- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 991/2004/24
Провадження 1-кс/991/2029/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
21 березня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
захисниці - адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019110350000029 від 13.02.2019, щодо:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця селища Комсомолець Кустанайської області Республіки Казахстан, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України,
ВСТАНОВИВ:
12.03.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У поданому клопотанні детектив просить обрати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, тобто, за відсутності підозрюваного.
В обґрунтування клопотання зазначено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019 за фактами заволодіння земельними ділянками ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» НААН України (далі - ДП ДГ «Дмитрівка»), що перебували у користуванні на підставі державного акта на право постійного користування землею серії КВ № 0002 від 13 грудня 1995 року на території м. Фастів Київської області, земельними ділянками ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», що перебували у користуванні на підставі державного акта на право постійного користування землею, серії ІІ-КВ №003658 від 11 листопада 2002 року в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київської області та перебували у користуванні на підставі державного акта на право постійного користування землею, серії ІІ-КВ №003662 від 15 листопада 2002 року в адміністративних межах Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Київської області, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, тобто за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
З березня 2018 року ОСОБА_7, будучи першим заступником директора ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», розробив план щодо заволодіння земельними ділянками у м. Фастів Київської області, що перебували у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» згідно держакту на право постійного користування землею серії КВ № 0002 від 13.12.1995, площею 1057, 3619 га, шляхом протиправного використання механізму безоплатної приватизації земель сільськогосподарського призначення державної власності наперед визначеними та підшуканими особами, які мали бути прямо чи опосередковано підконтрольні ОСОБА_7 .
У період з 26.04. по 16.07.2018 службовими особами Головного управління, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було реалізовано наперед розроблений злочинний план ОСОБА_7 щодо припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «ДГ «Дмитрівка» згідно держакту серії КВ № 0002 від 13.12.1995 всупереч п. п. 2, 10 розділу 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», п. 1 ст. 104 ЦК України, статей 141 та 149 ЗК України.
Така реалізація передачі передбачала комплекс дій, зокрема посадовими особами ГУ Держгеокадастру підготовлено та підписано доповідну записку за № 688/3-18-0.221 щодо необхідності проведення інвентаризації земельних ділянок на території м. Фастів Київської області, яка погоджена начальником Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_8 для розроблення та прийняття відповідного наказу про проведення інвентаризації земельних ділянок.
Надалі, ОСОБА_9 забезпечив підготовку головним спеціалістом цього відділу ОСОБА_12 проекту наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області «Про проведення інвентаризації», та ОСОБА_9 підписав проект наказу на звороті.
У проміжок часу з 26.04. по 03.05.2018 ОСОБА_10, діючи у складі організованої групи та визначених ОСОБА_7 функцій, зловживаючи своїми повноваженнями щодо організації правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконання вимог законодавства здійснила візування проекту наказу Головного управління «Про проведення інвентаризації», прийняття якого суперечило чинному законодавству.
Після цього, як стверджує детектив, ОСОБА_7, використовуючи службове становище першого заступника директора ДП «Науково-дослідний інститут землеустрою», організував підготовку головним інженером цього підприємства ОСОБА_13 кошторису на виконання робіт по інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території Фастівської міської ради Київської області.
25.05.2018 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 уклали договір №868 про надання послуг з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, яким передбачалося доручення виконавцю робіт, а саме ДП «Науково-дослідний інститут здійснити роботи по інвентаризації.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_8 25.05.2018, склали та затвердили від ДП «Науково-дослідний інститут землеустрою» та Головного управління технічне завдання на виконання робіт з інвентаризації земель, згідно якого за результатами її проведення Головному управлінні надається технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації цих земель.
При цьому, розуміючи, що земельні ділянки ДП «ДГ «Дмитрівка» право постійного користування якими посвідчувалися державним актом серії КВ № 0002 від 13.12.1995, тобто виданого до 2004 року, не були внесені до Державного земельного кадастру, ОСОБА_7 організував складання та внесення у розділ «Характеристика об`єкта інвентаризації» пояснювальної записки, яка входила до складу технічної документації із землеустрою, завідомо неправдивих відомостей, щодо ліквідації ДП «ДГ «Борівське» з метою створення підстав для інвентаризації земель, які фактично перебували у землекористуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» як земель запасу та зміни цільового призначення новосформованих земельних ділянок.
Надалі, після надходження 05.06.2018 технічної документації для погодження, ОСОБА_11 склала висновок № 3131/180-18 про розгляд технічної документації, до якого внесла завідомо неправдиві відомості щодо цільового призначення сформованих 13 земельних ділянок площею 1014, 6048 га державної власності сільськогосподарського призначення як «землі запасу», та погодила технічну документацію і організувала розгляд заяв про реєстрацію 13 земельних ділянок. На забезпечення вказаного було здійснено підготовку проекту наказу про затвердження технічної документації щодо інвентаризації земель, яка надійшла на адресу Головного управління листом ДП «Науково-дослідний інститут землеустрою» від 06.07.2018, після чого ОСОБА_9 завізував проект наказу на звороті та подав його для підписання іншими співвиконавцями.
