- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/2352/24Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/248/24
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
10 квітня 2024 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
представника ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 березня 2024 року щодо залишення без задоволення клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42019110350000029,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді залишено без задоволення клопотання адвоката - ОСОБА_6, подане в інтересах ОСОБА_8, про скасування арешту майна.
Зазначене рішення мотивоване тим, що: (1) у межах кримінального провадження №42019110350000029 ОСОБА_9 09.02.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України /далі - КК/, за фактом пособництва у заволодінні землями ДП «ДГ «Дмитрівка», розташованими на території м. Фастів Київської області площею 919,34 га, та земельними ділянками ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», які знаходилися на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області площею 284,32 га; (2) 14 земельних ділянок, автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG, 2021 р. в., автомобіль BMW IX1 XDRIVE 30, 2023 р. в. і мотоцикл НОМЕР_1, 2022 р., набуті ОСОБА_8 в серпні НОМЕР_2 на підставі договорів дарування, а попередніми власниками такого майна є підозрюваний ОСОБА_9 та його дружина ОСОБА_10 ; (3) підозрюваний ОСОБА_9 та його дружина ОСОБА_10 ймовірно діяли недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами задля уникнення арешту та/або можливої конфіскації майна, що перебуває у власності підозрюваного; (4) у разі засудження ОСОБА_9 на нього може бути покладено обов`язок з відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, зокрема за рахунок майна, яке йому належить.
В апеляційній скарзі представник просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою скасувати арешт, накладений на майно у справі №991/1173/24.
Апеляційна скарга мотивована тим, що при розгляді клопотання про арешт майна слідчим суддею не надано належної оцінки: (1) відсутності підстави, передбаченої ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/, та доказів вчинення особою, на майно якої накладено арешт, кримінального правопорушення; (2) невідповідності вжитих заходів кримінального провадження правовій кваліфікації кримінального правопорушення; (3) не встановленню при накладенні арешту на майно розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову й співрозмірності обмеження права власності; (4) невідповідності клопотання прокурора про накладення арешту на майно вимогам ст. 171 КПК; (5) розгляду клопотання про арешт майна за відсутності власника майна; (6) накладенню арешту на майно членів родини підозрюваного, що ч. 5 ст. 170 КПК не передбачає. Крім того, не відповідають фактичним обставинам справи висновки щодо ознак фраудаторності правочинів.
У судовому засіданні представниця ОСОБА_6 підтримала свою апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.
Прокурор просила закрити апеляційне провадження, зазначивши, що рішення слідчого судді не входить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Надаючи оцінку доводам та запереченням сторін, суд апеляційної інстанції виходить із того, що представник подала апеляційну скаргу на рішення слідчого судді про залишення без задоволення клопотання про скасування арешту майна (т. 1 а. с. 27, 30-34, 38-45, 65), постановлене у відповідності до ст. 174 КПК.
Порядок оскарження та перелік судових рішень, які можуть бути перевірені в апеляційному порядку, чітко визначено та регламентовано нормами Глави 31 КПК.
Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено ч. ч. 1 та 2 ст. 309 КПК.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна, або відмову в ньому, тобто судові рішення, які були постановлені в порядку ст. 173 КПК.
Можливості оскарження ухвал слідчого судді, постановлених у порядку ст. 174 КПК, зокрема про залишення без задоволення клопотання про скасування арешту майна, кримінальний процесуальний закон не передбачає.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Виходячи з наведеного, арешт майна передбачає встановлення певного обмеження прав особи щодо вільного володіння майном, на яке накладається арешт. Повне або часткове скасування арешту, у свою чергу, повністю або в певній частині поновлює права особи щодо відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Саме тому, при формулюванні в ст. 309 КПК переліку ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню, законодавець відніс до їх числа ухвали про арешт майна або відмову у ньому, оскільки це питання стосується необхідності обмеження прав володільця майна, але не зазначив у цьому переліку ухвали про скасування арешту майна чи відмову у його скасуванні, адже таке рішення означає повне або часткове скасування або відмову у скасуванні вже накладених обмежень.
Таким чином, в аспекті положень ст. 309 КПК оскаржувана ухвала слідчого судді про залишення без задоволення клопотання про скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню.
До зазначеного висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в ухвалі від 19.02.2019 по справі № 569/17036/118 (провадження № 51-598кмо).
Крім того, 14.03.2023 (у справі №760/5570/22) і 24.10.2023 (у справі №569/19829/21) колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду постановляла ухвали про передачу кримінального провадження за касаційною скаргою прокурора (в першому випадку) та касаційними скаргами власника майна і його представника (в другому випадку) на розгляд Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
25.09.2023 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду закрила касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора у справі №760/5570/22, у зв`язку із відмовою прокурора від касаційної скарги.
28.11.2023 колегія суддів Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду постановила ухвалу у справі №569/19829/21, якою повернула матеріали провадження за касаційною скаргою на розгляд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду для прийняття рішення по суті з мотивів того, що між провадженнями не убачається подібності правовідносин, за яких було застосовано норми права, передбачені ст. ст. 174, 309 КПК, з огляду на що констатовано відсутність підстав для відступу від висновку про застосування норм права, викладеного в ухвалі Об`єднаної палати у справі №569/17036/18.
Колегія суддів звертає увагу, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).
У даному випадку колегія суддів враховує наведені вище висновки Верховного Суду та імперативні норми КПК.
За вимогами ч. 4 ст. 399 КПК, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. При цьому зазначена норма застосовується лише на етапі перевірки прийнятності апеляційної скарги до моменту відкриття апеляційного провадження, інших повноважень суду апеляційної інстанції щодо зазначеної апеляційної скарги кримінальним-процесуальним законодавством не визначено.
Оскільки провадження за апеляційною скаргою було помилково відкрито суддею-доповідачем, апеляційна скарга подана представником на рішення слідчого судді, яке не може бути предметом перегляду в апеляційному порядку, підстави для розгляду доводів апеляційної скарги по суті - відсутні.
Відповідно до позиції, висловленої в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 569/17036/18, якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, суд апеляційної інстанції має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.
У зв`язку із встановленням, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на рішення, яке не підлягає оскарженню, провадження підлягає закриттю.
Керуючись ст. 2, 7, 8, 9, 170, 174, 369, 370, 376, 392, 395, 399, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6, поданою на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 березня 2024 року щодо залишення без задоволення клопотання про скасування арешту майна, закрити.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4