- Головуючий суддя (ВАКС) : Олійник О.В.
Справа № 991/10619/23
Провадження № 1-кп/991/127/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
22 березня 2024 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
захисника ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про покладення на обвинуваченого ОСОБА_8 додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000423 від 15.08.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця російської федерації, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт Кути Косівського району Івано-Франківської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження, у якому ухвалою від 05.12.2023 призначено відкрите підготовче судове засідання.
04.03.2024 до суду від прокурора ОСОБА_5 надійшло клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8, у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави.
Чергове підготовче судове засідання, призначене на 12 год 30 хв 13.03.2024, знято з розгляду, у зв`язку із перебуванням судді ОСОБА_3 на лікарняному (період тимчасової непрацездатності з 11.03.2024 до 15.03.2024). Відповідно суд був позбавлений можливості розглянути означене клопотання прокурора до закінчення строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 ухвалою від 15.01.2024 у цій справі, а саме до 14.03.2024.
20.03.2024 прокурор ОСОБА_5, у зв`язку із закінченням 14.03.2024 строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8, користуючись правом, передбаченим ч. 2 ст. 185 КПК України, подав до суду зміни до раніше поданого клопотання та просить суд покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 ряд додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Обґрунтування клопотання
Прокурор мотивував подане клопотання тим, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.01.2024 у цій справі продовжено щодо ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 14.03.2024 з можливістю внесення застави. Водночас зменшено розмір застави, визначеної ОСОБА_8 як альтернативний запобіжний захід, до 991 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 000 748 грн. У разі звільнення ОСОБА_8 з-під варти у зв`язку із внесенням застави покладено на нього ряд процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Визначено, що строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 у разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, - до 14.03.2024.
06.02.2024 ОСОБА_8 звільнено з-під варти, у зв`язку із внесенням за нього застави.
Прокурор зазначив, що під час судового провадження виникла необхідність у покладенні на обвинуваченого ОСОБА_8 в рамках раніше обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави на строк два місяці обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до Вищого антикорупційного суду за кожним викликом; не відлучатися із міста Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Необхідність покладення на обвинуваченого перелічених обов`язків прокурор обґрунтовує тим, що 1) ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України, що підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами в їх сукупності, 2) встановлений під час досудового розслідування ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати та не зменшився, 3) забезпечити досягнення цілей кримінального провадження і достатньою мірою гарантувати недопущення настання означеного ризику можна лише шляхом застосування застави в комплексі із покладенням на обвинуваченого зазначених у клопотанні процесуальних обов`язків.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримав заявлене клопотання з наведених у ньому підстав.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 заперечили щодо задоволення клопотання прокурора.
Захисник зазначив, що прокурор не дотримався вимог Кримінального процесуального кодексу України, оскільки мав звернутись до суду із окремим клопотанням про покладення на обвинуваченого додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а не вносити зміни до попереднього клопотання.
На переконання захисника, підозра ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України, є необґрунтованою та не підтверджується доказами у справі, а ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, наразі нівельований.
ОСОБА_8 демонструє належну процесуальну поведінку, у тому числі й після закінчення строку дії обов`язків, покладених на нього відповідно до ухвали суду від 15.01.2024 у цій справі.
Вважає, що основною метою покладення на обвинуваченого додаткових обов`язків є забезпечення прибуття останнього за викликами до суду. Однак такий обов`язок є загальним та передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, а його невиконання зумовлює ймовірність стягнення застави в дохід держави в порядку ч. 8 ст. 182 КПК України та застосування до ОСОБА_8 найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою.
Тому, на думку захисника, такий запобіжний захід як застава без застосування додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може забезпечити належне виконання обвинуваченим своїх обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
Захисник вказав на те, що обвинувачений має міцні зв`язки з Україною, зокрема ОСОБА_8 є засновником та директором ТОВ «ЯСУНЬ ТРАНС 27». Вказане товариство тривалий час провадить свою господарську діяльність на території країни, має сформований трудовий колектив та співпрацює з українським бізнесом. Ці обставини, на переконання захисника, свідчать про стійкість ділових зв`язків, нерозривність роду діяльності та специфіки заробітків обвинуваченого саме в Україні.
Водночас підприємство має два відокремлені підрозділи: Новгород-Волинська філія ТОВ «ЯСУНЬ ТРАНС 27» (місце знаходження: вул. Наливна станція, буд. 1-А, с. Майстрова Воля, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл.), Смизька філія ТОВ «ЯСУНЬ ТРАНС 27» (місце знаходження: Урочище Дружба, буд. 1, смт Смига, Дубенський р-н, Рівненська обл.). Відповідно ОСОБА_8 має необхідність відвідувати вказані відокремлені підрозділи, з метою виконання своїх функцій як директора підприємства та забезпечення їх господарської діяльності.
Разом з тим ОСОБА_8 має періодичну потребу відвідувати належний йому будинок, розташований у АДРЕСА_5 .
