Документ № 118039170

Справа № 991/945/24

Провадження 1-кп/991/11/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі

головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (далі - суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурор а ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні

заяву захисника ОСОБА_6 про відвід головуючого судді ОСОБА_1

у кримінальному провадженні №52023000000000043 від 27.01.2023 щодо обвинувачення

ОСОБА_7 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Івано-Франківськ, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, щодо якого здійснювалось спеціальне досудове розслідування)

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

02.02.2024 до ВАКС зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52023000000000043 від 27.01.2023, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначена колегія суддів ВАКС у складі головуючої судді ОСОБА_8, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3

07.02.2024 ухвалою задоволено заяву головуючої судді ОСОБА_8 про самовідвід та заяву захисника ОСОБА_6 про відвід й відведено таку від розгляду цього кримінального провадження.

12.02.2024 на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС №35ав та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуюча суддя ОСОБА_8 замінена на головуючого суддю ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 22.02.2024 призначено підготовчі судові засідання на 20.02.2024, 22.02.2024, 07.03.2024, 12.03.2024, 15.03.2024.

2. Короткий виклад заяви про відвід та позицій учасників судового провадження.

2.1. 07.03.2024 в судовому засіданні захисник ОСОБА_6 (далі-заявник) подав заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини 1 статті 75 КПК, яка обґрунтовувалась зокрема таким:

«Порушення порядку призначення підготовчого засідання.

22.02.2024 року ухвалою колегії суддів ВАКС призначено підготовче судове засідання в кримінальному провадженні №52023000000000043 від 27.01.2024 року у приміщенні ВАКС (адреса: АДРЕСА_2 ) на 20 лютого 2024 року о 11:45, 22 лютого 2024 року о 13.00, та у приміщенні ВАКС (адреса: АДРЕСА_3 ) на 07 березня 2024 року о 12.45, 12 березня 2024 року о 16.00 та 15 березня 2024 року о 12.00.

Разом з тим:

- на офіційному вебпорталі Судової влади України Вищий антикорупційний суд…знаходиться інформація про виклик ОСОБА_7 в судове засідання у справі №991/945/24, а саме: « ОСОБА_7 (справа № 991/945/24)- на 20, 22 лютого, 7, 12, 15 березня 2024 року. Окрім того, до цієї інформації долучена повістка про виклик №991/945/24/3985/2024 від 13.02.2024 року;

- на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора знаходиться інформація від 19.02.2024 року про виклик ОСОБА_7 в судове засідання у справі №991/945/24, а саме: « ОСОБА_7 (справа № 991/945/24) - на 20, 22 лютого, 7,12, 15 березня 2024 року. Окрім того, до цієї інформації долучена повістка про виклик №991/945/24/3985/2024 від 13.02.2024 року;

- на офіційному сайті газети «Урядовий кур`єр» у випуску № 34 ( 7694 ) від 16.02.2024 року … опубліковано інформацію про виклик ОСОБА_7 в судові засідання у справі №991/945/24, а саме: « ОСОБА_7 (справа № 991/945/24) - на 20, 22 лютого, 7, 12, 15 березня 2024 року.

В мотивувальній частині ухвали ВАКС від 22.02.2024 року зазначено наступне:

«Статтею 314 КПК не визначено процесуального порядку призначення підготовчого судового засідання, однак згідно з усталеною судовою практикою ВАКС таке здійснюється ухвалою колегії суддів. 12-16.02.2024 суддя ОСОБА_3 перебувала у відпустці та до ранку 22.02.2024 суддя ОСОБА_1 перебував у нарадчій кімнаті для ухвалення вироку, через що з метою дотримання визначеного КПК процесуального строку призначення підготовчого судового засідання та розумних строків судового провадження із завчасним повідомленням його учасників, у межах повноважень головуючого судді та секретаря судового засідання, визначених статтями 73 і 321 КПК, розпорядженням головуючого судді від 13.02.2024 доручено секретарю судових засідань повідомити учасників судового провадження у кримінальному провадженні №52023000000000043 від 27.01.2023 про їх виклик у попередньо визначені день, час і місце проведення підготовчих судових засідань».

