- Головуюча суддя (ВАКС): Задорожна Л.І.
Справа № 991/2528/24
Провадження № 1-кс/991/2555/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
учасники кримінального провадження:
секретар судового засідання ОСОБА_2,
з боку захисту: адвокат ОСОБА_3, підозрюваний ОСОБА_4,
з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Київ скаргу адвоката ОСОБА_3, яка подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на незаконне затримання особи (в порядку ст. 206 КПК України),
встановив:
27.03.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, яка подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на незаконне затримання особи (в порядку ст. 206 КПК України).
І. Зміст скарги
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000022 від 12.01.2024 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Адвокат зазначає, що 26.03.2024 о 15:00 старшим детективом Національного бюро ОСОБА_6 затримано ОСОБА_4, без ухвали слідчого судді, на підставі п. 1, 3 ч. 1 ст. 208 КПК України.
Скаржник вважає незаконним затримання ОСОБА_4, оскільки воно здійснено з істотним порушенням прав та норм КПК України. Підозра про вчинення кримінального правопорушення не оголошувалася ОСОБА_4 на момент затримання, в порушення вимог ч. 1 ст. 42 КПК України. У протоколі затримання зазначено, що ОСОБА_4 затримано за підозрою в наданні неправомірної вигоди службовій особі (начальнику Сумської міської військової адміністрації) ОСОБА_7, але це не відповідає обставинам дійсності.
Вказує, що ОСОБА_4 було затримано 26.03.2024 о 15:00 за місцем його роботи Сумської обласної спілки споживчих товариств за адресою: АДРЕСА_1 . Під час затримання ОСОБА_4 перебував на вулиці, будь-якого злочину або замаху на його вчинення не скоював, неправомірну вигоду не передавав, не отримував та в нього не вилучалися кошти. Тому, посилання детектива на п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України, як на підставу затримання, є безпідставним і незаконним. На переконання адвоката, з огляду на ст. 42, 208 КПК України, ОСОБА_4 на момент затримання не набув статусу підозрюваного.
Також, у протоколі однією з підстав затримання вказано п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України. Проте, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчинити втечу з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Оскільки підозрюваний повісток не отримував, до правоохоронних органів не викликався, а тому від органу досудового розслідування не ухилявся. З 25.10.2020 ОСОБА_4 обраний депутатом Сумської обласної ради від політичної партії ВО «Батьківщина», одружений, має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання, місце роботи, відтак відсутні підстави для можливої втечі підозрюваного. Враховуючи викладене вище, посилання детектива на п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, як на підставу затримання, є безпідставним.
Адвокат ОСОБА_3 зазначає, що детективом під час затримання ОСОБА_4 не дотримано вимоги ч. 4 ст. 208 КПК України. Оскільки затримання ОСОБА_4, його особистий обшук та складання протоколу відбулися о 15:00, а захисник ОСОБА_8 прибув о 16:03, тому фактично затримання відбулось без участі захисника.
Крім цього, протокол затримання від 26.03.2024 був заповнений нерозбірливим рукописним текстом. ОСОБА_4 під час затримання заявив клопотання про залучення перекладача та надання йому копії протоколу затримання на зрозумілій мові, оскільки майже все життя спілкувався на аварській мові, українську мову в школі не вивчав і не розуміє текст. Проте, це клопотання підозрюваного було проігнороване детективом, перекладач не залучався та не було здійснено переклад протоколу на мову, якою він володіє для розуміння підстав затримання. На думку адвоката, ОСОБА_4 не був належним чином ознайомлений з протоколом затримання, що свідчить про істотне порушення його права на захист.
Таким чином, ОСОБА_4 без забезпечення перекладу на мову, якою він володіє в достатньому обсязі для розуміння, було здійснено його затримання в порядку п. 1, 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, що призвело до істотного порушення його прав та норм КПК України.
