- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/2421/24
Провадження 1-кс/991/2446/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
05 квітня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
представника власника майна - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
детектива - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_6, про скасування арешту з майна, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52023000000000078,
ВСТАНОВИВ:
25.03.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування
У поданому клопотанні адвокат просить скасувати арешт накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26.02.2024 у справі №991/1292/24 у межах кримінального провадження №52023000000000078 від 17.02.2023, на майно яке на праві власності належить ОСОБА_6, а саме на:
- земельну ділянку площею 0,0867 га, кадастровий номер: 0710200000:01:001:0088;
- земельну ділянку площею 0,0874 га, кадастровий номер: 0710200000:01:002:0067;
- земельну ділянку площею 1,6107 га кадастровий номер 0710200000:01:003:1478;
- транспортний засіб марки «RENAULT TRAFIC», 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 ;
- транспортний засіб марки «RENAULT MASTER», 2018 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 ;
- транспортний засіб марки «KOEGEL S 24-1», 2014 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 ;
- транспортний засіб марки «RENAULT MASTER», 2019 р.в., д.н.з. НОМЕР_4 ;
- транспортний засіб марки «KOEGEL S 24», 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_5
- транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ ACTROS», 2013 р.в., д.н.з. НОМЕР_6 ;
- транспортний засіб марки «KRONE SD», 2015 р.в., д.н.з. НОМЕР_7 .
Адвокат зазначає, що 13.02.2024 ОСОБА_7 в межах кримінального провадження №52023000000000078 від 17.02.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Надалі, ухвалою від 26.02.2024 був накладений арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та спеціальної конфіскації на вказане майно, яке на праві власності належить чоловіку підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_6 .
При цьому, адвокат зауважує, що накладаючи арешт на вказане майно слідча суддя виходила з того, що земельна ділянка з кадастровим номером 0710200000:01:001:0088, придбана ОСОБА_6 03.02.2021 під час перебування у шлюбі з підозрюваною ОСОБА_7, а тому належить до спільної сумісної власності подружжя і може підлягати конфіскації за вироком суду.
Решта майна, на думку слідчої судді, підлягала арешту, оскільки було придбане за кошти, одержані внаслідок вчинення інкримінованого ОСОБА_7 злочину, а ОСОБА_6, будучи чоловіком підозрюваної, міг знати джерело походження таких коштів.
Однак, на переконання адвоката, слідча суддя дійшла помилкового висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_6, оскільки, останній придбав вище вказане майно за власні кошти та не був обізнаний про факт наявності кримінального провадження.
До того ж адвокат зауважує, що матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що ОСОБА_7 причетна до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень, а повідомлена підозра є необґрунтованою.
Враховуючи зазначені обставини, адвокат вважає, що арешт на майно ОСОБА_6 накладений необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню.
2.Позиції учасників у судовому засіданні
Представники власника майна - адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали подане клопотання та просили його задовольнити з викладених в ньому підстав.
Детектив НАБУ ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання та скасування арешту, оскільки переконаний, що накладений він обґрунтовано.
Обґрунтовуючи свою позицію, детектив зазначив, що арештоване майно було придбане підозрюваною ОСОБА_7 у період вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень та зауважив, що його вартість значно перевищувала розмір її офіційних доходів. Такі обставини, на думку детектива, з достатньою вірогідністю свідчать, що зазначене майно могло бути придбане за кошти отримані злочинним шляхом. До того ж ОСОБА_7 та її чоловік ОСОБА_6 були достеменно обізнані про факт здійснення досудового розслідування, оскільки у травні 2023 року за місцем їх проживання був проведений обшук.
3.Оцінка та висновки слідчого судді
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе лише за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба або вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
У клопотанні адвокат зазначає про те, що арешт на майно був накладений необґрунтовано, а тому, з огляду на принцип диспозитивності, суд має встановити наявність або відсутність лише вказаної адвокатом підстави для скасування арешту.
Так, слідчий суддя встановив, що у межах кримінального провадження №52023000000000078 від 17.02.2023 ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26.02.2024 (справа №991/1292/24, провадження №1-кс/991/1303/24) було накладено арешт на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_6 .
Із вказаної ухвали вбачається, що арешт був накладений із метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання у разі його призначення та спеціальної конфіскації.
