
Згідно висновку експерта, після прийняття вказаного наказу 13 земельних ділянок, загальною площею 1014,6043 га, було вилучено з користування ДП «ДГ «Дмитрівка», всупереч п.п. 2, 10 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», п.1 ст.104 Цивільного кодексу України та статей 141,149 Земельного кодексу України.
Для завершення стадії злочинної діяльності, ОСОБА_8 видала довіреність від 16.07.2018 № 31-10-0.155/62-18 на підставі якої за Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області зареєстровано право власності на 13 земельних ділянок сільськогосподарського призначення з визначеними кадастровими номерами, розташованих на території м. Фастів Київської області.
У цей же час, відповідно до визначених ОСОБА_9 функцій, ОСОБА_15 сформував схему поділу земель вказаного підприємства на земельні ділянки площею не більше 2 га, які планувалися для відведення у власність наперед визначеним особам для ведення особистого селянського господарства (далі - ОСГ) у масиві земель, що перебували у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка», згідно якої ним було сформовано 456 земельні ділянки площею не більше 2 га, загальною площею 907,7 га.
З метою реалізації свого злочинного наміру спрямованого на заволодіння земельними ділянками, ОСОБА_9 залучив до складу очолюваної ним злочинної організації ОСОБА_16, який у період з липня по листопад 2018 року, здійснив пошук біля 261 особи, на яких у подальшому оформлювалися земельні ділянки та організував видачу ними довіреностей (у тому числі у порядку передоручення одних представників на інших) щодо представлення інтересів цих осіб ОСОБА_17 та ОСОБА_18 під час укладення правочинів щодо розпорядження земельними ділянками.
Починаючи з 02.07.2018 ОСОБА_18 та ОСОБА_17 згідно розробленого ОСОБА_9 плану та визначених їм функцій, діючи на підставі раніше отриманих довіреностей щодо представлення інтересів наперед визначених осіб при оформленні у власність земельних ділянок, подають до Головного управління клопотання про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення ОСГ орієнтованою площею 2 га на території м. Фастів Київської області, зокрема було подано 462 таких клопотань.
Після їх надходження до Головного управління відомостей з Державного земельного кадастру, ОСОБА_10, всупереч статей 116, 118 та 122 ЗК України, забезпечив видання наказів Головного управління про надання дозволу наперед визначеним та підконтрольним ОСОБА_9 особам на розроблення документації із землеустрою, якими передбачалися дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території м. Фастів Київської області, орієнтованого розміру 2 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства та покладено на керівника відділу у Фастівському районі при надходженні проектів землеустрою забезпечити реєстрацію земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
ОСОБА_19 у період з 30.11 по 19.12.2018, організував створення та подання у Державному земельному кадастрі через електронний кабінет сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_20 462 заяви на реєстрацію земельних ділянок.
ОСОБА_12 спільно із ОСОБА_10 забезпечили реєстрацію державними кадастровими реєстраторами відділу у Фастівському районі земельних ділянок у Державному земельному кадастрі відповідно до сформованих та надісланих від ОСОБА_20 заяв на реєстрацію земельних ділянок, присвоєння цим ділянкам кадастрових номерів та формування витягів із Державного земельного кадастру щодо новостворених земельних ділянок.
У період з листопада 2018 по січень 2019 роки, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_18, подали до Головного управління 462 клопотання про затвердження документації із землеустрою та передачі наперед визначеним та підконтрольним особам у власність земельних ділянок. У свою чергу, ОСОБА_10 забезпечив підготовку проектів наказу Головного управління «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», завізував їх на звороті. ОСОБА_8 підписала вказані накази «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», якими було затверджено проекти землеустрою та надано 462 наперед визначеним та підконтрольним ОСОБА_9 особам у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташовані на території м. Фастів Київської області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 919, 34 га.
Надалі, ОСОБА_9 залучив до протиправної діяльності ОСОБА_21, яким здійснив пошук осіб зацікавлених у подальшому придбанні земельних ділянок. Зокрема, такими особами стали представники ПСП «Агрофірма «Світанок» - ОСОБА_22 та ОСОБА_23 .
Так, ОСОБА_21 під час зустрічі із ОСОБА_23 та ОСОБА_22 погодив купівлю товариством таких земельних ділянок, та з січня по лютий 2019 року між представниками ПСП «Агрофірма «Світанок» та ОСОБА_17, ОСОБА_18 укладено 462 договори купівлі-продажу земельних ділянок загальною площею 919, 34 га, у результаті чого ОСОБА_9 та очолюваною ним злочинною організацією отримано неправомірну вигоду в розмірі 3 125 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ, станом на кінцеву дату укладення правочину 06.02.2019 складала 84 262 812,5 грн.
Вищезазначеними злочинними діями, на переконання слідства, здійснено заволодіння землями державної власності сільськогосподарського призначення, які перебували у землекористуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області, площею 919, 34 га, вартістю 714 769 489,25 гривень та укладено правочини із земельними ділянками, одержаними внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Також, слідством встановлено, що у період з січня по червень 2019 року організованою групою під керівництвом ОСОБА_9 було реалізовано злочинний механізм з заволодіння земельними ділянками ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», розташованими на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Київської області, з метою створення передумов для заволодіння земельними ділянками.
Так, на першому етапі протиправної діяльності, службовими особами Головного управління, які входили до складу злочинної організації спільно із підконтрольними ОСОБА_9 особами, у користуванні яких перебували земельні ділянки, зокрема ОСОБА_24, за результатами узгоджених дій створювались умови для оскарження рішень ГУ Держгеокадастру у Київській області щодо відмови скасування державних актів на право постійного користування землею в судовому порядку.
На другому етапі протиправної діяльності до Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_24 та його представники подали відповідні позовні заяви щодо скасування державних актів на право постійного користування землею та під час судового розгляду службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області, які входили до складу злочинної організації та позивачем надавалися суду документи, необхідні для задоволення позовних вимог та скасування державних актів у зв`язку із втратою ними чинності, з підстав внесення записів про реєстрацію права постійного користування на земельні ділянки у 2016 році згідно положень ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та подальшою передачею державних актів на право постійного користування землею до архіву органів Держгеокадастру.