Також, протокол затримання не відповідає загальним вимогам, передбаченим ст. 104 КПК України, оскільки він складений рукописно, нерозбірливим почерком, тому з нього неможливо встановити повний зміст процесуальної дії, дані її учасників, понятих, вилучені в ході обшуку речі. Із протоколу затримання від 26.03.2024 вбачається, що затримання ОСОБА_4 проводилося у присутності понятих та за участі співробітників УСБУ в Сумській області ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Проте, цей протокол не підписаний учасниками слідчої дії (співробітниками УСБУ в Сумській області), що вказує на порушення вимог ч. 5 ст. 104 KПК України.
Враховуючи вказане вище, затримання ОСОБА_4 відбулося з порушеннями п. 1,3 ч. 1 ст. 208 КПК України, без ухвали слідчого судді, без вручення йому повідомлення про підозру та не набуття ним статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, тому його затримання є незаконним. З посиланням на ч. 2, 3 ст. 206 КПК України, адвокат просив задовольнити скаргу, визнати незаконним затримання ОСОБА_4 та негайно звільнити його з-під варти в залі суду.
ІІ. Позиції учасників провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав подану скаргу, просив задовольнити та визнати незаконним затримання ОСОБА_4 . Посилається на те, що не було підстав для затримання ОСОБА_4 (не набув статусу підозрюваного) та його не затримали на місці скоєння кримінального правопорушення або замаху на вчинення. Зазначає, що протокол затримання не містить кваліфікації злочину (посилання на статті КК України), за яким затримано ОСОБА_4, не роз`яснено підстав затримання та не було залучено перекладача для розуміння рукописного тексту. Як депутат Сумської обласної ради ОСОБА_4 .Д належним чином виконує свої обов`язки та розуміє українську мову, проте може читати лише надрукований і не розуміє рукописний текст. Вважає, що має місце порушення права на захист підозрюваного, оскільки орган досудового розслідування виконав всі дії без захисника, хоча адвокат прибув на місце вчасно. Також, під час затримання були особи, які не представились і не розписались у протоколі, проте, на переконання захисника, ці особи здійснювали тиск на підозрюваного. Зазначає, що ОСОБА_4 відмовився підписувати протокол затримання, оскільки не міг зрозуміти його зміст, ніхто з детективів усно нічого не пояснив. Адвокат зауважив, що підозрюваного затримали лише після вчинення злочину (передачі коштів) і минуло близько 40 хвилин, під час того, як ОСОБА_4 провів ОСОБА_7 . На переконання захисника, не могли одночасно дві особи надати кошти начальнику Сумської міської військової адміністрації і підозрюваний безпосередньо цих коштів не надавав.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав висловлену позицію свого захисника. Зазначив, що проживає на території України з 1976 року. Щодо ризику можливої втечі заперечує, оскільки ці обставини не відповідають дійсності, державна прикордонна служба не випускає депутатів за кордон.
Прокурор ОСОБА_5, просив відмовити у задоволенні скарги на незаконне затримання. Стосовно аргументів захисника зазначив, що у протоколі від 26.03.2024 вказано підстави затримання за п. 1,3 ч.1 ст. 208 КПК України та за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 369 КК України, що полягає у наданні неправомірної вигоди начальнику Сумської міської військової адміністрації ОСОБА_7 . Підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_11 затримали після передачі коштів ОСОБА_7 безпосередньо біля приміщення, у якому відбулась зустріч (з 14:20 до 15:00). Щодо доводів адвоката про невручення повідомлення про підозру вказує, що 26.03.2024 ОСОБА_4 був затриманий, а повідомлення про підозру такій особі вручається не пізніше 24 годин з моменту її затримання, тому 27.03.2024 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, відповідно до вимог ч. 2 ст. 278 КПК України. Для проведення цієї дії було залучено захисника з Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, зафіксовано факт отримання підозри на відео, проте підозрюваний відмовився надавати розписку. Таким чином, сторона обвинувачення виконала вимоги законодавства, було вручено підозру та роз`яснено її суть підозрюваному. Відносно аргументів захисника про нерозбірливий текст протоколу затримання зазначає, що хоч зміст протоколу рукописний, проте можливо зрозуміти його суть. Крім цього, детектив усно повідомив на