- Головуюча суддя (ВАКС): Федорак Л.М.
Справа № 991/2912/24
Провадження № 1-кс/991/2942/24
У Х В А Л А
10.04.2024 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52022000000000097 за підозрою,
зокрема, ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кунин Здолбунівського району Рівненської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, підозрюваного ОСОБА_3,
в с т а н о в и л а:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.1. 08.04.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 (далі - САП, прокурор) про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52022000000000097.
1.2. Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри, наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні та, що такі не зменшились.
Розглянувши клопотання, слідча суддя його задовольняє з огляду на таке.
ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).
2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
2.9.Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді
Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання
3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо питань, які належить вирішити
3.2.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.08.2023 у справі № 991/7487/23 щодо підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 грн, з огляду на ризики, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України на строк до 23.10.2023 /а.с. 203-226 т. 4/.
3.3.Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.10.2023 змінено розмір визначеної ОСОБА_3 застави на 4 997 608,00 грн, а також покладено на підозрюваного ОСОБА_3 додатковий обв`язок носити електронний засіб контролю.
3.4.Ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.12.2023 у справі № 991/10770/23 та від 12.02.2024 у справі № 991/1120/24 продовжено спочатку до 14.02.2024, а далі до 12.04.2024 строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_3 обов`язків, за виключенням обов`язку, передбаченого п. 9 ч. 5 ст. 194 КПК України /а.с. 134-146, 155-167 т. 5/.
3.5.Під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладних на підозрюваного, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення;
-продовження існування ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні;
-необхідність продовження строку обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України;
-обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку обов`язків, покладених на підозрюваного.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення
3.6.10.05.2022 було розпочате кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 52022000000000097 /а.с. 13-15 т. 1/.
3.7.24.08.2023 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст. 364 КК України, а саме: в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Олімп» та ТОВ «Вінсайд Лайт» використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки /а.с. 176-202 т. 4/.
3.8.Так, за змістом підозри, 20.03.2022 Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) прийнято постанову № 328 «Деякі питання забезпечення населення продовольчими товарами тривалого зберігання в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 328), відповідно до якої на період дії воєнного стану з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави забезпечення населення територіальних громад в регіонах, на території яких тривають активні бойові дії, продовольчими товарами тривалого зберігання та санітарно-гігієнічними товарами здійснюється безоплатно. Обсяг закупівлі продовольчих товарів і пакувальних товарів для їх фасування та санітарно-гігієнічних товарів з розрахунку на 10 млн осіб для безоплатної видачі населенню формує Міністерство економіки України (далі - Мінекономіки). Закупівля таких товарів здійснюється відповідно до постанови КМУ від 03.03.2022 № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 185).
Постановою № 185 передбачалось, що акціонерне товариство «Українська залізниця» уповноважується виступати платником за тристоронніми договорами, замовником за якими є військові адміністрації та/або центральні органи виконавчої влади, із здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави, а також що переліки продукції, постачальники, обсяги, ціни, розміри та строки попередньої оплати визначаються замовниками та погоджуються відповідно Міністерством аграрної політики та продовольства України (далі - Мінагрополітики) - щодо продовольчих товарів, а за імпортовані продовольчі товари - з Мінекономіки, водночас зкупівля товарів, робіт і послуг, визначених пп. 1 п. 1 цієї постанови, здійснюється відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 169). Водночас, відповідно до Постанови № 169 під час здійснення передбачених нею закупівель замовники повинні відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, зокрема, принцип максимальної економії, ефективності та пропорційності, запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до наказу Мінагрополітики «Про надання права підпису» від 25.03.2022 № 193 на Першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України ОСОБА_3 покладено обов`язки із погодження рахунків під час здійснення закупівель продовольчих товарів для забезпечення нагальних потреб населення в умовах воєнного стану відповідно до положень Постанови № 185.