Оцінюючи можливість накладення арешту на вказане майно слідча суддя виходила з того, що у межах кримінального провадження №52023000000000078 від 17.02.2023 ОСОБА_7 13.02.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за фактом заволодіння грошовими коштами AT «Укрзалізниця» шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб під час виконання тристороннього договору на постачання продовольчих товарів між Харківською OBA, AT «Укрзалізниця» та ТОВ «Луцька аграрна компанія» на загальну суму 15 199 800 гривень.
Тож, оскільки конфіскація майна передбачена у санкції інкримінованого підозрюваній злочину, як обов`язкове додаткове покарання, слідчою суддею була встановлена необхідність накладення арешту на майно, придбане ОСОБА_6 за час перебування у шлюбі з підозрюваною ОСОБА_7, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 0710200000:01:001:0088 з огляду на те, що таке майно є спільною сумісною власністю подружжя і воно може підлягати конфіскації за вироком суду.
Також, слідчою суддею було встановлено, що придбане ОСОБА_7 та ОСОБА_6 після вчинення злочину рухоме та нерухоме майно, зокрема дві земельні ділянки з кадастровими номерами: 0710200000:01:002:0067 та 0710200000:01:003:1478, а також сім транспортних засобів таких марок RENAULT TRAFIC, 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, RENAULT MASTER, 2018 р.в., д.н.з. НОМЕР_2, KOEGEL S 24-1, 2014 р.в., д.н.з. НОМЕР_3, RENAULT MASTER, 2019 р.в., д.н.з. НОМЕР_4, KOEGEL S 24, 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_5, MERCEDES-BENZ ACTROS, 2013 р.в., д.н.з. НОМЕР_6, KRONE SD, 2015 р.в., д.н.з. НОМЕР_7, відповідає ознакам передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України та може підлягати спеціальній конфіскації.
Водночас, на думку адвоката такий висновок слідчої судді є помилковим, оскільки ОСОБА_6 не є підозрюваним в кримінальному провадженні №52023000000000078 від 17.02.2023 та взагалі не був обізнаний про факт його наявності, арештоване майно придбане ним за власні кошти, а матеріали досудового розслідування не містять доказів того, що останній знав про наявність у дружини незаконних джерел отримання грошових коштів.
Вирішуючи питання про обґрунтованість накладення арешту на майно ОСОБА_6, слідчий суддя виходить з такого.
Стаття 170 КПК України встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, може бути об`єктом конфіскації як виду покарання чи підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому, відповідно до змісту ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна, арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Так, слідчим суддею встановлено, що підозрювана ОСОБА_7 з 13.08.2006 перебуває у шлюбі з ОСОБА_6, при цьому земельна ділянка з кадастровим номером 0710200000:01:001:0088 була набута останнім 03.02.2021, а тому за загальним правилом, встановленим ст. 60 СК України та ст. 368 ЦК України, на неї поширюється режим спільної сумісної власності подружжя, та в разі визнання ОСОБА_7 винною у вчиненні інкримінованого їй злочину, суд, з огляду на положення КК України, може прийняти рішення про звернення стягнення на належну підозрюваній частку у такому майні.
Водночас, хоча арешту з метою забезпечення конфіскації як виду покарання може підлягати лише частка у спільному майні особи, щодо якої може бути застосоване таке покарання (підозрюваний/обвинувачений), під час вирішення питання про арешт майна, слідчий суддя не має права вирішувати питання про визначення часток у спільному майні та виділенні їх в натурі. Вказане спростовує доводи адвоката про необґрунтованість накладення арешту на всю земельну ділянку, на яку розповсюджується рижим спільної сумісної власності подружжя, оскільки у випадку коли частки подружжя у праві спільної сумісної власності не визначені, слідчий суддя у кримінальному провадженні позбавлений можливості визначати їх поза межами цивільного провадження.
Не погоджується слідчий суддя і з доводами адвоката про необґрунтованість накладення арешту на майно ОСОБА_6 з метою забезпечення спеціальної конфіскації, виходячи з такого.
Відповідно до змісту ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку можливості застосування спеціальної конфіскації арешт може накладатися на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.
На майно третьої особи арешт накладається у разі, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само за вчинення інших злочинів, перелік яких наведено у ч. 1 ст. 96-1 КК України.
Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.
Крім того, як зазначалося вище спеціальна конфіскація може бути застосована лише у разі відповідності її ознакам переліченим у ч. 1 ст. 96-2 КК України. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 96-2 КК України, у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у п. 1 ч. 1 цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у п. 1 частини першої цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.
