- Головуючий суддя (ВАКС) : Ткаченко О.В.
Справа № 991/2918/24
Провадження № 1-кс/991/2949/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
11 квітня 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження за № 42023000000000406 від 13 березня 2023 року.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Підозрюваний ОСОБА_3, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Одеса, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (інша інформація у клопотання відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 та ч. 5 ст. 191 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Сторона обвинувачення: прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 .
Сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_3 ; захисник ОСОБА_5
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 42023000000000406 від 13 березня 2023 року.
Питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 вирішується за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України підполковник юстиції ОСОБА_6 (надалі -слідчий).
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
До провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 (надалі - прокурор), яке відповідає вимогам ст. 184 КПК України та обґрунтоване наступним.
З доданих до клопотання матеріалів видно, що міжвідомчою слідчою групою з числа слідчих Головного слідчого управління СБ України та детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000406, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 березня 2023 року, за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
У клопотанні слідчий зазначає, що наказом Голови СБ України від 25.07.2020 № 935-ОС/дск ОСОБА_3 призначено на посаду першого заступника начальника Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України (надалі - ДГЗ СБ України). Наказом Голови СБ України від 15.05.2009 № 630-ОС/дск, йому присвоєно військове звання «полковник». 11.02.1997 ОСОБА_3, будучи громадянином України, прийняв військову присягу, відповідно до якої урочисто присягнув, вступаючи на військову службу, завжди бути вірним і відданим народу України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, накази командирів, неухильно дотримуватись Конституції України і законів України, зберігати державну і військову таємницю. Присягнув захищати українську державу, непохитно стояти на сторожі її свободи і незалежності, а також ніколи не зрадити народу України.
За таких обставин, ОСОБА_3, протягом 2022 року, перебуваючи на посаді першого заступника начальника ДГЗ СБ України, постійно обіймав посаду в органі державної влади, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України і примітки 1 до ст. 364 КК України, був службовою особою.
Так, зі змісту клопотання, а також доданих до нього матеріалів, зокрема висновку експерта за № 55/5 від 15.03.2024 видно, що у 2022 році службові особи СБ України, зокрема начальник ДГЗ СБ України полковник ОСОБА_7, за попередньою змовою з іншими співробітниками ДГЗ СБ України, в умовах воєнного стану, організували фіктивне проведення маркетингових досліджень ринкових цін та подальше укладання договорів на закупівлю палива за завищеними цінами для потреб СБ України з наперед визначеними підприємствами, а саме ТОВ «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» та ТОВ «УКПРОМ СОЛД», внаслідок чого державному бюджету завдано збитків.
Органом досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_7 залучив до реалізації вказаної протиправної діяльності першого заступника начальника ДГЗ СБ України ОСОБА_3 (підписант всіх договорів про постачання палива), начальника САТ ДГЗ СБ України (на даний час ЦТЗ) ОСОБА_8 та відповідального співробітника СМТЗ САТ ДГЗ СБ України ОСОБА_9 .
Так, у 2022 році Служба безпеки України уклала ряд договорів про закупівлю пального за державні кошти, зокрема:
- договір № 19/17-1/1д від 09.03.2022 на закупівлю палива у ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (200 000 л дизпалива по ціні 55,00 грн/л та 345 000 л бензину А-95 по ціні 60,87 грн/л) на загальну суму 32 000 000 грн., за результатом якого 10.03.2022 Служба безпеки України перерахувала на рахунок ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» обумовлені грошові кошти;
- договір № 19/17-12д від 20.04.2022 на закупівлю палива у ТОВ «Реалком Систем» (159 090 л дизпалива по ціні 44,00 грн/л та 126 580 л бензину А-95 по ціні 39,50 грн/л) на загальну суму 11 999 870 грн., за результатом якого 25.04.2022 Служба безпеки України перерахувала на рахунок ТОВ «Реалком Систем» обумовлені грошові кошти;
- договір № 19/17-13д від 03.06.2022 на закупівлю палива у ТОВ «Реалком Систем» (код ЄДРПОУ 42729255) (355 000 л дизпалива по ціні 60,00 грн/л та 514 000 л бензину А-95 по ціні 56,00 грн/л) на загальну суму 50 084 000 грн., за результатом якого 09.06.2022 Служба безпеки України перерахувала на рахунок ТОВ «Реалком Систем» обумовлені грошові кошти;
- договір № 19/17-44д від 26.10.2022 на закупівлю палива в талонах у ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (код ЄДРПОУ 42514659) (70 000 л бензину А-95 по ціні 54,50 грн/л та 46 000 л дизпалива по ціні 58,00 грн/л), на загальну суму 6 483 000 грн;
- договір № 19/17-43д від 26.10.2022 на закупівлю (наливом) палива у того ж постачальника - ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (162 700 л бензину А-95 по ціні 53,00 грн/л та 105 000 л дизпалива по ціні 57,00 грн/л), на загальну суму 14 608 100 грн. У подальшому, на виконання умов вказаних договорів 17.11.2022 Служба безпеки України перерахувала на рахунок ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» грошові кошти, за поставку пального, на загальну суму 6 483 000 грн. та 14 608 100 грн. відповідно.
