- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 760/9083/19
Провадження № 1-кп/4910/21/19
У Х В А Л А
22 березня 2024 рокумісто Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, захисників: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України,
в с т а н о в и в :
Вищим антикорупційним судом розглядається кримінальне провадження (справа № 760/9083/19) за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України.
22.03.2024 захисник обвинуваченого ОСОБА_10, адвокат ОСОБА_13, у черговий раз не прибув у заздалегідь погоджене судове засідання, що стало підставою для відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що захисник ОСОБА_13 систематично не прибуває у судові засідання, зокрема без повідомлення причин неявки до суду, що є причиною затягування кримінального провадження, з ініціативи суду на обговорення присутніх у залі судових засідань учасників провадження поставлено питання щодо про притягнення адвоката ОСОБА_13 до дисциплінарної відповідальності.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 зазначив, що у попередніх судових засіданнях прокурор ОСОБА_14 вже ініціював перед судом питання про притягнення захисника ОСОБА_13 до дисциплінарної відповідальності. Тому ОСОБА_5 погоджується із ініціативою суду та вважає, що процесуальна поведінка адвоката, яка виражається у систематичному неприбутті у судові засідання, зокрема без поважних причин, перешкоджає продовженню судового розгляду та містить ознаки дисциплінарного проступку.
Захисники ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та обвинувачені ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 проти вирішення зазначеного питання у відсутність адвоката ОСОБА_13 заперечували, пояснивши, що останній вправі надати пояснення з приводу своїх неявок у судові засідання.
Представник потерпілого АТ «Укрзалізниця», будучи належно повідомленим про дату, час і місце судового засідання, до суду не прибув, проте ще 16.08.2022 направив клопотання про проведення судових засідань за його відсутності (т. 27 а.с. 22).
У даному кримінальному провадженні стосовно обвинуваченого ОСОБА_12 здійснюється спеціальне судове провадження. Про дату, час і місце розгляду справи його повідомлено в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 323 КПК України, тому неприбуття ОСОБА_12 до суду не перешкоджає судовому розгляду.
Також, враховуючи, що починаючи з 21.11.2023 адвокат ОСОБА_13 жодного разу не прибув у судові засідання (п`ять разів), зокрема без повідомлення поважних причин, суд вважає за можливе вирішення питання про ініціювання стосовно нього дисціплінарного провадження у його відсутність.
Установлені обставини справи
Заслухавши думки присутніх учасників судового провадження, дослідивши матеріали судової справи, суд вважає за необхідне порушити перед органом, що згідно із законом уповноважений притягати адвоката до дисциплінарної відповідальності, питання про дисциплінарну відповідальність ОСОБА_13 з таких підстав.
З обвинувальних актів, об`єднаних в одному провадженні, вбачається, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, тобто у зловживанні службовим становищем, а саме в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
Інкриміновані ОСОБА_10 кримінальні правопорушення ч. 5 ст. 12 КК України віднесені до тяжких злочинів.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17.09.2019 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 94), а ухвалою суду від 21.06.2022 - судовий розгляд (т. 25 а.с. 111). У судовому засіданні від 04.10.2022 у кримінальному провадженні визначений такий порядок дослідження доказів: дослідження доказів сторони обвинувачення (письмові докази та допит свідків), дослідження доказів сторони захисту (письмові докази та допит свідків), допит обвинувачених (т. 28 а.с. 1).
Отже, починаючи з 21.06.2022 у кримінальному провадженні триває стадія судового розгляду, яка постійно відкладається і на цей час не завершена. Неодноразово судові засідання відкладались у зв`язку з неявкою захисника обвинуваченого ОСОБА_10, адвоката ОСОБА_13 .
Так, з 12.08.2022 обвинувачений ОСОБА_10 втретє замінив свого захисника, а саме на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги залучив до участі у справі в якості захисника адвоката ОСОБА_13 (т. 27 а.с. 5).
У зв`язку із цим 04.10.2022 суд прийняв відмову обвинуваченого ОСОБА_10 від захисника ОСОБА_15 (четвертий по черзі) (т. 28 а.с. 1), який здійснював захист за призначенням на підставі ухвали суду від 14.12.2021 (т. 21 а.с. 189).
Відтак, надалі захист обвинуваченого ОСОБА_10 здійснював лише обраний ним адвокат ОСОБА_13 .
