Документ № 118342760

Справа № 991/1481/24

Провадження №11-сс/991/238/24

Суддя 1 інст. ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

захисника підозрюваного ОСОБА_7,

підозрюваного ОСОБА_8,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_9,

власник майна ОСОБА_8 не з`явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 та представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52023000000000190 від 24 квітня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2024 року клопотання прокурора про арешт майна задоволено частково та накладено арешт на: грошові кошти, які розміщені на рахунках ОСОБА_8, відкриті у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570), АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909), АТ «АКЦЕНТ-БАНК» (код ЄДРПОУ 14360080) та належать підозрюваному ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, і є спільною сумісною власністю підозрюваного ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_11 ; 2) грошові кошти, які розміщені на рахунках ОСОБА_8, відкриті в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570), АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) та належать ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, і є спільною сумісною власністю підозрюваного ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_11, який полягає у тимчасовій забороні розпорядження, відчуження та користування (окрім заборони прибуткових операцій, надходжень, тобто коштів, які надходять на рахунки). Судове рішення мотивоване тим, що матеріалами провадження підтверджується обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, грошові кошти, які розміщені на вищезазначених рахунках, є спільною сумісною власності подружжя, а тому клопотання підлягає задоволенню з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання. У задоволенні клопотання в частині накладення арешту на кошти, які розміщені на банківському рахунку дружини ОСОБА_8, відкритому у АТ «АКЦЕНТ-БАНК», відмовлено, так як не надано доказів наявності такого рахунку, а також на рахунок у ТD BANK, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що ці кошти, відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, є майном підозрюваного.

22 березня 2024 року та 09 квітня 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли апеляційна скаргазахисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 та доповнення до неї відповідно, у якій він просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на грошові кошти, які належать підозрюваному ОСОБА_8, який полягає у тимчасовій забороні розпорядження, відчуження та користування грошовими коштами, які надходять та розміщені на рахунку ОСОБА_8, відкритого у АТ КБ «ПриватБанк», а саме: НОМЕР_3, на який підозрюваний отримує соціальні виплати (допомогу на дитину - інваліда) та заробітну плату, перераховану Запорізькою обласною радою з рахунку НОМЕР_4, який відкрито у AT КБ «ПриватБанк». Відповідно до вимог Конвенції про захист заробітної плати, заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого, в тому числі, стає такий документ. Підозрюваний ОСОБА_8 не відсторонений від займаної посади, з моменту вручення повідомлення про підозру та по теперішній час продовжує виконувати свої посадові обов`язки на посаді заступника голови Запорізької обласної ради, заробітна плата надходить на розрахунковий рахунок НОМЕР_4, відкритий в AT КБ «ПриваБанк», а тому накладення арешту призвело до порушення його конституційних прав, порушує його право на оплату праці та позбавляє засобів до існування. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки копію ухвали слідчого судді отримав 13 серпня 2024 року.

22 березня 2024 року засобами поштового зв`язку до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на грошові кошти, які належать її довірительці та розміщені на її рахунках, які відкриті у AT КБ «ПриватБанк» та AT « Райффайзен Банк Аваль ». На думку представника, судове рішення у частині накладення арешту на грошові кошти дружини підозрюваного є незаконним, оскільки порушує права малолітніх дітей підозрюваного ОСОБА_8 та її, так як на вказані рахунки надходили соціальні виплати (допомога на дітей), що підтверджується виписками по надходженням на рахунки. Діти по теперішній час проживають з ОСОБА_8 поза межами України у зв`язку із введенням на території держави воєнного стану. До подій можливого кримінального правопорушення, які вказані в ухвалі слідчого судді, ОСОБА_8 не має відношення. Метою накладення арешту є забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, про що зазначено в мотивувальній частині ухвали. Однак, конфісковано може бути не будь-яке майно будь-якої особи. Ухвала слідчого судді не містить жодного обґрунтування, чому арешт накладено на усі грошові кошти, а не на 1/2 частину. ОСОБА_8 та її малолітні діти позбавлені засобів до існування, у тому числі і щодо тих грошових коштів, які перераховуються родичами, як допомога. Відповідно до п.2 ч.1 ст.57 СК України, особистою приватною власністю дружини є майно, набуте нею, ним за час шлюбу на підставі договору дарування. 20 квітня 2018 року мати ОСОБА_8 - ОСОБА_12 подарувала їй грошові кошти в сумі 50 000 дол США на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстровим №1242. Зазначені грошові кошти є особистою приватною власністю ОСОБА_8, частину з яких вона вклала на депозитні рахунки, відкриті після 20 квітня 2018 року, та які там зберігаються. Просить поновити строк на апеяційне оскарження, оскільки ухвала постановлена без виклику власника майна ОСОБА_8 та її представника, копію ухвали слідчого судді отримано чоловіком власника майна засобами поштового зв`язку 13 березня 2024 року.