Разом з тим, слідчим до клопотання була долучена копія висновку експерта № 55/5 від 15.03.2024 за результатами проведення судової економічної експертизи, з якого видно наступне:
- матеріальна шкода (збитки) Державі в особі Служби безпеки України внаслідок здійснення закупівлі у ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (код ЄДРПОУ 42514659) паливно-мастильних матеріалів згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти від 09.03.2022 № 19/17-1/1д, з урахуванням ринкової вартості паливно-мастильних матеріалів, що визначена у висновку експерта від 12.03.2024 № 55/6 та з урахуванням вимог постанови КМУ від 02.03.2022 № 178, документально підтверджується у розмірі 12 286 800,00 гривень;
- матеріальна шкода (збитки) Державі в особі Служби безпеки України внаслідок здійснення закупівлі у ТОВ «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» (код ЄДРПОУ 42729255) паливно-мастильних матеріалів згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти від 20.04.2022 19/17-12д, з урахуванням ринкової вартості паливно-мастильних матеріалів, що визначена у висновку експерта від 12.03.2024 № 55/6 та з урахуванням вимог постанови КМУ від 02.03.2022 № 178, документально підтверджується у розмірі 1 350 140,00 гривень;
- матеріальна шкода (збитки) Державі в особі Служби безпеки України внаслідок здійснення закупівлі у ТОВ «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» (код ЄДРПОУ 42729255) паливно-мастильних матеріалів згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти від 03.06.2022 №19/17-13д, з урахуванням ринкової вартості паливно-мастильних матеріалів, що визначена у висновку експерта від 12.03.2024 № 55/6 та з урахуванням вимог постанови КМУ від 02.03.2022 № 178, документально підтверджується у розмірі 8 713 570,00 гривень;
- матеріальна шкода (збитки) Державі в особі Служби безпеки України внаслідок здійснення закупівлі у ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (код ЄДРПОУ 42514659) паливно-мастильних матеріалів згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти від 26.10.2022 №19/17-43-д, з урахуванням ринкової вартості паливно-мастильних матеріалів, що визначена у висновку експерта від 12.03.2024 № 55/6 та з урахуванням вимог постанови КМУ від 02.03.2022 № 178, документально підтверджується у розмірі 3 451 257,00 гривень;
- матеріальна шкода (збитки) Державі в особі Служби безпеки України внаслідок здійснення закупівлі у ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (код ЄДРПОУ 42514659) паливно-мастильних матеріалів згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти від 26.10.2022 №19/17-44-д, з урахуванням ринкової вартості паливно-мастильних матеріалів, що визначена у висновку експерта від 12.03.2024 № 55/6 та з урахуванням вимог постанови КМУ від 02.03.2022 № 178, документально підтверджується у розмірі 1 067 900,00 гривень.
