Пошук

Документ № 118039157

  • Дата засідання: 01/04/2024
  • Дата винесення рішення: 01/04/2024
  • Справа №: 991/2414/24
  • Провадження №: 52019000000001195
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Дубас В.М.

Справа № 991/2414/24

Провадження 1-кп/991/29/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову в об`єднанні кримінальних проваджень

01 квітня 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі

головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (далі - суд),

розглянувши питання про можливість об`єднання

кримінального провадження №52019000000001195 від 21.12.2019 щодо обвинувачення

ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Івано-Франківськ, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, щодо якого здійснювалось спеціальне досудове розслідування) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27/частиною 2 статті 364, частиною 3 статті 27/частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 27/частиною 3 статті 209Кримінального кодексу України (далі - КК) та

ОСОБА_5 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Івано-Франківськ, громадянка України, проживає за адресою: АДРЕСА_2, щодо якої здійснювалось спеціальне досудове розслідування) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27/частиною 2 статті 364, частиною 3 статті 27/частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 27/частиною 3 статті 209КК,

із кримінальним провадженням №52023000000000043 від 27.01.2023 щодо обвинувачення

ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Івано-Франківськ, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, щодо якого здійснювалось спеціальне досудове розслідування) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

25.03.2024 до ВАКС зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52019000000001195 від 21.12.2019 щодо обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для вирішення питання про об`єднання (спільного розгляду) визначена колегія суддів ВАКС у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

2. Короткий виклад питання.

02.02.2024 до ВАКС зі САП надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52023000000000043 від 27.01.2023 щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 КПК на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначена колегія суддів ВАКС у складі головуючої судді ОСОБА_6, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3

07.02.2024 ухвалою задоволено заяву головуючої судді ОСОБА_6 про самовідвід та заяву захисника ОСОБА_7 про відвід й відведено таку від розгляду цього кримінального провадження.

12.02.2024 на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС №35ав та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуюча суддя ОСОБА_6 замінена на головуючого суддю ОСОБА_1 .

Наразі у кримінальному провадженні №52023000000000043 від 27.01.2023 розпочата стадія підготовчого судового провадження.

Згідно із пунктом 2.3.29 чинної редакції Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженій рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25 із подальшими змінами, не підлягають автоматизованому розподілу судові справи, які надійшли до суду першої інстанції для вирішення питання про їх об`єднання у порядку, визначеному частиною 2 статті 334 КПК.

Пунктом 12.5 чинних Засад використання автоматизованої системи документообігу, затверджених рішенням зборів суддів ВАКС від 03.09.2019 №4 із наступними змінами, зокрема визначено, що передача судової справи раніше визначеному слідчому судді, колегії суддів, проводиться шляхом автоматизованого розподілу щодо матеріалів кримінального провадження відносно особи, стосовно якої вже здійснюється судове провадження, у випадку, передбаченому частиною 2 статті 334 КПК (для вирішення питання про об`єднання).

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі частиною 1 статті 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належить розумність строків, зміст чого визначає стаття 28 КПК, за частинами 1-3 якої під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень. Частинами 5, 6 статті 28 КПК також визначено, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Частиною 1 статті 21 КПК також визначено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Аналіз вищенаведеного свідчить, що поняття «розумний строк» не тотожне поняттю «здійснення кримінального провадження у найшвидший термін», оскільки для розкриття змісту розумності строків КПК зокрема використовує термін «найкоротший строк», що загалом є суб`єктивно оціночним поняттям, проте очевидною метою розумності строків є забезпечення відсутності необґрунтовано тривалого обмеження прав та свобод певної особи у зв`язку зі здійсненням кримінального провадження щодо неї.