Виходячи зі змісту мотивувальної частини цієї ухвали, яка процитована вище, головуючий суддя ВАКС ОСОБА_1 керуючись положеннями статей 73 та 321 КПК України видав розпорядження головуючого судді від 13.02.2024 року, яким доручив секретарю судових засідань повідомити учасників судового провадження про їх виклик у попередньо визначені день, час і місце проведення підготовчих судових засідань. Тобто, головуючий суддя ВАКС ОСОБА_1 призначив підготовче судове засідання шляхом надання розпорядження головуючого судді, а секретар на підставі цього розпорядження підготував повістку про виклик від 13.02.2024 року.

Положеннями ст.369 КПК України передбачено, що судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку всі інші судові рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.

У зв`язку з цим керуючись положеннями ч. 1 ст.314 та 369 КПК України можна дійти висновку, що після отримання суддею (суддями) обвинувального акту суддя (судді) постановляє ухвалу, якою призначає (призначають) підготовче судове засідання, в яке викликаються учасники судового провадження.

Проте, незважаючи на положення статей 314 та 369 КПК України, головуючий суддя ВАКС ОСОБА_1 фактично перебрав на себе повноваження всієї колегії суддів, самостійно визначив дати підготовчого судового засідання та надав розпорядження секретарю судового засідання здійснити виклики учасників судового провадження у справі №991/945/24, керуючись положеннями статей КПК України, які прямо визначають повноваження головуючого судді під час судового засідання, чим здійснив істотне порушення норм кримінального процесуального закону.

Порушення порядку виклику в судове засідання.

Відповідно до матеріалів судової справи №991/945/24 головуючий суддя ВАКС ОСОБА_1 видав розпорядження головуючого судді від 13.02.2024 року, яким доручив секретарю судового засідань ОСОБА_9 повідомити учасників судового провадження у кримінальному провадженні №52023000000000043 від 27.01.2023 про їх виклик у попередньо визначені день, час і місце проведення підготовчих судових засідань (ТОМ 2 а.с. 99, 101-103, 107-119).

Внаслідок чого секретарем судового засідання ОСОБА_9 було виготовлено повістку про виклик у підготовче судове засідання у кримінальному провадженні від 13.02.2024 року та оголошення про виклик до суду від 13.02.2024 року за підписом головуючого судді ВАКС ОСОБА_1 .

Згідно із інформації з матеріалів справи №991/945/25 повістка про виклик у підготовче судове засідання у кримінальному провадженні від 13.02.2024 року була надіслана за адресою вказано. в обвинувальному актів від 02.02.2024 року, а саме - АДРЕСА_4 .

Натомість відповідно до матеріалів досудового розслідування в кримінальному провадженні №52023000000000043 від 27.01.2023 року ще в жовтні 2022 року адвокати ОСОБА_7 повідомили про місце проживання та реєстрації ОСОБА_7 в Республіці Австрія. На що сторона обвинувачення повідомила захисників про отримання вказаних документів та долучення їх до матеріалів кримінального провадження.

Разом з тим, в цих повідомленнях зазначено точні адреси проживання в Республіці Австрія, а саме: « ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, на законних підставах постійно проживає в Республіці Австрія з 2009 року та використовує для проживання приміщення як за адресою: АДРЕСА_5 ), так і за адресою: АДРЕСА_6 »

Також на підтвердження цього було долучено витяг з центрального реєстру осіб за місцем проживання, виданого Федеральним міністерством внутрішніх справ Австрії від 20.10.2022 року.

Крім того, відповідно до рішення судді Печерського районного суду м. Києва від 09.11.2020 року у справі №757/26892/20 за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення з квартири та зняття з реєстрації місця проживання - ОСОБА_7 було визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_7, шляхом виселення та зняття останнього з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_8 .

Станом на момент подання цієї заяви, ОСОБА_7 не отримував жодного виклику в межах кримінального провадження №52023000000000043 від 27.01.2023 року відповідно до положень ч.7 ст. 135 КПК України від сторони обвинувачення, ні від суддів ВАКС.

Грубе порушення положень ст.323 КПК України.