У подальшому, ОСОБА_8 підписала та прийняла наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.07.2018 № 10-6323/15-18-сг, яким затвердила технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1014,6048 га на території м. Фастова Фастівського району Київської області та зобов`язала керівника відділу у Фастівському районі внести відповідні зміни в земельно-облікові документи.
Згідно висновку експерта, після прийняття вказаного наказу 13 земельних ділянок, загальною площею 1014,6043 га, було вилучено з користування ДП «ДГ «Дмитрівка», всупереч п.п. 2, 10 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», п.1 ст.104 Цивільного кодексу України та статей 141,149 Земельного кодексу України.
Для завершення стадії злочинної діяльності, ОСОБА_8 видала довіреність від 16.07.2018 № 31-10-0.155/62-18 на підставі якої за Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області зареєстровано право власності на 13 земельних ділянок сільськогосподарського призначення з визначеними кадастровими номерами, розташованих на території м. Фастів Київської області.
У цей же час, відповідно до визначених ОСОБА_7 функцій, ОСОБА_14 сформував схему поділу земель вказаного підприємства на земельні ділянки площею не більше 2 га, які планувалися для відведення у власність наперед визначеним особам для ведення особистого селянського господарства (далі - ОСГ) у масиві земель, що перебували у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка», згідно якої ним було сформовано 456 земельні ділянки площею не більше 2 га, загальною площею 907,7 га.
З метою реалізації свого злочинного наміру спрямованого на заволодіння земельними ділянками, ОСОБА_7 залучив до складу очолюваної ним злочинної організації ОСОБА_15, який у період з липня по листопад 2018 року, здійснив пошук біля 261 особи, на яких у подальшому оформлювалися земельні ділянки та організував видачу ними довіреностей (у тому числі у порядку передоручення одних представників на інших) щодо представлення інтересів цих осіб ОСОБА_16 та ОСОБА_17 під час укладення правочинів щодо розпорядження земельними ділянками.
Починаючи з 02.07.2018 ОСОБА_17 та ОСОБА_16 згідно розробленого ОСОБА_7 плану та визначених їм функцій, діючи на підставі раніше отриманих довіреностей щодо представлення інтересів наперед визначених осіб при оформленні у власність земельних ділянок, подають до Головного управління клопотання про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення ОСГ орієнтованою площею 2 га на території м. Фастів Київської області, зокрема було подано 462 таких клопотань.
Після їх надходження до Головного управління відомостей з Державного земельного кадастру, ОСОБА_9, всупереч статей 116, 118 та 122 ЗК України, забезпечив видання наказів Головного управління про надання дозволу наперед визначеним та підконтрольним ОСОБА_7 особам на розроблення документації із землеустрою, якими передбачалися дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території м. Фастів Київської області, орієнтованого розміру 2 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства та покладено на керівника відділу у Фастівському районі при надходженні проектів землеустрою забезпечити реєстрацію земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
ОСОБА_18 у період з 30.11 по 19.12.2018, організував створення та подання у Державному земельному кадастрі через електронний кабінет сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_19 462 заяви на реєстрацію земельних ділянок.
ОСОБА_11 спільно із ОСОБА_9 забезпечили реєстрацію державними кадастровими реєстраторами відділу у Фастівському районі земельних ділянок у Державному земельному кадастрі відповідно до сформованих та надісланих від ОСОБА_19 заяв на реєстрацію земельних ділянок, присвоєння цим ділянкам кадастрових номерів та формування витягів із Державного земельного кадастру щодо новостворених земельних ділянок.
У період з листопада 2018 по січень 2019 роки, ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_17, подали до Головного управління 462 клопотання про затвердження документації із землеустрою та передачі наперед визначеним та підконтрольним особам у власність земельних ділянок. У свою чергу, ОСОБА_9 забезпечив підготовку проектів наказу Головного управління «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», завізував їх на звороті. ОСОБА_8 підписала вказані накази «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», якими було затверджено проекти землеустрою та надано 462 наперед визначеним та підконтрольним ОСОБА_7 особам у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташовані на території м. Фастів Київської області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 919, 34 га.
Надалі, ОСОБА_7 залучив до протиправної діяльності ОСОБА_20, яким здійснив пошук осіб зацікавлених у подальшому придбанні земельних ділянок. Зокрема, такими особами стали представники ПСП «Агрофірма «Світанок» - ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .
Так, ОСОБА_20 під час зустрічі із ОСОБА_22 та ОСОБА_21 погодив купівлю товариством таких земельних ділянок, та з січня по лютий 2019 року між представниками ПСП «Агрофірма «Світанок» та ОСОБА_16, ОСОБА_17 укладено 462 договори купівлі-продажу земельних ділянок загальною площею 919, 34 га, у результаті чого ОСОБА_7 та очолюваною ним злочинною організацією отримано неправомірну вигоду в розмірі 3 125 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ, станом на кінцеву дату укладення правочину 06.02.2019 складала 84 262 812,5 грн.