На третьому етапі злочинної діяльності службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області складалися скарги до Міністерства юстиції України щодо скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію права постійного користування на земельні ділянки за ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» у 2016 та 2019 роках.
Зазначений механізм надав можливість вказаним особам, без припинення права постійного користування землею у порядку статей 141, 149 ЗК України, забезпечувати прийняття ГУ Держгеокадастру у Київській області протиправні рішення про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою про надання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, затверджувати ці проекти землеустрою та надавати у приватну власність земельні ділянки для особистого селянського господарства, площею не більше 2 гектарів заздалегідь визначеним та підконтрольним ОСОБА_9 особам за наступних установлених досудовим слідством обставин.
В подальшому, ОСОБА_16 та ОСОБА_25, у період з січня по червень 2019 року підшукали 170 наперед визначених осіб, переважна більшість яких мала статус учасника бойових дій та право на першочергове отримання у власність земельної ділянки у порядку ст. 118 ЗК України та організували видачу цими особами довіреностей, у тому числі у порядку передоручення від одних підконтрольних представників на ОСОБА_26, який повинен був діяти від імені 159 наперед визначених та підконтрольних осіб.
У період з 13.06. по 01.07.2019 ОСОБА_16 та ОСОБА_15 організували подання ОСОБА_26 на адресу начальника Головного управління ОСОБА_8 170 клопотань про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га на території Петропавлівсько-Борщагівської та Софіївсько-Борщагівської сільських рад Київської області.
Після реєстрації Головним управлінням вказаних клопотань, ОСОБА_8, залучила до їх розгляду начальника управління державного земельного кадастру ОСОБА_10 для організації підготовки проектів наказів Головного управління про надання дозволу на розробку документації із землеустрою та начальника юридичного управління ОСОБА_11 для візування проектів цих наказів щодо відповідності їх чинному законодавству, а також начальника міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені ОСОБА_27 для організації розгляду клопотань державними кадастровими реєстраторами очолюваного нею управління та отримання відомостей з Державного земельного кадастру щодо запитуваних земельних ділянок разом із викопіюванням з індексної кадастрової карти (плану), на якій орієнтовно відображаються запитувані земельні ділянки.
Після цього, ОСОБА_8 у період з 20.06.2019 по 08.07.2019 підписала та видала 170 наказів Головного управління «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства у масиві земель державної власності, які знаходилися на праві постійного користування ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця».
Не пізніше 21.06.2019 ОСОБА_19 розробив графічні матеріали розташування земельних ділянок площею не більше 2 га на території Петропавлівсько-Борщагівської та Софіївсько-Борщагівської сільських рад Київської області в результати чого у масивах земель, що перебували у ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на праві постійного користування, було сформовано 41 земельна ділянка в адміністративних межах Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради та 134 земельні ділянки в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради.
ОСОБА_16 уклав із ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» договори від 24.06.2019 №№ 711-722, №№ 690-709 та від 05.07.2019 №№ 773-777 щодо виготовлення документації із землеустрою, розробкою якої займався ОСОБА_28 та працівники очолюваного ним відділу, а загальне керівництво здійснював ОСОБА_9, будучи першим заступником директора зазначеного підприємства.
ОСОБА_9, будучи першим заступником директора ДП «Науково-дослідний інститут землеустрою», забезпечив розробку 38 проектів землеустрою щодо відведення у власність заздалегідь визначеним та підконтрольним особам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Петропавлівсько-Борщагівської та Софіївсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області підпорядкованими йому працівниками вказаного підприємства.
ОСОБА_28, в свою чергу, будучи начальником відділу - державного реєстратора відділу землевпорядного проектування та реєстрації прав, діючи у період з 24.06. по 05.08.2019 забезпечив розробку підлеглими працівниками 38 проектів землеустрою, які погодив як сертифікований інженер-землевпорядник, у тому числі підписав довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, у складі цих проектів землеустрою, а також плани відведення земельних ділянок, плани зон обмежень та сервітутів, кадастрові плани земельних ділянок.
У період з 17 по 26.07.2019 ОСОБА_27 спільно із ОСОБА_10 організували ведення державної реєстрації земельних ділянок, надання витягів з державного земельного кадастру, забезпечили розгляд заяв та реєстрацію земельних ділянок у день їх надходження, присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів та формування витягів із Державного земельного кадастру щодо новостворених земельних ділянок.
За твердженням детектива, в результаті вказаної протиправної діяльності у Державному земельному кадастрі у період з 17 по 26.07.2019 зареєстровано та присвоєно кадастрові номери 165 земельним ділянкам.
При чому, відразу після реєстрації таких земельних ділянок ОСОБА_16 у період з 19.07 по 01.08.2019 організовано подання ОСОБА_26 до Головного управління 165 клопотань про затвердження документації із землеустрою та передачі наперед визначеним та підконтрольним особам у власність земельних ділянок разом із розробленими проектами землеустрою та витягами з Державного земельного кадастру щодо сформованих земельних ділянок.
Після реєстрації Головним управлінням вказаних клопотань ОСОБА_10 забезпечив підготовку головними спеціалістами відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності проектів наказу Головного управління «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», які були завізовані ним та ОСОБА_11 .
Після цього, у період з 29.07 по 06.08.2019 ОСОБА_8 підписала накази Головного управління «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність».
Детектив зазначає, що зазначеними наказами Головного управління, які прийняті всупереч статей 116, 118, 122, 141 ЗК України, затверджено проекти землеустрою та надано 165 наперед визначеним та підконтрольним ОСОБА_9 особам у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 284, 34 га, які розташовані в масиві земель, що перебували у ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на праві постійного користування в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Київської області.
