Документ № 118182021

Справа № 991/2579/24

Провадження № 1-кс/991/2605/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,

учасників кримінального провадження:

з боку обвинувачення: старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3,

з боку захисту: адвоката ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції з Ковпаківським районним судом м. Суми);

володільця майна ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції з Ковпаківським районним судом м. Суми),

під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна від 27.03.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000022 від 12.01.2024,

УСТАНОВИВ:

29.03.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_7 про арешт майна від 27.03.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000022 від 12.01.2024.

І. Суть клопотання

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000022 від 12.01.2024, за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

26.03.2024, перебуваючи в приміщенні кабінету, який знаходиться в користуванні ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 надали начальнику Сумської міської військової адміністрації ОСОБА_9 частину неправомірної вигоди в сумі 50 тисяч доларів США (за курсом НБУ станом на 26.03.2024 становить 1 961 000 грн) із обумовленого раніше розміру неправомірної вигоди у 100 тисяч доларів США (за курсом НБУ станом на 26.03.2024 становить 3 922 000 грн) за вчинення ним дій: скасування наказу № 64-СМР від 05.12.2023 «Про втрату чинності рішення сесії Сумської міської ради від 23.02.2022 «Про реорганізацію КНП «Клінічна лікарня №5» Сумської міської ради шляхом приєднання до КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона», призначення ОСОБА_8 на посаду керівника вищевказаних медичних закладів строком на 5 років, сприяння у виділенні фінансування на об`єднану медичну установу на 2024 рік, з метою заволодіння ОСОБА_5 та ОСОБА_8 бюджетними коштами, які будуть виділені на фінансування КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона», яку очолює ОСОБА_8, як об`єднаною медичною установою через процедури закупівлі.

Після передання вказаної частини неправомірної вигоди начальнику Сумської міської військової адміністрації ОСОБА_9, директора КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» ОСОБА_8 та ОСОБА_5 було затримано працівниками Національного бюро.

27.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а саме пропозиція та надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою, в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

26.03.2024, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.03.2024, проведено обшук приймальні та службового кабінету ОСОБА_5, які розташовані на другому поверсі за адресою: АДРЕСА_1, під час якого вилучено:

- мобільний телефон iPhone темно-сірого кольору, без сім-карти, який поміщено в сейф-пакет НАБУ № 0052897;

- 12 (дванадцять) клаптиків порваного паперу та 1 (один) аркуш цілого паперу з друкованим надписом, які поміщено в сейф-пакет НАБУ № 0004208;

- 16 (шістнадцять) клаптиків порваного паперу та 1 (один) аркуш цілого паперу з друкованим надписом, які поміщено в сейф-пакет НАБУ № 0003630.

Крім того, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.03.2024 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, в ході якого вилучено:

- грошові кошти номіналом по 100 доларів США на суму 59 500 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот) доларів США, які поміщені до сейф-пакету НАБУ № 0003627;

- грошові кошти номіналом по 100 доларів США на суму 50 000 (п`ятдесят тисяч) доларів США та номіналом по 200 євро на загальну суму 40 000 (сорок тисяч) євро, які поміщені до сейф-пакету НАБУ № 0003616;

- набої у кількості 70 одиниць, які поміщені до сейф-пакету НАБУ № 0021819.

Крім того, під час обшуку автомобіля «LAND ROVER RANGE ROVER», д.н. НОМЕР_1, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.03.2024, виявлено та вилучено мобільний телефон «iPhone» IMEI НОМЕР_2 з сім-карткою «Київстар», який поміщено до сейф-пакету № 0021804. Також, під час затримання ОСОБА_5 вилучено мобільний телефон iPhone 12 Pro в корпусі чорного кольору, IMEI НОМЕР_3, IMEI 2: НОМЕР_4 з сім-картками «Водафон» і «Київстар».

На переконання прокурора, інформація, яка міститься у вилучених речах у сукупності з іншими матеріалами досудового розслідування підтверджує відомості про обставини кримінального правопорушення (зокрема, мобільні телефони містять відомості спілкування між особами, які причетні до вчинення кримінального правопорушення).

Постановою детектива від 27.03.2024 мобільний телефон, аркуші паперу (в. т.ч. порвані клаптики), грошові кошти та набої визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять відомості, які можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З метою забезпечення збереження речових доказів, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, просить накласти арешт на мобільні телефони, аркуші паперу (в. т.ч. порвані клаптики), грошові кошти та набої, які вилучені у ОСОБА_5 під час проведених обшуків.

Крім того, санкція ч. 4 ст. 369 КК України передбачає міру покарання конфіскацію майна, тому кошти, які вилучені за місцем проживання ОСОБА_5 підлягають арешту з метою забезпечення можливої конфіскації.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Із посиланням на ч. 1 ст. 96-2 КК України, прокурор вказує, що до вилучених коштів може бути застосована спеціальна конфіскація.