Вищезазначеними злочинними діями, на переконання слідства, здійснено заволодіння землями державної власності сільськогосподарського призначення, які перебували у землекористуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області, площею 919, 34 га, вартістю 714 769 489,25 гривень та укладено правочини із земельними ділянками, одержаними внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Також, слідством встановлено, що у період з січня по червень 2019 року організованою групою під керівництвом ОСОБА_7 було реалізовано злочинний механізм з заволодіння земельними ділянками ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», розташованими на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Київської області, з метою створення передумов для заволодіння земельними ділянками.
Так, на першому етапі протиправної діяльності, службовими особами Головного управління, які входили до складу злочинної організації спільно із підконтрольними ОСОБА_7 особами, у користуванні яких перебували земельні ділянки, зокрема ОСОБА_23, за результатами узгоджених дій створювались умови для оскарження рішень ГУ Держгеокадастру у Київській області щодо відмови скасування державних актів на право постійного користування землею в судовому порядку.
На другому етапі протиправної діяльності до Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_23 та його представники подали відповідні позовні заяви щодо скасування державних актів на право постійного користування землею та під час судового розгляду службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області, які входили до складу злочинної організації та позивачем надавалися суду документи, необхідні для задоволення позовних вимог та скасування державних актів у зв`язку із втратою ними чинності, з підстав внесення записів про реєстрацію права постійного користування на земельні ділянки у 2016 році згідно положень ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та подальшою передачею державних актів на право постійного користування землею до архіву органів Держгеокадастру.
На третьому етапі злочинної діяльності службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області складалися скарги до Міністерства юстиції України щодо скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію права постійного користування на земельні ділянки за ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» у 2016 та 2019 роках.
Зазначений механізм надав можливість вказаним особам, без припинення права постійного користування землею у порядку статей 141, 149 ЗК України, забезпечувати прийняття ГУ Держгеокадастру у Київській області протиправні рішення про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою про надання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, затверджувати ці проекти землеустрою та надавати у приватну власність земельні ділянки для особистого селянського господарства, площею не більше 2 гектарів заздалегідь визначеним та підконтрольним ОСОБА_7 особам за наступних установлених досудовим слідством обставин.
В подальшому, ОСОБА_15 та ОСОБА_24, у період з січня по червень 2019 року підшукали 170 наперед визначених осіб, переважна більшість яких мала статус учасника бойових дій та право на першочергове отримання у власність земельної ділянки у порядку ст. 118 ЗК України та організували видачу цими особами довіреностей, у тому числі у порядку передоручення від одних підконтрольних представників на ОСОБА_6, який повинен був діяти від імені 159 наперед визначених та підконтрольних осіб.
У період з 13.06. по 01.07.2019 ОСОБА_15 та ОСОБА_14 організували подання ОСОБА_6 на адресу начальника Головного управління ОСОБА_8 170 клопотань про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га на території Петропавлівсько-Борщагівської та Софіївсько-Борщагівської сільських рад Київської області.
Після реєстрації Головним управлінням вказаних клопотань, ОСОБА_8, залучила до їх розгляду начальника управління державного земельного кадастру ОСОБА_9 для організації підготовки проектів наказів Головного управління про надання дозволу на розробку документації із землеустрою та начальника юридичного управління ОСОБА_10 для візування проектів цих наказів щодо відповідності їх чинному законодавству, а також начальника міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені ОСОБА_25 для організації розгляду клопотань державними кадастровими реєстраторами очолюваного нею управління та отримання відомостей з Державного земельного кадастру щодо запитуваних земельних ділянок разом із викопіюванням з індексної кадастрової карти (плану), на якій орієнтовно відображаються запитувані земельні ділянки.
Після цього, ОСОБА_8 у період з 20.06.2019 по 08.07.2019 підписала та видала 170 наказів Головного управління «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства у масиві земель державної власності, які знаходилися на праві постійного користування ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця».
Не пізніше 21.06.2019 ОСОБА_18 розробив графічні матеріали розташування земельних ділянок площею не більше 2 га на території Петропавлівсько-Борщагівської та Софіївсько-Борщагівської сільських рад Київської області в результати чого у масивах земель, що перебували у ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на праві постійного користування, було сформовано 41 земельна ділянка в адміністративних межах Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради та 134 земельні ділянки в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради.
ОСОБА_15 уклав із ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» договори від 24.06.2019 №№ 711-722, №№ 690-709 та від 05.07.2019 №№ 773-777 щодо виготовлення документації із землеустрою, розробкою якої займався ОСОБА_26 та працівники очолюваного ним відділу, а загальне керівництво здійснював ОСОБА_7, будучи першим заступником директора зазначеного підприємства.