Окрім цього, ОСОБА_18, ОСОБА_16, під загальним керівництвом ОСОБА_9, вчинили правочини із земельними ділянками, здобутими внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, окрім деяких земельних ділянок з визначеними кадастровими номерами, зокрема шляхом укладення з ОСОБА_29, договорів купівлі-продажу земельних ділянок, посвідчених приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_30 . Також договори щодо купівлі-продажу земельних ділянок були укладені ОСОБА_26 .
Зазначеними умисними діями, вчиненими з метою приховання фактів набуття земельних ділянок державного підприємства та незаконного походження такого майна, одержаного внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у період з 09 по 31.08.2019 укладено договори купівлі-продажу на користь ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_29, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 та ОСОБА_36, предметом яких були 162 земельні ділянки, вартістю 1 099 292 240 грн.
Отже, детектив стверджує, що в таких спосіб відбулось заволодіння землями державної власності сільськогосподарського призначення, які перебували у землекористуванні ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Київської області, площею 284,34 га, вартістю 1 123 331 337 гривень.
Детектив зазначає, що з огляду на встановлені слідством обставини, 05.02.2024 ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 191 КК України.
При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі. На переконання детектива, зібрані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».
Крім наявності достатніх підстав вважати, що ОСОБА_8 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, детектив зазначає, що підставами для звернення із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є існування ризиків, передбачених п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також оголошено ОСОБА_8 у державний та міжнародний розшук, оскільки остання неодноразово не з`являлась на виклики до органу досудового розслідування, а її місцезнаходження не було відомим.
2.Позиції учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 клопотання про обрання щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити. На думку прокурора, в ході досудового розслідування отримано достатньо доказів, які свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри та існування ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи факт переховування ОСОБА_8 та оголошення її у міжнародний розшук вважає, що наявні підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за її відсутності.
Захисники підозрюваної ОСОБА_8 - адвокати ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання, їх узагальнені доводи зводились до того, що:
- у письмовому повідомленні про підозру зазначена не правильна дата народження ОСОБА_8, що суперечить положенням ст. 277 КПК України;
- повідомлення про підозру ОСОБА_8 у передбаченому КПК України порядку не вручено, тому вона не набула статусу підозрюваної у цьому кримінальному провадженні;
- стороні обвинувачення достеменно відома країна і місто перебування ОСОБА_8, оскільки стороною захисту надавались підтверджуючі документи;
- сторона захисту повідомляла про поважність причин неприбуття ОСОБА_8 за викликами та пропонувала здійснювати всі необхідні процесуальні дії за участю ОСОБА_8 у дистанційному режимі;
- ОСОБА_8 проживає за кордоном, проте в порушення вимог КПК України сторона обвинувачення не здійснювала її виклик та не направляла повідомлення про підозру у спосіб визначений ч. 7 ст. 135 та ч. 1 ст. 566 КПК України шляхом використання інструментів міжнародного співробітництва;
- оголошення ОСОБА_8 в міжнародний розшук носить формальний характер;
- підозра є необґрунтованою, оскільки не містить належних та допустимих доказів на підтвердження того, що в діях ОСОБА_8 наявні всі ознаки складу злочину, який їй інкримінуються;
- 11.03.2024 Святошинським районним судом міста Києва постановлена ухвала у справі №1-кп/759/242/24 (провадження № 759/19459/21) якою прийнято відмову прокурора САП ОСОБА_3 від підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні № 62019100000000977 щодо обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч. 2 ст. 367 КК України за аналогічними обставинами, які досліджуються і в кримінальному провадженні № 52019000000000029 від 13.02.2019;
- ризик переховування підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого покарання, оскільки це суперечить практиці ЄСПЛ;
- стороною обвинувачення при оцінці ризику переховування не враховані характер і особа ОСОБА_8, яка раніше не судима та має на утриманні двох неповнолітніх дітей;
- ОСОБА_8 виїхала з України з метою забезпечення безпечних умов життя для себе та свої дітей, оскільки з 24.02.2024 на території України введено воєнний стан і тривають активні бойові дії;
- існування ризику впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження ґрунтується виключного на припущеннях сторони обвинувачення;
- ОСОБА_8 більше не займає керівних посад в органах Держеокадастру, а тому відсутні підстави стверджувати, що вона може впливати на колишніх підлеглих чи вчиняти інші протиправні дії;
- клопотання не містить мотивів неможливості застосування до ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, крім тримання під вартою.
Підозрювана ОСОБА_8 надіслала на електронну пошту суду свої письмові заперечення, в яких викладені доводи, які за своїм змістом відповідають доводам її захисників. Також ОСОБА_8 ініціювала клопотання про надання їй можливості приймати участь в судовому засіданні дистанційно у режимі відеоконференцзв`язку, однак слідчим суддею протокольною ухвалою було відмовлено у задоволенні такого клопотання, з огляду на зміст та ціль ч. 6 ст.193 КПК України, яка передбачає розгляд відповідного клопотання за відсутності підозрюваного, а також законодавчу заборону розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у режимі відеоконференції.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.
Водночас, враховуючи, що прокурор просить обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за відсутності останнього, слідчий суддя зауважує, що згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності підозрюваного здійснюється лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
За змістом вказаних законодавчих положень, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, слідчому судді необхідно з`ясувати:
1) чи набула особа статусу підозрюваного?
2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3) чи оголошена особа в міжнародний розшук або чи виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором?
4) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
5) чи наявні інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, які слід врахувати при обранні запобіжного заходу?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора та заперечення захисника, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, дійшов таких висновків.
3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного
На стадії досудового розслідування запобіжні заходи можуть застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Тобто, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов`язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим/прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - шляхом вручення підозрюваному повідомлення про підозру, надіслання його поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення повідомлення про підозру по телефону або телеграмою, а у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повідомлення про підозру для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
При цьому, у разі здійснення кримінального провадження стосовно адвоката необхідно враховувати положення ст. 481 КПК України, відповідно до яких письмове повідомлення про підозру адвокату здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень. Саме ж фактичне вручення такого повідомлення може здійснюватися прокурором, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за наявності відповідного доручення.
