- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/1940/24
Провадження 1-кс/991/1965/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
20 березня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
захисників - адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду заяву захисника ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_3 від участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000029 від 13.02.2019,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 перебуває клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8, подане у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000029 від 13.02.2019.
20.03.2024 під час судового засідання по розгляду вказаного клопотання адвокатом ОСОБА_5 було оголошено заяву про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 від участі в розгляді зазначеного клопотання.
1.Зміст заяви про відвід прокурора
В обґрунтування вказаної заяви адвокат ОСОБА_5 стверджує про наявність підстав вважати, що прокурор ОСОБА_3 особисто заінтересована в результатах кримінального провадження або ж існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в її неупередженості, оскільки вона:
- всупереч вимогам ч. 1 ст. 9 КПК України порушує вимоги Конституції України та КПК України;
- всупереч вимогам ч. 2 ст. 9 КПК України упереджено збирає та, вводячи в оману суд, надає йому лише докази винуватості ОСОБА_8, однак не надає належну правову оцінку доказам, які виправдовують ОСОБА_8 та приховує їх від суду;
- вносить до офіційних процесуальних документів завідомо неправдиві відомості та надає їх до суду, спонукаючи суд використати їх при прийнятті рішення;
- спонукає суд до підміни доказів у судовій справі на користь сторони обвинувачення;
- всупереч вимогам ст. 2 КПК України умисно порушує права, свободи та законні інтереси ОСОБА_8 та її неповнолітніх дітей, у тому числі шляхом нерозгляду клопотань в порядку та строки, передбачені ст. 220 КПК України.
Такі дії, на переконання захисника, прямо свідчать про упередженість прокурора, що унеможливлює її участь в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 та є безумовною підставою для її відводу.
2.Позиція учасників судового засідання
Захисники підозрюваної ОСОБА_8 - адвокати ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 підтримали заяву про відвід прокурора ОСОБА_3 та просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 заперечувала щодо задоволення заявленого відводу, оскільки, на її думку, він є невмотивованим та зводиться до незгоди з прийнятими нею процесуальними рішеннями та діями у межах кримінального провадження, а будь-яких передбачених законом підстав для відводу прокурора стороною захисту не наведено.
3.Оцінка та висновки слідчого судді
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією з фундаментальних засад здійснення правосуддя.
З метою дотримання вимог вказаної засади кримінальний процесуальний закон зобов`язав, зокрема, прокурора заявити самовідвід за наявності підстав, передбачених ст. 77 КПК України. Водночас особи, які беруть участь у судовому провадженні за наявності тих самих підстав наділені правом заявити прокурору відвід, який відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України повинен бути вмотивованим.
Встановлення законодавчої можливості відводу (самовідводу) прокурора має важливе значення для неупередженого судового розгляду, адже прокурор відповідно до норм КПК України наділений значним обсягом повноважень, що можуть суттєво обмежувати чи звужувати права і свободи особи.
Вичерпний перелік підстав для відводу прокурора закріплений ст. 77 КПК України. Пунктом 3 вказаної норми передбачено, що прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
При цьому, враховуючи положення ч. 5 ст. 80 КПК України, слідчий суддя наголошує, що мотиви відводу повинні мати не абстрактний характер, а містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість прокурора, та повинні бути підтверджені відповідними доказами.
Таким чином, при вирішенні питання по відвід прокурора з підстави його упередженості, думка особи, яка ставить під сумнів неупередженість прокурора є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи дійсно сумніви такої особи є об`єктивно виправданими.
У своїй заяві як на підставу для відводу сторона захисту посилається на наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості прокурора ОСОБА_3 при здійсненні нею повноважень прокурора у кримінальному провадженні № 52019000000000029 від 13.02.2019. Наявність таких сумнівів сторона захисту пов`язує із умисним приховуванням прокурором доказів, які виправдовують ОСОБА_8 . Зокрема, за твердженням захисту, достеменно знаючи про наявність рішень Фастівської міської ради, якими припинено право користування земельними ділянками відповідного державного підприємства за згоди НААН та ДП ДГ «Фастівське» відповідно до вимог ст. 141 ЗК України, знаючи підстави і порядок їх прийняття, усвідомлюючи, що відповідні рішення в судовому порядку не скасовані, прокурор ОСОБА_3 умисно приховала зазначені обставини, як такі, що нівелюють висновки сторони обвинувачення щодо припинення права користування земельними ділянками у підпорядкованих НААН України державних підприємств задовго до утворення ДП ДГ «Дмитрівське», вносячи протилежну завідомо недостовірну інформацію до повідомлення про підозру, та до клопотання про обрання запобіжного заходу.