Положеннями ч. 4 ст. 96-2 КК України, передбачено, що майно, зазначене в цій статті, підлягає спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті.
Отже, про обґрунтованість накладеного арешту на майно третьої особи за п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України буде свідчити, по-перше те, що такий захід забезпечення кримінального провадження передбачений кримінальним процесуальним законом. По-друге, мають існувати факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що третя особа набула майно безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 КК України.
Дослідивши надані матеріали та заслухавши доводи сторін, слідчий суддя доходить висновку, що арешт на майно ОСОБА_6 з метою забезпечення спеціальної конфіскації також накладено цілком обґрунтовано, оскільки як вбачається з договору про поділ майна подружжя від 02.02.2024, спірне майно, зокрема дві земельні ділянки з кадастровими номерами: 0710200000:01:002:0067 та 0710200000:01:003:1478, а також сім транспортних засобів таких марок RENAULT TRAFIC, 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, RENAULT MASTER, 2018 р.в., д.н.з. НОМЕР_2, KOEGEL S 24-1, 2014 р.в., д.н.з. НОМЕР_3, RENAULT MASTER, 2019 р.в., д.н.з. НОМЕР_4, KOEGEL S 24, 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_5, MERCEDES-BENZ ACTROS, 2013 р.в., д.н.з. НОМЕР_6, KRONE SD, 2015 р.в., д.н.з. НОМЕР_7, було придбане подружжям у період з травня 2022 року по серпень 2023 року, тобто після ймовірного вчинення ОСОБА_7 інкримінованого їй злочину. При цьому, враховуючи, що АТ «Укрзалізниця» могли бути завдані збитки у сумі понад 15 млн грн (сума отримана на рахунок ТОВ «Луцька аграрна компанія»), а частина з зазначених грошових коштів могли бути одержані безпосередньо ОСОБА_7, яка займає посаду директора вказаного підприємства, та могли бути використані подружжям для придбання зазначеного майна, а тому, таке майно відповідає ознакам, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України та може підлягати спеціальній конфіскації. Беручи до уваги факт тривалого перебування ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у шлюбі (з 13.08.2006), слідчий суддя вважає, що останній міг знати, про незаконність походження коштів за які придбавалось вказане майно.
До того ж враховуючи, що станом на дату укладення договору про поділ майна подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були обізнані про наявність кримінального провадження №52023000000000078 від 17.02.2023, оскільки, як повідомили учасники судового розгляду, в травні 2023 року за місцем їх проживання був проведений обшук, на думку слідчого судді, існує цілком обгрунтована вірогідність того, що підставою передачі майна, в тому числі належного ОСОБА_7, у особисту приватну власність чоловіка було бажання подружжя унеможливити накладення на нього обтяжень та вивести його з-під можливого арешту.
Водночас, слідчий суддя не приймає до уваги доводи сторони захисту стосовно того, що арештоване рухоме та нерухоме майно не може бути предметом спеціальної конфіскації, оскільки набуто у власність на законних підставах, оскільки питання щодо застосування спеціальної конфіскації є виключною дискрецією суду у випадку розгляду справи по суті та ухвалення обвинувального вироку. У зв`язку з тим, що слідчий суддя на цій стадії досудового розслідування, в силу вимог КПК України, позбавлений можливості надати оцінку доказам шляхом їх безпосереднього дослідження у судовому засіданні, оскільки питання щодо належності та допустимості доказів вирішується виключно судом при розгляді справи по суті. А тому суд, при вирішенні питання про застосування норми спеціальної конфіскації повинен буде дослідити і питання набуття майна у власність ОСОБА_7, і питання добросовісного набуття майна у власність ОСОБА_6 .
Питання конфіскації майна засудженого, його пов`язаної особи, вирішується в суді, якщо не буде підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно, що закріплено у п. 6-1 ч. 9 ст. 100 КПК України. Враховуючи це, слідчий суддя не приймає до уваги докази подані адвокатом, щодо законності набуття майна, як підставу для скасування арешту.
Враховуючи вказане, слідчий суддя доходить висновку, що арешт, накладений ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2024 (справа №991/1292/24, провадження №1-кс/991/1303/24), є обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування.
З огляду на викладене та керуючись статтями 170-174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту з майна, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52023000000000078, - залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1