При цьому, володілець вказаних речей, а також інші особи, мають можливість вчинити дії, спрямовані на їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, оскільки цим особам стало відомо про проведення слідчих (розшукових) дій та про викриття їх протиправної діяльності правоохоронними органами.

Отже, мета арешту майна полягає у тому, що вищезазначені об`єкти, які є речовими доказами, відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, а також грошові кошти підлягають конфіскації та спеціальній конфіскації на підставі ч. 1 ст. 96-2 КК України.

Зважаючи на викладене, є необхідним забезпечення збереження речових доказів, забезпечення можливості конфіскації та спеціальної конфіскації, а також запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Таким чином, прокурор просить накласти арешт на мобільні телефони, аркуші паперу (в. т.ч. порвані), грошові кошти та набої, з метою забезпечення збереження речових доказів та забезпечення конфіскації як виду покарання та спеціальної конфіскації майна (п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України), із забороною відчуження, користування та розпоряджання ними.

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження

У судовому засіданні старший детектив Національного бюро ОСОБА_3, який діє на підставі доручення прокурора ОСОБА_7 від 02.04.2024, клопотання про арешт майна підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити. Зазначив, що вилучені мобільні телефони, відповідно до доручення старшого детектива від 27.03.2024, були надані працівникам УСБ України в Сумській області для проведення їх огляду, з метою збереження даних та недопущення можливості дистанційного видалення даних. Усі мобільні телефони ОСОБА_5 захищені логічною системою захисту, пароль власник майна не надав, тому вони потребують експертного дослідження із залученням спеціаліста. Органу досудового розслідування невідомо, які відомості знаходяться на трьох мобільних телефонах, і їх неможливо перевірити, оскільки пароль не було надано. Лише, 01.04.2024 під час допиту ОСОБА_5 надав пароль до мобільних телефонів. Після огляду мобільних телефонів і копіювання інформації, вони будуть повернуті власнику. Зазначає, що у службовому кабінеті ОСОБА_5 було вилучені два аркуші паперу та порвані аркуші паперу (12 та 16 клаптиків), на яких наявні цифри, ідентифікаційні дані депутатів та їх мобільні номери, тому аркуші необхідно порівняти між собою, детально дослідити щодо наявності у них відомостей, які стосуються обставин кримінального правопорушення. Ці аркуші вилучені за місцем проведення зустрічі, під час якої було передано неправомірну вигоду, тому сторона обвинувачення просить арештувати їх з метою призначення почеркознавчої експертизи. Щодо грошових коштів, які вилучені за місцем проживання ОСОБА_5 у сумі 59 000, 50 000 доларів США та 40 000 євро, зазначив, що 26.03.2024 підозрюваними була передана неправомірна вигода у розмірі 50 000 доларів США, але існувала домовленість про загальну суму (100 000 доларів США), тому частина неправомірної вигоди може міститись у вилучених коштах. Стосовно вилучених набоїв (70 одиниць) зазначає, що вони потребують подальшого дослідження, оскільки ці речі заборонені законом, вилучені з обігу та у власника відсутні дозволи на зброю даного калібру. Вважає, що вказані набої містять ознаки речового доказу. У подальшому, буде призначена експертиза щодо мобільних телефонів, набоїв. Метою накладення арешту на мобільні телефони, аркуші паперу (в. т.ч. порвані клаптики), грошові кошти та набої є забезпечення збереження речових доказів. Також, є достатні підстави вважати, що до грошових коштів може бути застосована спеціальна конфіскація, оскільки ці кошти можуть бути іншою частиною майбутньої неправомірної вигоди. Детективу невідомо, яка саме частина коштів планувалась для надання неправомірної вигоди, тому варто накласти арешт усі кошти. Стосовно належності коштів ОСОБА_6 не заперечує, що ці кошти можуть належати їй, але кошти потребують подальшого дослідження щодо встановлення їх належності предмету неправомірної вигоди, як і в цьому кримінальному провадженні, так і в інших кримінальних провадженнях. Щодо аргументів захисту зазначив, що декларація ОСОБА_5 подана 27.03.2024, на той момент він уже був затриманий і не міг її подати особисто, тому невідомо хто подав декларацію та зазначив кошти.

Адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання про арешт майна в повному обсязі. Зазначив, що ОСОБА_5 добровільно під час допиту повідомив паролі від своїх телефонів. Не заперечує, що мобільні телефони можуть містити ознаки речових доказів, відповідно до ст. 98 КПК України, проте у разі накладення арешту на мобільні телефони, просив встановити строк (1 місяць), задля недопущення зловживання стороною обвинувачення тривалим утриманням майна. Щодо набоїв вказує, що відповідно до законодавства вони підлягають обов`язковому вилученню, проте не передбачено, що на них може бути накладено арешт. ОСОБА_10 ніяким чином не стосуються вчиненого кримінального правопорушення та стороні захисту невідомо, хто є їх власником. Щодо накладення арешту на грошові кошти зазначає, що не доведено належність коштів ОСОБА_5, насправді ці кошти належать його дружині - ОСОБА_6 . Вона їх отримала, як фізична особа-підприємець, і накладення арешту на гроші призведе до порушення її прав та позбавить можливості здійснювати підприємницьку діяльність. Прибуток ОСОБА_6 складає близько 8 мільйонів грн, що свідчить про те, що вилучені кошти є її доходами. Доводи детектива та прокурора не відповідають дійсності. Щодо клаптиків паперу вказує, що майно має бути визначено індивідуальними ознаками, але на даний час сторона обвинувачення їх не зазначила.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна у повному обсязі. Зазначив, що під час затримання вказав детективу пароль до мобільного телефону та детектив перевірив, які дзвінки він здійснював. Зауважує, що вилучені кошти належать його дружині ОСОБА_6, вона їх отримала від здійснення підприємницької діяльності. Йому невідомо, яким чином у його будинку опинились набої, які були запаковані, він не є їх власником. На його переконання, сторона обвинувачення уже отримала всі необхідні відомості з його мобільних телефонів. Один із мобільний телефонів є новим (вилучений з робочого столу) і не перебував у користуванні ОСОБА_5 .

Володілець майна ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора про арешт майна. Зазначила, що вилучені грошові кошти належать їй, частину коштів детективи вилучили з її сумки, вона мала намір їх використати на лікування. Вказує, що кошти, які вилучені у шухляді, були необхідні їй на ремонт житла. Чоловік її коштами не користується з релігійних переконань.

28.03.2024 (до надходження клопотання про арешт майна до суду) від володільця майна ОСОБА_6 надійшло заперечення на клопотання прокурора про накладення арешту, в яких зазначено, що клопотання про накладення арешту на грошові кошти є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки кошти є особистими збереженням дружини ОСОБА_5 . Згідно довідки про склад осіб, зареєстрованих у будинку за адресою: АДРЕСА_3, у ньому проживає підозрюваний ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_6 . Витягом з Державного реєстру речових прав № 371593822 від 27.03.2024, підтверджується, що вищевказаний будинок належить ОСОБА_6 . Зазначає, що вона є фізичною особою підприємцем і згідно податкової декларації платника податку (ФОП ОСОБА_6 ), обсяг її доходу за звітний (податковий період) за 2021 рік склав 1 298 700 грн, за 2022 рік - 5 408 116 грн, за 2023 рік 5 417 300 грн. Також ОСОБА_6 є засновником СТОВ «Піщане», у якому отримує заробітну плату та дивіденди. Згідно декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування ОСОБА_5 від 27.03.2024 (за період 2023 року) він задекларував, у тому числі доходи дружини ОСОБА_6, які співпадають з поданими нею відомостями у податкових деклараціях. Отримані кошти від підприємницької діяльності вона офіційно обмінювала на валюту і зберігала свої заощадження в доларах США та євро за місцем свого проживання і ці кошти по необхідності використовує для здійснення своєї підприємницької діяльності. Розмір коштів, вилучених за місцем проживання ОСОБА_5 за курсом НБУ приблизно складає 109 500 доларів США 4 301 518,07 грн, 40 000 євро - 1 699 716, 38 грн, що у сумі не перевищує дохід ФОП ОСОБА_6 отриманий від підприємницької діяльності за 2021-2023 роки. З огляду на викладене, вилучені кошти є особистими накопиченнями ОСОБА_6, а не доходами, отриманими протиправним шляхом. Також, вилучені кошти не є речовими доказами в кримінальному провадженні, оскільки вони не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не містять на собі сліди чи інші відомості, що встановлюються під час кримінального провадження, не є об`єктом кримінально протиправних дій і протиправним шляхом не отримувалися. У зв`язку з вилученням грошових коштів, ОСОБА_6 позбавлена можливості користуватися ними, що ставить під загрозу існування її бізнесу. Враховуючи вищевикладене, просила відмовити у задоволенні клопотання накладення арешту.

ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді

Подане детективом клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.

У відповідності до п.п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання ( п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК):

- збереження речових доказів - на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України;

- спеціальної конфіскації - на майно підозрюваного або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України;

- конфіскації майна як виду покарання - на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:

- правову підставу для арешту майна;

- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

- наслідки арешту майна, зокрема, для підозрюваного (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.