ОСОБА_7, будучи першим заступником директора ДП «Науково-дослідний інститут землеустрою», забезпечив розробку 38 проектів землеустрою щодо відведення у власність заздалегідь визначеним та підконтрольним особам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Петропавлівсько-Борщагівської та Софіївсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області підпорядкованими йому працівниками вказаного підприємства.
ОСОБА_26, в свою чергу, будучи начальником відділу - державного реєстратора відділу землевпорядного проектування та реєстрації прав, діючи у період з 24.06. по 05.08.2019 забезпечив розробку підлеглими працівниками 38 проектів землеустрою, які погодив як сертифікований інженер-землевпорядник, у тому числі підписав довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, у складі цих проектів землеустрою, а також плани відведення земельних ділянок, плани зон обмежень та сервітутів, кадастрові плани земельних ділянок.
У період з 17 по 26.07.2019 ОСОБА_25 спільно із ОСОБА_9 організували ведення державної реєстрації земельних ділянок, надання витягів з державного земельного кадастру, забезпечили розгляд заяв та реєстрацію земельних ділянок у день їх надходження, присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів та формування витягів із Державного земельного кадастру щодо новостворених земельних ділянок.
За твердженням детектива, в результаті вказаної протиправної діяльності у Державному земельному кадастрі у період з 17 по 26.07.2019 зареєстровано та присвоєно кадастрові номери 165 земельним ділянкам.
При чому, відразу після реєстрації таких земельних ділянок ОСОБА_15 у період з 19.07 по 01.08.2019 організовано подання ОСОБА_6 до Головного управління 165 клопотань про затвердження документації із землеустрою та передачі наперед визначеним та підконтрольним особам у власність земельних ділянок разом із розробленими проектами землеустрою та витягами з Державного земельного кадастру щодо сформованих земельних ділянок.
Після реєстрації Головним управлінням вказаних клопотань ОСОБА_9 забезпечив підготовку головними спеціалістами відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності проектів наказу Головного управління «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», які були завізовані ним та ОСОБА_10 .
Після цього, у період з 29.07 по 06.08.2019 ОСОБА_8 підписала накази Головного управління «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність».
Детектив зазначає, що зазначеними наказами Головного управління, які прийняті всупереч статей 116, 118, 122, 141 ЗК України, затверджено проекти землеустрою та надано 165 наперед визначеним та підконтрольним ОСОБА_7 особам у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 284, 34 га, які розташовані в масиві земель, що перебували у ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на праві постійного користування в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Київської області.
Окрім цього, ОСОБА_17, ОСОБА_15, під загальним керівництвом ОСОБА_7, вчинили правочини із земельними ділянками, здобутими внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, окрім деяких земельних ділянок з визначеними кадастровими номерами, зокрема шляхом укладення з ОСОБА_27, договорів купівлі-продажу земельних ділянок, посвідчених приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_28 . Також договори щодо купівлі-продажу земельних ділянок були укладені ОСОБА_6 .
Зазначеними умисними діями, вчиненими з метою приховання фактів набуття земельних ділянок державного підприємства та незаконного походження такого майна, одержаного внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у період з 09 по 31.08.2019 укладено договори купівлі-продажу на користь ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_27, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34, предметом яких були 162 земельні ділянки, вартістю 1 099 292 240 грн.
Отже, детектив стверджує, що в таких спосіб відбулось заволодіння землями державної власності сільськогосподарського призначення, які перебували у землекористуванні ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Київської області, площею 284,34 га, вартістю 1 123 331 337 гривень.
Детектив зазначає, що з огляду на встановлені слідством обставини, 23.02.2024 ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України.
При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі. На переконання детектива, зібрані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».
Крім наявності достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України, детектив зазначає, що підставами для звернення із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є існування ризиків, передбачених п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також оголошення ОСОБА_6 у державний та міжнародний розшук, оскільки останній неодноразово не з`являвся на виклики до органу досудового розслідування, при цьому існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України.
2.Позиції учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 клопотання про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити. На думку прокурора, в ході досудового розслідування отримано достатньо доказів, які свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри та існування ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи факт переховування ОСОБА_6 та оголошення його у міжнародний розшук вважає, що наявні підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за його відсутності.
Захисниця підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання, зазначивши, що долучені до нього матеріали не підтверджують причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому злочинів.
Також зазначила, що у розпорядженні органу досудового розслідування були відомості про номер мобільного телефону, який використовував ОСОБА_6, водночас спроб надіслати повідомлення про підозру та повісток про виклик на такий номер здійснено не було, що, на її переконання, свідчить про факт неналежного повідомлення ОСОБА_6 та, як наслідок, не набуття ним статусу підозрюваного.
Відсутні підстави стверджувати про наявність ризику переховування, оскільки ОСОБА_6 виїхав на непідконтрольну Україні територію у 2021 році, тобто задовго до складення щодо нього повідомлення про підозру, а тому останній може навіть не знати, що щодо нього здійснюється кримінальне переслідування, оскільки перебуваючи на території АР Крим може не мати доступу до український засобів масової інформації, в тому числі газети «Урядовий кур`єр» та сайту Офісу Генерального прокурора. З огляду на це, захисниця зазначає, про відсутність належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6 умисно переховується від органу досудового розслідування.