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8, яка є адвокатом, 05.02.2024 складене та підписане заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_37 та в цей же день надане письмове доручення на здійснення повідомлення про підозру старшому групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52019000000000029 від 13.02.2019 - прокурору п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .
Надалі, як вбачається з протоколу здійснення письмового повідомлення про підозру від 05.02.2024, прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 за участі детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 та ОСОБА_38, з метою вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_8 здійснено виїзд за відомим місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 (реєстрація місця проживання ОСОБА_8 за вказаною адресою підтверджується інформацією, відображеною в особовій картці, складеною Державною міграційною службою України, копія якої долучена до матеріалів клопотання).
Водночас, у зв`язку, що станом на день складання повідомлення про підозру ОСОБА_8 (05.02.2024) була відсутньою за вказаною адресою, повідомлення про підозру, пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваної, а також копія доручення щодо здійснення повідомлення про підозру:
- 05.02.2024 о 14 год 13 хв вручені чоловіку ОСОБА_8 - ОСОБА_39, що підтверджується власноручним підписом останнього на другому примірнику вказаних документів. Так, відповідно до відомостей актового запису про шлюб №2286 підозрювана ОСОБА_8 перебуває у шлюбі з ОСОБА_40 з 01.10.2004 року і до цього часу шлюб між ними не розірваний;
- 05.02.2024 о 15 год 58 хв із застосуванням мобільного застосунку «WhatsApp» направлені на абонентський номер НОМЕР_1, який ймовірно належить ОСОБА_8 ;
- 05.02.2024 направлені поштою матері ОСОБА_8 - ОСОБА_41 за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказане дає підстави для висновку, що сторона обвинувачення вжила усіх можливих заходів для вручення ОСОБА_8 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, отже, за змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_8 набула процесуального статусу підозрюваної у цьому кримінальному провадженні.
З системного аналізу положень ч. 1 ст. 42 та ст. 135 КПК України, можна зробити висновок, що дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин з усіх доступних для неї джерел.
При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 мало бути направлене органом досудового розслідування за правилами ч. 7 ст. 135 КПК України, тобто з використанням інструментів міжнародного співробітництва, оскільки з наданих стороною захисту документів, не вбачається, що сторона обвинувачення, станом на 05.02.2024, була обізнана про те, що ОСОБА_8 у встановленому законодавством України порядку змінила своє місце проживання та зареєструвалася за певною адресою у Федеративній Республіці Німеччина, за якою могло бути скеровано письмове повідомлення про підозру.
До того ж слідчий суддя відзначає, що сторона захисту підтвердила, що ОСОБА_8 у встановленому законом порядку не змінювала свого місця проживання та наразі тимчасово перебуває на території Федеративної Республіки Німеччина, а тому, виходячи з аналізу ч. 2 ст. 135 КПК України, ОСОБА_8 вважається тимчасово відсутньою за зареєстрованим місцем проживання на території України, отже, відсутні підстави стверджувати про можливість вручення їй повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ч. 7 ст. 135 КПК України.
Також слідчий суддя вважає, що допущена в письмовому повідомленні про підозру помилка в зазначенні дати народження ОСОБА_8 є технічною опискою, яка допущена помилково та не впливає на зміст та форму прийнятого процесуального рішення. Зокрема, слідчий суддя відзначає, що комплекс вчинених стороною обвинувачення дій спрямованих на вручення вказаного повідомлення про підозру об`єктивно свідчить, що воно адресоване саме ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 і в її ідентифікації помилки не було.
3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_8 могла вчинити інкриміновані їй злочини. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчиненому в особливо великих розмірах.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактами протиправного відчуження земель сільськогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» та ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця». Зокрема, за версією слідства, механізм розслідуваних злочинів полягав у тому, що службові особи Головного управління Держгеокадастру у Київській області протиправно віднесли земельні ділянки, які перебували у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» до земель запасу, що уможливило передачу вказаних земельних ділянок у приватну власність фізичних осіб та подальше їх відчуження через посередників на користь ПСП «Агрофірма «Світанок». Водночас, за даними слідства, вказані фізичні особи, за якими було первісно зареєстровано право власності на такі земельні ділянки, не вживали будь-яких дій, направлених на підготовку документів з оформлення права власності на відповідні земельні ділянки та на оформлення довіреностей на право розпорядження ними на ім`я зазначених посередників. Схожим способом, однак без припинення права постійного користування, було вчинено дії щодо заволодіння шляхом передачі земельних ділянок ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» у приватну власність фізичних осіб та подальший їх продаж іншим особам.
Як встановлено слідчим суддею, реалізація злочинного плану передбачала узгоджені дії групи осіб, зокрема до якої входили службові особи ГУ Держгеокадастру у Київській області, а також ОСОБА_9, ОСОБА_25, ОСОБА_16, ОСОБА_21, ОСОБА_18 та інші.
За версією слідства, злочинний план передбачав поетапне вчинення дій, а саме щодо припинення права користування земельними ділянками ДП «ДГ Дмитрівка» шляхом віднесення їх до земель запасу; проведення інвентаризації земель; формування земельних ділянок та присвоєння їм кадастрових номерів, пошук наперед визначених фізичних осіб, які мали отримати у власність земельні ділянки для особистого селянського господарства, видача від імені вказаних осіб довіреностей, оформлення та реєстрація на наперед визначених осіб земельних ділянок, що передбачало затвердження землеустрою та оформлення передачу у власність земельних ділянок таким особам та їх відчуження товариству.
