- Головуючий суддя (ВАКС) : Сікора К.О.
Справа № 991/1955/24
Провадження № 1-кс/991/1980/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
його захисника адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2023 року за № 52023000000000187,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть клопотання
1.1. 11 березня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому прокурор ОСОБА_3 просила продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 січня 2024 року, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись з АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та підозрюваними ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2023 року за № 52023000000000187;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорта) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон;
- носити електронний засіб контролю.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2023 року за № 52023000000000187.
У його межах ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Прокурор зазначила, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_4, що, на її думку, обумовлює необхідність продовження строку їх дії.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання з наведених у ньому мотивів та уточнила прохальну частину клопотання, виключивши з неї обов`язок носити електронний засіб контролю.
2.2. Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5, висловили узгоджену позицію, згідно з якою не заперечували проти задоволення клопотання прокурора, проте строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, просили продовжити виключно до закінчення строку досудового розслідування.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Кримінальний процесуальний закон під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, передбачає можливість покладення на обвинуваченого одного або кількох обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Зазначені обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України, яка регулює порядок продовження строку тримання під вартою (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії обов`язків розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тобто вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів.
Зокрема, ч. 2 ст. 177 КПК України передбачає, що слідчий суддя має встановити: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, положення ч. 3 ст. 199 КПК України орієнтують слідчого суддю додаткового оцінити:
- обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії обов`язків;
- обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.
3.3. Обставини, встановлені слідчим суддю
08 листопада 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, а саме у підбуренні до закінченого замаху на надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
15 січня 2024 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначена застава у розмірі 1 500 000 грн та, у випадку її внесення, покладені обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.
17 січня 2024 року підозрюваний ОСОБА_4 звільнений з-під варти з Державної установи «Київський слідчий ізолятор» у зв`язку з внесенням застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, та на якого покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 лютого 2024 року продовжений до 08 квітня 2024 року.
3.4. Оцінка обґрунтованості підозри
3.4.1. Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
3.4.2. Згідно з повідомленням про підозру від 08 листопада 2023 року кримінальне правопорушення було вчинене ОСОБА_4 за таких обставин.
У липні 2022 року ОСОБА_7 вирішив придбати ПП «Онікс» разом з належним йому майном та для юридичного супроводу процесу уклав договір про надання правничої допомоги з адвокатом ОСОБА_8 .
Під час їх зустрічі з директором ПП «Онікс» ОСОБА_4 останній повідомив, що підприємству належить територія господарських дворів загальною площею 24 га, які розміщені по АДРЕСА_1 . Під час ознайомлення з документацією ПП «Онікс» ОСОБА_8 дізнався про відсутність належного оформлення в установленому законом порядку права власності ПП «Онікс» на зазначені земельні ділянки, у зв`язку з чим був ініційований процес їх оформлення, до якого на договірних засадах були залучені співробітники ТОВ «Галицькі землі».
На початку грудня 2022 року представник ТОВ «Галицькі землі» ОСОБА_9 повідомила ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про неможливість зареєструвати право власності ПП «Онікс» на деякі земельні ділянки, позаяк 11 листопада 2022 року державний реєстратор зареєструвала право власності на вказані земельні ділянки за Великоберезовицькою селищною радою Тернопільського р-ну Тернопільської обл.
У зв`язку з викладеним у ОСОБА_4 виник умисел на підбурювання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди заступнику голови Великоберезовецької селищної ради ОСОБА_11 за нестворення штучних перешкод під час оформлення права власності на вказані земельні ділянки, а також за неоскарження у майбутньому судового рішення щодо скасування реєстрації зазначених земельних ділянок.
31 січня 2023 року ОСОБА_4, перебуваючи в кафе «Арт Авеню» за адресою: просп. Степана Бандери, 53, м. Тернопіль, у ході особистої розмови з ОСОБА_8 повідомив останньому, що для скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, оформленого за Великоберезовицькою селищною радою, необхідно надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 20 000 доларів США для судді Господарського суду Тернопільської області за прийняття рішення в інтересах ПП «Онікс» про скасування державної реєстрації права власності на вказані земельні ділянки, право власності на які 11 листопада 2022 року було зареєстровано за Великоберезовицькою селищною радою.