Обвинувачений ОСОБА_8 додатково пояснив, що він та його матір використовують означений будинок як дачу, у тому числі для вирощування городини. Запевнив, що не має наміру переховуватись від суду, вважає себе невинуватим та доводитиме це перед судом.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію сторони захисту ОСОБА_8, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Мотиви та висновки суду
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Норма ч. 1 ст. 200 КПК України визначає, що прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 КПК України, до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Наведена норма означає, що прокурор наділений повноваженням подати суду клопотання, яке може містити вимогу:
- змінити раніше застосований щодо особи вид запобіжного заходу на інший запобіжний захід (більш м`який або більш суворий);
- скасувати додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які раніше були покладені на особу судовим рішенням і строк дії яких не закінчився;
- змінити додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які раніше були покладені на особу судовим рішенням і строк дії яких не закінчився, шляхом заміни одних обов`язків на інші;
- покласти додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України;
- змінити спосіб виконання додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які раніше були покладені на особу судовим рішенням і строк дії яких не закінчився.
Тобто подання суду клопотання, яке містить вимогу про покладення на обвинуваченого одного або кількох обов`язків із передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України переліку, є окремим, самостійним правом прокурора.
Водночас ч. 2 ст. 185 КПК України передбачено, якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов`язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.
У цьому випадку порушення перед судом питання про покладення на ОСОБА_8 додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, шляхом внесення прокурором відповідно до ч. 2 ст. 185 КПК України змін до клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, зумовлено тим, що суд із об`єктивних причин був позбавлений можливості розглянути первісне клопотання прокурора до закінчення строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_8 ухвалою від 15.01.2024 у цій справі, а саме до 14.03.2024.
За таких обставин, враховуючи, що сторона захисту ОСОБА_8 отримала завчасно означені зміни до клопотання та мала можливість підготуватись до розгляду, суд не вбачає порушень прав чи свобод обвинуваченого, спричинених тим, що прокурор не подав суду окреме клопотання в порядку ст. 200 КПК України про покладення на ОСОБА_8 додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
За змістом п. 3, 5 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 183 КПК України застава та тримання під вартою є запобіжними заходами.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
З моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК України).
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України).
Ураховуючи положення ч. 2 ст. 200 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про покладення на обвинуваченого додаткових обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.05.2023 у справі № 991/4495/23 до ОСОБА_8 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор». Строк тримання під вартою, з урахуванням строку досудового розслідування та часу фактичного затримання, визначено 60 днів, тобто до 20.07.2023 включно. Одночасно визначено ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 26 840 000,00 грн, та у разі звільнення підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покладено на нього ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначено строком з моменту звільнення з-під варти, внаслідок внесення застави - до 20.07.2023 року включно.
Підставами для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою стали: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України; існування ризиків, визначених п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення документів та інших речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином); недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам.
15.08.2023 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 постановою виділив з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 в окреме провадження матеріали досудового розслідування зокрема за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України (провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023).
Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 неодноразово продовжувався, а розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави зменшувався. Останній раз ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.01.2024 у цій справі строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 14.03.2024 та зменшено розмір альтернативного запобіжного заходу - застави до 991 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 000 748 грн. У разі звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку з внесенням застави, покладено на нього такі обов`язки: прибувати до Вищого антикорупційного суду за кожним викликом; не відлучатися із міста Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Визначено, що строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 у разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, - до 14.03.2024.
Відповідно до повідомлення Державної установи «Київський слідчий ізолятор» від 06.02.2024 № 2649 ОСОБА_8 звільнений з-під варти 06.02.2024, у зв`язку із внесенням застави.
З урахуванням вказаного вище, наразі до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3 000 748 грн, а додаткові процесуальні обов`язки, покладені в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, вважаються скасованими внаслідок закінчення строку їх дії (ч. 7 ст. 194 КПК України).
У поданому клопотанні прокурор порушує перед судом питання про покладення на обвинуваченого ОСОБА_8, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, кількох обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на строк два місяці.
Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, а також ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.05.2023 у справі № 991/4495/23 про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 18.07.2023 у справі № 991/6338/23, від 22.08.2023 у справі № 991/7281/23, від 18.10.2023 у справі № 991/9009/23 про продовження строку тримання під вартою, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання про покладення на особу процесуальних обов`язків. При цьому суд також враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України, за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Щодо тверджень сторони захисту про те, що підозра є необґрунтованою, а матеріали кримінального провадження не містять доказів вчинення обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень, то суд звертає увагу, що всі доводи захисника стосуються фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими та які викладені в обвинувальному акті. Однак питання встановлення наявності чи відсутності складу певного кримінального правопорушення у діях особи, вагомості доказів висунутого обвинувачення та його обґрунтованості, а також вірності кваліфікації дій обвинуваченого суд має право вирішити у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті, а не під час розгляду в підготовчому судовому засіданні клопотання про покладення на обвинуваченого додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
У поданому клопотанні прокурор стверджує, що встановлений під час досудового розслідування ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від суду), продовжує існувати, і з метою гарантування належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового провадження є необхідність у покладенні на ОСОБА_8 ряду обов`язків.
Доводи прокурора про те, що ризик переховування ОСОБА_8 від суду продовжує існувати суд вважає переконливими.
