Документ № 118210762

Справа № 991/2424/24

Провадження 1-кс/991/2450/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому захисник ОСОБА_5 просив змінити запобіжний захід, застосований ухвалою слідчого судді від 07.11.2022 до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом зменшення розміру застави до 214 720 грн, що становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.11.2022 у справі № 991/5218/22 частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013, та одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300,00 грн та за умови внесення застави покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У межах виконання зазначеної ухвали слідчого судді 08.11.2022 громадянками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду внесено 399 000 грн та 345 300 грн у якості застави за ОСОБА_4 та останнього звільнено з Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Надалі ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.11.2023 у справі № 991/9297/24 запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4, змінено на запобіжний захід у виді застави в розмірі 644 300 грн.

Захисник зазначає, що з часу продовження слідчим суддею ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з`явилися нові обставини, які свідчать про зміну чи зменшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Так, на думку сторони захисту:

І. Не враховано дійсних обставин господарських правовідносин, що склалися між ДП «Укрекоресурси» та ТОВ «Віар Плюс». Відповідно до повідомленої ОСОБА_4 підозри між ДП «Укрекоресурси» та ТОВ «Віар Плюс» укладено договори купівлі-продажу №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, згідно яких ТОВ «Віар Плюс» зобов`язувалось поставити 100 фандоматів виробництва «RecycleTech» на загальну суму 17 344 807 грн. Натомість були поставлені фандомати за значно нижчою ціною компанії «Alpha Holdings Group Inc.», які не відповідали умовам укладених з ДП «Укрекоресурси» договорів. Сторона ж захисту стверджує, що ТОВ «Віар Плюс» уклало з «Alpha Holdings Group Inc.» контракт від 13.01.2023 № 170113 купівлі-продажу фандоматів у кількості 200 шт моделі МТ-500, які відповідають умовам договорів. Вказане підтверджується оригіналом зазначеного контракту, висновком експерта від 11.10.2014, відеозаписом огляду фандоматів від 19.08.2021. Крім того, ТОВ «Віар плюс» було здійснено дообладнання фандоматів, за яке ДП «Укрекоресурси» нічого не сплатило. Захисник зазначає також про відсутність в діях ОСОБА_4 складу інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

ІІ. 21.12.2022 закінчився термін дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків, проте, сторона обвинувачення не ініціювала їх продовження. ОСОБА_4 виконує процесуальні обов`язки у повній мірі, має належну процесуальну поведінку. При цьому, остання процесуальна дія із підозрюваним ОСОБА_4 проводилась 12.10.2022, коли ОСОБА_4 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру, тобто понад ніж 1 рік і 5 місяців підозрюваний не викликався стороною обвинувачення.

ІІІ. ОСОБА_4 не мав грошових коштів для внесення застави, тому його знайомі ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, вирішили допомогти йому та внесли суму застави за ОСОБА_4 . Проте, на цей час ОСОБА_4 не має грошових коштів для їх повернення заставодавцям, що серед іншого підтверджується інформацією з Єдиного реєстру боржників, відповідно до якого ОСОБА_4 належить до категорії боржників (ініціатором є Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України).

ІV. 100 одиниць фандоматів, закуплених у компанії «Alpha Holdings Group Inc.», які перебували в режимі реекспорту, викрадені, та за цим фактом ДБР здійснюється досудове розслідування. ОСОБА_4 у цьому провадженні визнано потерпілим.

V. Встановлені в ухвалі слідчого судді від 07.11.2022 ризики, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, суттєво зменшилися або взагалі відсутні.

З урахуванням викладеного, захисник зазначає, що визначена сума застави є об`єктивно непомірною для ОСОБА_4 та повинна бути зменшена до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що кореспондується з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Клопотання призначено до розгляду на 03.04.2024.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 підтримали подане клопотання та просили його задовольнити із наведених у ньому підстав.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, який входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні, заперечив проти клопотання захисника, зазначивши, що застосований до підозрюваного запобіжний захід є достатнім та дієвим запобіжним заходом, стороною захисту не наведено жодних обставин, які б свідчили, про появу нових обставин, які свідчать про зміну чи зменшення встановлених ризиків або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Частиною 4 ст. 201 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Таким чином, вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, а також положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів, і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається з поданих матеріалів, Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013. В рамках даного кримінального провадження 21.06.2022 ОСОБА_4 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. 04.08.2022 Казаряну АР. вручене повідомлення про зміну підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190 КК України. 12.10.2022 ОСОБА_4 вручено повідомлення про зміну підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2022 щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з альтернативою внесення застави у розмірі 1500 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 3 721 500 грн, та у випадку внесення застави покладено на підозрюваного ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У подальшому застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» неодноразово продовжувався, зокрема ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.08.2022 та постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 від 14.10.2022.

Одночасно підозрюваному з урахуванням обставин кримінального провадження, його майнового та сімейного стану, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначався альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої зі спливом певного проміжку часу досудового розслідування зменшувався.

Востаннє ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.11.2022 продовжено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком до 21.12.2022 включно, в межах строку досудового розслідування. Одночасно визначено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300,00 грн.

Як вбачається зі змісту зазначених ухвал, при їх постановленні з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, яка є умовою законності застосування запобіжного заходу;

-встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України;

-зроблено висновок, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою та застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300 грн, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та запобігти встановленим ризикам.

Крім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.11.2023 у справі № 991/9297/24 запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4, у розмірі 744 300,00 грн змінено на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 644 300,00 грн. Частину застави в сумі 100 000,00 грн, внесену за підозрюваного ОСОБА_4, повернуто заставодавцю ОСОБА_10 .