Також ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 про необхідність додаткового надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 20 000 доларів США заступнику голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_11 за неоскарження органом місцевого самоврядування рішення Господарського суду Тернопільської області та невчинення у подальшому перешкод для оформлення права власності на земельні ділянки за ПП «Онікс». ОСОБА_4 взяв на себе зобов`язання подати відповідний позов до Господарського суду Тернопільської обл.
Також, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8, що для реалізації домовленостей з суддями Господарського суду Тернопільської області щодо передачі неправомірної вигоди може допомогти адвокат ОСОБА_10 .
На початку лютого 2023 року ОСОБА_4 під час зустрічі ОСОБА_8 за місцем роботи ОСОБА_10 з метою подальшого схиляння ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди, повідомив їм про необхідність зустрічі із заступником голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_11 та надання йому неправомірної вигоди.
Таким чином ОСОБА_4 підбурив ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди заступнику голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_11 .
У лютому 2023 року ОСОБА_4 організував зустріч ОСОБА_8 та ОСОБА_10 із ОСОБА_11 у приміщенні, де здійснює свою адвокатську діяльність адвокат ОСОБА_10 .
У цей час у ОСОБА_11 виник умисел, спрямований на вимагання неправомірної вигоди для себе від ОСОБА_7 через його адвоката ОСОБА_8 . З цією метою під час особистої розмови, останній повідомив, що він має можливість забезпечити неоскарження рішення Господарського суду Тернопільської області на користь ПП «Онікс» та нестворення штучних перешкод під час оформлення права власності на вказані земельні ділянки, однак повідомив про те, що ОСОБА_8 необхідно буде надати йому неправомірну вигоду за це, суму якої він зазначить пізніше.
У подальшому, у лютому 2023 року ОСОБА_11 зустрівся з ОСОБА_8 та повідомив, що йому необхідно надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 300 000 доларів США.
Цього ж місяця суддя Господарського суду Тернопільської області ОСОБА_12 відкрила провадження у справі № 921/129/123 за позовом ПП «Онікс» до Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району та державного реєстратора Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_13 про скасування державної реєстрації на земельні ділянки.
У подальшому 02 травня 2023 року ОСОБА_11, перебуваючи за місцем здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_10, особисто зустрівся із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за участі адвоката ОСОБА_10 та висловив вимогу надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 300 000 доларів США з попереднім наданням авансу у сумі 50 000 доларів США.
Окрім цього повідомив, що передача першої частини неправомірної вигоди для нього має відбутися через адвоката ОСОБА_10 і за місцем здійснення ним адвокатської діяльності, на що ОСОБА_10 погодився та сказав, що це буде гарантією передачі решти суми неправомірної вигоди.
Надалі, 10 травня 2023 року ОСОБА_4, перебуваючи у приміщенні кафе «56 кабінет» за адресою: АДРЕСА_2, повідомив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про те, що він спілкувався з суддею Господарського суду Тернопільської області та заступником керівника апарату цього суду, які повідомили йому про незмінність намірів отримати неправомірну вигоду та прийняти рішення в інтересах ПП «Онікс» та про те, що неправомірну вигоду необхідно буде передати перед судовим засіданням, на якому буде прийнято рішення на користь ПП «Онікс».
30 травня 2023 року ОСОБА_4, перебуваючи у приміщенні кафе «56 кабінет», у ході зустрічі з ОСОБА_8 повідомив йому, що судді, яка розглядає справу за позовом ПП «Онікс», повідомлено суму неправомірної вигоди, яку їй мають надати, а тому вона здійснює розгляд справи таким чином, щоб винести рішення на користь ПП «Онікс».
