- Головуючий суддя (АП ВАКС): Павлишин О.Ф.
Cправа №991/1450/24
Провадження №11-сс/991/190/24
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
підозрюваного ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 лютого 2024 року щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Любомль Ковельського району Волинської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.364, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.1 ст.366 КК України,
у кримінальному провадженні № 52018000000001172 від 29 листопада 2018 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.02.2024 частково задоволено клопотання детектива та продовжено підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 28.04.2024 включно, в межах строку досудового розслідування; визначено підозрюваному заставу у розмірі 42 392 000,00 грн, у разі внесення застави постановлено строком до 29.04.2024 включно покласти на ОСОБА_6 обов`язки: прибувати за кожною вимогою до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження №52018000000001172 від 29.11.2018, прокурора, суду; не відлучатись із міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду)) з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6, зокрема із підозрюваними ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та свідками у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
На вказану ухвалу захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій стверджує про наявність підстав для скасування рішення слідчого судді - неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, та посилається на таке.
Слідчий суддя відхилив клопотання сторони захисту про витребування документів, які мають істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Органом досудового розслідування не підтверджено розмір матеріальної шкоди належними та допустимими доказами, оскільки відсутня процедура визначення грошового зобов`язання платника податків, яка передбачена главою 8 ПК України та главою 49 МК України.
Висновок слідчого судді про ризик переховування від органу досудового розслідування у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності та суворістю можливого покарання не відповідає встановленим обставинам, так як ОСОБА_6 притягнуто до кримінальної відповідальності 08.11.2023 та обставини кримінального провадження і можливість притягнення до кримінальної відповідальності йому були відомі ще від дати проведення першого допиту у 2019 році.
Суддею не враховано, що ризик переховування від органу досудового розслідування може бути нівельований покладенням на підозрюваного обов`язків здати на зберігання паспорт громадянина для виїзду за кордон, заборонити залишати певний населений пункт, носити електронні засоби контролю, а ризик впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження - реалізації стороною обвинувачення прав, визначених ч.11 ст.615 КПК України, та покладанням на підозрюваного обов`язків в частині заборони спілкування.
Розмір застави є очевидно непомірним, що підтверджується невнесенням такої до цього часу.
Під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу та прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання про відвід прокурора слідчий суддя послався на публікації, однак такі стороною захисту подані не були, хоча слідчий суддя для цього оголошував перерву.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.02.2024 та постановити нову, якою у задоволенні клопотання детектива відмовити в повному обсязі, або у разі необхідності продовження застосування запобіжного заходу, застосувати до підозрюваного будь-який інший більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, зокрема домашній арешт або заставу у визначеному п.3 ч.5 ст.183 КПК України розмірі, з покладенням на нього процесуальних обов`язків передбачених ст.194 КПК України.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник- адвокат ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 та надали пояснення, що аналогічні її доводам.
Прокурор ОСОБА_8 заперечив щодо задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7, пояснення прокурора ОСОБА_8, дослідивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018.
Повідомлення про підозру ОСОБА_6 здійснено 08.11.2023 о 18 год 30 хв.
ОСОБА_6 підозрюється:
- у створенні злочинної організації з метою вчинення тяжких злочинів, керівництві такою організацією й участі у злочинах, вчинюваних такою організацією;
- в організації умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненого особою, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних, великих та особливо великих розмірах, вчинених за попередньою змовою групою осіб, в складі злочинної організації;
- в організації зловживання владою та службовим становищем, тобто умисному з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої особи, використання службовою особою влади або службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки;
- в організації складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, організації внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей,
тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2, 3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.364, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.
08.11.2023 о 17 год 34 хв ОСОБА_6 затримано за адресою: АДРЕСА_2 .
10.11.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до 06.01.2024 включно та визначено заставу у розмірі 80 520 000 грн, з покладенням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України. 22.11.2023 ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду вказану ухвалу слідчого судді було залишено без змін.