08 квітня 2024 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надішли заперечення прокурора, в яких він зазначає, що ухвала слідчого судді є законною та обгрунтованою. Кримінальні правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_8, є тяжкими і передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої. При поданні клопотання про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_8 та при розгляді вказаного клопотання на рахунках ОСОБА_8 знаходились виключно його грошові кошти, одержані ним до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Наявність оскаржуваного судового рішенняне забороняє підозрюваному ОСОБА_8 відкривати нові рахунки, в тому числі й в інших банківських установах, з метою подальшого одержання будь-яких доходів. З 04 жовтня 2013 року підозрюваний ОСОБА_8 перебуває у шлюбі з ОСОБА_8, тобто на їх майно поширюється право спільної сумісної власності. Відомості про визначення часток подружжя у праві власності в органу досудового розслідування відсутні. Отже, обтяження майна підозрюваного ОСОБА_8 є єдиним можливим та ефективним заходом забезпечення кримінального провадження з метою можливої конфіскації майна у випадку призначення такого виду покарання. Щодо доводів адвоката про нарахування на рахунки ОСОБА_8 соціальних виплат - допомоги на дітей, такі виплати припинилися у 2021 році, у підтвердження чого надано виписку з рахунку (соціальна допомога при народженні дитини виплачується протягом трьох років від народження, молодша дочка ОСОБА_8 2018 року народження). Щодо аргументів про позбавлення засобів до існування, то зауважує, що згідно з декларацією ОСОБА_8 за 2023 рік його дружина ОСОБА_8 отримала за кордоном 808 265 грн доходувід власної підприємницької діяльності. Ухвалою слідчого судді від 27 лютого 2024 року арешт на рахунки, які відкриті за кордоном не накладено, що надає змогу ОСОБА_8 користуватися особистими коштами з метою утримання дітей. У щорічній декларації за 2017 рік у ОСОБА_8 готівкові кошти у доларах США відсутні, лише на рахунках у АТ «Райффайзен Банк Аваль» знаходилось 5 161 дол. США. У декларації за 2018 рік (саме в цей рік одержано подарунок в сумі 50 000 дол. США), у ОСОБА_8 на кінець року наявні лише 2 744 дол. США на рахунках в АТ КБ «ПриватБанк», 889 дол. США на рахунках в АТ «Райффайзен Банк Аваль», а також готівкові кошти в сумі 24 000 дол. США. Таким чином, на думку сторони обвинувачення, з рахунку АТ «Райффайзен Банк Аваль», на якому на кінець 2017 року знаходилось 5 161 дол. США, ОСОБА_8 зняла частину готівкових коштів та внесла їх на рахунок АТ КБ «ПриватБанк», а не з подарованих грошових коштів. У 2019-2020 роках на рахунках в АТ КБ «ПриватБанк» сума залишилась без змін (2 744 дол. США), а з 2021 року по кінець 2023 року - 2 744 дол. США. В АТ «Райффайзен Банк Аваль» станом на кінець 2023 року взагалі сума в дол. США на рахунках ОСОБА_8 становила 33 дол. США. Усвоїй декларації за 2023 рік ОСОБА_8 вказує, що у власності його дружини перебувають готівкові кошти у сумі 2 000 Євро, 80 000 грн, 42 000 дол США, 3 000 фунтів стерлінгів, а також на рахунках в банківських установах 58 792 грн та 2 774 дол. США. Однак, у 2022 та 2023 роках ОСОБА_8 мала власні доходи, а тому твердження, що на рахунках знаходяться саме її особисті кошти, є недостовірним. Крім того, у ході обшуку помешкання ОСОБА_8 готівкові кошти, що належать його дружині, не були віднайдені та відповідно не вилучалися.

