- Головуючий суддя (ВАКС) : Галабала М.В.
Справа № 991/4493/23
Провадження № 1-кп/991/64/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
25 березня 2024 року Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_5 від розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52017000000000717.
Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
секретаря судового засідання ОСОБА_9 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52017000000000717, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 жовтня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_10 .
2.У судовому засіданні 26 березня 2024 року захисник ОСОБА_4 заявив відвід прокурору ОСОБА_5 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України. На думку захисника, прокурор упереджений у даному кримінальному провадженні.
2.1.Свою заяву мотивував таким: в цей день о 08:50 годині в холі суду прокурор САП ОСОБА_11 повідомив, що прокурор ОСОБА_5 подав до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 . В цей час прокурор ОСОБА_11 запропонував стороні захисту отримати примірник зазначеного клопотання. Надання захисникам копії клопотання перед початком судового засідання було спрямоване на зменшення часу для підготовки заперечень та порушення права на захист. Перед судовим засіданням захиснику стало відомо, про факт спроби вручити примірник клопотання обвинуваченому ОСОБА_6 працівниками ДУ «Київський слідчий ізолятор» (далі - СІЗО). Така процедура вручення клопотання не передбачена процесуальним законом. Доручаючи працівникам СІЗО вручити ОСОБА_6 клопотання, прокурор перевищив свої посадові повноваження, що призвело до застосування неналежної правової процедури. Вручення клопотання, як процесуальна дія, мало відбуватись у присутності захисників ОСОБА_6 .
2.2.Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав заяву свого захисника. Попередня практика надання йому клопотання про продовження строку тримання під вартою була іншою. До цього клопотання надавали обвинуваченому або в НАБ України, або суді. Крім того, клопотання про продовження строку тримання під вартою сторона обвинувачення завчасно надавала або надсилала захисникам. «Нова практика», на переконання ОСОБА_6, свідчить про упередженість прокурора та створення ним перешкод у реалізації права на захист. Крім того, прокурор ОСОБА_5 не реагує на численні клопотання його захисників. У своєму клопотанні про продовження строку тримання під вартою прокурор цілеспрямовано зазначає неправдиву інформацію.
2.3.Захисник ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали заяву свого колеги.
2.4.Прокурор ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні заяви. Порядок вручення документів особам, які перебувають в установах попереднього ув`язення, регулюється підзаконними нормативними актами. Вручення копії клопотання та матеріалів відбулось завчасно та у передбачений законом спосіб. Висновки про упередженість прокурора помилкові.
3.Заслухавши заяву захисника та думки сторін суд дійшов висновку про відсутність підстав для відводу прокурора ОСОБА_5 з огляду на таке.
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід прокурору, передбачений ст. 77 КПК України.
Так, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості (ч. 1 ст. 77 КПК України).
З аналізу статтей 77, 80 КПК України вбачається, що заявник відводу має навести мотиви заявленого відводу та підстави для його задоволення.
Отже, для відводу прокурора необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість останнього. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
КПК не визначає змісту поняття «упередженість», однак в українській мові прикметник «упереджений» означає особу, яка має негативну, необ`єктивну, заздалегідь сформовану думку щодо когось чи чогось, тобто неупередженість прокурора належить оцінювати скрізь призму відповідності КПК вчинених ним слідчих та процесуальних дій і ухвалених процесуальних рішень.
В будь-якому випадку неупередженість презюмується, аж доки не буде надано належних доказів існування обставин, які викликали б обґрунтовані сумніви в такому.
При цьому належить зазначити, що поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості» є суб`єктивно оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує, проте в будь-якому випадку таке має бути обумовлено конкретними фактами, які можуть бути перевірені.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, неупередженість повинна визначатись на підставі суб`єктивного критерію (поведінка прокурора, яка надає можливість встановити чи мав він у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість), а також на підставі об`єктивного критерію (чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність прокурора).
Щодо надання обвинуваченому копії клопотання про продовження строку тримання під вартою
4.Відповідно до приписів ч. 2 ст. 184 КПК, копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
У свою чергу, до клопотання додається підтвердження, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії такого клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу (п. 3 ч. 3 ст. 184 КПК).
Суд встановив, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою було подане до ВАКС 25 березня 2024 року.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_6 ув`язнений та перебуває в умовах СІЗО, забезпечення участі ув`язненого у кримінальному провадженні відбувається з урахуванням Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України.
Так, згідно підпункту 4.3. розділу IV Правил, на виконання постанови, письмового доручення слідчого, прокурора або слідчого судді (суду) для здійснення кримінального провадження, медичних експертиз на території СІЗО адміністрація зобов`язана, зокрема, вручити або ознайомити з необхідними документами ув`язненого або засудженого.
З додатків до клопотання вбачається, що забезпечення вручення копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, прокурор ОСОБА_5 доручив начальнику СІЗО. Відтак прокурор діяв у спосіб, передбачений законодавством, що не може свідчити про його упередженість по відношенню до ОСОБА_6 .
