- Головуючий суддя (ВАКС): Ногачевський В.В.
Справа № 991/2125/24
Провадження № 1-кп/991/26/24
УХВАЛА
25 березня 2024 рокумісто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
розглянув у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу та питання можливості призначення судового розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52023000000000364 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
(1)Зміст заявленого клопотання
22.03.2024 до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6, в частині зменшення розміру застави.
В обґрунтування свого клопотання зазначив, що ризики, зазначені в ухвалі слідчого судді про обрання запобіжного заходу, істотно зменшились з плином часу та у зв`язку із закінченням досудового розслідування.
Захисник також вказував на тривалість застосування запобіжного заходу, що може призвести до порушення прав, свобод та інтересів його підзахисного. До того ж стан здоров`я обвинуваченого погіршився, через що виникла потреба у додаткових коштах на лікування.
ОСОБА_6 чітко і сумлінно виконує покладені на нього обов`язки, раніше не судимий, має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв`язки, працює на відповідальній посаді, утримує матір інваліда ІІ- ї групи та чотирьох онуків.
Крім того, мати обвинуваченого ОСОБА_9 була одним із заставодавців, внесена нею сума коштів складала 200 000 (двісті тисяч) гривень. Заявник наголошував на тому, що в неї нещодавно стався інсульт, вона тривалий час перебувала в реанімації, через що ОСОБА_6 витратив чималі кошти на лікування останньої. Також відповідно до призначень лікарів його мати потребує реабілітації та санаторно-курортного лікування, однак всі свої заощадження витратила на внесення застави за обвинуваченого.
Зважаючи на викладене, захисник просив зменшити розмір застави з 1 000 000 до 800 000 гривень, та повернути решту зі сплаченої суми у розмірі 200 000 (двохсот тисяч) гривень заставодавцю - матері обвинуваченого.
(2)Позиції сторін
Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_8 підтримали заявлене клопотання, просили його задовольнити.
Зі свого боку прокурор заперечував проти його задоволення, оскільки застава не є таким запобіжним заходом, розмір якої має переглядатися з плином часу.
Крім цього, обвинувачений не вносив сам за себе заставу, хоча на той час у його розпорядженні перебувала значна сума коштів, яку не було вилучено під час проведення обшуку. Останній досі не відсторонений від здійснення правосуддя, будь-які обмеження щодо отримання заробітної плати або суддівської винагороди відсутні. Також протягом 2024 року обвинувачений вже тричі подавав повідомлення про зміни у майновому стані.
Тож, підстав вважати, що наявні вагомі підстави для зменшення розміру застави або зменшилися ризики, встановлені під час досудового розслідування, на думку прокурора, немає.
(3)Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні клопотання
Дослідивши зміст заявленого клопотання та заслухавши думку сторін, колегія суддів доходить висновку, що у ньому захисника слід відмовити з таких підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 315 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право змінити заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст. 201 КПК обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід або його захисник мають право подати клопотання, зокрема, про зміну запобіжного заходу. До клопотання додаються матеріали, якими обґрунтовуються його доводи. Суд розглядає це клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Зокрема, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК).
На переконання колегії суддів, розглядаючи клопотання про зміну запобіжного заходу, суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявники не можуть ставити під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчим суддею.
Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну або зменшення встановлених ризиків, які впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, зміну обставин, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, або існування обставин, про які сторонам було не відомо на час прийняття слідчим суддею відповідного рішення.
Так, суд встановив, що 16.10.2023 колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) скасувала ухвалу слідчого судді ВАКС від 02.10.2023 та постановила нову, якою застосувала до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 000 000 гривень, з покладенням на нього відповідних обов`язків.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК).
Як вже зазначалося, при вирішенні цього клопотання суд повинен зважати на норми закону, що визначають процедуру застосування запобіжного заходу. Водночас у зв`язку з перебуванням на етапі підготовчого судового засідання, колегія суддів не надає оцінку обґрунтованості підозри, а лише перевіряє наявність обставин для зміни раніше обраного запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави.
Твердження сторони захисту про істотне зменшення ризиків з плином часу є необґрунтованими.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК розмір застави визначається, зокрема, з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу.
При визначенні підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу суд встановив наявність таких ризиків: ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування або суду та ризику незаконно впливати на свідків.
На думку колегії, об`єктивна можливість здійснення обвинуваченим певних дій, направлених на переховування від суду досі існує. Зазначене обумовлюється тяжкістю злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6, та суворістю можливого покарання.
Останній обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Санкція вказаної статті передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Такий злочин відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від суду. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для такого переховування.
Крім того, колегія суддів Апеляційної палати ВАКС у своїй ухвалі від 16.10.2023 зазначила, що підозрюваний «обіймає посаду судді Комінтернівського районного суду Одеської області, за рахунок чого набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі шляхом залишення території України.
Колегія суддів погоджується, що відповідні обставини підтверджують існування у ОСОБА_6 можливості вільної зміни свого місця перебування шляхом використання набутих зв`язків з метою безперешкодного й швидкого залишення території України навіть у період воєнного стану. При цьому колегія бере до уваги, що підозрюваний проживає неподалік державного кодону України з Румунією та Республікою Молдова, що підвищує ймовірність його переховування від органів досудового розслідування та суду, а в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження підтверджує наявність відповідного ризику».