Таким чином, ОСОБА_3, діючи умисно за попередньою змовою в супереч покладених на нього посадових обов`язків, в частині організації та здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти в СБ України, в умовах особливого періоду, перешкодив законній діяльності СБ України, шляхом укладення договорів з ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» та ТОВ «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» на поставку пального за завищеними цінами, чим спричинив матеріальну шкоду (збитки) Державі в особі Служби безпеки України на суму 26 869 667,00 грн., тим самим здійснив перешкоджання законній діяльності СБ України в особливий період. Крім того, умисні злочинні дії ОСОБА_3 є вчиненням розтрати чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, у сумі 26 869 667,00 грн., що відповідно до п. 4 примітки до статті 185 КК України в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто відповідає визначенню особливо великий розмір.
З огляду на викладене, 08 квітня 2024 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114?1 та ч. 5 ст. 191 КК України.
Повідомивши ОСОБА_3 про підозру, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам останнього переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється, сторона обвинувачення вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У зв`язку з чим, слідчий у клопотанні просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - строком 60 днів.
У клопотанні слідчий також зазначає, що з метою запобігання вказаним ризикам об`єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підтвердження викладених у клопотанні обставин до нього додані наступні матеріали у копіях:
- витяг з ЄРДР за № 42023000000000406; постанова про заміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 12.03.2024; постанова про доручення проведення досудового розслідування міжвідомчій слідчій групі та визначення старшого слідчої групи від 01.04.2024; супровідний лист на ОГП № 9/1-1867 від 06.03.2023; рапорт № 9/756вн від 06.03.2023; рапорт від 10.03.2023; постанова про доручення здійснення досудового розслідування від 15.03.2023; супровідний з ОГП №11/1/1-93825ВИХ-23 від 09.11.2023; постанова про доручення здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу від 08.11.2023; супровідний лист ГУ ВБ СБУ № 9/1-831ві від 01.02.2024 з додатком; рапорт від 01 лютого 2024 року за № 9/1-830ві; витяг з ЄРДР за № 22024000000000112; постанова про визначення підслідності кримінального правопорушення від 14.02.2024; супровідний з ОГП; постанова про доручення здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу від 05.03.2024; супровідний з ДБР №7967-24/10-2-03-3104/24 від 06.03.2024; витяг з ЄРДР за № 22024000000000113; постанова про визначення підслідності кримінального правопорушення від 14.02.2024; супровідний з ОГП № 11/1-12280-24 від 06.03.2024; постанова про доручення здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу від 05.03.2024; супровідний з ДБР № 7968-24/10-2-03-03-3106/24 від 06.03.2024; постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань та визначення підслідності кримінальних правопорушень від 06.03.2024; постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань та визначення підслідності кримінальних правопорушень від 06.03.2024; матеріали виконаного доручення (супровідний лист ГУ ВБ СБУ № 9/1-656ві від 26.01.2024); договори про закупівлю за державні кошти № 19/17-1-1д від 09.03.2022 з додатками, № 19/17-12д від 20.04.2022 з додатками, № 19/17-13д від 03.06.2022 з додатками, № 19/1743д від 26.10.2022 з додатками; № 19/17-44д від 26.10.2022 з додатками; лист з ЦТЗ ДГЗ СБ України № 19/17-1111вс від 06.03.2024; супровідний лист з ДГЗ СБ України № 19/7-1595вс від 07.03.2024 з додатком; протокол огляду від 15.01.2024; протокол допиту свідка від 12 січня 2024 року (містяться у томі 1 судової справи);
- протоколи допитів свідків від 19, 24, січня та 27 березня 2024 року; висновок експерта ІСТЕ СБ України № 55/6 від 12.03.2024; висновок експерта ІСТЕ СБ України №55/5 від 15.03.2024; супровідний лист ФЕУ СБ України № 2/4-932 від 04.03.2024 з додатками; лист ДПС України; протоколи огляду від 06.03.2024 та 29.03.2024; повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 08.04.2024 та пам`ятка про процесуальні права підозрюваного; військова присяга від 11 лютого 1997 року; зобов`язання працівника СБ України (містяться у томі 2 судової справи).