Однак, протягом судового провадження захисник ОСОБА_13 неодноразово не з`являвся у судові засідання, а саме: 11.11.2022 (т. 48 а.с. 105), 06.12.2022 (т. 62 а.с. 1), 16.12.2022 (т. 62 а.с. 17), 21.02.2023 (т. 77 а.с. 237), 21.11.2023 (т. 79 а.с. 225), 05.12.2023 (т. 79 а.с. 236), 12.12.2023 (т. 80 а.с. 5), 12.01.2024 (т. 82 а.с. 1) та 22.03.2024 (т. 84 а.с. 152).
Зазначені дати судових засідань завчасно погоджувались з усіма учасниками судового провадження, зокрема із захисником ОСОБА_13, що надавало можливість планувати свою роботу, відпочинок та участь в інших судових справах. Незважаючи на це, саме через неявку захисника ОСОБА_13 були відкладені судові засідання, призначені на: 21.02.2023, 21.11.2023, 05.12.2023, 12.12.2023. Водночас причин неприбуття до суду 06.12.2022, 21.02.2023, 21.11.2023 та 12.01.2024 захисник так і не пояснив та не надав жодних відомостей на підтвердження поважності своєї неявки в указані судові засідання. Зважаючи на це, суд неодноразово визнавав неповажними причини неявки захисника ОСОБА_13 у судові засідання.
Зокрема, (1) 11.11.2022 захисник ОСОБА_13 не з`явився в судове засідання, попередньо у цей же день подавши заяву про неможливість прибути до суду у зв`язку із сімейними обставинами (т. 48 а.с. 99). У подальшому жодних відомостей, які б підтверджували поважність причини його неявки у судове засідання, захисник ОСОБА_13 так і не надав, у зв`язку із чим його неявка була визнана судом неповажною (т. 48 а.с. 116).
(2) 06.12.2022 захисник не з`явився у судове засідання, про причини свого неприбуття завчасно суд не повідомив. На пропозицію суду взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з власних технічних засобів, адвокат відмовився, пославшись на відсутність за місцем його перебування електрики (т. 62 а.с. 1).
(3) Схожа ситуація мала місце й у судовому засіданні 21.02.2023 (т. 77 а.с. 237). Цього разу адвокат нібито мав намір вийти на відеозв`язок, але встановити з ним зв`язок так і не вдалося.
(4) 21.11.2023 захисник вкотре не з`явився у судове засідання, не повідомивши суд про причину свого неприбуття (т. 79 а.с. 225).
Надалі, у наступні заздалегідь призначені судові засідання на 05.12.2023 (т. 79 а.с. 237) та 12.12.2023 (т. 80 а.с. 6) захисник не з`явився також. 04.12.2023 та 11.12.2023 відповідно адвокат направив заяви про відкладення судового розгляду у зв`язку з перебуванням на лікарняному. З долучених до заяв інформаційних довідок з електронної системи охорони здоров`я слідує, що перший лікарняний ОСОБА_13 був відкритий напередодні судового засідання - 04.12.2023, а другий - 08.12.2023 строком до 12.12.2023 (т. 79 а.с. 233, т. 80 а.с. 1).
Водночас, 08.12.2023, тобто у період перебування на лікарняному, адвокат ОСОБА_13 взяв участь у розгляді іншої судової справи № 991/6813/23 у Вищому антикорупційному суді (покликання на онлайн трансляцію на відеохостингу "YouTube": ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Так само, 11.01.2024 адвокат ОСОБА_13 взяв участь у згаданій справі № 991/6813/23 (покликання на онлайн трансляцію на відеохостингу "YouTube": ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Однак наступного дня, 12.01.2024, у заздалегідь узгоджене та призначене судове засідання для здійснення захисту обвинуваченого ОСОБА_10 адвокат не прибув, про причини своєї неявки суд не повідомив знову.
22.03.2024 адвокат у черговий раз не прибув у судове засідання та цього ж дня направив суду клопотання про відкладення розгляду у зв`язку з його перебуванням на лікарняному, що відкритий ним напередодні - 21.03.2024 (т. 84 а.с. 113). На пропозицію суду взяти участь у справі у режимі відеоконференції з власних технічних засобів захисник ОСОБА_13 відмовився, пояснивши забороною участі у такому форматі з боку підзахисного ОСОБА_10 .