Більше того, процесуальний закон не містить вимоги щодо надання чи вручення копії клопотання про продовження строку тримання під вартою саме прокурором. У частині 3 статті 184 КПК зазначено, що таке клопотання «надається» без конкретизації суб`єкта такого надання. У інакшому випадку, левову частку свого робочого часу прокурор був би вимушений присвятити питанню вручення процесуальних документів, що не узгоджується із його роллю та функцію у кримінальному процесі.
Щодо вручення копії клопотання про продовження строку тримання під вартою захисникам
5.Також, серед доводів, які свідчать про упередженості прокурора ОСОБА_5, захисник зазначав надання адвокатам ОСОБА_6 копії клопотання про продовження строку тримання під вартою безпосередньо у суді перед початком засідання. На переконання захисника, тим самим прокурор ОСОБА_5 штучно створив умову за якої сторона захисту позбавлена можливості підготувати свої заперечення щодо клопотання прокурора.
Закріплені в ч. 2 ст. 184 КПК України правила не містять вимоги щодо надання клопотання захисникам підозрюваного/обвинуваченого. Крім того, процесуальний закон не містить вимог підтвердження того, що захисникам надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Поруч з цим, незважаючи на відсутність законодавчої вимоги надання копії такого клопотання захисникам, прокурор все-ж надав її, що підтвердив адвокат ОСОБА_4 під час оголошення заяви про відвід. На переконання колегії суддів, тим самим прокурор сприяв реалізації таких засад кримінального провадження як забезпечення права на захист та змагальності сторін, що нівелює доводи про його упередженість щодо сторони захисту.
Враховуючи, що питання призначень судових засідань та, відповідно, розгляду клопотань є виключною компетенцією суду, доводи про те, що прокурор ОСОБА_5 штучно створив умову за якої сторона захисту позбавлена можливості підготувати свої заперечення є надуманими.
Щодо необхідності надання копії клопотання про продовження строку тримання під вартою у присутності захисників
6.Захист зазначав, що згідно приписів ст. 52 КПК, участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою, а всі процесуальні дії мають відбуватись за участі захисника. При цьому, адвокат ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_6 наполягали на тому, що надання копії клопотання є процесуальною дією, яка у цьому провадженні вона має відбуватись за участі захисників. Ігнорування прокурором ОСОБА_5 таких гарантій обвинуваченого свідчить про його упередженість.
Суд погоджується з такими висновками частково. Дійсно, участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою, а обвинувачений має право на участь захисника при проведенні процесуальних дій.
Разом із цим, процесуальний закон не регламентує процедуру надання обвинуваченому копії клопотання про продовження строку тримання під вартою, а виконання вимог ч. 2 ст. 184 КПК України законодавець не пов`язав із присутністю захисників. Визначальною є законодавча гарантія розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу за участю захисника (ч. 1 ст. 193 КПК).
Більше того, така процесуальна дія як надання обвинуваченому копії клопотання не створює жодних правових наслідків для останнього. За своєю суттю вона спрямована на реалізацію права на захист. Обвинувачений на власний розсуд може визначити спосіб використання наданих йому документів.
Відтак, надання напередодні лише обвинуваченому копії клопотання про продовження строку тримання під вартою свідчить про виконання прокурором своїх обов`язків у повному обсязі.
7.На переконання обвинуваченого ОСОБА_6, прокурор ОСОБА_5 упереджений, оскільки не реагує на адресовані йому клопотання та звернення захисників. Крім того, обвинувачений вважає, що у клопотанні прокурора ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою останній зазначив завідомо неправдиві відомості, що також свідчить про його упередженість.
Суд дійшов висновку, що оголошені обвинуваченим обставини не свідчать про упередженість прокурора ОСОБА_5, а є формою висловлення незгоди з процесуальною діяльністю прокурора та клопотанням про продовження строку тримання під вартою. Процесуальна діяльність прокурора вказує на його відмінну від сторони захисту правову позицію щодо одних і тих же обставин. Незгода сторони захисту із правовою позицією прокурора, прийнятими (неприйнятими) ним рішеннями та здійсненими (нездійсненими) процесуальними діями, поданими до суду клопотаннями не є тими обставинами, що можуть свідчити про упередженість прокурора та не можуть бути підставою для його усунення від участі в розгляді обвинувального акта.
Більше того, відповідно до вимог частин 1, 2 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
В іншому разі інститут відводу може стати інструментом усунення з кримінального провадження прокурора виключно за одним побажанням сторони захисту, а звідси і вибором таким учасником бажаного для нього прокурора, що не відповідає засаді змагальності сторін.
8.Враховуючи наведене, заява захисника про відвід не містить посилань на обставини, які б свідчили про особисту заінтересованість прокурора ОСОБА_5, близьких родичів чи членів його сім`ї в результатах кримінального провадження або вказували б на його упередженість.
Керуючись статтями 77, 81, 369-372, 375, 376 КПК України, суд постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1.Заяву захисника ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_5 від розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52017000000000717 залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_12