3.4.3. Наведені у клопотанні обставини корелюють обставинам, зазначеним у витязі з ЄРДР, підтверджені наданими прокурором матеріалами у мірі, достатній для вирішення питань, пов`язаних з розглядом клопотання, зокрема:
- заявою ОСОБА_7 про злочин від 21 квітня 2023 року, в якій зазначаються обставини вимагання у нього неправомірної вигоди заступником голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_11 за попередньою змовою з ОСОБА_10 та підбурювання його ОСОБА_4 до надання неправомірної вигоди судді Господарського суду Тернопільської області;
- попереднім договором купівлі-продажу корпоративних прав від 15 квітня 2023 року, згідно з умовами якого ОСОБА_4 зобов`язується у майбутньому продати ОСОБА_7 100% статутного капіталу ПП «Онікс»;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 21 квітня 2023 року, який повідомив обставини вимагання у нього неправомірної вигоди. Показання ОСОБА_7 узгоджуються з обставинами, зазначеними у заяві про вчинення кримінального правопорушення і повідомленні про підозру, та деталізують їх. Зокрема, ОСОБА_7 зазначив, що саме ОСОБА_4 повідомив йому про необхідність надання неправомірної вигоди судді Господарського суду Тернопільської області. Вимогу надання неправомірної вигоди ОСОБА_11 також, за твердженням свідка, висловив ОСОБА_4 адвокату ОСОБА_8 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 13 жовтня 2023 року, який також підтвердив, що ОСОБА_4 висловив вимогу щодо передачі неправомірної вигоди судді Господарського суду Тернопільської області, суддям Верховного Суду, посереднику ОСОБА_14 та ОСОБА_11, а також організував зустріч зі своїм адвокатом ОСОБА_10, який також мав брати участь у реалізації домовленостей, та ОСОБА_11, який висловив вимогу передачі неправомірної вигоди у розмірі 300 тис. доларів США. Саме такій розмір неправомірної вигоди також підтвердив ОСОБА_10 ;
- ухвалами судді Господарського суду Тернопільської області ОСОБА_12 у судовій справі № 921/129/23, які відображають процес розгляду позову ПП «Онікс», зокрема підтверджують факт надходження від ПП «Онікс» позовної заяви про скасування державної реєстрації земельної ділянки, відкриття провадження за заявою 23 лютого 2023 року та залишення позову без розгляду за заявою ПП «Онікс» від 22 вересня 2023 року;
- витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого станом на 02 травня 2023 року власником ПП «Онікс» є ОСОБА_4 ;
- розпорядженням Голови Великоберезовицької селищної ради від 18 грудня 2020 року № 39-к про призначення ОСОБА_11 на посаду заступника Великоберезовицького селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 22 грудня 2023 року та розпорядженням про розподіл обов`язків, згідно з яким до компетенції ОСОБА_11 належали питання, пов`язані з координацією роботи відділу юридичного забезпечення;
- протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-, відеоконтролю особи від 03, 11, 31 травня 2023 року, в яких зафіксовані розмови ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11 з приводу вирішення питання скасування реєстрації земельних ділянок у судовому порядку, неперешкоджання ОСОБА_11 подальшому їх оформленню та обговорюється необхідність надання та розмір неправомірної вигоди.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх, та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. Ті докази, які б під час судового розгляду могли б бути приводом для розумного сумніву, під час оцінки обґрунтованості підозри не переконують слідчого суддю в іншому.
3.5. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 січня 2024 року при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу були констатовані наступні ризики:
- переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послалась на незменшення та продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має надати оцінку такому твердженню.
3.6. Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 13 вересня 2018 року, виданий Тернопільським відділом управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, що може сприяти його безперешкодному виїзду за межі України. У 2022 році підозрюваний залишав територію України, використовуючи свій паспорт, що свідчить про наявність в нього такої можливості.
ОСОБА_4 станом на час розгляду клопотання виповнилося 68 років, тобто обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаних чоловіків, які відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, не поширюються на нього.
У власності ОСОБА_4 перебувають чотири земельні ділянки, чотири транспортних засоби, житловий будинок, домоволодіння, 50% статутного капіталу ТОВ «Омега ЛТД», 0,23% статутного капіталу ТОВ «Терланд-Агро», також він є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Імперія А». Також 01 листопада 2023 року (під час досудового розслідування) чималу кількість майна (7 квартир) ОСОБА_4 переоформив на свою дружину ОСОБА_15 шляхом укладення договору дарування, тоді ж здійснив перереєстрацію на неї права власності на 100% статутного капіталу ПП «Онікс», проте фактичним власником зазначеного майна та підприємства залишився він сам.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів прокурора щодо незменшення цього ризику.
3.7. Щодо ризику незаконного впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині незменшення ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Незменшення зазначеного ризику обґрунтовується характером та обставинами вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, зокрема, залученням на окремих його етапах інших осіб, не обізнаних у повній мірі з обставинами кримінального правопорушення. Викладене свідчить про продовження існування ризику впливу на цих осіб з боку підозрюваного з метою підбурювання їх до дачі неправдивих показань.