1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна

27.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, що полягає в пропозиції та надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище неправомірної вигоди за вчинення службовою особою, в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи дій, з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою осіб, що підтверджується доданим до клопотання повідомленням про підозру.

Під час розгляду клопотання детектив довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінального правопорушення та вагомість наявних доказів про їх вчинення підтверджуються долученими до клопотання матеріалами, в копіях: заявою від 12.01.2024; протоколами допиту свідка від 12.01.2024, 26.03.2024; протоколами слідчих дій від 20.01.2024, 24.01.2024; протоколом огляду грошових коштів від 26.03.2024.

Факти та обставини, які викладені в повідомленні про підозру, з розумною достатністю та вірогідністю, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, на даному етапі досудового розслідування, що підозрюваний ОСОБА_5 може бути безпосередньо причетним до вчинення цього кримінального правопорушення. У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

2) Правові підстави для арешту майна

2.1) Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.

Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.03.2024 надано дозвіл на проведення обшуку приймальні та службового кабінету ОСОБА_5, які розташовані на другому поверсі будинку АДРЕСА_1, з метою відшукання та вилучення: терміналів мобільного зв`язку, SIM-карти (стартові пакети від них), які використовуються ОСОБА_5, та які можуть містити в собі інформацію, повідомлення у електронних поштових скриньках, листування в месенджерах та файлообмінниках, SMS повідомлення; документів, їх копій, графічних схем, чорнових записів, (записників, щоденників, блокнотів, тощо) інших рукописних та печатних носіїв інформації, які знаходяться у користуванні ОСОБА_5, які можуть містити в собі інформацію, повідомлення у електронних поштових скриньках, листування що стосується обставин скоєння кримінального правопорушення, а також інші речі та документи, які зберегли сліди вчинення злочину, можуть підтвердити факти, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до протоколу від 26.03.2024, у ході проведення обшуку вказаних вище приміщень детективами Національного бюро вилучено: мобільний телефон iPhone темно-сірого кольору, без сім-карти, який поміщено в сейф-пакет НАБУ № 0052897, 12 (дванадцять) клаптиків порваного паперу та 1 (один) аркуш цілого паперу з друкованим надписом, 16 (шістнадцять) клаптиків порваного паперу та 1 (один) аркуш цілого паперу з друкованим надписом, які поміщені до сейф-пакетів НАБУ № 0004208, 0003630.

Зі змісту протоколу обшуку слідує, що мобільний телефон iPhone темно-сірого кольору, без сім-карти має логічний захист, який потребує подолання, тому було вилучено телефон, з метою подальшого експертного дослідження щодо встановлення видалених файлів. На частинах розірваного паперу наявні надписи зроблені простим олівцем, короткі записи слів, цифри, які в наявних умовах неможливо прочитати та встановити повний надпис тексту. Під час обшуку у загальній кількості виявлено 28 клаптиків паперу та вилучено 2 аркуші паперу з надписом «Голова правління облспоживспілки ОСОБА_11 . До листа №__». Вищевказані аркуші паперу та порвані клаптики паперу вилучались з метою встановлення та відновлення записів шляхом з`єднання порваних аркушів.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.03.2024 надано дозвіл на проведення обшуку будинку АДРЕСА_4, за місцем проживання ОСОБА_5, який на праві власності належить ОСОБА_6, з метою відшукання та вилучення: терміналів мобільного зв?язку, SIM-карти (стартові пакети від них); комп?ютерної техніки, електронних та комп?ютерних носіїв інформації та інших електронних цифрових пристроїв, призначених для створення, копіювання та зберігання інформації; документів, копій документів, графічних схем, чорнових записів, (записників, щоденників, блокнотів, тощо) інших рукописних та печатних носіїв інформації у тому числі електронних, зокрема персональних комп?ютерів (ноутбуків, нетбуків, системних блоків), які знаходяться у користуванні ОСОБА_5, які можуть містити в собі інформацію, повідомлення у електронних поштових скриньках, листування що стосується обставин скоєння кримінального правопорушення, а також інші речі та документи, які зберегли сліди вчинення злочину, можуть підтвердити факти, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до протоколу від 26.03.2024, у ході проведення обшуку будинку за місцем проживання ОСОБА_5 детективами Національного бюро вилучено: грошові кошти номіналом по 100 доларів США на суму 59 500 доларів США, кошти номіналом по 100 доларів США на суму 50 000 доларів США та номіналом по 200 євро на загальну суму 40 000 євро, набої у кількості 70 одиниць, які поміщені до сейф-пакетів НАБУ № 0003627, № 0021819, № 0003616.