Також вважає необґрунтованим твердження прокурора про існування ризику знищення речей та документів, які можуть мати суттєве значення для кримінального провадження оскільки досудове розслідування здійснюється з 2019 року, отже, всі докази вже зібрані та перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.
Водночас, враховуючи, що прокурор просить обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за відсутності останнього, слідчий суддя зауважує, що згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності підозрюваного здійснюється лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
За змістом вказаних законодавчих положень, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, слідчому судді необхідно з`ясувати:
1) чи набула особа статусу підозрюваного?
2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3) чи оголошена особа в міжнародний розшук або чи виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором?
4) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
5) чи наявні інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, які слід врахувати при обранні запобіжного заходу?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора та заперечення захисника, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, дійшов таких висновків.
3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного
На стадії досудового розслідування запобіжні заходи можуть застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Тобто, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов`язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим/прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - шляхом вручення підозрюваному повідомлення про підозру, надіслання його поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення повідомлення про підозру по телефону або телеграмою, а у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повідомлення про підозру для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
До того ж з аналізу ч. 8 ст. 135 КПК України вбачається, що повідомлення про підозру особі, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасового окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості її вручення згідно з ч. 1, 2, 4-7 ст. 135 КПК України, здійснюється у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора. В такому випадку особа вважається належним чином повідомленою, з моменту опублікування підозри у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Відтак, встановлено, що діючими нормами КПК України передбачена можливість вручення підозрюваному повідомлення про підозру не в день його складання, однак для цього має бути об`єктивна причина, існування якої унеможливлює вручення відповідного повідомлення у день його складання.
Слідчим суддею встановлено, що 23 лютого 2024 року в межах кримінального провадження № 42019110350000029 від 13.02.2019 старшим детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 за погодженням прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України.
Відповідно до відомостей із інформаційної системи ДМС України місце проживання ОСОБА_6 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1, що належить до територіальних громад України, які перебувають в тимчасовій окупації відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.
До того ж встановлено, що 29.08.2021 ОСОБА_6 перетнув лінію розмежування з тимчасово окупованою територією АР Крим у пункті перетину «КПВВ Каланчак», покинувши територію України та виїхав до АР Крим та станом на дату складання повідомлення про підозру (23.02.2024) на підконтрольну Україні територію не повертався.
Таким чином існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 29.08.2021 виїхав та по цей час перебуває на тимчасово окупованій території України.
З огляду на існування достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтованою неможливістю вручення йому повідомлення про підозру у порядку, передбаченому ч. 1, 2, 4-7 ст. 135 КПК України,
повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 290 КК України, у спосіб, передбачений ч. 8 ст. 135 КПК України, опубліковане в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (випуск № 42 за 27.02.2024 газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр») та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (опубліковано 23.02.2024).
Варто зауважити, що направлення повідомлення про підозру за адресою місця реєстрації ОСОБА_6 на даний час неможливе, оскільки вся територія АР Крим, в тому числі місто Сімферополь перебуває під тимчасовою окупацією, про що вже було зазначено вище.
Також, слідчий суддя вважає переконливими доводи прокурора щодо неможливості відправлення ОСОБА_6 повідомлення про підозру шляхом його направлення на останній відомий номер телефону, який використовувався ОСОБА_6 під час його перебування на підконтрольній Україні території, з огляду на відсутність фактичних даних щодо подальшого функціонування такого номеру телефону та беручи до уваги, що з часу його останнього використання минув значний проміжок часу. Крім того, слідчий суддя бере до уваги той факт, що у міграційній картці ДМС України ОСОБА_6 вказаний номер телефону, яким користувався інший підозрюваний - ОСОБА_15, що також викликає сумнів, на який з номерів ОСОБА_6 направляти відповідні повідомлення.
До того ж, слідчий суддя відзначає, що 12.03.2024 захисниця підозрюваного - адвокат ОСОБА_4, яка здійснює захист ОСОБА_6 на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному провадженні № 004-260002566 від 29.02.2024, отримала примірник клопотання про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до матеріалів якого в тому числі долучена копія повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України, що підтверджується її особистим підписом на примірнику клопотання та поясненнями, наданими під час судового розгляду.
З системного аналізу положень ч. 1 ст. 42 та ст. 135 КПК України, можна зробити висновок, що дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання або у випадку якщо існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасового окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин з усіх доступних для неї джерел.