Також з наведених обставин кримінального правопорушення вбачається наявність певного зв`язку ОСОБА_4 з іншими підозрюваними ОСОБА_10, ОСОБА_11, а отже є обґрунтованими доводи прокурора про їх можливу зацікавленість у спільному ухиленні від кримінальної відповідальності, що свідчить про незменшення ризику впливу ОСОБА_4 на інших підозрюваних.
3.7. Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що за тривалий час здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_4 набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином для уникнення кримінальної відповідальності.
Ці обставини, встановлені під час застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, є незмінними станом на час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, отже слідчий суддя констатує незмінність цього ризику.
3.8. Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення
Також є слушними доводи прокурора про те, що обставини вчиненого кримінального правопорушення, зокрема його тривалість, наполегливість та цілеспрямованість дій ОСОБА_4, залучення до його вчинення інших осіб, свідчить про можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Сторона захисту не навела доводів про зменшення чи припинення існування цього ризику, отже слідчий суддя також констатує його незмінність.
3.9. Щодо неможливості завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали
Прокурор послалась на неможливість закінчення досудового розслідування до завершення строку дії попередньої ухвали про покладення на підозрюваного обов`язків. Зокрема, наголосила на необхідності:
- завершення комп`ютерно-технічної експертизи техніки, вилученої під час обшуків 26 жовтня 2023 року;
- проведення огляду та аналізу інформації, одержаної від операторів мобільного зв`язку за наслідками виконання ухвал про надання тимчасового доступу до речей і документів;
- здійснення тимчасового доступу до інформації, яка зберігається в операторів мобільного зв`язку щодо мобільних телефонів ОСОБА_14 ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 ;
- розсекречення клопотань та ухвал про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
- проведення оглядів мобільних телефонів, вилучених під час обшуків, після проведення експертного дослідження та подолання систем їх логічного захисту;
- надання оцінки зібраним під час досудового розслідування доказам в частині їх достатності для повідомлення про підозру іншим особам у вчиненні кримінальних правопорушень;
- проведення інших слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а також судових експертиз, необхідність у проведенні яких може виникнути після проведення перелічених вище слідчих та процесуальних дій.
На переконання слідчого судді, зазначені процесуальні дії безпосередньо стосуються обставин кримінального правопорушення та спрямовані на їх повне та всебічне з`ясування. Їх обсяг є суттєвим та сторона обвинувачення об`єктивно потребуватиме значного часу для їх проведення.
Також обґрунтованим є твердження прокурора про необхідність опрацювання одержаної від операторів мобільного зв`язку інформації, а також необхідність звернення з аналогічними клопотаннями про надання тимчасового доступу до речей і документів - щодо номерів мобільних телефонів інших осіб, які могли бути причетні до обставин, які розслідуються у межах кримінального провадження.
Викладене свідчить на користь висновку про неможливість завершити досудове розслідування до 17 березня 2024 року, тобто у межах строку дії покладених на ОСОБА_4 ухвалою від 15 січня 2024 року обов`язків у зв`язку із внесенням застави.
3.10. Висновки слідчого судді
Ані сторона захисту, ані сторона обвинувачення не повідомили слідчому судді про зміну обставин, які стали підставою для застосування запобіжного заходу.
Також слідчий суддя враховує позицію сторони захисту, зокрема самого підозрюваного, який не заперечував проти продовження строку дії покладених на нього обов`язків.
Отже, з метою мінімізації ризиків, установлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного слід продовжити строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
При цьому, слідчий суддя враховує, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 лютого 2024 року продовжений до 08 квітня 2024 року.
Втім, строк, на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід, за загальним правилом не обмежується чинним кримінальним процесуальним законом строком досудового розслідування, у межах якого особі обирається (продовжується) відповідний запобіжний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу в частині покладення/продовження обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, залишається чинною після закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК України. При цьому, судовий контроль за дотриманням прав підозрюваного у кримінальному провадженні продовжує здійснювати слідчий суддя, який в тому числі може приймати рішення про застосування та продовження строку застосування до підозрюваного запобіжних заходів.
Таким чином, обов`язки, покладені на підозрюваного ОСОБА_4, строк дії яких просила продовжити прокурор на два місяці, кореспондують встановленим ризикам, здатні їм запобігти, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.
За таких обставин клопотання прокурора слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Клопотання - задовольнити.
2. Продовжити до 15 травня 2024 року включно, строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 січня 2024 року, у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись з АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та підозрюваними ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2023 року за № 52023000000000187;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорта) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон.
3. Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.
4. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1