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

Отже, наявність обґрунтованої підозри та ризики кримінального провадження перевірялися слідчим суддею під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу та під час його продовження, у тому числі й шляхом перегляду колегією суддів судових рішень в апеляційній інстанції.

Разом з тим, стороною захисту до матеріалів клопотання не надано доказів, які б свідчили про помилковість раніше зроблених висновків та були б достатніми для висновку, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є вочевидь необґрунтованою.

Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Посилання ж сторони захисту на неврахування всіх обставин (додатку №3) під час проведення експертизи у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим стороною захисту ініційовано перед слідчим суддею клопотання про проведення експертизи та порушено відповідні питання, не беруться до уваги, оскільки клопотання сторони захисту не вирішено слідчим суддею, експертні дослідження не проведені та відповідно неможливо дійти переконання про виникнення нових обставин у кримінальному провадженні, які би слугували підставою для висновку про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри.

Разом з тим, всі обставини стосовно придбання фандоматів та їх поставки на умовах укладених із державним підприємством угод, в тому числі договорів, які були укладені із іноземними компаніями, підлягають дослідженню під час досудового розслідування, зокрема шляхом отримання відповідей на запити у межах міжнародного співробітництва.

Водночас, слідчий суддя зауважує, що вирішення питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_4 складів інкримінованих йому злочинів, а також доведеність вини та правильність кваліфікації дій за ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190 КК України знаходиться поза межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на даній стадії кримінального провадження.

Одночасно сторона захисту посилається на суттєве зменшення встановлених ризиків або їх відсутність.

Оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя визнає ризик таким, що продовжує існувати, зважаючи на можливість притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності та пов`язані із цим можливі негативні для нього наслідки (обмеження), зокрема, суворість передбаченого покарання. Так, злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Крім того, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, відповідно до примітки до ст. 45 КК України віднесене до корупційних злочинів, за вчинення яких відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України виключено можливість застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, а так само, згідно з ч. 1 ст. 69 КК України, виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку свідчать про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду безвідносно до стадії кримінального провадження, а доводи сторони захисту про відсутність такого ризику (у зв`язку з введеним на території України воєнним станом, незадовільним майновим становищем підозрюваного, здачею на зберігання паспорта для виїзду за кордон, належною процесуальною поведінкою) не спроможні нівелювати зазначений ризик.

Також продовжує існувати й ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки органом досудового розслідування не здобуті всі речі та документи, які можуть переховуватися, у тому числі й підозрюваним, та є необхідними для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Однак, враховуючи тривалість здійснення досудового розслідування такий ризик є мінімальним.

До того ж слідчий суддя приходить до висновку про продовження існування ризику незаконного впливу на свідків. Так, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК Укоаїни, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Крім того, ОСОБА_4 обізнаний про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, а відтак, він може шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань.

Також з огляду на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у заволодінні грошовими коштами у сумі 13 689 999,98 грн, місцезнаходження яких органом досудового розслідування на даний час не встановлено, не виключається існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів.

Варто додати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

При цьому, слідчий суддя враховує, що після спливу певного проміжку досудового розслідування ймовірність вчинення підозрюваним будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання досудовому розслідуванню, а відтак, і встановлені ризики знижуються, порівняно із первісно встановленими. Водночас наведені стороною захисту доводи не свідчать, що такі ризики суттєво зменшилися або взагалі припинили існувати.

Застава як один із запобіжних заходів полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

08.11.2022 громадянками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду внесено 399 000 грн та 345 300 грн відповідно, у якості застави за ОСОБА_4 та останнього звільнено з Державної установи «Київський слідчий ізолятор». Таким чином, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Застава є достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну заінтересованість у збереженні грошової суми та моральні та/або матеріальні зобов`язання підозрюваного, обвинуваченого перед іншими фізичними або юридичними особами, які виступили заставодавцями. Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Свобода підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат. А тому, застава є досить дієвим запобіжним заходом, що з одного боку не тягне за собою накладення такого широкого кола обмежень прав і свобод людини як запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, а з іншого - є запобіжником, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.

Застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилася внести заставу за підозрюваного (заставодавця).

Варто зауважити, що при внесенні коштів в якості застави заставодавець має усвідомлювати пов`язані з цим ризики, у тому числі і можливість звернення внесених коштів у дохід держави, адже відповідно до приписів ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Матеріали клопотання свідчать про те, що зазначений розмір застави, з однієї сторони, є цілком помірним для підозрюваного (застава вже в будь-якому випадку внесена), з іншої - залишається необхідно високим для забезпечення ризику втрати цих грошових коштів у разі неналежної процесуальної поведінки підозрюваного. Тому належна поведінка підозрюваного не є новою обставиною, яка перебуває у безпосередньому взаємному зв`язку із застосованим щодо ОСОБА_4 запобіжним заходом.

Вартим уваги є й те, що ухвалою від 09.11.2023 розмір застави зменшено та частину застави в сумі 100 000,00 грн повернуто заставодавцю ОСОБА_10 .

Підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність нових підстав для зміни вже застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, а відтак, слід залишити запобіжний захід у виді застави в розмірі 644 300,00 грн, оскільки саме такий запобіжний захід на цьому етапі досудового розслідування є достатньо дієвим.

На переконання слідчого судді, такий розмір застави на даній стадії досудового розслідування нівелює встановлені ризики та зможе урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання здійсненню кримінального провадження.

Керуючись статтями 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1