В матеріалах справи №991/945/24 міститься службова записка головуючого судді ВАКС ОСОБА_1 від 13.02.2024 року та лист ВАКС до Офісу Генерального прокурора від 13.02.2024 року згідно із якими відносно обвинуваченого в даному кримінальному провадженні - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснюється особливий порядок кримінального провадження, передбачений ст.323 КПК України (ТОМ-2, а.с.105, 106).

Проте, поняття «особливий порядок кримінального провадження» міститься в ст. 480 КПК України. Так, відповідно до положень цієї статті «особливий порядок кримінального провадження» застосовується стосовно: народного депутата України, судді, судді Конституційного Суду України, судді Вищого антикорупційного суду, а також присяжного на час виконання ним обов?язків у суді, Голови, заступника Голови, члена Вищої ради правосуддя, Голови, заступника Голови, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, кандидата у Президенти України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Голови, іншого члена Рахункової палати; депутата місцевої ради; адвоката; Генерального прокурора, його заступника, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; Директора та працівників Національного антикорупційного бюро України; Голови Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступника.

Тобто поняття «особливий порядок кримінального провадження» визначає процедуру здійснення кримінального провадження відносно окремої категорії осіб, перелік яких визначено ч.1 ст.480 КПК України і він є чітко визначеним. Цей чітко визначений перелік осіб відносно яких здійснюється «особливий порядок кримінального провадження» стосується спеціальних суб`єктів, які вчинили діяння, яке може містити ознаки кримінального правопорушення і ніяк не визначає і впорядковує процедуру повідомлення особи, яка не відноситься до цього переліку.

Таким чином, здійснення спеціального судового провадження відносно особи може здійснюватися виключно на підстави ухвали суду якою задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження, інших підстав і порядку здійснення спеціального судового провадження КПК України не передбачено.

Не дивлячись на це, головуючий суддя ВАКС ОСОБА_1 всупереч положенням ст.323 КПК України, адже станом на 13.02.2024 року прокурором не було подано жодних клопотань в порядку цієї статті, керуючись власним внутрішнім переконанням зазначає в службовій записці від 13.02.2024 року (ТОМ-2, а.с.105) та листі ВАКС до Офісу Генерального прокурора від 13.02.2024 року (ТОМ-2, а.с.106) про факт здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні №52023000000000043 від 27.01.2023 відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, чим виразив свою упередженість в розгляді справи на підставі власних особистих переконань та всупереч положенням КПК України.

Окрім того, 22.02.2024 року прокурором САП ОСОБА_5 подано клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Івано-Франківськ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України.

Тобто, відповідно до вимог ст.323 КПК України після подання цього клопотання, колегія суддів ВАКС зобов`язана розглянути його в судовому засіданні постановити ухвалу за результатами такого розгляду.

Натомість, беручи до уваги той факт, що головуючим суддею ВАКС ОСОБА_1 вже зазначено в службовій записці від 13.02.2024 року (ТОМ-2, а.с.105) листі ВАКС до Офісу Генерального прокурора від 13.02.2024 року (ТОМ-2, а.с.106) про здійснення спеціального судового провадження відносно ОСОБА_7 в межах кримінального провадження №52023000000000043 від 27.01.2023 року, то вказана обставина свідчить, що головуючий суддя ВАКС ОСОБА_1 вже має сформовано думку щодо поданого прокурором та наразі не розглянутого судом клопотання про спеціальне судове провадження та більше того до вирішення вказаного клопотання по суті вже здійснює процесуальні дії які є наслідком задоволення вказаного вище клопотання прокурора.

Таким чином, головуючий суддя ВАКС ОСОБА_1 проявив свою упередженість на користь сторони обвинувачення, фактично одноособово задовільнивши відповідне клопотання про здійснення спеціального судового провадження ще до його подання та здійснюючи процесуальні дії з посиланням на ст. 323 КПК України і зазначенням факту здійснення спеціального судового провадження відносно ОСОБА_7 ».