Так, за змістом повідомлення про підозру, у період березня-квітня 2022 року ОСОБА_3 будучи службовою особою, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та маючи повноваження на погодження рахунків, на підставі яких здійснювалося подальше отримання приватними товариствами (постачальниками) коштів за товар, володіючи інформацією про найбільших виробників макаронних виробників в Україні, в тому числі про ціни на вказані продовольчі товари, порушуючи встановлений порядок, погодив закупівлі продовольчих товарів (макаронних виробів) у ТОВ «Олімп», яким поставлялися імпортовані товари за завищеною ціною, зокрема, всупереч інтересам служби віддав перевагу ТОВ «Олімп» та створив умови для закупівлі військовими адміністраціями макаронних виробів, шляхом накладення свого електронного підпису погодив рахунки про оплату Київській міській, Київській обласній, Запорізькій обласній, Сумській обласній, Херсонській та Донецькій обласній військовим адміністраціям (далі - ОВА) макаронних виробів. Матеріальна шкода внаслідок неправомірного сприяння ТОВ «Олімп» в укладенні договорів на постачання продовольчих товарів за завищеною вартістю, яка завдана АТ «Укрзалізниця», становить 24 020 470,66 грн без ПДВ.
Окрім того, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні за пособництва заступника Мінекономіки ОСОБА_7, злочину щодо одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Вінсайд Лайт».
Так, відповідно до повідомлення про підозру, 26.03.2022 ОСОБА_7, усвідомлюючи наявність інших, більш вигідних, пропозицій щодо постачання макаронних виробів, а також неможливість виконання ТОВ «Вінсайд Лайт» умов договору в частині строків постачання та фактичної належності товару постачальнику на праві власності, у мобільному додатку «Whatsapp» надіслав заступнику керівника Служби Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки України ОСОБА_8 номер мобільного телефону представника ТОВ «Вінсайд Лайт» ОСОБА_9 та комерційну пропозицію на постачання вказаним підприємством продовольчих товарів. Поряд з цим, у мобільному додатку «Signal» створено груповий чат із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », до якої додано, зокрема, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, а також представників ряду ОВА.
За версією органу досудового розслідування, до укладення військовими адміністраціями договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання, до надсилання замовниками заявок на закупівлю та отримання рахунків від постачальника, а також їх погодження уповноваженими особами, ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_7, використовуючи авторитет органу, у якому він працює, повідомив посадовим особам Дніпропетровської, Київської, Хмельницької, Полтавської, Одеської ОВА про необхідність контактувати із представником саме ТОВ «Вінсайд Лайт» з метою оформлення документів на відвантаження товару в обсягах, які ним зазначені, що призвело до порушення процедури вибору обласними військовими адміністраціями постачальника для організації закупівлі.
У подальшому між ТОВ «Вінсайд Лайт» та Полтавською, Дніпропетровською, Хмельницькою ОВА укладено договори на постачання макаронних виробів.
Водночас, ОСОБА_3, як зазначається у повідомленні про підозру, зловживаючи службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, усвідомлюючи лобіювання інтересів ТОВ «Вінсайд Лайт» ОСОБА_7, достовірно розуміючи, що ціни на макаронні вироби, запропоновані названим товариством у відповідних рахунках є значно вищими порівняно з іншими товаровиробниками та постачальниками, здійснив погодження рахунків на закупівлю макаронних виробів у ТОВ «Вінсайд Лайт» для Дніпропетровської, Полтавської та Хмельницької ОВА.
Поряд з цим, за версією органу досудового розслідування, станом на момент укладення договорів із ОВА, товари (макаронні вироби) не належали на праві власності ТОВ «Вінсайд лайт» та їх закупівля відбулася уже після отримання коштів про попередню оплату, що свідчить про порушення положень договору. Більш того, ТОВ «Вінсайд Лайт» не було дотримано строки поставки макаронних виробів, у зв`язку з чим були погоджені нові рахунки на оплату, та ОСОБА_3 було підписано видаткові накладні, які стали підставою для перерахунку АТ «Укрзалізниця» коштів на рахунки товариства.
Таким чином, різниця між сумою коштів, отриманих ТОВ «Вінсайд Лайт» на підставі договорів на постачання продовольчих товарів та ринковою вартістю макаронних виробів з твердих сортів пшениці вітчизняного виробництва становить 35 077 082,28 грн.
3.9.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
3.10.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).
3.11.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).
3.12.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про продовження строків тримання підозрюваного під вартою, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, п. 184).