Аналогічно, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зокрема визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) (зокрема пункти 104, 105 рішення «Навальний і Офіцеров проти Росії» від 23.02.2016 №№46632/13, 28671/14) окремий розгляд справ покладає на суд необхідність дотримання певних вимог під час розгляду відповідних справ, що, у свою чергу, створює додаткові ризики для охоронюваних законом прав обвинувачених. Перша вимога - обов`язок суду утримуватися від буд-яких висновків або тверджень, що можуть стосуватися судового розгляду за іншим пов`язаним кримінальним провадженням, у тому числі відносно того, що інші можливі співучасники були причетні до цього злочину, і що це були саме вони особисто. Друга вимога - це обов`язок суду утримуватися від прийняття фактичних обставин, викладених в іншій справі, як встановлених res judicata, тобто без додаткової перевірки, якщо обвинувачений не брав участі в попередньому процесі.

Відтак з урахуванням конкретних обставин певного кримінального провадження суд має відшукати баланс між принципом розумності строків та іншими принципами, зокрема такими як право на захист, доведеності перед судом переконливості доказів, змагальності сторін та безпосереднього дослідження доказів судом тощо.

3.2. Відповідно до частин 1, 2 статті 334 КПК, матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього кодексу. У разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.

Згідно із частиною 1 статті 217 КПК, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами). Частинами 3, 4 статті 217 КПК визначено, що у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень. Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Виходячи із вищенаведеного, об`єднання або виділення кримінальних проваджень є дискреційним правом суду, критеріями реалізації якого є доцільність для забезпечення виконання завдань кримінального провадження (зокрема щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду) та відсутність негативного впливу на повноту та ефективність судового розгляду.

Відтак з урахуванням конкретних обставин певного кримінального провадження (зокрема суб`єктного складу його учасників, формулювань обвинувачень, пред`явлених усім обвинуваченим), суд має вирішити питання про доцільність чи недоцільність об`єднання кримінальних проваджень.

При цьому КПК не визначає будь-якого процесуального порядку вирішення таких питань, й зокрема не передбачає необхідності їх вирішення у судовому засіданні.

3.3. Згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні №52023000000000043 від 27.01.2023 ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК, а саме в наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище та третій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, зокрема за таких обставин:

«Під час досудового розслідування встановлено, що протягом серпня, грудня 2015 року та січня, лютого 2016 року з Державного бюджету України на користь низки товариств, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є ОСОБА_4, а саме - ТОВ «Європа Транс Лтд.», ДП ВАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат» «Івано-Франківські Ковбаси», ТОВ «Імперово Фудз», ПАТ «Компанія Райз», ПАФ «Жуківська», СТОВ імені Духова, ТОВ «Батуринське», СТОВ «Промінь», ТОВ «Головеньківське Плюс», ТОВ «СП «Пуків Агро», СТОВ «Калина», СПОП «Березоволуцьке», ТОВ «Егрес-Агро», ТОВ «АПФ «Левада», ТОВ «Райз-Прикарпаття», ПОСП «Перемога», СТОВ імені Щорса, ТОВ «Спецагропроект», ТОВ «Аграрний Холдинг «Авангард», АТзОВ «Свято Трипілля», ТОВ «Невгодівське», ТОВ «Великофоснянське», ТОВ «Райз-Полісся», ТОВ «Раківщинське», ПАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат», ТОВ «Аграрна Перспектива», ТОВ «Агро-МВ», ТОВ «Зернопром Агро», ТОВ «Зорі Прикарпаття», ТОВ «Перше Травня Комбікормовий Завод», ТОВ «Елеватор Агро», сплачено 3 244 048 800 грн. в якості відшкодування податку на додану вартість.

Зокрема, у серпні 2015 на користь товариств із зазначеного переліку відшкодовано 546 851 131 грн. Протягом грудня 2015 - лютого 2016 на користь товариств із зазначеного переліку сплачено 2 697 197 715,16 грн.

ОСОБА_8, обіймаючи посаду Голови ДФС України, здійснював сприяння у здійсненні бюджетного відшкодування ПДВ у вказаних розмірах, в обмін на отримання від ОСОБА_4 неправомірної вигоди. При цьому, таке отримання неправомірної вигоди ОСОБА_8 здійснювалося за пособництва його радника на той час - ОСОБА_9, який з метою приховання природи отриманих коштів неправомірної вигоди залучив до таких перерахувань низку компаній-нерезидентів з ознаками фіктивності, а також надав можливість ОСОБА_8 використати підконтрольне йому товариство «Newline Leader Ltd» для зарахування частини суми неправомірної вигоди.