До заяви додавалось таке: копія заяви-повідомлення адвоката ОСОБА_11 про місце проживання ОСОБА_7 від 20.10.2022; копія відповіді прокурора четвертого відділу САП ОГП ОСОБА_12 від 31.10.2022 №16/1/4-18219-18 на заяву-повідомлення адвоката ОСОБА_11 від 20.10.2022; копія клопотання про місце постійного проживання ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 вих.№25-10/22-1 від 25.10.2022; копія відповіді прокурора четвертого відділу САП ОГП ОСОБА_12 на клопотання про місце постійного проживання ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 №16/1/4-18219-18 від 02.11.2022; копія клопотання про місце проживання ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 від 04.11.2022 №252/20244-00; копія відповіді прокурора четвертого відділу САП ОГП ОСОБА_12 на клопотання про місце постійного проживання ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 від 10.11.2022 №252/20244-00; копія клопотання про місце проживання ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 від 08.11.2022 №08-11/22-1; копія клопотання про місце проживання ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 від 14.11.2022 №14-11/22-1; копія відповіді детектива НАБУ ОСОБА_13 на клопотання адвоката ОСОБА_6 від 17.11.2022 №0411-252/22672; копія витягу з центрального реєстру осіб за місцем проживання, виданого Федеральним міністерством внутрішніх справ Австрії від 14.05.2020; копія витягу з центрального реєстру осіб за місцем проживання, виданого Федеральним міністерством внутрішніх справ Австрії від 20.10.2022; копія запиту Генерального прокурора України №19/1/2-34068-20 на видачу (екстрадицію) в Україну ОСОБА_7 в межах кримінального провадження №52023000000000043; копія рішення Віденського регіонального суду у кримінальних справах від 04.09.2023 у справі №313 HR 22/23z про визнання недопустимим запиту на екстрадицію №19/1/2-34068-20 від 20.07.2023; копія рішення Печерського районного суду міста Києва від 09.11.2020 у справі №757/26892/20; копія витягу з реєстру територіальної громади м. Києва від 26.07.2023.

2.2. В судовому засіданні заявник просив задовольнити подану ним заяву про відвід головуючого судді від розгляду цієї судової справи.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти задоволення такої заяви про відвід, вважаючи її повністю необґрунтованою.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Відповідно до частини 1 статті 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частиною 1 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим. При цьому, згідно з частиною 4 статті 80 КПК, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

КПК не визначає змісту поняття «упередженість», проте загалом під таким розуміють суб`єктивно-негативне ставлення особи до іншої особи чи явища, обумовлене процесом неусвідомленої або стереотипної попередньої їх оцінки без достатніх на те підстав. При цьому, належить зазначити, що поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості» є суб`єктивно оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує, проте, в будь-якому випадку таке має бути обумовлено конкретними фактами, які можуть бути перевірені.

Згідно з частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. Основними критеріями, якими керується ЄСПЛ щодо визначення органу «судом» у розумінні статті 6 Конвенції є: 1) здатність ухвалювати обов`язкові для виконання рішення; 2) обов`язкова законодавча регламентація функціонування та діяльності суду; 3) наявність встановленої законом функції щодо розгляду юридично значимих питань; 4) гарантованість незалежності від державної виконавчої влади та інших учасників справи.

В пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) від 27.05.2013 року зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Також в пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (заява N 7577/02) від 03.05.2007 року зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 року зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Отже, при вирішенні питання про відвід судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

В цьому випадку, з огляду на зміст заяви про відвід, оцінці підлягали обставини додержання суб`єктивного критерію безсторонності суду.

3.2. Щодо тверджень заявника про порушення порядку призначення підготовчого судового засідання.

Суд зазначає, що підготовче судове провадження є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, під час якої суд має право прийняти обмежене коло рішень з єдиною метою - визначення можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Частина 1 статті 314 КПК визначає, що після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

З вищенаведеної норми вбачається, що КПК жодним чином не визначає конкретного процесуального порядку призначення судом підготовчого судового засідання (а саме суб`єкта, способу визначення часу та місця проведення) і взагалі не містить вимоги щодо постановлення процесуального рішення у формі ухвали.