підставі чого затримали ОСОБА_4 Навіть, якщо допустити, що підозрюваний не розуміє зміст рукописного тексту, але під час затримання були присутні два адвоката, які мали можливість роз`яснити обставини, підстави затримання. Вимогами кримінально-процесуального законодавства не передбачено залучення перекладача для здійснення перекладу рукописного тексту. Щодо зауважень адвоката про порушення права на захист підозрюваного вказує, що відповідно до протоколу від 26.03.2024 були присутні два захисники, які підтвердили факт, що не були порушені права підозрюваного. Стосовно посилань захисника на те, що відсутній підпис осіб УСБУ в Сумській області зазначає, що протокол затримання підписується особою, яка його склала та затриманим, згідно з вимогами ч. 5 ст. 208 КПК України. Не підписання протоколу цими особами не свідчить про порушення вимог КПК України. Вважає, що сторона обвинувачення виконала свої обов`язки стосовно забезпечення права на захист підозрюваного. На переконання прокурора, сторона захисту тлумачить на свою користь вчинення певних юридичних дій.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Під час розгляду скарги адвоката ОСОБА_3, на підставі доданих до клопотання матеріалів, встановлено такі факти та обставини:
- відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.03.2024, у період з 15:00 до 16:42, за участю старшого детектива Національного бюро ОСОБА_6, адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_8 та у присутності понятих ОСОБА_12, ОСОБА_13, затримано ОСОБА_4 на підставі п. 1, 3 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 369 КК України, що полягає у наданні неправомірної вигоди начальнику Сумської міської військової адміністрації ОСОБА_7 . Затриманому повідомлено підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, зрозумілою для нього мовою, відповідно до ч. 4 ст. 208 КПК України. Також роз`яснено ОСОБА_4 його права та обов`язки. За змістом протоколу, о 15:10 повідомлено за телефоном гарячої лінії Центр безоплатної правової допомоги та синів підозрюваного. У свою чергу, затриманий відмовився підписати протокол, так як не зміг прочитати його рукописний зміст. Адвокат ОСОБА_3 виклав свої зауваження до протоколу, а підозрюваний ОСОБА_4 написав заяву про надання перекладача;
- 27.03.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, тобто пропозиції та наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою, в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади чи службового становища вчинене за попередньою змовою групою осіб. Зі змісту якої можливо встановити, що 26.03.2024 о 14:20, що ОСОБА_4 та ОСОБА_11 за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи в приміщенні кабінету, який знаходиться в користуванні ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 надали начальнику Сумської міської військової адміністрації ОСОБА_7, який займає особливо відповідальне становище, частину неправомірної вигоди в сумі 50 000 доларів США (за курсом НБУ становить 1 961 000 грн), із загального раніше обумовленого розміру неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США (за курсом НБУ становить 3 922 000 грн) за вчинення ним дій, які входять до його повноважень. Дії ОСОБА_7 полягали у наступному: скасуванні наказу № 64-СМР від 05.12.2023 «Про втрату чинності рішення сесії Сумської міської ради від 23.02.2022 «Про реорганізацію КНП «Клінічна лікарня № 5» Сумської міської ради, шляхом приєднання до КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона», призначення ОСОБА_11 на посаду керівника вищевказаних медичних закладів строком на 5 років, сприяння у виділенні фінансування на об`єднану медичну установу на 2024 рік. У подальшому, з метою заволодіння ОСОБА_4 та ОСОБА_11 бюджетними грошовими коштами, які будуть виділені на фінансування КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона», яку очолює ОСОБА_11, як об`єднаною медичною установою через процедури закупівлі у майбутньому. Після передання частини неправомірної вигоди начальнику Сумської міської військової адміністрації ОСОБА_7, директора КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» ОСОБА_11 та ОСОБА_4 було затримано працівниками Національного бюро. Розписка підозрюваного ОСОБА_4 про отримання підозри - відсутня, проте міститься розписка адвоката ОСОБА_14 від 27.03.2024 (14:05), який зазначив, що «від підпису відмовився в моїй присутності».