Відповідно до матеріалів досудового розслідування, таке сприяння полягало у наданні незаконних переваг переліченим платникам податків шляхом першочергового включення відомостей про них до передбачених Порядком №39 узагальнюючих інформацій ДФС, в порівнянні з іншими платниками.

Встановлено, що кошти неправомірної вигоди, відповідно до матеріалів досудового розслідування, сплачувалися шляхом перерахування з рахунків товариств-нерезидентів «ULF Trade AG» та «Avonex Limited», кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких також є також ОСОБА_4, через рахунки компаній з ознаками фіктивності «Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Lazer Plus Limited», «Shellrock Sales Inc», «Sanda Commerce Llp» на рахунки товариств-нерезидентів, контроль над діяльністю яких здійснювали ОСОБА_9, ОСОБА_8 та наближені до останнього особи, а саме - «Newline Leader Ltd», «RN Group Limited», «Lamagan Ventures Limited».

Загалом протягом серпня, грудня 2015 року та січня, лютого 2016 року ОСОБА_8, за пособництва ОСОБА_9, забезпечив здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь підконтрольних ОСОБА_4 товариств на загальну суму 3 244 048 800,33 грн. Загальна сума неправомірної вигоди, сплаченої та отриманої на рахунки «RN Group Limited», «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Leader Ltd» склала 5 597 620 доларів США та 21 016 173,26 Євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України станом на дати зарахування таких коштів склало 722 723 650,99 грн, що, в свою чергу, є особливо великим розміром в розумінні п. 1 примітки до ст. 368 КК України (в редакції від 14.10.2014)».

Відповідно до того ж обвинувального акту в кримінальному провадженні №52023000000000043 відсутня матеріальна шкода, завдана кримінальним правопорушенням, відсутні потерпілі й цивільний позов.

3.4. Згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні №52019000000001195 від 21.12.2019 « ОСОБА_4 як контролер банківської групи, що на 01.09.2014 складалася з ПАТ «ВіЕйБі Банк», ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива», ТОВ «ВіЕйБі Лізінг», ТОВ «ВіЕйБі Експрес», ТОВ «Компанія з управління активами «ВіЕйБі Ессет Менеджмент», ТОВ «ВіЕйБі Груп», ТОВ «Інвест-Сервіс» обвинувачується у підбуренні до зловживання службовими особами Національного банку України своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, що завдало тяжких наслідків тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 364 КК; в організації заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 191 КК; в організації легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, зокрема, організації вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на маскування джерела їх походження в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 209КК».

Відповідно до цього ж обвинувального акту « ОСОБА_5 як голова спостережної ради ПАТ «ВіЕйБі Банк» обвинувачується в підбуренні до зловживання службовими особами Національного банку України своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, що завдало тяжких наслідків тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 364 КК; в організації заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 191 КК; в організації легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, зокрема, організації вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на маскування джерела їх походження в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 209КК».

Також згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні №52019000000001195, вчиненими кримінальними правопорушеннями завдана матеріальна шкода на загальну суму 1 366 395 734 грн., наявні 3 потерпілих - Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ТехноСерв Україна». Окрім того, прокурором САП як цивільним позивачем подано цивільний позов в інтересах держави в особі Національного банку України до 17 цивільних відповідачів (2 обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_5 - та 15 інших - фізичних осіб: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 ) про солідарне відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, загальною сумою 1 366 395 734 грн. Представником ТОВ «ТехноСерв Україна» подано окремий цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, загальною сумою 115 170 446,76 грн.

3.5. Отже, у кримінальному провадженні №52023000000000043 від 27.01.2023 обвинувачується лише одна особа - ОСОБА_4 - за відсутності потерпілих, тоді як в кримінальному провадженні №52019000000001195 від 21.12.2019 обвинувачуються дві особи - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - та наявна численна низка інших учасників - 2 цивільних позивача, 17 цивільних відповідачів - фізичних осіб (зокрема 2 обвинувачених), 3 потерпілих - юридичних осіб.