Разом з тим, частини 1, 12 статті 31 КПК визначають таке: 1. Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою та дванадцятою цієї статті…. 12. Кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді здійснюється: 1) в суді першої інстанції - колегіально судом у складі трьох суддів, хоча б один з яких має стаж роботи на посаді судді не менше п`яти років, крім випадків, коли жодний такий суддя у цьому суді не може брати участь у розгляді справи з передбачених законом підстав; 2) в апеляційному порядку - колегіально судом у складі трьох суддів, хоча б один з яких має стаж роботи на посаді судді не менше п`яти років, крім випадків, коли жодний такий суддя у цьому суді не може брати участь у розгляді справи з передбачених законом підстав. Кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею одноособово, а в разі оскарження його ухвал в апеляційному порядку - колегіально судом у складі не менше трьох суддів.

Відтак у ВАКС запроваджена усталена судова практика щодо призначення підготовчих судових засідань шляхом постановлення відповідної ухвали колегією суддів.

Також, згідно з частиною 1 статті 113 КПК, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Відповідно до частин 3, 5, 7 статті 115 КПК - 3. При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку…5. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу… 7. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

Стаття 7 КПК у переліку засад кримінального провадження зокрема передбачає засаду розумності строків, зміст якої розкриває частини 5 статті 28 КПК, згідно з якою кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

У цьому випадку чинний склад колегії суддів визначено 12.02.2024, відтак з 13.02.2024 розпочався відлік встановленого КПК п`ятиденного строку на призначення підготовчого судового засідання, який закінчився би 19.02.2024 (з врахуванням припадання останнього дня строку на вихідний день - суботу 17.02.2024).

Проте в період 12-16.02.2024 член колегії суддя ОСОБА_3 перебувала у відпустці відповідно до наказу голови суду, та головуючий суддя ОСОБА_1 із вечора 13.02.2024 до ранку 22.02.2024 перебував у нарадчій кімнаті в складі колегії суддів для ухвалення вироку в іншій справі.

Відтак до ранку 22.02.2024 було неможливим постановлення ухвали колегії суддів про призначення підготовчих судових засідань у цьому кримінальному провадженні, тому з метою дотримання визначеного КПК процесуального строку та розумних строків судового провадження із завчасним повідомленням його учасників, письмовим розпорядженням від 13.02.2024 головуючий суддя доручив секретарю судових засідань повідомити учасників судового провадження про їх виклик у попередньо визначені день, час і місце проведення підготовчих судових засідань (що було погоджено членами колегії суддів шляхом комунікації між собою), та згодом після зникнення процесуальних перешкод колегія суддів постановила відповідну ухвалу.

При цьому суд враховував правовий висновок, який міститься у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 06.12.2021 в справі №756/4855/17, згідно з яким «1 квітня 2017 року головуючий у суді першої інстанції одноособово постановив ухвалу про призначення підготовчого судового засідання ... Беручи до уваги, що цим рішенням було вирішено лише одне організаційне питання, а саме визначено дату і час підготовчого судового засідання, його ухвалення не всім складом суду, а головуючим одноособово не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення по суті кримінального провадження».

З огляду на вищенаведене, є неспроможними твердження заявника щодо нібито упередженого призначення головуючим суддею часу та місця підготовчих судових засідань до постановлення відповідної ухвали шляхом надання секретарю письмового розпорядження про здійснення судових викликів учасників судового провадження, тобто дії головуючого судді жодним чином не свідчать про його упередженість.

3.3. Щодо тверджень заявника про порушення порядку виклику в судове засідання.

Відповідно до частин 2, 3 статті 318 КПК, судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження. Судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. У разі необхідності окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду.

Згідно з частиною 2 статті 134 КПК суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов`язковою.

Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні регламентовано статтею 135 КПК, частиною 1 якої визначено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Статтею 137 КПК визначено вимоги щодо змісту повістки про виклик, де зокрема в пункті 3 частини 1 зазначено, що у повістці про виклик повинно бути зазначено ім`я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса.