02.01.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 на строк 60 днів, тобто до 01.03.2024 включно та визначено заставу у розмірі 60 460 000 грн, з покладенням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України. 11.01.2024 ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду дану ухвалу слідчого судді було залишено без змін.
22.02.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ, погоджене прокурором САП, від 16.02.2024, про продовження на 60 днів строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018 з визначенням застави у розмірі 60 460 000 грн з покладенням ряду обов`язків у разі її внесення.
Постановляючи оскаржувану ухвалу слідчий суддя прийшов до таких висновків.
У кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018 для неухильного виконання вимог ст.2 КПК України, необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду.
Повідомлена ОСОБА_6 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255 (в ред. до 04.06.2020), ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.ч.2,3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.364, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018 є обґрунтованою.
Продовжують існувати ризики, передбачені п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, шляхом використання ОСОБА_6 неформальних зв`язків з працівниками правоохоронних органів, особами що мають можливість впливати на викривлення даних, що мають значення для кримінального провадження (службовими особами митниці ДФС), а також узгодження дій та процесуальної поведінки з іншими на теперішній час не встановленими членами злочинної організації.
Не є можливим запобігти вказаним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.
Оскільки нових вагомих доказів щодо обґрунтування майнового стану ОСОБА_6 на рівні, що дозволяє йому внести заставу в раніше визначеному обсязі - у розмірі 60 460 000 грн слідчому судді не надано, доцільним є визначення ОСОБА_6 застави у меншому розмірі, ніж заявлено стороною обвинувачення, однак у розмірі, що перевищує зазначені ст.182 КПК України межі, а саме - 42 392 000,00 грн, що є помірною для підозрюваного.
Вказані висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.
У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому ухвала переглядається в межах апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 .
Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2, 3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.364, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, а саме у створенні злочинної організації з метою вчинення тяжких злочинів, керівництві такою організацією й участі у злочинах, вчинюваних такою організацією; організації умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненого особою, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних, великих та особливо великих розмірах, вчинених за попередньою змовою групою осіб, в складі злочинної організації; організації зловживання владою та службовим становищем, тобто умисному з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої особи, використання службовою особою влади або службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки; організації складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, організації внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Висновком експерта №СЕ-19/103-22/11357-ЕК від 12.01.2023 встановлено розміри матеріальної шкоди (збитків), завданої Держаному бюджету України внаслідок несплати митних платежів за товари, ввезені на митну територію України вантажними фургонами в кожному випадку незаконного ввезення товарів на митну територію України.
Із висновку експерта №СЕ-19/103-22/8982-ЕК від 28.02.2023 вбачається, що експерт встановив розміри матеріальної шкоди (збитків), завданої Держаному бюджету України внаслідок несплати різниці між митними платежами, які повинні були бути сплачені, при здійсненні імпорту на митну територію України товарів відповідно до законодавства України, у випадку їх достовірного декларування, та фактично сплаченими митними платежами внаслідок удаваного імпорту «товарів прикриття».
Унаслідок вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_6, Державному бюджету України за версією органу досудового розслідування завдано матеріальної шкоди в загальному розмірі 475 093 200,87 грн.
В постанові від 03.12.2019 №320/2921/14-к колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з системного аналізу кримінального процесуального законодавства, в разі оскарження до суду платником податків рішення податкового органу, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні до остаточного вирішення справи судом, за винятком випадків, коли обвинувачення не тільки базується на оскаржуваному рішенні, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів.
Тобто, винуватість особи у вчиненні злочину, передбаченого ст.212 КК України, не може ґрунтуватися виключно на рішенні суду в адміністративній справі щодо оскарження податкового повідомлення рішення, а має бути підтверджено й іншими доказами.