3.13.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
3.14.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання на понад 1000 аркушах, зокрема, копіями:
- наказів Мінагрополітики, якими визначається коло обов`язків, зокрема, першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України /а.с. 16-22 т. 1/;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 - директорів українських товаровиробників макаронних виробів, які надали показання, окрім іншого, про наявність можливості у національних товаровиробників у період часу березень - червень 2022 року здійснити виготовлення та реалізацію військовим адміністраціям макаронних виробів українського виробництва за ринковими цінами, а також зазначили про те, що їм не відомо про наявність дефіциту макаронних виробів на внутрішньому ринку України /а.с. 22-33 т. 1/;
- висновку експерта № 85/23 від 10.07.2023 за результатами проведення судово-економічної експертизи, яким встановлено, що розмір матеріальної шкоди (збитків) нанесеної АТ «Укрзалізниця» по договорах на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування, відповідно до виставлених ТОВ «Олімп» рахунків на оплату, а саме: Київська МВА - № 9/22/3 від 23.03.2022, Київська ОВА - № 10/22/3 від 23.03.2022, Запорізька ОВА - № 7/22/3 від 06.05.2022, № 7/22/3/1 від 23.03.2022, Сумська ОВА - № 6/22/3/1 від 10.05.2022, № 6/22/3 від 23.03.2022, Херсонська ОВА - № 4/22/3 від 23.03.2022, Донецька ОВА - № 1/22/3 від 23.03.2022, Луганська ОВА - № 7/22/3 від 23.03.2022, становить 24 020 470,66 грн /а.с. 87-111 т. 1/;
- висновку експерта № 86/23 від 10.07.2023 за результатами проведення судово-економічної експертизи, яким встановлено,, що розмір матеріальної шкоди (збитків) нанесеної АТ «Укрзалізниця» по договорах на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування, відповідно до виставлених ТОВ «Вінсайд Лайт» рахунків на оплату, а саме: № 32 від 01.04.2022, № 29 від 01.04.2022, № 29/1 від 23.06.2022 (Дніпропетровська ОВА), № 1 від 30.06.2022, № 33 від 01.04.2022 (Полтавська ОВА), № 30 від 01.04.2022, № 122 від 15.06.2022 (Хмельницька ОВА), становить 35 077 082,28 грн /а.с. 115-156 т. 1/;
- протоколу огляду речей і документів від 21.08.2023, відповідно до якого здійснено огляд електронної копії мобільного телефону ОСОБА_3, а саме: листування з ОСОБА_7, у якому названі абоненти обговорювали держзакупівлю продовольчих товарів, зокрема їх ціну, а також, погодження ОСОБА_3 заявок на постачання, у тому числі ТОВ «Вінсайд Лайт» /а.с. 157-209 т. 1/;
- протоколу огляду речей і документів від 14.08.2023, відповідно до якого здійснено огляд електронної копії мобільного телефону ОСОБА_3, а саме: листування з ОСОБА_14 - директором ТОВ «Олімп», щодо постачання макаронних виробів поза встановленою процедурою та щодо погодження ОСОБА_15 актів та рахунків на оплатку ТОВ «Олімп»/а.с. 1-88 т.2/;
- протоколів огляду речей і документів від 14.08.2023, відповідно до яких здійснено огляд електронної копії мобільного телефону ОСОБА_8, а саме: його листування з ОСОБА_3 щодо неофіційної домовленості ОСОБА_3 з директором та співвласником ТОВ «Олімп» - ОСОБА_14 на постачання макаронних виробів поза встановленою процедурою, а так само листування з ОСОБА_14 щодо постачання його товариством продукції імпортного походження, узгодження цін, тощо /а.с. 189-269 т.2/;
- протоколів огляду речей і документів від 14.08.2023, відповідно до яких здійснено огляд електронної копії мобільного телефону ОСОБА_8, а саме: його листування з представниками Херсонської, Донецької, Запорізької, Київської, Луганської, Сумської ОВА та Київської МВА щодо постачання продукції, у тому числі, ТОВ «Олімп» /а.с. 160-246 т.3/;
- рахунків на оплату за договорами постачання продовольчих товарів, укладеними між ТОВ «Вінсайд Лайт» та Хмельницькою, Полтавською, Дніпропетровською ОВА, а також між ТОВ «Олімп» та Київською, Донецькою, Запорізькою, Сумською, Херсонською ОВА і Київською МВА, з накладенням кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_3 /а.с. 5-85 т. 4/;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_16 - начальника Управління розвитку агропромислового комплексу та земельних відносин Хмельницької ОВА, який, окрім іншого зазначив, що саме ОСОБА_3 вказав на ТОВ «Вінсайд Лайт», як на компанію, яка може швидко організувати постачання макаронних виробів /а.с. 20-30 т. 5/, а також іншими матеріалами у їх сукупності.
