- Головуючий суддя (ВАКС) : Галабала М.В.
Справа № 991/4493/23
Провадження № 1-кп/991/64/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
28 березня 2024 року Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відвід колегії суддів.
Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_8,
захисників ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_5,
секретаря судового засідання ОСОБА_10 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52017000000000717, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 жовтня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_11 .
2.У судовому засіданні 28 березня 2024 року захисники ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заявили колегії суддів відвід. На переконання захисників, існують об`єктивні обставини, які викликають сумнів в неупередженості колегії суддів, тому вона має бути відведена на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Захист зазначив про суб`єктивне, критичне та явно негативне ставлення колегії суддів до ОСОБА_8, а також про прояви антипатії до нього та адвокатів, які його захищають. При цьому адвокат ОСОБА_4 звернув увагу на 1) однотипність підходу колегії суддів до викладення мотивів та їх обґрунтування в ухвалах щодо запобіжного заходу, що має вираження у формальному підході до вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу; 2) висловлювання, які застосовуються, відносно ОСОБА_8 та його захисників, 3) те, що у ОСОБА_8 сформувалось стійке переконання, що колегія суддів намагається будь-якої ціною утримати його під вартою якомога довше, стільки, скільки це буде можливо; 4) принизливу, неприйнятну манеру спілкування суду з адвокатами та обвинуваченим, що є демонстрацією своєї процесуальної переваги і влади; 5) безпідставне переривання виступів захисників; 6) ненадання можливості захиснику оголосити клопотання.
Окремо захисник зазначив, що суд порушує порядок дослідження письмових доказів сторони обвинувачення. Так, прокурор оголошує декілька документів з тому, натомість долучає весь том. Такий порядок дослідження доказів не відповідає вимогам чинного кримінального процесуального закону, вказане обмежує сторону захисту в можливостях здійснення ефективного захисту.
Зауважив, що колегія суддів проводить судові засідання за відсутності обвинуваченого ОСОБА_11, щодо якого здійснюється спеціальний судовий розгляд, та його захисників, участь яких, як в силу ст. 52 КПК України, так і ст. 323 КПК є обов`язковою.
На переконання адвоката ОСОБА_4 у судді ОСОБА_1 може бути особисте неприязне ставлення до ОСОБА_8 через події, які мали місце до його призначення на посаду судді, а саме у період здійснення ним адвокатської діяльності, а також через події, пов`язані з діяльністю дружини судді. У сторони захисту є підстави вважати, що за часів захисту та представництва інтересів ОСОБА_12 у ОСОБА_1 виникло стійке неприязне відношення до ОСОБА_8, яке могло сформуватись в ході тривалого спілкування з ОСОБА_13 та своєю дружиною, керівником політичної партії «Рух нових сил ОСОБА_14 », керівником якої також у той період часу була дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_15 (ОСОБА_15), а також і з іншими членами цієї політичної партії.
На підтвердження наявності у судді ОСОБА_1 стійкого неприязного відношення до ОСОБА_8 свідчить його висловлювання в інтерв`ю для ЗМІ від 28 травня 2018 року.
2.1.Захисник ОСОБА_5 також заявила відвід колегії суддів. Переконана, що упередженість колегії суддів проявляється у ігноруванні висновків про незадовільний стан здоров`я ОСОБА_8 та залишення його під вартою, відмові у залученні лікаря-спеціаліста та мотивах, покладених у обґрунтування судових рішень.
2.2.Захисник ОСОБА_6 також заявила відвід колегії суддів. Обґрунтовуючи сумніви в неупередженості суддів, адвокат навела низку порушень норм матеріального та процесуального права, які, на її переконання, допустив суд при постановленні судових рішень у даному кримінальному провадженні.
2.3.Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав заяву про відвід. Має сумнів у тому, що у головуючий суддя неупереджений з огляду на його висловлювання в ЗМІ.
2.4.Прокурор ОСОБА_7 значив, що доводи сторони захисту зводяться до незгоди із судовими рішеннями колегії суддів у даному кримінальному провадженні та порядком проведення судових засідань, тому просив залишити заяви без розгляду.
3.Доводи адвокатів про те, що колегія суддів упереджено ставиться до обвинуваченого ОСОБА_8 та сторони захисту в цілому, суд вважає суб`єктивними та невмотивованими з огляду на таке.
3.1.Згідно з частинами першою та другою статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтею 75 цього Кодексу судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
3.2.Суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України).