09 квітня 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли письмові пояснення на заперечення прокурора представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 . На її думку, у 2022-2023 роках ОСОБА_8 мала власні доходи, а тому твердження, що на рахунках знаходяться саме її особисті кошти, є недостовірним та не може братися до уваги. Слідчим суддею вирішено спір про право власності на майно: поділено його між підозрюваним ОСОБА_8 та ОСОБА_8, що є неприпустимим. Прокурор робить посилання на декларацію ОСОБА_8 за 2023 рік, у якій зазначено, що у власності його дружини перебувають готівкові кошти у сумі 2 000 Євро, 80 000 грн, 42 000 дол. США, 3 000 фунтів стерлінгів, а також на рахунках у банківських установах 58 792 грн та 2 774 дол. США. Проте, вищевказаним твердженням прокурор зазначає про належність грошових коштів саме ОСОБА_8, що підтверджується самою декларацією та доведенню не підлягає. Прокурором не було доведено жодним доказом, що ОСОБА_8 знала чи могла знати про події, які інкримінуються її чоловіку, що було б підставою для конфіскації належних їй на праві особистої приватної власності грошових коштів. Дозволу на відшукання з метою вилучення будь-яких коштів слідчим суддею надано не було, у змісті самої ухвали слідчого судді від 25 січня 2024 року ОСОБА_8 взагалі не вказана, в тому числі, як особа, яка причетна до вчинення кримінального правопорушення або як особа, яка має обізнаність щодо обставин, які мають значення для кримінального провадження. На підтвердження своїх доводів додала копію декларації підозрюваного ОСОБА_8 за 2023 рік.

У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Підозрюваний ОСОБА_8 підтримав позицію захисника. Проти задоволення вимог апеляційної скарги представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 не заперечували та просили її задольнити.

Представник власника майна ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_10 апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити. Проти задоволення вимог апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 не заперечувала та просила її задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення апеляційних скарг захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 та представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10, вважає, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просив залишити його без змін. Вважав, що питання соціальних виплат повинні бути вирішені шляхом подання заяви про скасування арешту на конкретну суму цих виплат.

Власник майна ОСОБА_8 не з`явилася у судове засідання, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України її неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів доходить таких висновків.

Згідно з ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до абзацу третього ч.3 ст.395 КПК України якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала слідчого судді, яка є предметом перегляду, постановлена 27 лютого 2024 року за участі детектива НАБУ, без повідомлення підозрюваного та його захисника. Питання виклику у судове засідання власника майна ОСОБА_8 не вирішувалося.

Відповідно до матеріалів справи копії ухвали слідчого судді, які адресовані підозрюваному ОСОБА_8 та власнику майна ОСОБА_8, отримані адресатами 13 березня 2024 року.

Апеляційні скарги захисником підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 та представником власника майна ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_10 направлені засобами поштового зв`язку 18 березня 2024 року, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що строк для подачі апеляційних скарг ними не пропущено, а тому клопотання про його поновлення задоволенню не підлягає. Не зазначення слідчим суддею у резолютивній частині судового рішення строку апеляційного оскарження, у разі постановлення ухвали без виклику особи, не свідчить про набрання судовим рішеннм законної сили, оскільки порядок апеляційного оскарження врегульовано ст.395 КПК України.

У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, у зв`язку з чим колегія суддів перевіряє на законність судове рішення у межах вимог, що зазначені в апеляційних скаргах.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, конфіскації майна як виду покарання (ч.2 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК Украни); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК Україн); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч.3 ст.132 КПК України).

Як вбачається з матеріалів судової справи, детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000190 від 24 квітня 2023 року за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.4 ст.369 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, та ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.369 КК України.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Вказані вимоги прокурором при поданні клопотання про арешт майна виконані.

Досудовим розслідуванням встановлено, що, діючи в межах єдиного злочинного плану, учасники організованої групи під керівництвом організатора ОСОБА_8, за участю виконавця ОСОБА_13, за пособництва ОСОБА_14, упродовж липня 2023 року - лютого 2024 року передали директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_15 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у загальній сумі 156 870 грн за відкриття рахунку та розміщення грошових коштів КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР на поточному рахунку в ПАТ «МТБ Банк»;

- у серпні 2023 року передали директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_15 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 15 000 грн за забезпечення перемоги ФОП ОСОБА_16 у закупівлі стерилізаторів (оголошення розміщено в системі «Prozorro» за ідентифікатором UA-2023-06-09-002547-a), укладення з ним договору та перерахування йому грошових коштів;