Тобто у таких кримінальних провадженнях радикально відрізняються суб`єктні склади учасників.

Також в кримінальному провадженні №52023000000000043 від 27.01.2023 обвинувачення стосується ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369 КК, тоді як у кримінальному провадженні №52019000000001195 від 21.12.2019 обвинувачення пред`явлено за іншими статтями - 191, 209, 364 КК - за інших обставин вчинення.

Таким чином, у обвинувальних актах в кримінальних провадженнях №52023000000000043 та №52019000000001195: 1) описано абсолютно різні діяння, інкриміновані обвинуваченим, за ознаками різних кримінальних правопорушень; 2) сформульовано різні за своїм юридичним змістом обвинувачення; 3) обставини кримінального провадження №52019000000001195 стосуються участі значної кількості осіб, які не є учасниками кримінального провадження №52023000000000043; 4) зазначено різні правові наслідки діянь, інкримінованих обвинуваченим, щодо наявності та розміру завданої шкоди.

3.6. Окрім того, з обвинувального акту у кримінальному провадженні №52019000000001195 від 21.12.2019 вбачається, що на стадії досудового розслідування прийняті такі процесуальні рішення про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень:

1) 21.06.2023 - про об`єднання кримінальних проваджень №52019000000001195 від 21.12.2019 та №52021000000000340 від 21.12.2021, за номером №52019000000001195;

2) 20.07.2023 - про об`єднання кримінальних проваджень №52019000000001195 від 21.12.2019 та №52023000000000271 від 22.06.2023, за номером №52019000000001195;

3) 31.07.2023 - про об`єднання кримінальних проваджень №52019000000001195 від 21.12.2019 та №52019000000001197 від 21.12.2019, за номером 52019000000001195.

Тобто матеріали кримінального провадження №52019000000001195 від 21.12.2019 складаються зокрема з матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях №52021000000000340 від 21.12.2021, №52023000000000271 від 22.06.2023, №52019000000001197 від 21.12.2019.

З реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акту у кримінальному провадженні №52019000000001195 від 21.12.2019, вбачається, що під час досудового розслідування вищезазначених кримінальних проваджень, зокрема були постановлені такі процесуальні рішення:

- слідчою суддею ОСОБА_3 : 1) 04.11.2019 - 7 ухвал про дозволи на проведення обшуків (пункти 310-316 розділу ІІ); 2) 07.11.2019 - ухвала про виправлення описки (пункт 320 розділу ІІ); 3) 15.11.2019 - ухвала про обрання запобіжного заходу ОСОБА_20 (пункт 356 розділу ІІ); 4) 16.11.2019 - 3 ухвали про арешт грошових коштів на рахунках ОСОБА_23, ОСОБА_13 (пункти 359-361 розділу ІІ.);

- слідчою суддею ОСОБА_2 : 1) 10.09.2020 - ухвала про відмову у зміні запобіжного заходу ОСОБА_24 (пункт 569 розділу ІІ); 2) 14.09.2020 - ухвала про відмову у задоволенні скарги про скасування постанови від 20.08.2020 про зупинення досудового розслідування (пункт 571 розділу ІІ; 3) 15.09.2020 - ухвала про відмову в задоволенні заяви про відвід прокурора (пункт 572 розділу ІІ); 4) 13.10.2020 - ухвала про відмову у роз`ясненні судового рішення (пункт 587 розділу ІІ); 5) 19.10.2020 - ухвала про задоволення скарги адвоката ОСОБА_25 (пункт 589 розділу ІІ); 6) 16.01.2021 - ухвала про відмову у скасуванні арешту майна ОСОБА_19 (пункт 612 розділу ІІ); 7) 05.04.2021 - ухвала про скасування постанови про зупинення досудового розслідування (пункт 648 розділу ІІ); 8) 26.05.2021 - ухвала про відмову у відводі детектива (пункт 661 розділу ІІ);

- слідчим суддею ОСОБА_1 : 14.10.2022 - ухвала про накладення стягнення (пункт 702 розділу ІІ).

