- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/2372/24
Провадження 1-кс/991/2399/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку обов`язків, покладених на
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні №52018000000000499 від 25.05.2018,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_3 просить продовжити на два місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обґрунтування клопотання зазначає, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво, а Національним антикорупційним бюро України - досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000499 від 25.05.2018, у якому 26.10.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 190 КК України, а 09.10.2023 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри - за ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2022 (справа № 991/4970/22) та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.11.2022 (справа №991/4970/22) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в остаточному розмірі 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 9 924 000 грн та покладено ряд процесуальних обов`язків.
Строк дії покладених обов`язків, з урахуванням певних виключень, неодноразово продовжувався ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.12.2022, 22.02.2023, 18.04.2023, 13.06.2023, 10.08.2023, 09.10.2023, 01.12.2023 та востаннє ухвалою від 30.01.2024 продовжено на два місяці до 30.03.2024 включно строк дії наступних обов`язків щодо підозрюваного ОСОБА_4 :
1) прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
3) утримуватися від спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ;
4) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Полтавській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.
Водночас прокурор заявляє, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
При цьому, у зв`язку із ознайомленням підозрюваних та їх захисників з матеріалами, зібраними під час досудового розслідування, а також необхідністю у подальшому скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, прокурор зазначає про необхідність продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 ще на два місяці.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_5, позицію якого підтримав підозрюваний ОСОБА_4, заперечили проти клопотання, просили відмовити в його задоволенні та не продовжувати строк дії покладених на підозрюваного обов`язків, з огляду на дієвість запобіжного заходу у вигляді застави та відсутність ризиків, про які заявляє прокурор.
Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання з доданими до нього документами, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тобто, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Тобто, при вирішенні питання про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя, керуючись загальними приписам, які регулюють застосування запобіжного заходу, з урахуванням додаткових відомостей, має дослідити наступне: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу чи покладених обов`язків; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; 4) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Із матеріалів клопотання вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він, обіймаючи в період з 26.12.2014 по 15.03.2019 посаду керівника органу державної влади - голови Полтавської обласної державної адміністрації (далі - Полтавська ОДА), тобто відповідно до ст.ст. 3, 6 Закону України «Про державну службу» (в редакції Законів № 889-VIII від 10.12.2015, № 2190-VIII від 09.11.2017) та п.п. 2, 3 примітки до ст. 368 КК України (в редакції Закону № 889-VIII від 10.12.2015) являючись службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище (у період з 26.12.2014 до 11.11.2017), а також службовою особою, яка займає відповідальне становище (у період з 11.11.2017 до 15.03.2019), діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення при пособництві радника голови Полтавської ОДА ОСОБА_6 у визначений ним спосіб через ОСОБА_6 висловив прохання надати та одержав від фінансового директора Консорціуму «АЛВІ РОД» та Міжнародного будівельного консорціуму «УКРБУДДОР» ОСОБА_7 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе за вчинення в інтересах ОСОБА_7, як того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища щодо забезпечення перемоги компаній ОСОБА_7, Консорціуму «АЛВІ РОД» та Міжнародного будівельного консорціуму «УКРБУДДОР» у процедурах державних закупівель Полтавської ОДА, укладання Полтавською ОДА з цими компаніями договорів з обслуговування наземних видів транспорту (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області) та оплати наданих послуг з бюджету облдержадміністрації.
26.10.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 190 КК України.
09.10.2023 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України). Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» також передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та долученими до матеріалів клопотання доказами.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування.
При цьому, як стверджує прокурор, з часу, коли до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави з одночасним покладенням обов`язків, ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування запобіжного заходу до підозрюваного та продовження дії відповідних обов`язків.
Перевіряючи наявність ризиків, які обґрунтовує прокурор, слідчий суддя виходить з того, що наявні (встановлені) на початковому етапі слідства ризики по мірі розслідування кримінального провадження мають тенденцію до зменшення та втрати своєї актуальності і для підтвердження існування або відсутності таких ризиків на час розгляду клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, на переконання слідчого судді, необхідно враховувати попередню поведінку підозрюваного, складність справи, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень тощо.
Перевіряючи продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Крім того, у разі визнання його винуватим, до ОСОБА_4 не можуть бути застосовані положення ст. ст. 69, 75 КК України.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
При цьому, слідчий суддя при встановленні продовження існування даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, підозрюваний має паспорти громадянина України для виїзду за кордон, відповідно до відомостей, що містяться в системі «Аркан ЦП», ОСОБА_4 протягом 2019 - 2022 років 16 разів виїжджав за кордон (крім того, під час дії правового режиму воєнного стану в Україні - 30.05.2022).
Водночас не може залишатися поза увагою слідчого судді наявність у підозрюваного ОСОБА_4 достатніх майнових активів для тривалого проживання за межами території України, що зможе забезпечити останньому можливість перебувати поза юрисдикцією правоохоронних органів України в умовах налагодженого побуту.
За наведеного, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду визнається таким, що продовжує існувати.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_4 та іншим підозрюваним у кримінальному провадженні, зважаючи на наявність у ОСОБА_4 широкого кола зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які напрацьовані ОСОБА_4 за час виконання ним повноважень голови Полтавської ОДА та народного депутата України VII скликання, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може опосередковано впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні для дачі ними неправдивих показів та уникнення можливої кримінальної відповідальності. При цьому, важливим є те, що значна частина свідків у даному кримінальному провадженні є діючими або колишніми працівниками Полтавської ОДА, які перебували у службовій залежності від ОСОБА_4 .
Водночас є достатні підстави вважати, що з огляду на завершення досудового розслідування кримінального провадження та відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, прийняття прокурором рішення про звернення до суду з обвинувальним актом, може викликати у ОСОБА_4 активні дії щодо впливу на іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні та на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки жоден зі свідків безпосередньо судом допитаний не був, а показання, що надавалися на досудовому розслідуванні, не можуть наводитися на обґрунтування судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас слідчий суддя зауважує, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Поряд з цим, слідчим суддею встановлено, що 12.10.2023 прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту та прийнято рішення про завершення досудового розслідування, надано детективу доручення повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні в порядку ст. 290 КПК України. Наразі триває ознайомлення сторони захисту із зібраними під час досудового розслідування доказами.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст. 2 КПК України необхідно виконати приписи ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, які також необхідно вручити підозрюваним.
Виконання зазначених дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість закінчити досудове розслідування до спливу строку дії обов`язків слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 . Їх продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, а такі обов`язки на цій стадії кримінального провадження є необхідними і достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Отже, вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
За наведеного, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя виходить з того, що на даний момент ризики переховування від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні продовжують існувати та не зменшились, а тому саме такі мінімальні обов`язки, які покладені на підозрюваного, можуть запобігти цим ризикам.
Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).
З урахуванням положень ч.ч. 4, 5 ст. 115, ч. 7 ст. 194 КПК України строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, підлягає продовженню на два місяці (з моменту постановлення цієї ухвали), тобто до 26.05.2024 включно, а не до 30.05.2024, як просить прокурор.
Таким чином, із урахуванням приписів ч. 7 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає доведеною необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_4 строком на два місяці, обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Полтавській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню частково.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-179, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити частково клопотання.
Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
3) утримуватися від спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ;
4) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Полтавській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.
Визначити термін дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_4, до 26.05.2024 включно.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52018000000000499 від 25.05.2018.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1