Зі змісту протоколу обшуку слідує, що в спальні, біля ліжка у нижній шухляді тумби, виявлений пакет, в якому знаходяться кошти номіналом по 100 доларів США на загальну суму 44 900 доларів США. Також у шафі виявлена жіноча сумка, у якій знаходяться кошти номіналом по 100 доларів США на загальну суму 14 600 доларів США. Крім цього, у шафі виявлені набої в пакеті з маркуванням «38,88», що знаходяться у паперовому пакеті (70 штук). Відповідно до протоколу, у зв`язку із відсутністю доступу до гардеробної кімнати був залучений спеціаліст, який відчинив двері. У подальшому, в цій кімнаті в картонній коробці виявлено кошти номіналом по 100 доларів США на загальну суму 50 000 доларів США та 40 000 євро. Кошти було вилучено, оскільки вони можуть бути предметом неправомірної вигоди та підлягати конфіскації за санкцією статті 369 КК України. Також, в зауваженнях до змісту протоколу зазначено про те, що грошові кошти належать ОСОБА_6 . Щодо набоїв вказано, що їх вперше побачили під час обшуку, можливо їх знайшли діти. Набої були запаковані, тому незрозуміло, що там всередині.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.03.2024 надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля «LAND ROVER RANGE ROVER», д.н. НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_5, з метою відшукання та вилучення, зокрема терміналів мобільного зв`язку, SIM-карти (стартові пакети від них), які використовуються ОСОБА_5 .

Відповідно до протоколу від 26.03.2024, у ході проведення обшуку автомобіля було вилучено мобільний телефон iPhone ІМЕІ НОМЕР_2 з сім-карткою «Київстар», які поміщено до сейф-пакету № 0021804. Зі змісту протоколу слідує, що телефон був заблокований, логічний захист неможливо подолати під час обшуку та ОСОБА_5 пароль невідомий.

Також, під час затримання ОСОБА_5 26.03.2024 було вилучено мобільний телефон iPhone 12 Pro в корпусі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3, ІМЕІ 2: НОМЕР_4 з сім-картками «Водафон» і «Київстар». Під час огляду телефону виявлено листування з ОСОБА_8 щодо обставин кримінального правопорушення.

27.03.2024 постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_12 мобільний телефон iPhone темно-сірого кольору, без сім-карти, який поміщено в сейф-пакет НАБУ № 0052897, 12 клаптиків порваного паперу та 1 аркуш цілого паперу з друкованим надписом; 16 клаптиків порваного паперу та 1 аркуш цілого паперу з друкованим надписом, грошові кошти номіналом по 100 доларів США на суму 59 500 доларів США, номіналом по 100 доларів США на суму 50 000 доларів США, номіналом по 200 євро на загальну суму 40 000 євро, набої у кількості 70 одиниць визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять відомості, які можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Оцінюючи вилучені під час обшуку мобільні телефони, аркуші паперу (в. т.ч. порвані клаптики), грошові кошти та набої на предмет наявності у них ознак речового доказу, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Мобільний телефон iPhone темно-сірого кольору, без сім-карти, мобільний телефон iPhone ІМЕІ НОМЕР_2 з сім-карткою «Київстар», мобільний телефон iPhone 12 Pro в корпусі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3, ІМЕІ 2: НОМЕР_4 з сім-картками «Водафон» і «Київстар», з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, можуть містити відомості, які в майбутньому можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні та відповідають ознакам речового доказу. Більш того, на даний час існує необхідність у копіюванні відомостей, які містяться у вилучених мобільних телефонах ОСОБА_5, із залученням спеціаліста та/або експерта, відшуканні та відновленні видалених з мобільного телефону даних, які можуть мати значення для встановлення важливих обставин у цьому кримінальному провадженні.

Таким чином, з метою отримання відомостей, які мають значення для цього кримінального провадження та ймовірно містяться у вилучених технічних пристроях, відповідно до наданих у судовому засіданні старшим детективом Національного бюро пояснень, буде проведено відповідну судову експертизу, зокрема для копіювання інформації, яка міститься у встановлених у мобільних телефонах месенджерах. Протоколами огляду предметів від 02.04.2024 підтверджується, що капітан о/у 3 сектору 1 відділу ГВЗНД УСБУ в Сумській області ОСОБА_13 провів огляд мобільних телефонів марки «iPhone» та ««iPhone 12 Pro», які були вилучені під час затримання ОСОБА_5 - ОСОБА_14, у його службовому кабінеті та автомобілі. Під час огляду встановлено, що телефони містять невідомі паролі блокування екрану, тому неможливо здійснити перевірку наявності інформації, яка стосується обставин вчинення кримінального правопорушення.