Вказане дає підстави для висновку, що сторона обвинувачення вжила усіх можливих заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, отже, за змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_6 набув процесуального статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміновані йому злочини. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України, а саме у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчиненому в особливо великих розмірах та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактами протиправного відчуження земель сільськогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» та ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця». Зокрема, за версією слідства, механізм розслідуваних злочинів полягав у тому, що службові особи Головного управління Держгеокадастру у Київській області протиправно віднесли земельні ділянки, які перебували у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» до земель запасу, що уможливило передачу вказаних земельних ділянок у приватну власність фізичних осіб та подальше їх відчуження через посередників на користь ПСП «Агрофірма «Світанок». Водночас, за даними слідства, вказані фізичні особи, за якими було первісно зареєстровано право власності на такі земельні ділянки, не вживали будь-яких дій, направлених на підготовку документів з оформлення права власності на відповідні земельні ділянки та на оформлення довіреностей на право розпорядження ними на ім`я зазначених посередників. Схожим способом, однак без припинення права постійного користування, було вчинено дії щодо заволодіння шляхом передачі земельних ділянок ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» у приватну власність фізичних осіб та подальший їх продаж іншим особам.
Як встановлено слідчим суддею, реалізація злочинного плану передбачала узгоджені дії групи осіб, зокрема до якої входили службові особи ГУ Держгеокадастру у Київській області, а також ОСОБА_7, ОСОБА_24, ОСОБА_15, ОСОБА_20, ОСОБА_17, ОСОБА_6 та інші.
За версією слідства, злочинний план передбачав поетапне вчинення дій, а саме щодо припинення права користування земельними ділянками державних підприємств шляхом віднесення їх до земель запасу; проведення інвентаризації земель; формування земельних ділянок та присвоєння їм кадастрових номерів, пошук наперед визначених фізичних осіб, які мали отримати у власність земельні ділянки для особистого селянського господарства, видача від імені вказаних осіб довіреностей, оформлення та реєстрація на наперед визначених осіб земельних ділянок, що передбачало затвердження землеустрою та оформлення передачу у власність земельних ділянок таким особам та їх відчуження товариству.
Задля реалізації злочинного плану було використано процедуру безкоштовної приватизації земельних ділянок пільговими категоріями населення, зокрема зі статусом учасника бойових дій. Проте слідством встановлено, що реалізація такого права здійснювалась формально на підставі підроблених документів.
Так, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_35, продовжуючи свою злочинну діяльність у складі організованої групи та виконуючи покладені на нього ОСОБА_7 функції пособника, на початку травня 2019 року залучи до протиправної діяльності ОСОБА_6, який не входив до організованої групи, однак діяв згідно наданих ОСОБА_36 вказівок.
Зокрема, встановлено, що ОСОБА_36 на ОСОБА_6 були покладені функції пособника у заволодінні земельними ділянками державного підприємства, згідно яких останній вчиняв дії від імені наперед визначених осіб, на яких відбувалось оформлення земельних ділянок, отримував копії документів необхідних для розробки проектів землеустрою та укладав договори з ДП «Науково-дослідний інститут землеустрою» щодо виконання необхідних робіт по розробці проектів землеустрою, а після надання у власність земельних ділянок напер визначеним особам, укладав правочини щодо відчуження земельних ділянок, одержаних злочинним шляхом, на користь підконтрольних ОСОБА_7 та ОСОБА_37 осіб, а також виконував інші злочинні вказівки ОСОБА_38, який діяв в інтересах організованої групи.
Зокрема, з отриманих в ході досудового розслідування даних вбачається, що на ОСОБА_6 було оформлено частину довіреностей від наперед визначених та заздалегідь підшуканих осіб щодо представництва їх інтересів під час отримання у власність земельних ділянок на території Київської області та продажу цих земельних ділянок.
Викладені обставини, у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що мало місце вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України, які можуть бути вчинені ОСОБА_6 .
Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваного та ознаками складів інкримінованих йому злочинів.