- у вересні 2023 року надали директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_15 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 13 700 грн за скасування закупівлі, яку розміщено в системі «Prozorro» за ідентифікатором UA-2023-06-05-008332-а, оголошення закупівлі лікарських засобів в системі «Prozorro» за ідентифікатором UA-2023-07-21-007949-а, забезпечення перемоги у ній ТОВ «Дойч-Фарм» і в подальшому за укладення з визначеним товариством договору від 07 серпня 2023 року №2220/12, на виконання якого здійснено оплату в загальній сумі 274 110,89 грн;

- упродовж жовтня 2023 - січня 2024 року висловили пропозицію та передали директору КНП «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР ОСОБА_15 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 483 600 грн за забезпечення перемоги ТОВ «3Д-Фарм» у закупівлі надглоткових повітропроводів i-gel на загальну суму 5 136 000 грн, яка розміщена в системі «Prozorro» за ідентифікатором UA-2023-11-23-009869-а .

За версією сторони обвинувачення ОСОБА_8 підозрюється в організації пропозиції та надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинені повторно, організованою групою.

20 лютого 2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.4 ст.369 КК України, який відповідно до ч.6 ст.12 КК України належить до тяжких злочинів.

Зазначені вище обставини та докази, які додано до матеріалів справи, підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування виду заходу забезпечення кримінального провадження арешт майна.

Згідно ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.3 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації.

Відповідно до ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК України. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Із відомостей, які зазначені у щорічних деклараціях, особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_8 за 2022-2023 роки, вбачається, що на банківських рахунках ОСОБА_8, відкритих у AT КБ «ПриватБанк», розміщені грошові кошти у гривнях, у АТ «Райффайзен Банк Аваль» - у доларах США, та в АТ «АКЦЕНТ-БАНК» - у Євро.

На банківських рахунках дружини підозрюваного - ОСОБА_8, відкритих у AT КБ «ПриватБанк», розміщені грошові кошти у доларах США та в гривнях, а в АТ «Райффайзен Банк Аваль» також у доларах США.

Підозрюваний ОСОБА_8 з 04 жовтня 2013 року по теперішній час перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_11 (т.1 а.с.63-64).

Згідно з ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч.1 ст.67 СК України дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном.

Згідно з ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Оскільки матеріали справи не містять доказів, що грошові кошти, які розміщені на рахунках підозрюваного ОСОБА_8 у AT КБ «ПриватБанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «АКЦЕНТ-БАНК», та на рахунках власника майна ОСОБА_8 в AT КБ «ПриватБанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль» набуті ними до шлюбу; чи за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; чи, набуте ними за час шлюбу, але за кошти, які належали їм особисто, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що кошти на рахунках, на які прокурор просить накласти арешт, є спільною сумісною власністю подружжя.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.4 ст.369 КК України, та у випадку доведеності його вини, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна, оскільки санкція статті передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна. Таким чином, колегія суддів вважає, що прокурором відповідно до ст.173 КПК України наведені в клопотанні правові підстави для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри, а тому є достатні підстави, передбачені ст.170 КПК України, для накладення арешту на грошові кошти, які розміщені на рахунках підозрюваного ОСОБА_8 у АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909), АТ «АКЦЕНТ-БАНК» (код ЄДРПОУ 14360080) та є спільною сумісною власністю підозрюваного та його дружини.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги сторони захисту в частині незаконності накладення арешту на грошові кошти, які розміщені у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рахунку НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ 14360570), з огляду на таке.

Згідно ст.10 Конвенції про захист заробітної плати, заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років. Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків (стаття 3).

З матеріалів справи вбачається, що державна соціальна допомога підозрюваному ОСОБА_8 як законному представнику сина-особи з інвалідністю призначена з 29 квітня 2022 року по 30 квітня 2024 року.

Колегією суддів встановлено, що підозрюваному ОСОБА_8 на рахунок НОМЕР_3, який відкрито в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», здійснюється нарахування заробітної плати та соціальної випалати з призначенням «Державна соціальна допомога дітям з інвалідністю». Оскільки даний рахунок є рахунком зі спеціальним режимом використання, накладення арешту на нього є порушенням прав підозрюваного ОСОБА_8 на одержання винагороди за працю. Крім того, таке обмеження порушує також право його дитини на отримання матеріального забезпечення, яке гарантоване Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю». Отже, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у частині задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти, які надходять як «Державна соціальна допомога дітям з інвалідністю» та заробітна плата, що знаходяться на рахунку ОСОБА_8 у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» НОМЕР_3 та клопотання прокурора в цій частині не підлягає задоволенню.