Зокрема, важливим етапом на шляху втілення вказаного задуму, на переконання сторони обвинувачення, є дії працівників Головного управління Держгеокадастру у Київській області, зокрема ОСОБА_42, яка будучи начальником Головного управління Держгеокадастру у Київській області, шляхом надання доручень та вказівок підлеглим працівникам, забезпечувала прийняття Головним управлінням рішень щодо надання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства наперед визначеним та підконтрольним ОСОБА_9 особам, використовуючи положення ст. 116, 118, 121 ЗК України з метою подальшого продажу набутих у власність підконтрольними особами земельних ділянок та одержання неправомірної вигоди.
Зокрема, з долучених до клопотання матеріалів вбачається, що для реалізації злочинного плану щодо заволодіння землями ДП «ДГ «Дмитрівка» та ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» ОСОБА_42, використовуючи надані їй повноваження, ймовірно вчинила такі дії:
- погодила складену ОСОБА_10 доповідну записку № 688/3-18-0.221 щодо необхідності проведення інвентаризації земельних ділянок на території м. Фастів Київської області та надала дозвіл останньому на підготовку наказу щодо проведення інвентаризації;
- підписала наказ Головного управління «Про проведення інвентаризації» від 03.05.2018 №10-4005/15-18-сг, чим створила правові підстави для проведення інвентаризації земель ДП «ДГ «Дмитрівка» та уможливила формування новостворених земельних ділянок з цільовим призначенням «землі запасу»;
- підписала договір про надання послуг з проведення інвентаризації від 25.05.2018 № 868, відповідно до змісту якого ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в особі ОСОБА_9 на замовлення ГУ Держгеокадастру у Київській області в особі ОСОБА_8 зобовязується здійснити роботи з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, що розташовані на території м. Фастів Київської області;
- підписала та прийняла наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.07.2018 № 10-6323/15-18-сг яким затвердила технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1014,6048 га на території м. Фастова Фастівського району Київської області;
- підписала накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», якими наперед визначеним та підконтрольним ОСОБА_9 особам надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території м. Фастів Київської області, орієнтованого розміру 2 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;
- підписала накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», що обуло підставою передачі наперед визначеним та підконтрольним ОСОБА_9 особам у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території м. Фастів Київської області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 919, 34 га;
- підписала та видала 170 наказів Головного управління «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства у масиві земель державної власності, які знаходилися на праві постійного користування ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця»;
- підписала накази Головного управління «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», якими затверджено проекти землеустрою та надано наперед визначеним та підконтрольним ОСОБА_9 особам у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 284, 34 га, які розташовані в масиві земель, що перебували у ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на праві постійного користування в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Київської області.
Вказані дії створили умови для відчуження шляхом передачі у власність земельних ділянок, які перебували у землекористуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області, площею 919, 34 га, вартістю 714 769 489,25 гривень та земельних ділянок ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», які знаходилися на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області площею 284,32 га, та вартість яких складає 1 123 331 337 гривень.
Викладені обставини, у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що мало місце вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, які можуть бути вчинені ОСОБА_43 .
Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрювану з вчиненими кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваної та ознаками складу інкримінованих їй злочинів.
При цьому, відповідні обставини вчинення розслідуваних злочинів, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_42 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:
-заява ДП «ДГ «Дмитрівка» про вчинення злочину від 12.05.2020 № 87;
-рішення Фастівської міської ради народних депутатів від 28.03.1995 № 03-06-ХХІІ;
-державний акт на право постійного користування землею серії КВ № 0002, відповідно до змісту якого дослідному господарству «Фастівське» у постійне користування надається земельна ділянка площею 1077,4 га;
-постанови президії Національної академії аграрних наук України щодо реорганізації державних підприємств;
-листи відділу у Фастівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області від 28.08.2017 № 355/420-17 та від 17.10.2017 № 503/420-17, а також листами ГУ Держгеокадастру у Київській області від 28.08.2017 № 21-10-0.222-13749/2-17, від 06.09.2017 № 21-10-0.222-14069/2-17 та від 19.10.2017 № 21-10-0.222-600/2-17;
-листи Держгеокадастру від 30.11.2017 № 18-28-0.13-18703/2-17 та ГУ Держгеокадастру у Київській області від 05.12.2017 № 21-10-0.331-18442/2-17 щодо площі земель у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області;
-розпорядження виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області від 22.05.2018 № 165-од «Про виділення коштів з цільового фонду»;
-лист ДП «Науково-дослідний інститут землеустрою» від 04.05.2018 № 01/01-05/341;
-договір про надання послуг з проведення інвентаризації від 25.05.2018 № 868;
-доповідна записка щодо проведення інвентаризації земельних ділянок на території Фастівської міської ради Фастівського району Київської області;
-наказ начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_8 від 03.05.2018 № 10-4005/15-18-сг «Про проведення інвентаризації»;
-технічна документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території м. Фастів Фастівського району Київської області;
-наказ начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_8 від 13.07.2018 № 10-6323/15-18-сг «Про затвердження документації із землеустрою», яким затверджено технічну документацію з інвентаризації земель;
-лист начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_8 від 25.04.2019 № 8-10-0.222-5952/2-19 адресованого ДП «ДГ «Дмитрівка» щодо передачі земель державного підприємства у приватну власність;
-клопотання начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_8 про скасування арешту майна від 17.12.2018 № 9-10-0.62-19103/2-18 накладеного Фастівським міськрайонним судом Київської області;
-протоколи допитів свідків ОСОБА_44 від 08.09.2022, ОСОБА_45 від 08.09.2020, ОСОБА_46 від 09.09.2020, ОСОБА_47 від 11.09.2020, ОСОБА_48 від 22.09.2020, ОСОБА_49 від 22.09.2020, ОСОБА_50 від 22.09.2020;
-повні витяги з Єдиного реєстру довіреностей (адміністративний) від 07.02.2022 № 46913638, від 07.02.2022 № 46913736, від 07.02.2022 № 46913747;
-висновки експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи у кримінальному провадженні № 52020000000000354 від 10.06.2022 № 4460/21-41/14507?14817/22-41;
