- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
Справа № 757/13141/24-к
Провадження 1-кс/991/2825/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, при розгляді клопотання слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_2, погодженого прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62023000000000883 від 13.10.2023, зокрема за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України,
В С Т А Н О В И В:
22.03.2024 до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_2, погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62023000000000883 від 13.10.2023, зокрема за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Клопотання).
Ухвалою Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 28.03.2024 (справа № 757/13141/24 провадження № 51-1620 впс 24) постановлено передати матеріали провадження за Клопотанням з Печерського районного суду міста Києва до Вищого антикорупційного суду.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.04.2024 (справа № 757/13141/24) постановлено передати Клопотання до Вищого антикорупційного суду.
04.04.2024 Клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду із Печерського районного суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 04.04.2024 для розгляду зазначеного Клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 (справа № 757/13141/24 провадження № 1-кс/991/2825/24).
Разом з тим, до цього в цей же день 04.04.2024, було розподіллено та передано для розгляду інше клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 у рамках кримінального провадження № 62023000000000883 від 13.10.2023 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (справа № 991/2761/24 провадження № 1- кс/991/2788/24).
Таким чином, на час надходження Клопотання до суду інше клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у рамках одного й того ж кримінального провадження вже було розподілене для розгляду іншому слідчому судді, що підтверджується номером судового провадження (№ 1- кс/991/2788/24), який є меншим ніж номер судового провадження даного Клопотання (№ 1-кс/991/2825/24).
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права (пункт 1 частина 1 статті 7 КПК України). Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 1 статті 8 КПК України).
Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки (абз. 3 п. 3.1 п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі № 1-25/2010 від 29.06.2010 № 17-рп/2010).
У рішенні ЄСПЛ від 23.09.1998 у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Case of Steel and others v. the United Kingdom) суд нагадує, що вирази «законний» та «згідно з процедурою, встановленою законом» у пункті 1 статті 5 зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, а й те, що будь-яке позбавлення свободи відповідає меті статті 5 і не є свавільним. Крім того, враховуючи важливість особистої свободи, суттєвим є той факт, що застосовне національне право відповідає поняттю «законність», визначеному Конвенцією, яка вимагає, щоб усе право - писане чи неписане - було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, у разі потреби - з належною консультацією, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити така дія (п. 54).
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов до висновку, що перебування у провадженні слідчих суддів двох клопотань про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо однієї і тієї ж особи у одному і тому ж кримінальному провадженні є неприпустимим, оскільки може призвести до постановлення різних за правовими наслідками для такої особи рішень, що є порушенням принципу правової визначеності.
Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України (Диспозитивність), слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Частина 1 статті 9 КПК України (Законність) передбачає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Перебування на розгляді двох тотожних клопотань щодо застосування до особи запобіжного заходу в рамках одного й того ж кримінального провадження Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено, а зміна або доповнення попереднього клопотання здійснюється згідно ст. 185 КПК України, тобто змінюється або доповнюється вже подане клопотання, а не подається нове.
Оскільки Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає повторне подання клопотання, аналогічного тому, що вже розглядається, з огляду на загальні засади кримінального провадження, зокрема, верховенство права, одним із елементів якого є принцип правової визначеності, який не буде дотримано у випадку розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо однієї і тієї ж особи ( ОСОБА_4 ) у одному і тому ж кримінальному провадженні (№ 62023000000000883 від 13.10.2023), зазначене Клопотання підлягає поверненню суб`єкту звернення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 9, ч. 3 ст. 26, статтями 8, 369-372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_2, погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62023000000000883 від 13.10.2023, зокрема за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України, повернути суб`єкту звернення - слідчому Державного бюро розслідувань ОСОБА_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1