Положеннями ч. 1 ст. 12 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Стаття 206 КПК України встановлює загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини. Так, слідчий суддя має право зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав особи, яка тримається під вартою, а також зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.
Слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи (ч. 3 ст. 206 КПК України).
Крім цього, положення ч. 5 ст. 206 КПК України передбачають, що незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов`язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
В постанові від 27.05.2019, справа №766/22242/17, Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зазначила таке:
«.. стаття 206 КПК України надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу.
… положення ст. 206 КПК мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках. При цьому вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов`язаних із затриманням особи в порядку, ст. 208 КПК України, post factum, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.».
Відповідно до вимог пунктів 1,3 ч. 1 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
Слідчим суддею встановлено, що 26.03.2024 ОСОБА_4 затримано на підставі п. 1, 3 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 369 КК України, що полягає у наданні неправомірної вигоди начальнику Сумської міської військової адміністрації ОСОБА_7 . Затримання проходило за участю двох понятих. Наступного дня (до спливу 24 годин з моменту затримання) ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Крім цього, у повідомленні про підозру від 27.03.2024 зазначено, що ОСОБА_4 затримано після надання ОСОБА_7 частини неправомірної вигоди в сумі 50 000 доларів США, що свідчить про те, що ОСОБА_4 затримано уповноваженою службовою особою з дотриманням вимог законодавства. Тому, доводи захисника щодо безпідставного та незаконного затримання, слідчий суддя відхиляє.
Частинами 1-3 ст. 29 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. Особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача) (ч. 1 ст. 68 КПК України)
Відповідно до постанови Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 219/5455/16, питання про дотримання вимог ст. 29 КПК щодо залучення перекладача, слід вирішувати у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи не призвело це до порушення рівності перед законом і судом (принципу «рівності можливостей») та несправедливості судового розгляду в цілому у розумінні положень ст. 6 Конвенції.
На виконання вимог ч. 4 ст. 208 КПК України, ОСОБА_4 повідомлено зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснено право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти неї, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом та роз`яснено його права та обов`язки, як підозрюваного, що підтверджується змістом протоколу затримання від 26.03.2024. Крім того, як зазначив прокурор у судовому засіданні, старший детектив Національного бюро ОСОБА_6 в усному порядку роз`яснив підозрюваному підстави затримання, у вчиненні якого злочину той підозрюється та його права, оскільки підозрюваний не розумів рукописний текст протоколу.
У судовому засіданні захисник та підозрюваний зазначили, що ОСОБА_4 на території України проживає з 1976 року, розуміє українську мову, але не міг зрозуміти лише рукописний текст, написаний українською мовою. Проте, законодавством не передбачено залучення перекладача для здійснення таких функцій. Враховуючи викладене вище, слідчий суддя відхиляє доводи про те, що ОСОБА_4 не був належним чином ознайомлений з протоколом затримання (його рукописним змістом) без забезпечення перекладу на мову, якою він володіє в достатньому обсязі для розуміння.
Також, слідчий суддя вважає, що протокол затримання відповідає вимогам, передбаченим ст. 104, ч. 5 ст. 208 КПК України. Інші доводи, які викладені у змісті скарзі адвоката ОСОБА_3, в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на незаконне затримання особи, не підтверджують обставин, які мають значення для висновку про те, що підозрюваного незаконно затримали без обґрунтованих підстав для цього.
Дослідивши матеріали, вислухавши сторін у судовому засіданні, враховуючи вищезазначені вимоги законодавства, слідчий суддя дійшов висновку, що подана скарга адвоката ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Підсумовуючи, слідчий суддя зазначає, що наведені в скарзі на незаконне затримання особи (в порядку ст. 206 КПК України) обставини та висловлені в судовому засіданні доводи не містять обґрунтованих підстав для застосування ст. 206 КПК України, з огляду на що подана стороною захисту скарга задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131-132, 176-178, 206, 208, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3, яка подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на незаконне затримання особи (в порядку ст. 206 КПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_15