Доводи представника власника майна - адвоката ОСОБА_10, що грошові кошти в сумі 20 000 дол США є особистою приватною власністю ОСОБА_8 (дружина підозрюваного), колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки не надано доказів, що саме ці кошти, які були предметом договору дарування від 20 квітня 2018 року, прийняті банком від ОСОБА_8 як вклад на договірних засадах.

Крім того, не знайшли свого підтвердження й доводи апеляційної скарги представника власника майна ОСОБА_8 - ОСОБА_10 у частині порушення права власності їх з підозрюваним дітей, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно з вимогами вказаного Закону допомога по догляду за дитиною встановлюється до досягнення нею трьох років. Враховуючи дані обставини, та докази, що додані до апеляційної скарги, державна соціальна допомога мала здійснюватися до 25 вересня 2021 року включно. Докази призначення іншого виду державної допомоги, відповідно до ст.3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» суду не надано, а тому відсутні підстави вважати, що на рахунки дружини підозрюваного надходять кошти з цільовим призначенням на утримання дітей, в якості соціальних виплат. Копії довідок AT КБ «ПриватБанк» та Управління праці та соціального захисту населення Запорізької ради не можуть бути підставою для скасування арешту, оскільки вони стосуються виплат, які здійснювалися у 2016, 2018, 2019, 2021 роках. Мотиви ж скасування ухвали слідчого судді на грошові кошти, що розміщені в AT «Райффайзен Банк Аваль», в апеляційній скарзі не зазначено, а тому колегія судді не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги в цій частині. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити можливість подання заяви про скасування арешту на суму грошових коштів соціальної допомоги, за наявності підтверджуючих документів їх суми та доказів відсутності їх витрачання.

Колегія суддів доходить висновку, що слідчий суддя дійшов правильних висновків про наявність підстав для накладення арешту на майно, що перебуває у спільній сумісній власності підозрюваного ОСОБА_8 та його дружини. Разом з тим, слідчий суддя помилково виходив з того, що підлягає арешту все майно, що є спільною сумісною власністю, а не 1/2 його частина. Дружина ОСОБА_8 - ОСОБА_8 не має статусу підозрюваної, а тому, з метою дотримання її прав як співвласника такого майна, апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 слід задовольнити частково: скасувати арешт на 1/2 частину коштів, які розміщені на рахунках ОСОБА_8, які відкриті в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та належать ОСОБА_11, і є спільною сумісною власністю підозрюваного ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_11 .

Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п.203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини»/Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08). Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо. Таким чином, доводи сторони захисту про порушення принципів необхідності та пропорційності застосування арешту майна підозрюваного ОСОБА_8 та власника майна ОСОБА_8 є необґрунтованими, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні прокурора, з метою виконання завдань кримінального провадження. Також судом враховується факт наявності грошових коштів у готівці, які задекларовано підозрюваним станом на 31 грудня 2023 року, вимогу про арешт яких орган досудового розслідування не заявляв, і вважає таку суму досить значною, щоб забезпечити потреби як дорослих членів сім`ї, так і неповнолітніх дітей на належному рівні.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що у задоволенні клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити, апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати в частині задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти, які надходять як «Державна соціальна допомога дітям з інвалідністю» та заробітна плата, що знаходяться на рахунку ОСОБА_8 у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» НОМЕР_3, та у задоволенні клопотання прокурора в цій частині відмовити. Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 задовольнити частково: скасувати арешт на 1/2 частину коштів, які розміщені на рахунках ОСОБА_8, які відкриті в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та належать ОСОБА_11 і є спільною сумісною власністю підозрюваного ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_11 . Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 та апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 в іншій частині залишити без задоволення та ухвалу слідчого судді без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.132, 167, 170, 171, 173, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2024 року скасувати в частині задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти, які надходять як «Державна соціальна допомога дітям з інвалідністю» та заробітна плата, що знаходяться на рахунку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570), а саме: НОМЕР_3 та у задоволенні клопотання прокурора в цій частині відмовити.

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 задовольнити частково: скасувати арешт на 1/2 частину коштів, які розміщені на рахунках ОСОБА_8, відкриті в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570), та належать ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, і є спільною сумісною власністю підозрюваного ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_11 .

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 та апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 в іншій частині залишити без задоволення та ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2024 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4