Частиною 1 статті 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Згідно із частиною 1 статті 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, при цьому відповідно до пункту 2 частини 2 статті 412 КПК судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо воно ухвалено незаконним складом суду.

В постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 18.02.2021 в справі №127/17123/19, від 19.10.2021 в справі №127/18010/17 та від 30.06.2022 в справі №679/999/18 викладена така правова позиція:

«В даному випадку недопустимість повторної участі судді, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, у розгляді кримінального провадження по суті диктується логікою побудови системи судового контролю. Судовий контроль не належить до правосуддя і є специфічною діяльністю суду. Вона має контрольний характер і забезпечує охорону конституційних прав громадян від свавільного і невиправданого втручання та обмеження з боку органів державної влади. Беручи до уваги те, що ці обставини можуть позначитися на об`єктивності й неупередженості судді при розгляді кримінального провадження по суті, законодавець включив зазначені дії до числа тих, що перешкоджають участі судді в його розгляді по суті. Адже, хоча діяльність судді із судового контролю не має прямого відношення до вирішення кримінального провадження по суті, проте він знайомиться з матеріалами провадження, і у нього при цьому складається внутрішнє переконання щодо його обставин, особи підозрюваного. Закріплена в даній статті недопустимість повторної участі судді у кримінальному провадженні спрямована на те, щоб запобігти можливій необ`єктивності та упередженості судді, пов`язаній із захистом права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

У постанові ККС ВС від 11.08.2022 в справі №708/638/19 міститься аналогічна правова позиція:

«Зазначена правова норма - заборона повторної участі судді у кримінальному провадженні - спрямована на те, щоб запобігти можливій необ`єктивності та упередженості судді, пов`язаним з тим, що під час своєї попередньої участі у кримінальному провадженні він прямо чи побічно висловив свою позицію щодо винуватості підозрюваного чи обвинуваченого (засудженого, виправданого) у вчиненні кримінального правопорушення…Проте закон визначає, що будь-яка участь судді у кримінальному провадженні під час досудового розслідування виключає його участь у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім прямо передбачених законом виключень. Наведена норма закону не передбачає будь-якого розширеного тлумачення. Той факт, що колегія суддів апеляційного суду скасувала ухвалу слідчого судді виключно з процесуальних підстав, не може вважатися підставою для відступу від вимог закону, який не ставить недопустимість повторної участі судді в залежність від підстав прийняття судового рішення».

З огляду на вищенаведене, судді ОСОБА_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не можуть брати участь в розгляді кримінального провадження №52019000000001195 від 21.12.2019 через їх участь у такому кримінальному провадженні як слідчих суддів під час досудового розслідування.

3.7. Враховуючи вищевикладене, суд вважає недоцільним та неможливим об`єднання кримінальних проваджень №52023000000000043 від 27.01.2023 та №52019000000001195 від 21.12.2019 для запобігання спричинення істотного порушення норм КПК та завдання шкоди повному та всебічному судовому розгляду в розумні строки, негативного впливу на якість і ефективність здійснення судового провадження, й неналежного виконання завдань обох кримінальних проваджень.

У разі відмови в об`єднанні кримінальних проваджень, відповідні матеріали підлягають передачі до управління документообігу суду для визначення складу суду відповідно до частини 3 статті 35 КПК.

Керуючись статтями 2, 7, 21, 76, 217, 334, 369-372, 532 КПК суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в об`єднанні кримінального провадження №52019000000001195 від 21.12.2019 (судова справа №991/2414/24, провадження 1-кп/991/29/24) щодо обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з кримінальним провадженням №52023000000000043 від 27.01.2023 щодо обвинувачення ОСОБА_4 (судова справа № 991/945/24, провадження 1-кп/991/11/24).

2. Передати обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52019000000001195 від 21.12.2019 (судова справа №991/2414/24, провадження 1-кп/991/29/24) відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління документообігу та організаційного забезпечення апарату ВАКС для визначення складу суду згідно із статтею 35 КПК.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3 ______________________________________________________________________