- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 991/945/24
Провадження 1-кп/991/11/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (далі - суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурор а ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні
заяву захисника ОСОБА_6 про відвід колегії суддів
у кримінальному провадженні №52023000000000043 від 27.01.2023 щодо обвинувачення
ОСОБА_7 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Івано-Франківськ, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, щодо якого здійснювалось спеціальне досудове розслідування)
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
02.02.2024 до ВАКС зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52023000000000043 від 27.01.2023, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначена колегія суддів ВАКС у складі головуючої судді ОСОБА_8, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3
07.02.2024 ухвалою задоволено заяву головуючої судді ОСОБА_8 про самовідвід та заяву захисника ОСОБА_6 про відвід й відведено таку від розгляду цього кримінального провадження.
12.02.2024 на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС №35ав та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуюча суддя ОСОБА_8 замінена на головуючого суддю ОСОБА_1
22.02.2024 ухвалою суду призначено підготовчі судові засідання на 20.02.2024 з перервами на 22.02.2024, 07.03.2024, 12.03.2023, 15.03.2024, 09.04.2024.
2. Короткий виклад заяви про відвід та позицій учасників судового провадження.
2.1. 09.04.2024 в судовому засіданні захисник ОСОБА_6 (далі - заявник) подав заяву про відвід колегії суддів на підставі пункту 4 частини 1 статті 75 КПК, яка обґрунтовувалась зокрема таким:
«2. 08 квітня 2024 року під час підготовки до судового засідання у справі №991/945/24, що було призначено на 09 квітня 2024 року, мною було виявлено на сайті Судової влади в Україні інформацію про те, що в провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває справа №991/2414/24 за обвинуваченням, зокрема, ОСОБА_7 .
3. Відповідно до звіту про автоматизований розподіл від 25.03.2024 року для розгляду справи №991/2414/24 було визначено колегію суддів у складі суддів Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
4. В подальшому мною було віднайдено в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвалу колегії суддів Вищого антикорупційного суду у справі №991/2414/24 від 01 квітня 2024 року про відмову в об`єднанні кримінальних проваджень.
4.1. Вказаною ухвалою колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирішувалось питання про об`єднання кримінального провадження №52019000000001195 від 21.12.2019 року та кримінального провадження №52023000000000043 від 27.01.2023 року.
4.2. При цьому, як вбачається з ухвали Вищого антикорупційного суду у справі №991/2414/24 від 01 квітня 2024 року розгляд питання про можливість об`єднання вказаних вище кримінальних проваджень здійснювався за відсутності учасників кримінального провадження
4.3. За результатами розгляду питання про можливість об`єднання ухвалою колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено в об`єднанні кримінального провадження №52019000000001195 від 21.12.2019 року та кримінального провадження №52023000000000043 від 27.01.2023 року.
5. Щодо підстав подання заяви про відвід.
5.1. Порушення прав учасників кримінальних проваджень…
5.1.5. Однак, розглянувши поза межами судового засідання питання про об`єднання матеріалів кримінального провадження №52019000000001195 від 21.12.2019 року та кримінального провадження №52023000000000043 від 27.01.2023 року суд не забезпечив дотримання принципів змагальності сторін та права на захист, яке між іншим, полягає і у можливості висловлюватися з приводу процесуальних питань.
5.1.6. Крім того, рішення колегії суддів вирішувати питання про об' єднання матеріалів кримінальних проваджень поза межами судового засідання, є непослідовним в порівнянні з іншими справами та свідчить про можливе упереджене ставлення суддів по відношенню саме до мого клієнта…
5.1.10. Таким чином, в усіх інших справах судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирішували питання про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень в судовому засіданні та за участі сторін кримінального провадження, чим забезпечували дотримання принципу змагальності сторін, надаючи кожному учаснику кримінального провадження висловити свою думку щодо необхідності об`єднання кримінальних проваджень.
5.1.11. Однак, у справі №991/945/24 ця ж сама колегія суддів Вищого антикорупційного суду у складі суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зайняла іншу позицію.
5.1.12. Така непослідовність та непрогнозованість поведінки суддів та ухвалених суддями рішень вказує на обставини, які свідчать про можливе особливе та непослідовне ставлення колегії суддів до обвинуваченого ОСОБА_7, а відтак, і про можливе упереджене ставлення суду до обвинуваченого.
5.1.13. Однак, такого сумніву є достатньо для того, щоб викликати сумнів (і захист наголошує, що саме сумнів) у стороннього спостерігача щодо особливого та упередженого ставлення суддів.