Надаючи оцінку актуальності ризику переховування обвинуваченого від суду, слід також враховувати, що наразі в Україні діє воєнний стан, строк дії якого продовжено до 14.05.2024. Відповідно до діючих Правил перетинання державного кордону право на виїзд за кордон без обмежень мають, зокрема, чоловіки після 60 років. Обвинувачений ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, а отже, на момент розгляду цього клопотання досяг шістдесятирічного віку, що надає йому можливість виїзду за межі території України.
Зважаючи на викладене, ризик переховуватися від суду досі існує та не зменшився з плином часу.
Суд також вважає, що ризик впливати на свідків до цього не зменшився з огляду на таке.
У кримінальному процесуальному законодавстві закріплено процедуру отримання показань свідків: на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Отож, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Доводи заявника щодо тривалості застосування запобіжного заходу не відповідають вимогам процесуального законодавства.
Відповідно до норм КПК такі запобіжні заходи, як тримання під вартою, домашнього арешту, а також перелічені у ч. 5 ст. 194 цього Кодексу обов`язки, діють певний, визначений ухвалою слідчого судді (суду) строк. Всі інші запобіжні заходи, зокрема й застава, визначеного строку дії не мають і діють до їх скасування, зміни, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження. Тож, ця обставина не є підставою для зменшення розміру застави.
Захисник також наголошував на сумлінному виконанні обвинуваченим покладених на нього обов`язків та погіршенні стану його здоров`я.
Водночас суд не бере до уваги доводи сторони захисту, оскільки виконання таких обов`язків ОСОБА_6 свідчить саме про дієвість обраного щодо нього запобіжного заходу, та не є обставиною, яка впливає на його зміну.
Погіршення стану здоров`я обвинуваченого та, як наслідок, потреба у додаткових коштах на лікування, не було ключовою підставою, на яку вказував захист, обґрунтовуючи своє клопотання. У зв`язку з чим, суд не надає оцінку обставині щодо самого обвинуваченого, як такій, що може повпливати на зміну обраного запобіжного заходу. Натомість воно стосувалося погіршення стану здоров`я безпосередньо матері обвинуваченого та повернення сплаченої нею суми застави.
Звертаючись із клопотанням про зменшення розміру застави, заявник наголошував на перенесеному заставодавицею інсульту та виникнення потреби у додаткових коштах на лікування та реабілітацію останньої. Суд констатував, що внесена нею сума коштів складала 200 000 (двісті тисяч) гривень.
Проте слід зауважити, що обвинувачений не відсторонений від здійснення правосуддя, є діючим суддею, отримує заробітну плату та суддівську винагороду, сума якої, на переконання колегії, є достатньою для забезпечення вищезазначених потреб.
Отже, зважаючи на викладене, попередньо визначена сума застави зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим ризикам кримінального провадження. Тому, у задоволенні клопотання слід відмовити.
(4)Призначення судового розгляду
У підготовчому засіданні суду необхідно з`ясувати, чи не має підстав для прийняття рішень, зазначених у пунктах 1-4 частини третьої статті 314 КПК. У разі їх відсутності, необхідно провести підготовку до судового розгляду.
Дослідивши обвинувальний акт та заслухавши думку сторін, колегія суддів доходить висновку про можливість призначення судового розгляду.
Вищевказаними нормами КПК передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:
- затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування;
- закрити провадження;
- повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу;
- направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК, підстав для його повернення, закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає.
Водночас захисник ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про повернення обвинувального акта та вважав його таким, що не відповідає вимогам процесуального закону. Ухвалою суду від 22.03.2024 у клопотанні відмовлено.
Підстав для закриття провадження та внесення подання про визначення підсудності стороною захисту не заявлено.
Суд встановив, що будь-які угоди до суду не надходили, обвинувальний акт складено згідно з вимогами КПК, підстав для його повернення чи закриття кримінального провадження не встановлено. Вимоги підсудності дотримано.
Тож, у зв`язку з викладеним, під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК.
Прокурор зазначив про необхідність складання досудової доповіді з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3141 КПК з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.
Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.
Зважаючи на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі, необхідно доручити уповноваженому органу з питань пробації скласти досудову доповідь щодо нього.
Суд також провів підготовку до судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 КПК з метою підготовки до судового розгляду суд:
- визначає дату та місце проведення судового розгляду;
- з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;
- з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;
- розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів, здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні;
- вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення (ч. 2 ст. 316 КПК).
З урахуванням засад гласності та відкритості судового провадження, його необхідно здійснювати відкрито, з обов`язковою участю сторін кримінального провадження: прокурора, обвинуваченого та його захисників.
На підставі викладеного, суд постановив:
-відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52023000000000364;
-призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52023000000000364;
-судовий розгляд провести у відкритому судовому засіданні 27.03.2024 о 15:00 год в судовому залі № 4 приміщення Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, проспект Берестейський, 41;
-викликати в судове засідання прокурора, обвинуваченого, його захисників;
-доручити представнику органу пробації за місцем проживання (реєстрації) обвинуваченого до 25.04.2024 скласти та подати до Вищого антикорупційного суду досудову доповідь щодо ОСОБА_6 ;
-копію цієї ухвали направити відповідному органу пробації для виконання в частині складання досудової доповіді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення й оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_10