Злочини, передбачені ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8, є тяжкими та відповідно передбачають призначення покарання у виді: позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна; позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Означене покарання в разі визнання ОСОБА_8 винуватим повинне бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Судом встановлено, що майновий стан ОСОБА_8 є достатнім для існування в умовах переховування, що також свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Відповідно до матеріалів справи обвинуваченому належить шість земельних ділянок, житловий будинок, розташований на території Київської області, квартира, розташована у АДРЕСА_6, транспортний засіб марки Toyota Camry, 2021 року випуску. Факт належності вказаних об`єктів обвинуваченому свідчить про його значні статки. Твердження сторони захисту про те, що частина із означеного нерухомого майна успадкована обвинуваченим, не спростовує висновку суду. Разом з тим ОСОБА_8 є директором діючого підприємства, яке надає логістичні послуги щодо перевезення залізничним транспортом, зокрема контрагентами його підприємства були такі мережі як БРСМ, ОККО, SOCAR.
При оцінці продовження існування вказаного ризику суд бере до уваги, що за період з 27.06.2022 до 17.02.2023 ОСОБА_8 кілька разів перетнув державний кордон України. Тобто обвинувачений не позбавлений можливості залишити територію України під час дії воєнного стану та на нього не розповсюджуються обмеження щодо перетину кордону, передбачені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57. Сторона захисту не надала суду доказів на спростування вказаних обставин.
Разом з тим суд зауважує, що існування ризику переховування не залежить виключно від можливості перетину державного кордону, оскільки особа може вживати заходів щодо переховування як на території країни, так і поза її межами.
Отже, встановлені під час розгляду клопотання обставини у своїй сукупності дають підстави визнати, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати на доволі високому рівні.
Суд вважає непереконливими доводи сторони захисту про відсутність вказаного ризику з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого упродовж всього часу здійснення кримінального провадження, у тому числі під час судового провадження в період після закінчення строку дії покладених на ОСОБА_8 обов`язків.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створюватимуть загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Застосування до ОСОБА_8 застави у розмірі 3 000 748 грн є суттєвим чинником, який стимулює обвинуваченого дотримуватись належної процесуальної поведінки. Проте, на переконання суду, застосування цього запобіжного заходу без покладення на обвинуваченого окремих обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не є достатнім для подальшого забезпечення його безумовної участі в судових засіданнях і запобіганню наявному ризику.
Оцінюючи необхідність покладення на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язків у взаємозв`язку із встановленим ризиком, суд вважає, що обов`язки, про покладення яких клопоче прокурор (прибувати до Вищого антикорупційного суду за кожним викликом; не відлучатися із населеного пункту, у якому обвинувачений проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну) сприятимуть мінімізації ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас аналіз положень Кримінального процесуального кодексу України дає підстави стверджувати, що покладення на особу в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України певних додаткових процесуальних обов`язків пов`язане не лише із запобіганням ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, але й з метою досягнення дієвості кримінального провадження.
Так, частина із означених додаткових процесуальних обов`язків пов`язана не лише із запобіганням втіленню ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, але й із забезпеченням ефективності кримінального провадження (організація судового процесу, здійснення викликів, вручення процесуальних документів у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку тощо) та дотримання його загальних засад, зокрема розумності строків, зокрема під час судового провадження.
Зазначаючи про необхідність ОСОБА_8 у відвідуванні відокремлених структурних підрозділів ТОВ «ЯСУНЬ ТРАНС 27», які розташовані в Житомирській та Рівненській областях, сторона захисту не надала суду доказів на підтвердження того, що вирішення певних питань діяльності вказаних суб`єктів господарювання вимагає особистої присутності обвинуваченого як керівника.
Суд звертає увагу, що захист, у разі такої потреби, не позбавлений можливості надалі звернутись до суду із вмотивованим клопотанням про надання ОСОБА_8 дозволу на виїзд за межі визначеної території та на підставі відповідних доказів обґрунтувати свою позицію.
Водночас матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_8 на праві приватної власності належить будинок, розташований у АДРЕСА_5 . Зважаючи на вказану обставину, а також пояснення, надані обвинуваченим під час розгляду клопотання, суд вважає за можливе змінити обов`язок не відлучатись із міста Києва без дозволу суду, а саме розширити територію, якою обвинувачений має право пересуватись без дозволу суду, до меж Київської області.
Суд вважає, що покладення на обвинуваченого вказаних обов`язків не є надмірним втручанням у його права та є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 під час судового провадження, запобігання встановленому ризику та досягнення дієвості кримінального провадження.
З огляду на те, що обвинувальний акт надійшов до суду 05.12.2023, розпочалось підготовче провадження, суд вважає за доцільне визначити строк дії обов`язків, що покладаються на ОСОБА_8, тривалістю два місяці.
Враховуючи викладене, клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про покладення додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, на обвинуваченого ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 194, 200, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про покладення додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, на обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити частково.
Покласти на строк два місяці на обвинуваченого ОСОБА_8 передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки, а саме:
- прибувати до Вищого антикорупційного суду за кожним викликом;
- не відлучатися із Київської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
У іншій частині клопотання відмовити.
Строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8, визначити до 22.05.2024.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які входять до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3