Дослідити інформацію та скопіювати відомості, враховуючи неможливість їх самостійного копіювання, можливо лише із залученням експерта. У такому випадку суттєвим для копіювання такої інформації є наявність самого пристрою, який буде становити предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується з положеннями розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.

Аналізуючи викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави вважати, що вилучені у ході проведення обшуку мобільні телефони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та у органу досудового розслідування існує можливість використання відомостей, які у них містяться, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Мобільні телефони зазначено в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, а їх надання є необхідною умовою для проведення експертного дослідження, у зв`язку з чим існують правові підстави для накладення арешту на майно.

Оцінюючи грошові кошти та набої у кількості 70 одиниць на достатність підстав вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, слідчий суддя робить такі висновки.

Стороною обвинувачення не наведено жодної ознаки відповідності вилучених грошових коштів та набоїв критеріям речових доказів. Так, в клопотанні зазначено, що вилучені під час обшуку речі є матеріальними об`єктами, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять відомості, які можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Однак, які сліди кримінального правопорушення зберігають на собі вилучені за місцем проживання ОСОБА_5 грошові кошти, які відомості вони містять, слідчому судді не було зазначено. Події, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, стосуються пропозиції та надання неправомірної вигоди, однак, стороною обвинувачення не доведено, що саме кошти, які були вилучені під час обшуку, є частиною неправомірної вигоди, яку за версією обвинувачення, ОСОБА_5 планував передати службовій особі Сумської міської військової адміністрації. Також, не наведено жодної підстави вважати, що ці кошти набуті кримінально протиправним шляхом.

Отже, твердження щодо наявності ознак речового доказу базуються виключно на припущеннях, оскільки під час розгляду клопотання не доведено, що вилучені грошові кошти мають відношення до подій кримінального правопорушення, яке розслідується НАБ України у кримінальному провадженні № 52024000000000022 від 12.01.2024. Ці кошти після їх вилучення в ході обшуку не були оглянутими, сфотографованими та докладно описаними, протокол їх огляду слідчому судді не надавався.

Враховуючи, що обов`язок доказування у даному випадку покладений на детектива та прокурора, слідчий суддя не знайшов підстав вважати, що вилучені грошові кошти номіналом по 100 доларів США на суму 59 500 доларів США, номіналом по 100 доларів США на суму 50 000 доларів США, номіналом по 200 євро на загальну суму 40 000 євро, відповідають критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України, та існує необхідність арешту вилучених коштів, тому підстави для накладення на них арешту відсутні.

Також, під час розгляду клопотання не було доведено, що набої у кількості 70 одиниць, є речовими доказами у кримінальному провадженні, яке розслідується за ознаками ч. 4 ст. 369 КК України.

Набої були вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5, як майно, що вилучене з обігу. Набої підлягали вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження, що передбачено ч. 7 ст. 236 КПК України. При цьому необхідно зауважити, що у ОСОБА_5 та членів його сім`ї відсутній передбачений законом дозвіл на зброю, а також у судовому засіданні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заявили, що їм невідомо кому належать ці набої та як вони з`явились в їх житлі.

Також, не підлягає задоволенню прохання прокурора в частині накладення арешту на 12 клаптиків порваного паперу та 1 аркуш цілого паперу з друкованим надписом, 16 клаптиків порваного паперу та 1 аркуш цілого паперу з друкованим надписом, про які йшла мова вище.

Як уже зазначалось вище, КПК України в ч. 1 ст. 98 визначає у якому випадку об`єкти матеріального світу є речовими доказами.

На думку слідчого судді, для цілей застосування заходу забезпечення у кримінальному провадженні, важливим є визначення виду речових доказів, на який може бути накладено арешт, оскільки арешт не може бути застосовано до всіх без виключення речових доказів у кримінальному провадженні. Так, наприклад, за змістом ч. 2 та ч. 3 ст. 100 КПК України документ повинен зберігатися у сторони кримінального провадження, якій він наданий, протягом усього часу кримінального провадження; за клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії. Однак, ці норми не передбачають, що такі документи можуть перебувати під арештом і що видача оригіналу документу потребує скасування арешту на нього. Тому, слідчий суддя вважає, що документи як речові докази можуть бути арештовані тільки у випадках, коли щодо таких документів може йти мова про право відчуження, розпорядження та/або користування ними.

Порядок зберігання речових доказів визначений КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, такі речі долучаються до матеріалів кримінального провадження та зберігаються в них згідно з правилами, передбаченими законом.

У даному випадку вилучені 12 клаптиків порваного паперу та 1 аркуш цілого паперу з друкованим надписом, 16 клаптиків порваного паперу та 1 аркуш цілого паперу з друкованим надписом, не потребують позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування ними, на підставі чого слідчий суддя вважає, що необхідність їх арешту не доведено, тому в цій частині клопотання необхідно відмовити.