Також, на переконання сторони захисту, факт упередженості прокурора підтверджується тим, що остання усвідомлюючи неправдивість викладеної у постанові від 05.03.2024 про оголошення ОСОБА_8 у розшук інформації, всупереч вимогам ч. 1 ст. 9, ч. 2 ст. 36 КПК України, не прийняла рішення про її скасування.
До того ж, на думку захисту, прокурором не вчиняються відповідні процесуальні дії, які вона зобов`язана вчинити у визначений КПК України строк, зокрема всупереч вимог ст. 220 КПК України остання не здійснює розгляд клопотань сторони захисту.
Водночас, проаналізувавши викладені стороною захисту доводи, слідчий суддя доходить висновку, що заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність упередженості в діях прокурора, а заява про відвід фактично містить власні припущення захисту щодо упередженості прокурора ОСОБА_3 .
Так, відповідно до ч. 1-2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 94 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Тобто, прокурор наділений правом у визначений КПК України спосіб та порядок збирати докази та подавати до суду той об`єм речей, документів та інших доказів, а також надавати ті пояснення в судовому засіданні та висловлювати ту правову позицію, які він вважає за потрібне.
Неврахування тих чи інших доказів під час досудового розслідування, а також повідомлення чи неповідомлення тих чи інших обставин в ході судового розгляду є правом прокурора, яке закріплене нормами КПК України. Вказані дії не свідчать про існування підстав стверджувати про його упередженість.
При цьому, слідчий суддя відзначає, що сторона захисту так само наділена правом у визначений законом спосіб та порядок збирати та подавати до суду докази на спростовання слідчої версії сторони обвинувачення та на підтвердження власної версії обставин досліджуваних подій.
На переконання слідчого судді, висловлені стороною захисту сумніви в неупередженості прокурора фактично зводяться до незгоди з висловленою стороною обвинувачення правовою позицією, з обсягом та змістом зібраних доказів, з процесуальними діями та рішеннями прокурора, здійсненими та прийнятими у межах кримінального провадження. Однак, такі сумніви мають суб`єктивний, а не об`єктивний характер та не підтверджуються жодним належним і допустимим доказом, тому не можуть бути підставою для відведення прокурора від участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу.
Сама по собі незгода з процесуальними діями та рішеннями прокурора не може бути достатніми підставами для висновку про існування обставин, що викликали б сумнів в неупередженості або безсторонності останнього. Незгода з процесуальними рішеннями та діями прокурора у кримінальному провадженні може бути підставою для оскарження таких рішень, дій або бездіяльності відповідно до положень КПК України, а не для його відводу.
В іншому разі інститут відводу може стати інструментом усунення з кримінального провадження прокурора виключно за одним побажанням сторони захисту, а звідси і вибором таким учасником бажаного для нього прокурора, що не відповідає засаді змагальності сторін.
Отже, слідчий суддя доходить висновку, що прокурор ОСОБА_3, здійснюючи процесуальні дії, а також приймаючи процесуальні рішення в межах кримінального провадження, на які захист посилався як на обґрунтування заяви про відвід, діяла в межах, наданих їй положеннями чинного кримінального процесуального законодавства, дискреційних повноважень, що не може само по собі вважатися об`єктивними обставинами, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора, або свідчити про її особисту зацікавленість в результатах кримінального провадження, а тому не є підставою для її відводу. Доказів зворотного стороною захисту надано не було, підтверджень визнання будь-яких дій прокурора незаконними - також.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що заява захисниці ОСОБА_5 про відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_3 та, які б унеможливлювали її участь у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 у межах кримінального провадження № 52019000000000029 від 13.02.2019.
Отже, за результатом судового розгляду не встановлено правових підстав для задоволення заяви про відвід прокурора, тому, слідчий суддя доходить висновку, що у задоволенні такої заяви слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 77, 80, 83 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Заяву захисника ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_3 від участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000029 від 13.02.2019 - залишити без задоволення.
2.Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1