При цьому, відповідні обставини вчинення розслідуваних злочинів, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:
- рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 17.03.1995 № 11, відповідно до змісту якого у постійне користування радгоспу «Совки» надається 1569,3 га земель;
- розпорядженням від 11.11.2002 № 428 Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, на підставі якого у постійне користування ДП «НДВА «Пуща-Водиця» передається земельні ділянки площею 1448,60 га;
- державним актом ІІ-КВ № 003658 від 11.11.2002 на право постійного користування землею ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», яким посвідчується право постійного користування ДП «НДВА «Пуща-Водиця» земельними ділянками площею 1448,5994 га;
- рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 09.06.1995, яким у постійне користування радгоспу «Совки» надається 458,1 га земель;
- розпорядженням від 15.11.2002 № 434 Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, на підставі якого у постійне користування ДП «НДВА «Пуща-Водиця» передається земельні ділянки площею 421,4907;
- державним актом ІІ-КВ № 003662 від 15.11.2002 на право постійного користування землею ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», яким посвідчується право постійного користування ДП «НДВА «Пуща-Волиця» земельними ділянками площею 421,4907 га;
- протоколом огляду від 15.05.2020 в кримінальному провадженні № 52019000000000856 від 01.10.2019 (з додатками), яким встановлено перелік первісних власників 164 земельних ділянок, сформованих за рахунок земель, що належали на праві постійного користування ДП «НДВА «Пуща-Водиця», реквізити наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області на підставі яких ці ділянки було надано у приватну власність, обставини посвідчення довіреностей та укладання правочинів із земельними ділянками, одержаними внаслідок вчинення кримінального правопорушення та інші обставини заволодіння майном;
- актом перевірки діяльності Головного управління Держгеокадастру у Київській області з питань регулювання земельних відносин під час вилучення (припинення) права постійного користування земельною ділянкою державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» та її передачі у власність громадян на території Києво-Святошинського району Київської області від 05.03.2021;
- висновком експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи від 03.02.2022 № 4946/21-41/2038-2260/22-41;
- висновком експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 09.09.2022 № СЕ-19-22/10997-ЗТ;
- протоколами огляду від 15.09.2020, 17.09.2020, 26.11.2020, 15.09.2023, 16.03.2023
- договорами на виконання проектно-вишукувальних робіт укладених ОСОБА_6 із ДП «Науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою» від 24.06.2019 №№ 711-722, №№ 690-709 та від 05.07.2019 №№ 773-777 про виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 165 особам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Київської області, розробкою яких займався ОСОБА_26 та працівники очолюваного ним відділу, а загальне керівництво здійснював ОСОБА_7, будучи першим заступником директора зазначеного підприємства;
- протоколом огляду від 30.11.2022 в якому зафіксовано спілкування осіб, причетних до протиправного відчуження земель ДП «ДГ «Дмитрівка» та ДП «НДВА «Пуща-Водиця», зокрема із ОСОБА_6 щодо обставин оформлення у приватну власність наперед визначеним особам земельних ділянок, протиправно сформованих у масиві земель, що перебували у користуванні ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», організації укладення ОСОБА_6 договорів купівлі-продажу земельних ділянок, а також листування з іншими особами щодо пошуку фізичних осіб та оформлення земельних ділянок на підконтрольних ОСОБА_15 осіб;
- протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 06.04.2021;
- показаннями в якості свідків службових осіб Головного управління Держгеокадастру у Київській області, які брали участь у підготовці та візуванні наказів щодо надання дозволу на розробку проектів землеустрою та наказів про затвердження проектів землеустрою та надання земельної ділянки у приватну власність, зокрема ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_12, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52 ;
- наказами Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо надання дозволу на розробку проектів землеустрою про надання земельних ділянок у власність та документами, на підставі яких такі накази були прийняті;
- проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність для особистого селянського господарства на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Київської області, всього 38 проектів;
- наказами Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо затвердження проектів землеустрою та надання земельних ділянок у власність та документами, на підставі яких такі накази були прийняті;
- договорами купівлі-продажу земельних ділянок предметом яких були 165 земельні ділянки, сформовані у масиві земель, що були протиправно вилучені із землекористування ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця»;
- листом ГЦ ОСІ ДПС України від 07.12.2022 № 91-37983/0/15-22-Вих;
-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_6, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України за викладених у клопотанні обставин.
Доводи сторони захисту про необґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 підозри, слідчий суддя вважає непереконливими, оскільки вони не спростовують висновку про можливу причетність останнього до вчинення інкримінованих йому злочинів. Необхідно зазначити, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя на підставі оцінки сукупності досліджених доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Обставини вчинення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами отриманими у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
3.3. Щодо оголошення особи в міжнародний розшук або чи виїзду та/або перебування на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором
У поданому клопотанні детектив та у судовому засіданні прокурор зазначали, що підставою для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є оголошення останньої у міжнародний розшук.
Чинний КПК України у жодній нормі не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук. Водночас, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
За правилами ч. 2 ст. 281 КПК України, про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, для того, щоб підозрюваний вважався у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України оголошеним у розшук має бути наявна постанова про оголошення особи в розшук.
Вищевикладене свідчить про те, що момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в розшук, оформленого постановою.
Слідчий суддя встановив, що 07.03.2024 постановою старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.
Із змісту постанови вбачається, що підставами для оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_53 стали:
- неявки ОСОБА_6 за викликами органу досудового розслідування;
- наявність інформації про те, що ОСОБА_6 29.08.2021 виїхав до АР Крим та на цей час перебуває на тимчасово окупованій території України;
- відсутність даних щодо місцезнаходження ОСОБА_6 .
Згідно з наданими матеріалами, ОСОБА_6 неодноразово викликався до органу досудового розслідування для проведення слідчих дій. Так, слідчий суддя встановив, що органом досудового розслідування здійснено виклики ОСОБА_6 на 09.00 год. 16.02.2024, 19.02.2024 та 20.02.2024 для допиту у якості свідка та проведення інших процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019, шляхом завчасного опублікування повісток про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (випуск № 30 за 10.02.2024 газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр») та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (опубліковано 10.02.2024) у порядку ч. 8 ст. 135 КПК України.