Отже, прохання прокурора накласти арешт на набої у кількості 70 одиниць, 12 клаптиків порваного паперу та 1 аркуш цілого паперу з друкованим надписом, 16 клаптиків порваного паперу та 1 аркуш цілого паперу з друкованим надписом, також задоволенню не підлягає.

2.2) Із метою забезпечення спеціальної конфіскації допускається арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України (ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так інших злочинів, перелік яких наведено у ч. 1 ст. 96-1 КК України.

27.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Гроші, цінності та інше майно підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої ст. 96-1 КК України (ч. 4 ст. 96-1 КК України).

Із зазначених вище норм слідує, що при вирішенні питання щодо спеціальної конфіскації у третьої особи майна визначальним є обізнаність цієї особи, зокрема про ймовірне вчинення кримінального правопорушення щодо цього майна.

Оцінюючи вилучені грошові кошти на достатність підстав вважати, що вони відповідають критеріям, визначеними у ст. 96-2 КК України, слідчий суддя робить такі висновки.

Прокурором у поданому клопотанні не доведено можливості застосування спеціальної конфіскації (у разі постановлення судом остаточного рішення) до вилучених під час обшуку грошових коштів, оскільки не зазначено якому критерію вони можуть відповідати. В судовому засіданні детектив заявив, що вилучені грошові кошти могли бути іншою частиною неправомірної вигоди, яку службовій особі Сумської міської військової адміністрації ОСОБА_5 мав передати в майбутньому. Однак, такі твердження ґрунтуються виключно на суб`єктивних припущеннях сторони обвинувачення та не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами. Більш того, у судовому засіданні детективом не спростовані аргументи сторони захисту про те, що ці гроші були набуті дружиною підозрюваного у законний спосіб, у процесі здійснення нею підприємницької діяльності, на підтвердження чого подано відповідні копії декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, та податкових декларацій.

На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що у ході розгляду клопотання про арешт майна не доведено достатніх підстави вважати, що гроші номіналом по 100 доларів США на суму 59 500 доларів США, номіналом по 100 доларів США на суму 50 000 доларів США, номіналом по 200 євро на загальну суму 40 000 євро, були одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, чи призначались (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, чи були предметом кримінального правопорушення, чи були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

З урахуванням усіх матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела, що вилучені кошти відповідають критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 96-2 КК України. Отже, слідчий суддя не знайшов підстав для накладення арешту на грошові кошти з метою спеціальної конфіскації.

2.3) Накладення арешту з метою забезпечення можливої конфіскації майна

Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого (ч. 1 ст. 50 КК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється, зокрема, за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Санкції ч. 4 ст. 369 КК України, за якою було повідомлено підозру ОСОБА_5, передбачає покарання у виді позбавлення волі, з конфіскацією майна або без такої.

Конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління (ч. 1 ст. 49 Кримінально-виконавчого кодексу України).

На слідчого, прокурора покладається обов`язок при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна надати документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження, зокрема підозрюваним таким майном (п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України).

Відповідно до положень ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дослідивши додані прокурором до клопотання документи, заперечення ОСОБА_6 з додатками, слідчим суддею встановлено, що кошти номіналом по 100 доларів США на суму 59 500 доларів США, номіналом по 100 доларів США на суму 50 000 доларів США, номіналом по 200 євро на загальну суму 40 000 євро, які були вилучені під час обшуку за місцем проживання підозрюваного, набуті в період перебування у шлюбі ОСОБА_5 з ОСОБА_6

Частинами 1 та 3 ст. 368 ЦК України встановлено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2 ст. 60 СК України). Дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном (ч. 1 ст. 67 СК України).

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення (ст. 70 СК України).

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, ОСОБА_5 задекларував дохід дружини ОСОБА_6 : заробітну плату, отриману за основним місцем роботи Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ПІЩАНЕ» у розмірі 240 000 грн, дохід від зайняття підприємницькою діяльністю у розмірі 5 417 300 грн, грошові активи у розмірі 232 911, 1210, 8 100 000 грн та наявність корпоративних прав, що становить частку у статутному (складеному) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДСЕРВІС» (100 %), Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР ЗДРАВІЄ» (100%), Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ПІЩАНЕ» (40 %).

Із додатків, долучених до заперечень ОСОБА_6, можливо встановити, що відповідно до податкових декларацій за 2021 рік її дохід склав 1 298 700 грн, за 2022 рік - 5 408 116 грн, за 2023 рік 5 417 300 грн, що дійсно може свідчити про те, що частина вилучених коштів може належати його дружині. Також, варто зазначити, що відповідно до протоколу обшуку частина коштів вилучалась зі жіночої сумочки, зокрема 14 600 доларів США.