5.1.14. Однак, такого сумніву є достатньо відповідно до п.4 ч.І ст.75 КПК України для встановлення обставин, які виключають можливість участі судді в кримінальному провадженні.
5.2. Розгляд питання про об`єднання відбувся неуповноваженим складом суду, який підлягав відводу…
5.2.3. Таким чином, неможливість прийняття будь-яких процесуальних рішень в межах кримінального провадження №52019000000001195 від 21.12.2019 року після передачі до суду обвинувального акту, складеного в межах даного кримінального провадження, визнана самою колегією суддів. Однак, не зважаючи на це, колегія суддів не взяла самовідвід, а натомість розглянула питання об`єднання кримінальних проваджень та постановила ухвалу, якою прийняла рішення про відмову в об`єднанні матеріалів кримінальних проваджень №52019000000001195 від 21.12.2019 року та №52023000000000043 від 27.01.2023 року.
5.3. Розгляд питання про об`єднання кримінальних проваджень відбувся в межах неналежної справи з посиланням на докази, відсутні в матеріалах судової справи.
5.3.1. Питання про об`єднання матеріалів кримінального провадження №52023000000000043 від 27.01.2023 року (справа №991/945/23) та кримінального провадження№52019000000001195 від 21.12.2019 року (справа №991/2414/24) було вирішено в межах справи №991/2414/24…
5.3.3. І ця думка є абсолютно закономірною, адже суд керується виключно матеріалами, наявними в судовій справі. В матеріалах справи №991/2414/24 відсутній обвинувальний акт, складений у кримінальному провадженні №52023000000000043 від 27.01.2023 року.
5.3.4. Натомість в пункті 3.3 ухвали Вищого антикорупційного суду від 01 квітня 2024 року у справі №991/2414/24 міститься не лише посилання на відсутній в матеріалах справи обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52023000000000043 від 27.01.2023 року, але і його цитування, детальний аналіз та оцінка судом.
5.3.5. Таким чином, постановляючи ухвалу від 01 квітня 2024 року у справі №991/2414/24 колегія суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посилалася на документи, що були відсутні у даній справі, проводила їх аналіз та надавала їм оцінку».
2.2. В судовому засіданні заявник підтримав вимоги заяви і просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 вважав заяву про відвід повністю необґрунтованою, зазначивши, що заявник помилково ототожнює положення статті 350 КПК, яка передбачає правило розгляду клопотань учасників судового провадження після того, як буде заслухана їх думка як учасників судового провадження, із положеннями статті 334 КПК, яка взагалі не передбачає порядку вирішення питання про об`єднання.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Відповідно до частини 1 статті 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частиною 1 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим. При цьому, згідно з частиною 4 статті 80 КПК, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
КПК не визначає змісту поняття «упередженість», проте загалом під таким розуміють суб`єктивно-негативне ставлення особи до іншої особи чи явища, обумовлене процесом неусвідомленої або стереотипної попередньої їх оцінки без достатніх на те підстав. При цьому, належить зазначити, що поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості» є суб`єктивно оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує, проте, в будь-якому випадку таке має бути обумовлено конкретними фактами, які можуть бути перевірені.
Згідно з частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. Основними критеріями, якими керується ЄСПЛ щодо визначення органу «судом» у розумінні статті 6 Конвенції є: 1) здатність ухвалювати обов`язкові для виконання рішення; 2) обов`язкова законодавча регламентація функціонування та діяльності суду; 3) наявність встановленої законом функції щодо розгляду юридично значимих питань; 4) гарантованість незалежності від державної виконавчої влади та інших учасників справи.
В пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) від 27.05.2013 року зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Також в пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (заява N 7577/02) від 03.05.2007 року зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 року зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, при вирішенні питання про відвід судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).
В цьому випадку, з огляду на зміст заяви про відвід, оцінці підлягали обставини додержання суб`єктивного критерію безсторонності суду.
3.2. Зі змісту заяви про відвід очевидно, що доводи заявника зводяться до незгоди із порядком поставлення колегією суддів ухвали про відмову в об`єднанні кримінальних проваджень у справі №991/2414/24.
Згідно із пунктом 2.3.29 чинної редакції Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженій рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25 із подальшими змінами, не підлягають автоматизованому розподілу судові справи, які надійшли до суду першої інстанції для вирішення питання про їх об`єднання у порядку, визначеному частиною 2 статті 334 КПК.