-висновок експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 06.10.20122 № СЕ-19-22/24023-ДЗ;
-висновок експерта за результатами проведення почеркознавчих експертиз №324/1 від 20.07.2023 та № 331/1 від 13.06.2023;
-протокол про результати аудіоконтролю особи від 10.07.2023;
-рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 17.03.1995 № 11;
-розпорядження від 11.11.2002 № 428 Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, на підставі якого у постійне користування ДП «НДВА «Пуща-Водиця» передається земельні ділянки площею 1448,60 га;
-державний акт ІІ-КВ № 003658 від 11.11.2002 на право постійного користування землею ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», яким посвідчується право постійного користування ДП «НДВА «Пуща-Водиця» земельними ділянками площею 1448,5994 га;
-рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 09.06.1995;
-розпорядження від 15.11.2002 № 434 Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, на підставі якого у постійне користування ДП «НДВА «Пуща-Водиця» передається земельні ділянки площею 421,4907;
-державний акт ІІ-КВ № 003662 від 15.11.2002 на право постійного користування землею ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», яким посвідчується право постійного користування ДП «НДВА «Пуща-Водиця» земельними ділянками площею 421,4907 га;
-лист ГУ Держгеокадастру у Київській області від 15.03.2021 № 10-10-0.222-2873/2-21 щодо відсутності заяви землекористувача про припинення права постійного користування землею;
-договір № 24/05-1 від 24.05.2016 про розроблення документації із землеустрою;
-висновки експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи від 03.02.2022 № 4946/21-41/2038-2260/22-41;
-висновок експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 09.09.2022 № СЕ-19-22/10997-ЗТ;
-актом перевірки діяльності Головного управління Держгеокадастру у Київській області з питань регулювання земельних відносин під час вилучення (припинення) права постійного користування земельною ділянкою державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» та її передачі у власність громадян на території Києво-Святошинського району Київської області від 05.03.2021;
-протоколи огляду від 15.05.2020, 15.09.2020, 17.09.2020, 24.09.2020, 20.10.2020, 30.11.2022, 16.03.2023
-протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 10.07.2023, 06.04.2021;
-наказами Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо надання дозволу на розробку проектів землеустрою про надання земельних ділянок у власність та документами, на підставі яких такі накази були прийняті;
- наказами Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо затвердження проектів землеустрою та надання земельних ділянок у власність та документами, на підставі яких такі накази були прийняті;
-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_8, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України за викладених у клопотанні обставин.
Доводи сторони захисту про необґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_8 підозри, слідчий суддя вважає непереконливими, оскільки вони не спростовують висновку про можливу причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованих їй злочинів. Необхідно зазначити, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя на підставі оцінки сукупності досліджених доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Обставини вчинення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами отриманими у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
При цьому, слідчий суддя відзначає, що стороною захисту не надано доказів на підтвердження існування обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваної ОСОБА_8 до вчинення інкримінованих їй злочинів. Тому, на цьому етапі кримінального провадження, доводи сторони захисту, не спростовують висновку слідчого судді про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри.
Не впливає на рівень обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри і факт того, що 11.03.2024 Святошинським районним судом міста Києва постановлена ухвала у справі №1-кп/759/242/24 (провадження № 759/19459/21) якою прийнято відмову прокурора САП ОСОБА_3 від підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні № 62019100000000977 щодо обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч. 2 ст. 367 КК України.
Так, передусім, слідчий суддя відзначає, що в межах кримінального провадження № 52019000000000029 від 13.02.2019 кваліфікація дій ОСОБА_8 відрізняється від кваліфікації її дій в межах кримінального провадження № 62019100000000977 від 26.07.2019, а у розпорядженні слідчого судді відсутні матеріали вказаного кримінального провадження для однозначного висновку про те, що воно стосується обставин, які є предметом кримінального провадження у межах якого розглядається це клопотання. До того ж із вказаної ухвали вбачається, що підставою для відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення стала відсутність достатньої доказової бази для подальшого обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, що не можна вважати безумовною констатацією її непричетності до кримінальних правопорушень обставини вчинення яких розслідуються у кримінальному провадженні № 52019000000000029.
3.3. Щодо оголошення особи в міжнародний розшук або чи виїзду та/або перебування на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором
У поданому клопотанні детектив та у судовому засіданні прокурор зазначали, що підставою для обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є оголошення останньої у міжнародний розшук.
Чинний КПК України у жодній нормі не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук. Водночас, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
За правилами ч. 2 ст. 281 КПК України, про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, для того, щоб підозрюваний вважався у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України оголошеним у розшук має бути наявна постанова про оголошення особи в розшук.
Вищевикладене свідчить про те, що момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в розшук, оформленого постановою.
Слідчий суддя встановив, що у зв`язку із необхідністю проведення з ОСОБА_8 процесуальних дій, 31.01.2024 здійснено її виклик на 10.00 год. 05.02.2024 у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019, шляхом направлення поштою повісток про виклик за адресами її реєстрації, останнього відомого місця проживання її та членів сім`ї, а також за адресами знаходження нерухомого майна.
До того ж вжито додаткових заходів із виклику ОСОБА_8 та здійснено виклики засобами телефонного зв`язку, зокрема за допомогою додатку «WhatsApp» на номер телефону НОМЕР_1, який використовує остання, надіслано повістку про виклик до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на 10.00 год. 05.02.2024 для проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні №42019110350000029 від 13.02.2019.
Водночас, як вбачається з долучених до клопотання матеріалів, 02.02.2024 о 18:17 год. ОСОБА_8 засобами телефонного зв`язку (за допомогою додатку для передавання повідомлень «WhatsApp») з номеру телефону НОМЕР_1 повідомила, що на виклик не зможе прибути, оскільки з 07.03.2022 у зв`язку з військовими діями на території України, виїхала до Федеративної Республіки Німеччина де отримала тимчасовий захист, передбачений для громадян України.