Таким чином, стороною обвинувачення не надано документів щодо спростування доводів ОСОБА_6 про те, що кошти належать їй, як і не надано доказів того, що усі грошові кошти є особистою власністю ОСОБА_6 .

Отже, слідчим суддею була встановлена необхідність накладення арешту на 1/2 частину коштів, які отримані (зароблені) за час перебування у шлюбі ОСОБА_5 з ОСОБА_6, з огляду на те, що таке майно є спільною сумісною власністю подружжя та відсутності доказів, які б свідчили про те, що вказані кошти є особистою приватною власністю ОСОБА_5 чи особистою приватною власністю ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Слідчий суддя вважає, що накладення арешту на всі вилучені кошти, враховуючи презумпцію рівності частин подружжя, може призвести до непропорційного втручання в права ОСОБА_6 на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Частиною 1 ст. 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Арешт майна, мова про який йде у Кримінальному процесуальному кодексі України, передбачає позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном і не вимагає, щоб таке майно належало на праві власності особі.

Отже, коли майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а частки подружжя при цьому не виділені, підозрюваний має право на володіння, користування і розпорядження таким майном у повному обсязі, а не лише своєю часткою, і за відсутності іншої домовленості між подружжям, накладення слідчим суддею арешту на таке майно відповідатиме меті арешту майна.

Натомість, у випадку застосування судом покарання у виді конфіскації майна, вилучити у власність держави можливо тільки те майно, яке є власністю засудженого. За таких обставин, накладення арешту не на всі грошові кошти, що є спільною сумісною власністю подружжя, а лише на 1/2 цього майна, право на яку належить підозрюваному ОСОБА_5, відповідатиме меті, зазначеній у ч. 5 ст. 170 КПК України.

Таким чином, враховуючи встановлені факти та обставини, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування арешту до 1/2 частини грошових коштів, які є спільною сумісною власністю, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

3) Грошові кошти та мобільні телефони є тим видом майна, на який може бути накладено арешт

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема на грошові кошти, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України). Прокурор у своєму клопотанні просить накласти арешт на грошові кошти та мобільні телефони. Таке майно відповідає положенням ст. 190 ЦК України та положенням ч. 10 ст. 170 КПК України, відтак, на нього може бути накладено арешт.

4) Завдання, для виконання яких детектив звертається із клопотанням про арешт майна

Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України). Зокрема, зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, можливість знищення, приховування, відчуження, є обґрунтованою.

5) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Положення КПК України узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, який дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).

Отже, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.

Частина четверта статті 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, специфіку, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, оскільки не має на меті позбавити володільців майна ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а лише тимчасово обмежити їх права користування, розпорядження та відчуження коштами, мобільними телефонами до завершення кримінального провадження чи завершення експертних досліджень.

У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Враховуючи викладене, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.

Також, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону користування, розпорядження та відчуження майна, зважаючи на встановлені ризики перетворення та відчуження майна.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що на цьому етапі досудового розслідування не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь вини.

На підставі наведеного, керуючись статтями 132, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене 26.03.2024 в ході проведення обшуку приймальні та службового кабінету ОСОБА_5, які розташовані на другому поверсі за адресою: АДРЕСА_1, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.03.2024, а саме:

- мобільний телефон iPhone темно-сірого кольору, без сім-карти, який поміщено в сейф-пакет НАБУ № 0052897.

Накласти арешт на 1/2 частину майна, вилученого 26.03.2024 в ході проведення обшуку будинку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.03.2024, а саме грошових коштів:

- номіналом по 100 доларів США на суму 59500 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот) доларів США, які поміщені до сейф-пакету НАБУ № 0003627;

- номіналом по 100 доларів США на суму 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США,

- номіналом по 200 євро на загальну суму 40 000 (сорок тисяч) євро,

які поміщені до сейф-пакету НАБУ № 0003616.

Накласти арешт на майно, вилучене 26.03.2024 в ході проведення обшуку автомобіля «Land Rover RANGE ROVER», д.н. НОМЕР_1, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.03.2024, а саме:

- мобільний телефон iPhone ІМЕІ НОМЕР_2 з сім-карткою «Київстар», які поміщено до сейф-пакету № 0021804.

Накласти арешт на майно, вилучене 26.03.2024 під час затримання ОСОБА_5 а саме:

- мобільний телефон iPhone 12 Pro в корпусі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3, ІМЕІ 2: НОМЕР_4 з сім-картками «Водафон» і «Київстар».

Арешт майна полягає у тимчасовій забороні права користування, розпорядження та відчуження.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам, присутнім під час її оголошення. Копію ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам, які не були присутні в судовому засіданні.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_15