Частиною 2 статті 291 КПК визначено вимоги до формального змісту обвинувального акту, та зокрема там пунктом 2 визначено, що обвинувальний акт має містити відомості про анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

При цьому частиною 4 статті 291 КПК визначено, що надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

У цьому випадку до ВАКС надійшов обвинувальний акт із зазначенням певних анкетних відомостей щодо обвинуваченого ОСОБА_7, зокрема, що такий зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та щодо нього здійснювалось спеціальне досудове розслідування.

Відтак згідно з вищенаведеними нормами КПК секретар судового засідання склала повістку про виклик ОСОБА_7 в підготовчі судові засідання за підписом головуючого судді із зазначенням вищенаведеної адреси, та така була надіслана за адресою, яка вказана у обвинувальному акті, тоді як суду не було надано будь-яких інших документів щодо іншого місця проживання обвинуваченого ні стороною обвинувачення, ні стороною захисту. Ба більше, КПК прямо забороняє надання таких документів до початку судового розгляду.

З огляду на таке, судом дотримано належний порядок здійснення виклику обвинуваченого в судові засідання, зокрема щодо зазначення його адреси, відтак є повністю необґрунтованими твердження заявника про протилежне.

3.4. Щодо тверджень заявника про грубе порушення положень статті 323 КПК.

Суд зазначає, що фактично усі такі твердження заявника зводяться до суб`єктивного тлумачення вжитого в службовій записці та листі до Офісу Генерального прокурора від 13.02.2024 терміну «особливий порядок кримінального провадження» шляхом ототожнення такого винятково з визначеним статтею 480 КПК порядком кримінального провадження щодо певних осіб.

Проте заявник не взяв до уваги те, що глави 35-41 розділ VI КПК містять норми щодо низки таких особливих порядків кримінального провадження: 1) на підставі угод; 2) у формі приватного обвинувачення; 3) щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність;4) щодо окремої категорії осіб; 5) щодо неповнолітніх; 6) щодо застосування примусових заходів медичного характеру; 7) яке містить відомості, що становлять державну таємницю; 8) на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні.

Суд зазначає, що судовий розгляд під час здійснення спеціального судового провадження здійснюється відповідно до загальних положень судового розгляду, який визначається як основна стадія кримінального провадження, на якій суд колегіально або суддя одноособово за участю сторін з дотриманням усіх засад кримінального провадження розглядає кримінальне провадження по суті, тобто вирішує питання про наявність чи відсутність діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, про наявність складу кримінального правопорушення у цьому діянні, про наявність чи відсутність вини обвинуваченого у вчиненні цього кримінального правопорушення, про необхідність призначення обвинуваченому покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення та інші питання, передбачені законом.

При цьому, незважаючи на те, що КПК окремо не відносить судовий розгляд у спеціальному судовому провадженні до вищенаведених особливих порядків, все одно існують певні особливості такого порядку кримінального провадження, зокрема щодо необхідності забезпечення низки гарантій для обвинуваченого (обов`язкова участь захисника, порядок здійснення викликів у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду тощо) задля забезпечення відповідності такого судового розгляду загальним засадам кримінального провадження.

Суду ще належить розглянути клопотання прокурора про спеціальне судове провадження у цьому кримінальному провадження, та при цьому застосування терміну «особливий порядок кримінального провадження» жодним чином не свідчить про упередженість судді попри маніпулятивні твердження заявника.

3.5. Судом встановлено, що заявником не наведено жодних конкретних доказів існування обставин, які будь-яким чином обґрунтовано засвідчували б упередженість головуючого судді ОСОБА_1, оскільки до виправданих побоювань щодо неупередженості судді не може належати незгода учасника провадження з процесуальними рішеннями чи організаційними діями такого судді. Тобто заява про відвід є неспроможною та ґрунтується лише на особистих переконаннях і суб`єктивних припущеннях заявника за відсутності передбачених чинним законодавством підстав для відводу, й відтак у задоволенні такої заяви належить відмовити.

Керуючись статтями 75, 80, 81, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви захисника ОСОБА_6 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.

Повний текст ухвали оголошений 01.04.2024 (через тимчасову непрацездатність, службові відрядження та відпустки членів колегії суддів).

Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3 ____________________________________________________________________________