3.15.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52022000000000097 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, та виправдовують подальше розслідування.
3.16.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.
Щодо наявності ризиків
3.17.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
3.18.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваному ОСОБА_3 злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України.
3.19.Такий є тяжкими та передбачає єдине основне покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 6 років позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятсот до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
3.20.Поряд з цим, звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.
3.21.Вищевикладене свідчить про те, що у випадку засудження особи за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, до особи буде застосовано виключно покарання у вигляді позбавлення волі з реальним строком його відбування, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти чи переховуватись.
3.22.Наведений висновок також узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 05.08.2020 у справі № 734/631/19. У вказаній постанові Верховний Суд зазначив: «За таких обставин, звільняючи особу, яку визнано винуватою у вчиненні корупційного злочину, від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд апеляційної інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме застосував закон, який не підлягає застосуванню».
3.23.Отже, відповідно до положень статей 69 та 75 КК України за вчинення інкримінованого ОСОБА_3 злочину не може бути призначено інше покарання ніж позбавлення волі з реальним його відбуттям. Тому слідча суддя погоджується з доводами прокурора, що зазначена обставина сама по собі може бути суттєвим мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
3.24.Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк.
3.25.Окрім того, з ухвал слідчо судді Вищого антикорупційного суду від 31.08.2023, 14.12.2023, 12.02.2024 /а.с. 203-226 т. 4, 135-146, 155-167 т.5/, а також із ували колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.10.2023 слідчою суддею встановлено, що ОСОБА_3 має достатні матеріальні активи, зокрема у нього та його близьких родичів наявне рухоме та нерухоме майно, окрім того встановлено, що підозрюваний мав факти виїзду за територію України в період воєнного стану. Останнє також підтвердив підозрюваний в судовому засіданні, зокрема зазначив, що щонайменше двічі виїздив за межі України у службове відрядження.
3.26.З огляду на викладене, враховуючи, що підозрюваний продовжує перебувати на посаді першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України, що дає йому реальну можливість покинути територію України під приводом службового відрядження навіть у період встановлених обмежень, обумовлених воєнним станом, зважаючи на наявність достатніх матеріальних ресурсів для тривалого перебування за кордоном, слідча суддя переконана, що підозрюваний, будучи необтяжений певними процесуальним обв`язками, зокрема, у разі повернення йому відповідних паспортів, може вжити заходів для залишення території України.
3.27.До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.
3.28.Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності дають слідчій судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
3.29.Оцінюючі наявність такого ризику, слідча суддя враховує можливість використання підозрюваним дружніх відносин та відносин довіри із керівниками та службовими особами обласних військових адміністрацій, інших органів державної влади, представниками АТ «Укрзалізниця» та суб`єктів господарювання приватного сектору економіки, задля підроблення документів та речових доказів, які перебувають у власності вказаних осіб.
3.30.Водночас, з огляду на обсяг зібраних доказів у цьому кримінальну, а також відсутність даних про те, що за час досудового розслідування та застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, ним вчинялись дії спрямовані на знищення, приховання або спотворення речей чи документів, які можуть бути доказами у цьому кримінальному провадженні, слідча суддя оцінює такий ризик як мало ймовірний.
Ризик незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні
3.31.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.
3.32.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
3.33.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
3.34.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
3.35.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
3.36.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
3.37.Натомість, підозрюваний, будучи обізнаним про них та можливих свідків вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що йому загрожує, може впливати на зміст їх показань.
3.38.Поряд з цим, слідча суддя виходить з того, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, після ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. й цього клопотання прокурора, стануть відомі анкетні дані свідків. Тому з метою уникнення покарання, ця особа може вчиняти дії, покликані на примушення їх до зміни показань чи до відмови від їх надання.
