Пошук

Документ № 118252035

  • Дата засідання: 10/04/2024
  • Дата винесення рішення: 10/04/2024
  • Справа №: 991/2935/24
  • Провадження №: 42023000000000406
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Ткаченко О.В.

Справа № 991/2935/24

Провадження № 1-кс/991/2966/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

10 квітня 2024 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя).

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження за № 42023000000000406 від 13 березня 2023 року.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].

Підозрюваний ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Одеса, проживає за адресою: АДРЕСА_1, громадянин України.

Підозрюваний ОСОБА_3, народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Чугуїв Харківської області, проживає за адресою: АДРЕСА_2, громадянин України.

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України (підозрювані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Сторона обвинувачення: старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу четвертого управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_4, прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про повернення прокурору клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні за № 42023000000000406 від 13 березня 2023 року.

Питання про повернення клопотання вирішується за ініціативою слідчого судді.

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

Слідчий суддя встановив таке.

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за № 42023000000000406 від 13 березня 2023 року.

Клопотання слідчого не відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, оскільки у ньому не зазначені документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

Слідчий суддя дослідив клопотання слідчого з доданими до нього матеріалами.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. 1 і п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: арешт майна».

Відповідно до вимог ч. 1 і п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України: « Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи».

Відповідно до вимог ч. 1 і п. п. 1-4 ч. 2 ст. 171 КПК України: «З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання».

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 171 КПК України: «Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні».

Слідчий суддя встановив, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, оскільки у ньому не зазначені документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Наведене свідчить про недодержання слідчим вимог до клопотання, які встановлені п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, що є визначеною ч. 3 ст. 171 КПК України правовою підставою для повернення клопотання прокурору і встановлення строку в сімдесят дві години для усунення зазначених недоліків.

Слідчий суддя, в аспекті необхідності дотримання стороною обвинувачення вимог п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, вважає за необхідне та доцільне звернути увагу прокурора і слідчого на те, що відомості Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру транспортних засобів не можуть бути сприйняті ним як документи, які підтверджують право власності на майно, оскільки:

- цивільні права та обов`язки можуть виникати із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, а підстави їх виникнення можуть бути, зокрема договори та інші правочини, що встановлено ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України;

- право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, що встановлено ч. 1 ст. 328 ЦК України;

- право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, а права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону, що встановлено ч. ч. 1 і 4 ст. 334 ЦК України;

- право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, що встановлено п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

- відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії, а у разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії, що встановлено ч. 2 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

- відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим, що встановлено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

- інформація про зареєстровані права та їх обтяження, отримана в електронній чи паперовій формі за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав, має однакову юридичну силу та використовується відповідно до законодавства, що встановлено ч. 2 ст. 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

- Положенням про Єдиний державний реєстр транспортних засобів не передбачено, що інформація цього реєстру може використовуватися на підтвердження прав власності власників зареєстрованих транспортних засобів.

Слідчий суддя, з огляду на наведене і вимоги ч. 3 ст. 171 КПК України, вважає що існують підстави для повернення клопотання прокурору і встановлення строку в сімдесят дві години для усунення зазначених недоліків.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись вимогами ч. 3 ст. 171 КПК України, дійшов висновку про необхідність повернення клопотання прокурору та встановлення строку в сімдесят дві години для усунення недоліків.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив.

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу четвертого управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6, погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, про арешт майна у кримінальному провадженні за № 42023000000000406 від 13 березня 2023 року, повернути прокурору і встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1