3.3.Відповідно до статті 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою суду.
3.4.Передбачена п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України підстава для відводу - наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді - має оціночний характер і передбачає необхідність безпосереднього встановлення таких обставин, та те, що вони мають викликати обґрунтований сумнів в упередженості судді. Відповідний сумнів має бути ретельно мотивований, бо не всі обставини можуть свідчити про зацікавленість судді у результатах розгляду справи чи викликати реальні побоювання сторін в його неупередженості.
3.5.У протилежному випадку задоволення відводу чи самовідводу судді з будь-яких підстав, без належної індивідуальної оцінки, може призвести до його безпідставності.
Як указав Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії», пункти 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», п. 42). Особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії», п. 43).
4.Дослідивши заяви адвокатів, суд дійшов висновку, що більша частина їх доводів зводиться до незгоди судовими рішеннями, які постановила колегія суддів у даному кримінальному провадженні та манерою керування головуючим ходом судового засідання.
5.Очевидно не погоджуючись з судовими рішеннями щодо продовження строку тримання під вартою, захисники зазначали, що суд ігнорує обставини, які загрожують життю та здоров`ю ОСОБА_8 в умовах СІЗО та необхідність невідкладного лікування в спеціалізованому закладі охорони здоров`я.
Суд же зазначає, що доводи захисників та надані ними медичні документи ретельно досліджувались у розрізі оцінки обставин, що враховуються при продовженні запобіжного заходу. Підтвердженням цього є факт постановлення двох ухвал у порядку ст. 206 КПК України та контроль за їх виконанням. Крім того, з метою дотримання конституційної гарантії реалізації принципу обов`язковості судового рішення, суд звернувся до Міністерства юстиції України та Офісу Генерального прокурора щодо невиконання цих ухвал суду.
Отже, під час кримінального провадження колегія суддів забезпечує повагу до людської гідності, прав і свобод ОСОБА_8, а аргументи сторони захисту походять від незгоди з висновками та мотивами суду, які покладені в обґрунтування рішень про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
5.1.Принципово не погоджуючись із висновками суду щодо застосування положень ч. 6 ст. 27 КПК, у заявах про відвід захист в черговий раз продемонстрував свою незгоду із судовим рішенням. Так, в ухвалі від 07 березня 2023 року, суд визнав помилковими висновки захисників про упередженість колегії суддів, що ґрунтувались на незгоді з її позицією щодо права осіб, присутніх в залі судового засідання, проводити в фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів.
5.2.Ураховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що заяви захисників про відвід суддів містять посилання на прийняті судом процесуальні рішення, які стосуються реалізації судом його повноваження на прийняття рішення з питань, які були винесені на його розгляд сторонами, та не можуть викликати сумнів у неупередженості суддів.
6.Щодо доводів про неприязне відношення судді ОСОБА_1 до ОСОБА_8, сформоване ще до призначення суддею.
В заяві про відвід адвокат стверджує, що через інформацію та відомості щодо особистості ОСОБА_8, які могли стати відомі тоді ще адвокату ОСОБА_1 від ОСОБА_16, колишньої дружини ОСОБА_17 та інших членів політичної партії «Рух нових сил Михайла Саакашвілі», головуючий суддя ще до початку судового розгляду цієї судової справи міг сформувати упереджену, негативну думку відносно ОСОБА_8 .
Факти перебування ОСОБА_1 у шлюбі із ОСОБА_17 та надання ним правової допомоги ОСОБА_16 не вказують на те, що ОСОБА_1 міг допустити вплив цих осіб на себе з огляду на таке.
Укладення шлюбу між будь-якими особами не призводить до обмеження обсягу їх правосуб`єктності. Тобто учасники шлюбних відносин залишаються незалежними особами і не відповідають за дії один одного. Відтак позиція колишньої дружини головуючого не могла вплинути та не вплинула на його ставлення до ОСОБА_8 .
Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняється ототожнення адвоката з клієнтом.
Отже, доводи про те, що вказані особи могли сформувати у ОСОБА_1 думку щодо особи ОСОБА_8 є припущеннями.
6.1.Щодо висновків захисника про стійке неприязне відношення судді ОСОБА_1 до ОСОБА_8 з огляду на його вислювання в інтерв`ю від 28 травня 2018 року.