3.37.Викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все таки продовжує існувати ризик впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Отже, наразі ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, продовжують існувати.
Обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку обов`язків, покладених на підозрюваного
3.39.Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України підставою для завершення досудового розслідування є визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, про що прокурор або слідчий, за погодженням прокурора, повідомляє сторону захисту та надає їй доступ до матеріалів досудового розслідування.
3.40.Отже, визначення моменту завершення досудового розслідування є дискреційним повноваженням слідчого, прокурора, яке, водночас, має бути здійснено у межах строків досудового розслідування, інакше - слідчий, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
3.41.Так, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.10.2023 у справі № № 991/9013/23 було продовжено до шести місяців, тобто до 24.02.2024 року включно, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному № 52022000000000097. Як встановлено з названої ухвали, продовження строку досудового розслідування було зумовлено необхідністю проведення у кримінальному провадженні ряду слідчих та процесуальних дій, зокрема, завершення проведення слідчих та інших процесуальних дій ініційованих стороною обвинувачення в рамках міжнародної правової допомоги в частині звернення до компетентних органів Королівства Данії та Угорської Республіки на підставі відповідних запитів про міжнародну правову допомогу.
3.42.Водночас, постановою детектива від 12.01.2024 досудове розслідування у даному кримінальному провадженні було зупинене, у зв`язку з виконанням органом досудового розслідування ряду слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе на існуючій стадії досудового розслідування, і в подальшому по даному кримінальному провадженню будуть виконуватись процесуальні дії у межах міжнародного співробітництва /а.с. 148-154 т. 5/.
3.43.За викладеного, слідча суддя доходить висновку, що прокурором доведена наявність обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування і звернення з обвинувальним актом до суду до закінчення терміну дії обов`язків, покладених на підозрюваного.
3.44.Водночас, з огляду на зазначене у постанові детектива про зупинення досудового розслідування, а саме констатацію того, що станом на день її винесення були проведені всі необхідні та можливі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, слідча суддя критично оцінює покликання прокурора на необхідність проведення інших слідчих та процесуальних дій, про які зазначено у клопотанні, окрім як завершення тих, що спрямовані на отримання міжнародної правової допомоги.
Щодо необхідності продовження строку обов`язків, покладених на підозрювану
3.45.Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України в ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
3.46.З огляду на встановлені ризики, які продовжують існувати, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, слідча суддя вважає, що встановленим ризикам можливо запобігти шляхом продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, а саме: прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді, суду на першу вимогу; не відлучатися за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_8, ОСОБА_14 та ОСОБА_28 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
3.47.Щодо доводів сторони захисту про недоцільності продовження строку дії покладеного на підозрюваного обов`язку не відлучатися за межі України без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду, з огляду на необхідність закордонних відряджень, пов`язаних із виконанням покладених на нього повноважень, слідча суддя зауважує, що такий обов`язок покликаний унеможливити переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
3.48.Водночас, у випадку наявності обґрунтованих підстав для виїзду за межі України, підозрюваний на це може отримати дозвіл слідчого (детектива) чи прокурора або ж суду під час судового розгляду.
3.49.Слідча суддя не знаходить підстав для скасування відповідного обов`язку через можливі відрядження підозрюваного. Адже назване не нівелює ризику переховування, для забезпечення якого і встановлений такий обов`язок.
3.50.Поряд з цим, належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відсутність спроб реалізувати встановлені ризики протягом дії в цій частині попередніх ухвал слідчого судді, не обумовлює скасування таких обов`язків, а навпаки, свідчить про їх дієвість, що обумовлює необхідність продовження строку їх дії з огляду на встановлення ризику переховування.
3.51.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені в підозрі, строк дії зазначених обов`язків, продовжити на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України). Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 199, 372 КПК України, слідча суддя
п о с т а н о в и л а:
Клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на два місяці - до 10.06.2024, строк дії обов`язків, а саме:
-прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді, суду на першу вимогу;
-не відлучатися за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватися від спілкування з ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_8, ОСОБА_14 та ОСОБА_28 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідча суддя ОСОБА_1