Пунктом 12.5 чинних Засад використання автоматизованої системи документообігу, затверджених рішенням зборів суддів ВАКС від 03.09.2019 №4 із наступними змінами, зокрема визначено, що передача судової справи раніше визначеному слідчому судді, колегії суддів, проводиться шляхом автоматизованого розподілу щодо матеріалів кримінального провадження відносно особи, стосовно якої вже здійснюється судове провадження, у випадку, передбаченому частиною 2 статті 334 КПК (для вирішення питання про об`єднання).
25.03.2024 до ВАКС зі САП надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52019000000001195 від 21.12.2019 щодо обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_9, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 КПК на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для вирішення питання про об`єднання (спільного розгляду) визначена колегія суддів ВАКС у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
За результатами порівняння формулювань обвинувачень, викладених у обвинувальних актах у кримінальному провадженні №52023000000000043 від 27.01.2023 та кримінальному провадженні №52019000000001195 від 21.12.2019, що є необхідною умовою вирішення питання про об`єднання, суд встановив, що у таких кримінальних провадженнях радикально відрізняються суб`єктні склади учасників, описано абсолютно різні діяння, інкриміновані обвинуваченим, за ознаками різних кримінальних правопорушень; сформульовано різні за своїм юридичним змістом обвинувачення; обставини кримінального провадження №52019000000001195 стосуються участі значної кількості осіб, які не є учасниками кримінального провадження №52023000000000043; зазначено різні правові наслідки діянь, інкримінованих обвинуваченим, щодо наявності та розміру завданої шкоди.
3.3. Відповідно до частин 1, 2 статті 334 КПК, матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього кодексу. У разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.
Згідно із частиною 1 статті 217 КПК, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами). Частинами 3, 4 статті 217 КПК визначено, що у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень. Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Отже, КПК будь-яким чином не визначає жодного процесуального порядку вирішення таких питань, зокрема не передбачає необхідності їх вирішення саме у судовому засіданні з врахуванням думок учасників судового провадження, та того, в якому саме провадженні вирішується таке питання, та які критерії його вирішення.
Виходячи із вищенаведеного, об`єднання або виділення кримінальних проваджень є дискреційним правом суду, критеріями реалізації якого є доцільність для забезпечення виконання завдань кримінального провадження (зокрема щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду) та відсутність негативного впливу на повноту та ефективність судового розгляду.
Тобто об`єднання або виділення кримінальних проваджень є правом суду, яке вирішується з урахуванням конкретних обставин певних кримінальних проваджень (суб`єктного складу їх учасників, формулювань обвинувачень, пред`явлених усім обвинуваченим, викладених у обвинувальних актах, що вочевидь передбачає їх порівняльний аналіз тощо), та за необхідності суд може вирішувати таке питання й у судовому засіданні, хоча це не є обов`язковим.
При цьому для вирішення такого питання недоречно застосування положень статті 350 КПК, згідно з якою клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.
В цьому випадку вирішення колегією суддів питання про об`єднання кримінального провадження №52019000000001195 від 21.12.2019 із кримінальним провадженням №52023000000000043 від 27.01.2023 було обумовлено лише збігом особи обвинуваченого в таких провадженнях на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, а не клопотанням будь-якого учасника таких проваджень.
Відтак повністю неспроможними є доводи заявника про те, що колегія суддів порушила неіснуючий порядок вирішення питання про об`єднання проваджень, та відверто маніпулятивними є твердження заявника про непослідовність позиції суддів щодо процедури вирішення питання про об`єднання матеріалів кримінального провадження в інших судових справах.
Також надуманими є доводи заявника про розгляд питання про відмову в об`єднанні неуповноваженим складом суду, який підлягав відводу, оскільки додатковою підставою для відмови у об`єднанні вищезазначених кримінальних проваджень саме була неможливість участі суддів ОСОБА_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у розгляді кримінального провадження №52019000000001195 від 21.12.2019 через їх участь як слідчих суддів під час досудового розслідування.
3.4. Суд встановив, що заявником не наведено жодних конкретних доказів існування обставин, які будь-яким чином обґрунтовано засвідчували б упередженість колегії суддів, тобто заява про відвід ґрунтується лише на особистих переконаннях і суб`єктивних припущеннях заявника за відсутності передбачених чинним законодавством підстав для відводу, й відтак у задоволенні такої заяви належить відмовити.
Керуючись статтями 75, 80, 81, 369-372, 532 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні заяви захисника ОСОБА_6 про відвід колегії суддів.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.
Повний текст ухвали проголошений 15.04.2024.
Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3 ____________________________________________________________________________