Таким чином, податкове повідомлення рішення не є винятковим і єдиним доказом, який визначає суму несплачених податків та платежів в кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ч.2 ст.242 КПК України слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.10.2004 №15 встановлено, що при розгляді справ про злочини, пов`язаних з ухиленням від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, судам слід мати на увазі, що фактичні дані, які підтверджують наявність чи відсутність у діях підсудного складу такого злочину, можуть бути встановлені висновком експерта або за допомогою актів документальної перевірки виконання податкового законодавства і ревізії фінансово-господарської діяльності.
А відтак, оскільки органом досудового розслідування призначено експертизи для визначення розміру матеріальних збитків та отримано висновки експертів з дотриманням вимог ст.242 КПК України, безпідставним є твердження в апеляційній скарзі захисника про необґрунтованість з посиланням на відсутність податкового повідомлення рішення.
Слідчий суддя дійшов до висновку, що не зменшились ризики того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Доводи апеляційної скарги захисника висновків слідчого судді не спростовують.
Посилання в апеляційній скарзі на притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності 08.11.2023, його обізнаність з обставинами кримінального провадження і усвідомлення можливості притягнення до кримінальної відповідальності від дати проведення першого допиту у 2019 році колегія суддів вважає неспроможним так як слідчим суддею враховано не лише можливу суворість покарання, а й інші обставини -наявність у підозрюваного: 1) паспорту громадянина України для виїзду за кордон, дійсного до 11.01.2028; 2) права постійного проживання у Республіці Польща; 3) перебування на постійному консульському обліку у Словацькій Республіці; 4) відсутність офіційного місця роботи в Україні; 5) працевлаштування в іноземній компанії, де ОСОБА_6 є директором та членом правління «Baltic professional trading» (Таллінн, Естонська Республіка); 6) постійне проживання сім`ї підозрюваного (дружини, дітей) за кордоном; 7) достатність майнових ресурсів ОСОБА_6 для переховування від органу досудового розслідування, 8) не перебування на військовому обліку в Україні; 9) те, що підозрюваний ОСОБА_6 після введення в Україні воєнного стану, з 24.02.2022 до 11.09.2023 74 разів перетинав державний кордон України.
Відповідно до ч.5 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно з ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити :
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Таким чином КПК України не встановлює іншого обов`язку слідчого судді, крім встановлення обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою та обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
А тому твердження апеляційної скарги щодо обов`язку слідчого судді враховувати обставини, які, на думку захисту, можуть нівелювати ризики є помилковим.
Слідчий суддя дійшов висновку, що застава у розмірі 14 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42 392 000,00 грн, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 .
При цьому слідчим суддею взято до уваги, що розмір застави - 60 460 000,00 грн, визначений ухвалою слідчого судді від 02.01.2024, до цього часу за підозрюваного не внесений, що вказує на те, що такий розмір застави може бути непомірним для ОСОБА_6 .
А відтак, оскільки слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного ОСОБА_6, його вік, стан здоров`я, соціальні зв`язки, майновий стан, обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, надано оцінку фінансовому стану підозрюваного, а також факту невнесення застави у попередньо визначеному розмірі, неспроможним є твердження в апеляційній захисника про непомірність зменшеного розміру застави з посиланням лише на те, що вона до цього часу не внесена.
Згідно з положеннями ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо: 1) за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито, крім випадків, коли провадження може бути закрито лише за згодою підозрюваного, обвинуваченого, який проти цього заперечував; 2) судове рішення ухвалено незаконним складом суду; 3) судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чи статтею 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов`язковою; 4) судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов`язковою; 5) судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання; 6) порушено правила підсудності; 7) не виконано вимоги про фіксування судового провадження за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження в суді першої або апеляційної інстанції.
Разом з тим, в апеляційній скарзі не обґрунтовано яким чином посилання слідчого судді на публікації, неподання таких стороною захисту та оголошення перерви перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
А відтак колегія суддів не має підстав для висновку про істотне порушення слідчим суддею вимог КПК України.
Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 лютого 2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4