- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Никифоров А.С.
Справа № 991/2099/24
Провадження №11-сс/991/263/24
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
04 квітня 2024 року м. Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2, перевіривши матеріали апеляційної скарги представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.03.2024 про відмову у задоволенні клопотання про часткове скасування арешту майна у межах кримінального провадження № 42014000000000368,
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.03.2024 було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2015 у межах кримінального провадження № 42014000000000368.
Не погодившись із вказаною ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.03.2024, представником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 було подано апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на те, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, прохала поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.03.2024 та постановити нову, якою частково скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2015 на грошові кошти ОСОБА_3 .
Обґрунтовуючи можливість оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.03.2024, оскарження якої прямо не передбачена відповідними нормами КПК, адвокат посилалася на висновок, сформований в ухвалі ККС від 23.01.2024 у справі № №569/19829/21.
На виконання вимог ст. 422 КПК України суддею-доповідачем з суду першої інстанції були витребувані відповідні матеріали, які надійшли до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 04.04.2024.
Перевіривши апеляційну скаргу та матеріали провадження, суддя-доповідач дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 .
Як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (постанова Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі №494/6/18). У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа № 646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа № 161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження)».
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до положень ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Положеннями ч. 3 ст. 392 КПК визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначений ч.ч. 1 та 2 ст.309 КПК, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
А тому, в аспекті положень ст. 309 КПК ухвала слідчого судді, постановлена за наслідками розгляду клопотання про скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню. В даному питанні суддя-доповідач керується висновком щодо застосування норм права, викладеним у рішенні Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №569/17036/18.
Відхиляючи посилання адвоката на судову практику, зокрема практику Касаційного кримінального суду, щодо можливості оскарження ухвал, постановлених в порядку ст.174 КПК України, суддя-доповідач виходить із наступного.
Виходячи з телеологічного (цільового), логічного й системного тлумачення положень статей 434-1 434-2 КПК і статей 13, 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», можна зробити висновок, що кримінальним процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного кримінального суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного кримінального суду над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного кримінального суду (Постанова Касаційного кримінального суду від 13.02.2019 у справі №130/1001/17).
Виходячи із того, що правові висновки суду касаційної інстанції, викладені ухвалах колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №760/5570/22 та від 24.01.2024 у справі №569/19829/21, посилання на які містяться в апеляційній скарзі, є протилежними по відношенню до висновку щодо застосування норм права, викладеному в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №569/17036/18, суддя-доповідач вважає, що застосуванню, в даному випадку, підлягає висновок, викладений у зазначеному рішенні Об`єднаної палати ККС ВС.
Крім того, враховуючи, що законодавцем в чинному кримінальному процесуальному законодавстві прямо не передбачена можливість окремого оскарження ухвал, постановлених слідчим суддею/судом в порядку ст.174 КПК, слід також враховувати наступне.
Згідно зі ст. 6 Конституції України державна влада в Україні поділяється на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Виключними повноваженнями на прийняття законів в Україні наділена тільки Верховна Рада України, що передбачено п.3 ч.1 ст.85 Конституції України. Натомість відповідно до ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» завданням суду є здійснення правосуддя.
Таким чином, суд шляхом здійснення правосуддя лише застосовує норми закону, однак не може перебирати на себе функції законодавчого органу та своїми рішеннями відступати від правових норм чи змінювати їх.
Виходячи з наданих законом повноважень, суди повинні лише застосовувати норми закону, але не можуть підміняти законодавчий орган влади та своїми рішеннями відступати від норм закону, змінювати їх зміст.
Згідно із ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Враховуючи, що апелянтом подано апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, оскарження якої не передбачене, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.03.2024.
Керуючись ст. 309, ч.4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.03.2024.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Суддя ОСОБА_2