Водночас, слідчий суддя критично ставиться до поважності причин неприбуття підозрюваної на виклики, оскільки введення воєнного стану на всій території України не означає, що вся територія держави є районом воєнних (бойових) дій, при чому що місце здійснення досудового розслідування та розташування Національного антикорупційного бюро України, куди неодноразово викликалася підозрювана, тобто території м. Києва та Київської області не є територіями ведення воєнних дій та з часу повідомлення їй про підозру та направлення викликів не включалися до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
До того ж слідчий суддя враховує, що за час дії в Україні воєнного стану, ОСОБА_8 неодноразово перебувала на території України, зокрема з 19.05. по 22.05.2022, з 17.08. по 28.08.2022, що відображено в протоколі огляду від 06.03.2024, що свідчить про наявність в неї можливості періодично приїздити в Україну.
Надалі, ОСОБА_8 неодноразово викликалася до органу досудового розслідування для проведення слідчих дій в статусі підозрюваної у кримінальному провадженні №42019110350000029 від 13.02.2019, зокрема:
- 05.02.2024 повістки про виклик на 12.02.2024, 13.02.2024 та 14.02.2024 на 10 год. 00 хв. до Національного антикорупційного бюро України за адресою: АДРЕСА_3, для участі у допиті та проведення інших процесуальних дій, вручені чоловіку підозрюваної ОСОБА_8 - ОСОБА_40 ;
- 05.02.2024 повістки про виклик на 12.02.2024, 13.02.2024 та 14.02.2024 на 10 год. 00 хв. до Національного антикорупційного бюро України за адресою: АДРЕСА_3, для участі у допиті та проведення інших процесуальних дій, засобами телефонного зв`язку (за допомогою додатку для передавання повідомлень «WhatsApp») відправлено на номер телефону НОМЕР_1, який використовує ОСОБА_8 ;
- 05.02.2024 повістки про виклик на 12.02.2024, 13.02.2024 та 14.02.2024 на 10 год. 00 хв. до Національного антикорупційного бюро України за адресою: АДРЕСА_3, для участі у допиті та проведення інших процесуальних дій направлено поштою за відомою адресою реєстрації та проживання - АДРЕСА_1 ;
- 13.02.2024 повістки про виклик на 19.02.2024, 20.02.2024 та 21.02.2024 на 15 год. 00 хв. до Національного антикорупційного бюро України за адресою: АДРЕСА_3, для участі у допиті та проведення інших процесуальних опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
- 14.02.2024 повістки про виклик на 19.02.2024, 20.02.2024 та 21.02.2024 на 15 год. 00 хв. до Національного антикорупційного бюро України за адресою: АДРЕСА_3, для участі у допиті та проведення інших процесуальних дій направлено поштою за відомою адресою реєстрації та проживання - АДРЕСА_1 ;
- 14.02.2024 повістки про виклик на 19.02.2024, 20.02.2024 та 21.02.2024 на 15 год. 00 хв. до Національного антикорупційного бюро України за адресою: АДРЕСА_3, для участі у допиті та проведення інших процесуальних дій, засобами телефонного зв`язку (за допомогою додатку для передавання повідомлень «WhatsApp») відправлено на номер телефону НОМЕР_1, який використовує ОСОБА_8 .
Проте, на жоден із викликів органу досудового розслідування ОСОБА_8 не з`явилась.
Згідно з відомостями з інформаційної бази Державної прикордонної служби України ОСОБА_8 на автомобілі з державним номерним знаком НОМЕР_2 покинула територію України 28.08.2022 через пункт пропуску «Лужанка» та станом на 05.03.2024 до України не поверталася.
Крім того, органом досудового розслідування отримано інформацію, що ОСОБА_8 з питань оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання в установленому законодавством порядку до територіальних підрозділів ДМС України не зверталася, рішень про оформлення або відмову в оформленні документів для виїзду за кордон на постійне проживання стосовно неї не приймалося (лист Державної міграційної служби України від 27.02.2024 №029/4530-00).
До того ж з долучених до клопотання матеріалів вбачається, що станом на 26.02.2024 була відсутня офіційна інформація про перебування на консульському обліку громадянки України ОСОБА_8 (лист Міністерства закордонних справ України від 26.02.2024 71/16-500-26729).
Слідчим суддею встановлено, що 05.03.2024 постановою старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 підозрювану ОСОБА_8 оголошено у державний та міжнародний розшук. Так, зі змісту вказаної постанови вбачається, що підставами для оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_8 стали:
- неявки ОСОБА_8 без поважних причин за викликами органу досудового розслідування;
- наявність інформації про відсутність підозрюваної на території України, зокрема відповідно до даних про перетин ОСОБА_8 кордону, остання виїхав з України 28.08.2023 та до України не поверталася;
- відсутність відомостей про фактичне місцезнаходження ОСОБА_8 .
На переконання слідчого судді, вказані вище обставини у сукупності з дослідженими матеріалами свідчать про наявність правових підстав для оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_8 та відповідно про законність постанови старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 від 05.03.2024.
Отже, слідчий суддя доходить висновку, що ОСОБА_8 у встановленому законом порядку 05.08.2024 оголошена у міжнародний розшук.
На переконання слідчого судді, встановлені обставини спростовують твердження захисту, що органом досудового розслідування проігнорована вимога, передбачена ч. 1 ст. 281 КПК України, а саме не виконано обов`язку вжити заходів щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_8 . Так, до оголошення підозрюваної в розшук сторона обвинувачення дійсно була зобов`язана вжити заходів щодо встановлення її місцезнаходження у відповідності до положень ст. 281 КПК України, що, на думку слідчого судді, органом досудового розслідування і було вчинено в межах наявних у нього повноважень на території України, а саме шляхом направлення у відповідності до вимог ст. ст. 133, 135, 278 КПК України повідомлення про підозру та повісток про виклик підозрюваній за місцем її реєстрації та вручення їх під розписку дорослому члену сім`ї, який з нею проживає (чоловіку), а також шляхом отримання відомостей щодо перетину підозрюваною кордону України та факту звернення до уповноважених органів з питань оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання чи її перебування на консульському обліку, що спростовує доводи сторони захисту.