Так, зі змісту статті видання «Гордон» 28 травня 2018 року вбачається, що коментарі адвоката ОСОБА_1 стосуються судової реформи, формування складу Верховного Суду, проблем та викликів судової влади. У контексті завантаженості судів, гострої нестачі суддів та суспільного резонансу щодо справ, підслідних НАБ України, на прикладі іншої справи за обвинуваченням ОСОБА_8, ОСОБА_1 припустив, що на зачитування обвинувального акта у тій справі може піти понад 20 місяців. З огляду на це закономірно зазначив, що суд не зможе оперативно ухвалити вирок у справі колишнього голови ДФС України. При цьому ОСОБА_1 не зазначав, який саме вирок може бути ухвалено: обвинувальний чи виправдувальний, не надавав оцінку особі ОСОБА_8 чи обставинам того кримінального провадження.
З огляду на викладене висновки адвоката про те, що висловлювання ОСОБА_1 перебувають під впливом обставин, які могли сформувати у нього неприязне відношення до ОСОБА_8, є надуманими.
6.2.Зі змісту ст. 15 Кодексу суддівської етики, суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. При цьому, суддя не повинен зловживати правом на самовідвід і заявляти його у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.
Враховуючи, що у ОСОБА_1 відсутня заздалегідь сформована думка щодо особи ОСОБА_8 та обставин справи, що свідчить про готовність сприймати докази та доводи сторін об`єктивно, вирішуючи справу відповідно до закону на підставі фактично встановлених обставин, виходячи з власного внутрішнього переконання, суддя ОСОБА_1 не мав підстав для заявлення самовідводу від розгляду цього обвинувального акта.
Відсутні і підстави для розкриття інформації про вищенаведені обставини в порядку врегулювання конфлікту інтересів, оскільки між головуючим суддею та обвинуваченим не було будь-яких стосунків, не було приватного інтересу.
7.Щодо доводів заяви про принизливу, неприйнятну манеру спілкування суду з адвокатами та обвинуваченим, демонстрацією судом своєї процесуальної переваги і влади, безпідставне переривання виступів захисників та ненадання можливості захиснику оголосити клопотання.
Такі висновки адвоката ґрунтуються на незгоді сторони захисту з манерою керуванням головуючим ходом судового засідання та комунікацією зі стороною захисту в судовому засіданні, незгодою з можливості визначення судом часу для висловлення стороною захисту своєї позиції.
7.1.Щодо можливості визначення судом часу для висловлення стороною захисту своєї позиції, колегія суддів зауважує таке.
Саме на суд процесуальний закон покладає обов`язок забезпечити швидкий судовий розгляд кримінального провадження, тобто розгляд справи у розумні строки.
Очевидно, що виконання цієї вимоги закону, реалізується судом за допомогою процесуальних дій (ухвалення рішень), що здійснюється на підставі законних повноважень щодо вирішення конкретного процесуального питання, яке постало перед судом на певному етапі кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 28 КПК під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього, судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Частинами 1, 2 ст. 114 КПК передбачено, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Будь-які строки, що встановлюються судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки (ст. 116 КПК).
Статтею 321 КПК встановлено, що головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Проаналізувавши зміст наведених вище норм КПК, колегія суддів дійшла до таких висновків:
(1)усі процесуальні дії, у тому числі заявлення клопотань, дослідження доказів (висловлення сторонами своєї позиції під час дослідження доказів) повинні бути виконані без невиправданої затримки, тобто у розумні строки;
(2)для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку суд має право встановлювати процесуальні строки, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження;
(3)встановлені судом процесуальні строки мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій та не перешкоджають реалізації права на захист;
(4)процесуальні дії мають виконуватися сторонами кримінального провадження у встановлені судом строки;
(5)головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд зауважує, що захисник вбачав упередженість суду в тому, що на певному етапі судового провадження, суд попереджав про можливість встановлення захисникам процесуального строку, протягом якого захисту надається можливість оголосити свої клопотання та встановлював такі строки.
Зрозуміло, що судове провадження за будь-яких умов не може відбуватися до нескінченності. А тому суд, як суб`єкт, на якого законом покладений обов`язок забезпечувати розумність строків судового провадження, повинен спрямовувати хід судового розгляду з тим, щоб засада розумності строків не порушувалась.