У свою чергу обвинувачений ОСОБА_10 у судовому засіданні 22.03.2024 пояснив, що означена виказана ним захиснику заборона пов`язана із тим, що щонайменше з січня 2024 року він не мав жодного спілкування з адвокатом ОСОБА_13, останній не відповідав на його повідомлення та дзвінки. Лише 22.03.2024, безпосередньо перед судовим засіданням, адвокат повідомив йому про те, що захворів та не зможе бути присутнім у суді.
З огляду на наведені обставини цієї справи, суд констатує:
1) обвинувачений ОСОБА_10 не бажає захищати себе самостійно і кожного разу наполягає на участі захисника у судовому засіданні, у чому суд не може його обмежити чи відмовити, попри те, що участь захисника у даному кримінальному провадженні не є обов`язковою відповідно до ст. 52 КПК України;
2) залишившись єдиним захисником обвинуваченого ОСОБА_10, адвокат ОСОБА_13 систематично допускає неприбуття у судове засідання без повідомлення причин та без надання доказів на підтвердження поважності таких причин.
3) незважаючи на тимчасову непрацездатність відповідно до поданих заяв про відкладення судового розгляду даної кримінальної справи, адвокат ОСОБА_13, як мінімумів, двічі прийняв безпосередню участь в іншій справі. Згадана обставина свідчить про певний вибірковий підхід адвоката до виконання свого обов`язку щодо надання правової допомоги своїм клієнтам;
4) починаючи з листопада 2023 року адвокат ОСОБА_13 взагалі перестав з`являтися у судові засідання та надавати правову допомогу обвинуваченому ОСОБА_10 . Про це також свідчать пояснення обвинуваченого в суді, відповідно до яких починаючи з січня 2024 року він не мав жодного спілкування зі своїм захисником, останній не відповідав на його повідомлення та дзвінки. Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_10, зазначена бездіяльність захисника змусила його вчиняти дії щодо підшукання іншого адвоката, на підтвердження чого він надав акт про передачу для вивчення матеріалів кримінального провадження адвокату ОСОБА_16 від 20.03.2024 (т. 84 а.с. 151).
5) таке нехтування адвокатом ОСОБА_13 свого обов`язку по здійсненню захисту обвинуваченого ОСОБА_10 співпало у часі зі стадією допиту свідків сторони обвинувачення, що, як правило, вимагає від захисту активної процесуальної поведінки для формування дієвої правової позиції захисту та ефективного обстоювання інтересів. Зазначена поведінка захисника, з урахуванням категоричної відмови ОСОБА_10 захищатися самостійно та залучити іншого адвоката наразі, з листопада 2023 року фактично заблокувала судове провадження на стадії допиту свідків обвинувачення, які неодноразово викликалися до суду, але не могли бути допитані через відсутність адвоката ОСОБА_13 (т. 79 а.с. 231, 232, 238, 239, т. 80 а.с. 40, 41, т. 82 а.с. 22, 23, т. 84 а.с. 105, 107, 109).
Правове регулювання та мотиви суду
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для порушення перед відповідним органом питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_13, суд виходить з наступного.
Так, право обвинуваченого на захист є невід`ємною складовою закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Кожен обвинувачений має право використовувати ефективну юридичну допомогу захисника, обраного на власний розсуд.
Захисником є адвокат, який здійснює захист обвинуваченого (ч. 1 ст. 45 КПК України).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом є фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (ч. 1 ст. 6 згаданого Закону).
Професійні обов`язки адвоката визначені статтею 21 Закону України «Про адвокату та адвокатську діяльність». Так, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний серед іншого: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги. Адвокату забороняється відмовлятися від надання правничої допомоги, крім випадків, установлених законом.
Статтею 42 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017, передбачено, що, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, захисник зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
Під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно і гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє інші сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи (ст. 44 Правил адвокатської етики).
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 47 КПК України захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність обвинуваченого. Захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальний дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд. Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов`язків лише у випадках: 1) якщо є обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у кримінальному провадженні; 2) незгоди з обвинуваченим щодо обраного ним способу захисту, за винятком випадків обов`язкової участі захисника; 3) умисного невиконання обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог цього Кодексу тощо; 4) якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним.
Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на вільний вибір захисника. Свобода вибору захисника знаходить свій прояв як у можливості запрошення до участі у кримінальному провадженні будь-якої особи, яка відповідає установленим законом вимогам, так і можливості відмовитися від участі захисника чи замінити його на іншого на будь-якому етапі кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 20 КПК України обвинувачений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Системний аналіз конституційних норм та кримінальних процесуальних положень, які стосуються права обвинуваченого на захист (ст. 59 та 63 Конституції України, ч. 1 ст. 20, п. 3 ч. 2 ст. 42, п. 2 ч. 1 ст. 49, ст. 52 КПК України) свідчить про те, що участь захисника є обов`язковою не тільки у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину, але й в інших кримінальних провадженнях, в яких обвинувачений наполягає на участі захисника.
Верховний Суд в ухвалі від 30.05.2018 (справа № 676/7346/15-к) констатував, що хоча у КПК України не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права. У постанові від 09.04.2019 (справа № 306/1602/16-к) Верховний Суд зауважив, що процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх зловживання.
Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні по справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, наголошував на недопустимості зневілювання ключового принципу - верховенства права у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом.
Відповідно до ч. 1 ст. 324 КПК України якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органом, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.
За правилами, визначеними у ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 34 цього Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема: порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що адвокат ОСОБА_13, будучи залучений до участі у справі на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги від 12.08.2022 в якості захисника ОСОБА_10, який обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, будучи єдиним захисником обвинуваченого починаючи з 04.10.2022, допустив порушення вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 47 КПК України, ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 42 та ст. 44 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 (зі змінами).
Так, будучи завчасно належним чином повідомлений про дати, час та місце судового розгляду, адвокат ОСОБА_13 систематично не з`являвся у судові засідання, зокрема неодноразово без поважних причин, тим самим невиправдано затягував судове провадження, порушив право на ефективний захист свого клієнта ОСОБА_10, а також права та інтереси інших учасників процесу. Крім того, зі слів обвинуваченого ОСОБА_10 у судовому засіданні 22.03.2024 слідує, що залучений ним адвокат не виходив із ним на зв`язок та не спілкувався про справу з січня 2024 року, тобто протягом більше двох місяців, що також вказує про неналежне виконання захисником свого професійного обов`язку та ненадання правової допомоги своєму клієнту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі «S.A.S. проти Франції» від 01.07.2014 зазначив, що «зловживання правом» - це шкідливе здійснення права її власником в такий спосіб, який явно не відповідає або суперечить цілям, для яких таке право надане/створене.
Суд уважає, що адвокат ОСОБА_13 допустив невиконання та неналежне виконання своїх професійних обов`язків, порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом, що є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відповідно до ч. 1 та п. 5, 7 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належить здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (п. 4 ч. 5 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
За змістом ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеного в Єдиному реєстру адвокатів України.
Адвокат ОСОБА_13 здійснює приватну адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 198, виданого на підставі рішення Черкаської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 17.11.2003 № 2 (т. 27 а.с. 4).
Відповідно до ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 12.08.2022 робоче місце адвоката ОСОБА_13 розташоване за адресою: 03035, м. Київ, вул. Генерала Шаповала, буд. 2, офіс 201 (БЦ «Метрополія») (т. 27 а.с. 5).
Отже, питання притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності має вирішуватися відповідною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.
Процесуальні питання щодо подання скарги
Відповідно до п. 5 рішення Ради адвокатів України 16-17.11.2022 № 144 «Про Реєстр дисциплінарних проваджень» звільняються від плати за внесення кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури та Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відомостей до Реєстру дисциплінарних проваджень суди, які звертаються із заявами (скаргами) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, в рамках наданих їм повноважень процесуальним законодавством України.
За змістом п. 10 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати місце наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 30.08.2014 № 120 (із змінами), до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката слід відносити, зокрема, рішення, ухвали, постанови, звернення суддів.
Враховуючи, що дана скарга щодо поведінки адвоката подається судом у межах наданих йому повноважень процесуальним законодавством України, у даному випадку заявник (Вищий антикорупційний суд) звільнений від оплати за організаційне забезпечення розгляду скарги.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 324 КПК України, ст. 34 та ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд
п о с т а н о в и в :
Порушити перед органом, що згідно із законом уповноважений притягати адвоката до дисциплінарної відповідальності, питання про дисциплінарну відповідальність ОСОБА_13 з підстав, наведених у мотивувальній частині ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3