При цьому, доводи сторони захисту щодо здійснення виклику ОСОБА_8 неналежним способом з порушенням ч. 7 ст. 135 КПК України, без використання інструментів міжнародного співробітництва, відхиляються з мотивів, аналогічних тим, які вже були наведені слідчим суддею, під час оцінки процедури здійснення повідомлення про підозру.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні прокурор вказує на ризики того, що підозрювана ОСОБА_8 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
3.4.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування ОСОБА_8 від органу досудового розслідування та суду є реальним, з огляду на:
1) неодноразові неявки підозрюваної за викликами детектива та відсутність відомостей про її місцезнаходження на території України чи постійного місця проживання за кордоном, що стало підставою для оголошення її у міжнародний розшук;
2) історію перетину державного кордону та перебування підозрюваної за кордоном. Так, підозрювана систематично виїжджала за межі України, в тому числі за час дії в Україні воєнного стану, а саме з 07.03.2022 по 28.08.2022 ОСОБА_8 5 разів перетинала держаний кордон. Вказане свідчить про вільне переміщення підозрюваної та наявну в неї можливість переховування за кордоном;
3) встановлений факт виїзду ОСОБА_8 28.08.2022 за кордон та відсутність відомостей про її повернення на територію України;
4) наявність достатніх майнових ресурсів. Зокрема, встановлено, що офіційні доходи ОСОБА_8 за період з 1999 по 2022 роки складають 3 945 823,00 грн, а дохід її чоловіка ОСОБА_40 за цей же період, склав 614 650,00 грн. Також встановлено, що у власності ОСОБА_8 перебуває квартира площею 162.4 кв.м., розташована в АДРЕСА_4, гараж, земельна ділянка та автомобіль TOYOTA RAV-4 HYBRID УНІВЕРСАЛ-B, 2019 року випуску. До того ж у власності чоловіка підозрюваної - ОСОБА_40 перебуває автомобіль TOYOTA RAV4 2016 року випуску та 22 земельні ділянки;
5) тяжкість і характер злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 та суворість можливого покарання і пов`язані із цим негативні наслідки.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі робить цей ризик реальним.
Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.4.2. Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Слідчий суддя вважає обґрунтованим доводи детектива про існування вказаного ризику, враховуючи, що в ході досудового розслідування були встановленні факти, які свідчать, що підозрювана разом з іншими членами організованої групи, з метою недопущення викриття протиправної діяльності, забезпечила вилучення з приміщення Головного управління Держгеокадастру Київській області, розташованого за адресою: Київ, вул. Серпова, 3/14 та приховання у невстановленому місці оригіналів документів, на підставі яких наперед визначеним особам були надані у приватну власність земельні ділянки.
Вказані обставини свідчать про існування ймовірності вчинення підозрюваною дій, спрямованих на приховування, спотворення чи знищення відомостей, які мають суттєве значення для цього кримінального провадження і можуть слугувати доказами її причетності до розслідуваних злочинів чи участь у їх вчиненні інших осіб.
3.4.3. Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги:
1) інкримінований підозрюваній злочин ймовірно вчинений нею у співучасті, при цьому з відомостей, отриманих в результаті проведення Н(С)РД, протоколи яких долучені до матеріалів цього клопотання, вбачається, що такі особи діяли узгоджено й послідовно, що може свідчити про те, що підозрювана може продовжити координувати свої дії з іншими співучасниками, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальну поведінку, або за їх вказівками вчиняти такий вплив на інших осіб;
2) наявність знайомих осіб серед службових осіб Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її структурний підрозділів, які можуть бути використані для впливу на свідків з метою надання ними неправдивих свідчень, зміни показань або відмови у їх наданні;
3) в ході розгляду цього клопотання підозрюваній стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, з яких вона дізналася зміст їх показань та особисті дані, що уможливлює вплив на останніх.
Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.
3.4.4. Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
Оцінюючи наявність ризику перешкоджання кримінальному провадження іншим чином, слідчий суддя враховує, що підозрювана, будучи обізнаною про притягнення її до кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину та про необхідність прибуття до органу досудового розслідування за викликом, не виконує передбачені п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обов`язки та не з`являючись без поважних причин на виклики до органу досудового розслідування для участі у слідчих та процесуальних діях, в яких її участь як підозрюваної є обов`язковою, перебуваючи за кордоном переховується від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, чим перешкоджає здійсненню досудового розслідування.
У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя доходить висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
3.5. Щодо інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про обрання до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України;
- тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 . У разі визнання винуватою ОСОБА_8 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
- станом на день розгляду клопотання ОСОБА_8 виповнилось 44 роки;
- підозрювана заміжня, має на утриманні двох неповнолітніх дітей;
- достатній майновий стан підозрюваної, наявність у неї та членів її родини коштовного рухомого та нерухомого майна;
- відомостей про наявність у підозрюваної постійного місця роботи слідчому судді не надано;
- відомостей про наявність у підозрюваної захворювань, які б унеможливлювали обрання до неї запобіжного заходу слідчому судді не надано;
- підозрювана раніше не судима, відомостей про застосування до неї раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення їй про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
Враховуючи встановлені обставини, слідчий суддя вважає, що обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу є можливим і відповідає положенням законодавства.
При цьому, враховуючи, що при розгляді клопотання, поданого у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя перевіряє лише можливість обрання єдиного запобіжного заходу - тримання під вартою, відсутня необхідність оцінювати питання щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.
Крім того, керуючись положеннями абз. 7 ч. 4 ст. 183 та ч. 4 ст. 197 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави та не зазначає строку дії цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 193, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52019000000000029 від 13.02.2019, - задовольнити.
2.Обрати відносно підозрюваної ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
3.Після затримання підозрюваної ОСОБА_8, і не пізніше як через 48 (сорок вісім) годин із часу її доставки до місця кримінального провадження розглянути за її участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
4.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1