Під час розгляду справи захисники мали намір заявляти клопотання, які вже вирішені судом. З огляду на однотипність цих клопотань, посилання на одні й ті самі обставини, що на думку колегії суддів є зайвим, головуючий суддя, попередньо заслухавши прохальну частину клопотань, зупиняв виступи захисників. Встановлюючи такий порядок, головуючий суддя спрямовував судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, прагнучи не витрачати вкрай обмежений процесуальний час на заслуховування доводів, які неодноразово наводились раніше, тобто не слід здійснювати «процес заради процесу».
З огляну на зазначені вище висновки, встановлення захиснику процесуального строку, протягом якого захисту надається можливість оголосити свої клопотання не свідчить про упередженість колегії суддів.
8.Щодо порушення порядку дослідження письмових доказів сторони обвинувачення.
У цьому кримінальному провадженні, після того, як прокурор оголошує зміст поданих ним документів, які містяться у сформованому томі, такі документи передаються для ознайомлення стороні захисту. Після чого стороні захисту надається можливість висловитись з приводу поданих документів.
З цього приводу, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 358 КПК протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред`явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження.
Отже, порядок дослідження документів у кримінальному провадженні фактично полягає в оголошенні документа чи його частини стороною, яка його подає та в пред`явленні цього документа для ознайомлення учасникам кримінального провадження.
Стороні захисту надається можливість висловлювати з приводу всіх долучених прокурором документів як в судовому засіданні усно, так і в форматі письмових пояснень чи заперечень.
Зрештою, суд зауважує, що висловити свою позицію щодо поданих прокурором доказів, сторона захисту зможе і на стадії судових дебатів, що передбачено у ст. 362 КПК. Це є додатковим засобом реалізації стороною права на захист.
Такий порядок дослідження доказів відбувається з огляду на принцип змагальності сторін та практику ЄСПЛ, згідно з якою кожна сторона, в принципі має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, подані для впливу на думку суду, але і коментувати їх.
З огляду на це, доводи захисту про порушення порядку дослідження письмових доказів сторони обвинувачення є необґрунтованими, а висновки про упередженість суду під час дослідження доказів сторони захисту помилковими.
9.Щодо доводів про те, що періодично судове засідання відбувається за відсутності всіх учасників судового провадження, зокрема обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисників.
На переконання суду, ця частина доводів захисника про наявність сумнівів у неупередженості колегії суддів ґрунтується на незгоді з позицією суду, згідно якої розгляд клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу допускається здійснювати без участі сторони захисту іншого обвинуваченого.
Така позиція ґрунтується на обов`язку суду розглянути клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу до закінчення строку дії попередньої ухвали. Крім того, зазначене клопотання прокурора стосується виключно обвинуваченого ОСОБА_8 та не має відношення до обвинуваченого ОСОБА_11 . Більше того, щодо останнього здійснюється процедура спеціального судового провадження, відтак його участь в судовому засіданні не обов`язкова. Дійсно, думка сторони захисту ОСОБА_11 щодо цього клопотання прокурора, у випадку її присутності в судовому засіданні, могла бути заслухана, але не була б визначальною при постановленні ухвали за результатами його розгляду.
10.Щодо посилань у заяві про відвід на Правила адвокатської етики
Правила адвокатської етики, на які покликається захисник не є частиною кримінально процесуального законодавства України, і відповідно ними за жодних умов не може визначатись порядок кримінального провадження на території України (ст. 1 КПК).
Тому, хоча Правила адвокатської етики і передбачають можливість розподілу обов`язків та повноважень адвокатів, проте такий розподіл не є обов`язковим для суду і тим більше не повинен перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, перешкоджати судовому провадженню в розумні строки.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів захисника в частині порушення права на захист обвинуваченого у разі, коли судовий розгляд проводиться за відсутності одного із його захисників.
11.Заявлені захисниками сумніви у неупередженості колегії суддів, з урахуванням наведених ними доводів, не можуть бути підставою для задоволення заяви про відвід. Оскільки відсутній суб`єктивний критерій упередженості, то зазначені захистом обставини, не можуть беззаперечно створювати у стороннього спостерігача сумніви в неупередженості колегії суддів, що свідчить про відсутність і об`єктивного критерію.
Відтак суд вважає, що доводи захисників є надуманими та не ґрунтуються на вимогах законодавства, тому підстав для задоволення заяви про відвід не вбачається.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 75, 81, 370-372, 375 КПК України суд постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1.Заяву захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відвід колегії суддів залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3