Надалі, у зв`язку із необхідністю проведення з підозрюваним ОСОБА_6 слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019 здійснено виклики останнього на 09.00 год. 04.03.2024, 05.03.2024 та 06.03.2024 для допиту та проведення інших процесуальних дій, шляхом завчасного опублікування повісток про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (випуск № 42 за 27.02.2024 газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр») та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (опубліковано 23.02.2024) у порядку ч. 8 ст. 135 КПК України.
Водночас, на вказані виклики ОСОБА_6 до органу досудового розслідування не з`явився, про причини неявки не повідомив.
До того ж слідчим суддею встановлено, що 01.03.2024 повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_6 на 09.00 год. 04.03.2024, 05.03.2024 та 06.03.2024 до Національного бюро вручено його захиснику ОСОБА_4 .
Згідно з відомостями з інформаційної бази Державної прикордонної служби України ОСОБА_6 перетинав лінію розмежування з тимчасово окупованою територією АР Крим у пункті перетину «КПВВ Каланчак», покинувши територію України та виїхав до АР Крим 29.08.2021 та до цього часу не повертався.
Наведене у сукупності свідчить про наявність правових підстав для оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_6 та відповідно про законність постанови старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 07.03.2024.
Отже, оскільки КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) має бути винесена органом досудового розслідування відповідна постанова, що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування, слідчий суддя доходить висновку, що 07.03.2024 ОСОБА_6 у передбаченому законом прядку оголошено у міжнародний розшук.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні прокурор вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_6 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
3.4.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду є реальним, з огляду на:
1) неодноразові неявки підозрюваного за викликами детектива та відсутність відомостей про його місцезнаходження на території України та існування достатніх підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України, що стало підставою для оголошення її у міжнародний розшук;
3) встановлений факт виїзду ОСОБА_6 29.08.2021 на тимчасово окуповану територію України та відсутність відомостей про його повернення на підконтрольну Україні територію;
5) тяжкість і характер злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 та суворість можливого покарання і пов`язані із цим негативні наслідки.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкі корупційні злочини у найближчій перспективі робить цей ризик реальним.
Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.4.2. Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Наявність вказаного ризику прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_7, який за версією слідства є організатором вчиненого злочину, разом з іншими учасниками організованої групи, зокрема ОСОБА_26, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, з метою недопущення викриття їх злочинної діяльності, вилучили оригінали технічної документації у ДП «Науково-дослідний інститут землеустрою» та приховали їх у невстановленому місці.
Проте, слідчий суддя, такі доводи прокурора вважає непереконливими, оскільки, існування такого ризику не може бути обґрунтовано виключно посиланням на дії інших співучасників, без наведення достатніх доказів того, що підозрюваний знав або повинен був знати про вчинення ними таких дій.
З огляд на те, що у судовому засіданні прокурор не повідомила про наявність інших обставин, які з достатньою імовірністю могли б свідчити про ризик вчинення підозрюваним дій спрямованих на знищення, приховування чи спотворення речей чи документів, які мають значення для цього кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку, про відсутність вказаного ризику.
3.4.3. Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги:
1) інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті, при цьому з відомостей, отриманих в результаті проведення Н(С)РД, протоколи яких долучені до матеріалів цього клопотання, вбачається, що такі особи діяли узгоджено й послідовно, що може свідчити про те, що підозрюваний може продовжити координувати свої дії з іншими співучасниками, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальну поведінку, або за їх вказівками вчиняти такий вплив на інших осіб;
2) в ході розгляду цього клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, з яких він дізнався зміст їх показань та особисті дані, що уможливлює вплив на останніх.
Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.
У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя доходить висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних.
3.5. Щодо інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про обрання до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України;
- тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 . У разі визнання винуватим ОСОБА_6 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
- станом на день розгляду клопотання ОСОБА_6 виповнився 41 рік;
- відповідно до аналітичної довідки, яка міститься в матеріалах клопотання, станом на 07.08.2023 ОСОБА_6 не одружений та має двох неповнолітніх дітей;
- відомостей про наявність у підозрюваного постійного місця роботи слідчому судді не надано;
- відомостей про наявність у підозрюваного захворювань, які б унеможливлювали обрання щодо нього запобіжного заходу слідчому судді не надано;
- підозрюваний раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
Враховуючи встановлені обставини, слідчий суддя вважає, що обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу є можливим і відповідає положенням законодавства.
При цьому, враховуючи, що при розгляді клопотання, поданого у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя перевіряє лише можливість обрання єдиного запобіжного заходу - тримання під вартою, відсутня необхідність оцінювати питання щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.
Крім того, керуючись положеннями абз. 7 ч. 4 ст. 183 та ч. 4 ст. 197 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави та не зазначає строку дії цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 193, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019, - задовольнити.
2.Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
3.Після затримання підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, і не пізніше як через 48 (сорок вісім) годин із часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
4.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1