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив їх задовольнити. Зазначив про наявність обґрунтованої підозри, а також про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання і застосування до підозрюваного зазначеного запобіжного заходу заперечував. Надав слідчому судді заперечення, у яких зазначив про відсутність обґрунтованої підозри, а також ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника, проти задоволення клопотання заперечував. Надав слідчому судді заперечення, до яких долучив характеризуючі матеріали.
Слідчий суддя дослідив клопотання детектива з доданими матеріалами, надані стороною захисту матеріали і заперечення, заслухав думки учасників кримінального провадження.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи».
Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України: «Запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою».
Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України: «Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України: «Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог п. п. 1-12 ст. 178 КПК України: «При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 181 КПК України: «Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України: «Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу».
Відповідно до вимог п. п. 3 і 4 ч. 2 ст. 183 КПК України: «Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років».
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України: «Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті».
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України: «Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання».
Відповідно до вимог абз. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України: «Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України».
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення слідчий суддя зазначає таке.
Норми кримінального процесуального права не містять визначення «обґрунтована підозра», у зв`язку з чим слідчий суддя застосовує практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Зазначена норма права узгоджується також і з ч. 5 ст. 9 КПК України, за якою кримінальне процесуальне законодавство України має застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року). З метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, слідчий суддя оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Таким чином, слідчий суддя може вважати обґрунтованою підозру особи у вчиненні кримінального правопорушення за наявності таких чинників у їх сукупності:
- існування події кримінального правопорушення, тобто визначеного законом про кримінальну відповідальність суспільно небезпечного діяння або бездіяльності;
- існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ця особа могла вчинити це кримінальне правопорушення;
- існування достатніх доказів про вчинення цією особою цього кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, з огляду на доводи клопотання і досліджені ним матеріали в їх сукупності та взаємозв`язку, які були надані стороною обвинувачення на його обґрунтування (зазначені у розділі «Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази [2-2]» МОТИВУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ [ІІ] цієї ухвали), а також і ті, що були надані стороною захисту дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_3 підозра, на думку слідчого судді, має певні вади, але в цілому є обґрунтованою.
Повідомлення про підозру ОСОБА_3 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, є обґрунтованим.
Щодо повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити таке.
За змістом повідомлення про підозру ОСОБА_3 підозрюється у «розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану», що було кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України.
На думку слідчого судді, прокурор довів існування у даному випадку події кримінального правопорушення, оскільки об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України може вчинятися у трьох формах: привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також і те, що підозрюваний ОСОБА_3 міг його вчинити. Разом з тим, розтрата полягає у незаконному і безоплатному оберненні підозрюваним чужого майна, яке йому ввірене або перебуває в його віданні, на користь третіх осіб, а заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем має місце, коли така службова особа, використовуючи своє службове становище незаконно обертає чуже майно на свою користь або користь третіх осіб, при цьому таке майно може не перебувати у її віданні, а також може і не бути їй ввірене. Предметом кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні є безготівкові грошові кошти у національній валюті України, а прокурор не надав слідчому судді достатніх доказів на підтвердження того, що на підозрюваних ОСОБА_3 та/або ОСОБА_7 покладалися адміністративно-господарські обов`язки з управління та/або розпорядження безготівковими грошовими коштами у національній валюті України, які знаходилися на розрахункових рахунках Служби безпеки України, з яких здійснювалося їх перерахування на користь юридичних осіб за укладеними договорами про купівлю пального.
За таких обставин, слідчий суддя не може погодитися зі здійсненою прокурором правовою оцінкою дій підозрюваного ОСОБА_3 щодо вчинення ним «розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем». На переконання слідчого судді та з огляду на надані йому сторонами кримінального провадження і досліджені ним матеріали, дії підозрюваного ОСОБА_3 мають бути кваліфіковані як «заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем на користь третіх осіб».
Щодо вказаних у клопотанні ризиків зазначених слідчий суддя зазначає таке.
Слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання прокурором доведена наявність ризиків, які можуть спонукати підозрюваного вчинити зазначені у п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України спроби, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Слідчий суддя погоджується з доводами клопотання про те, що підозрюваний має можливості для переховування від органу досудового розслідування, у тому числі з використанням можливості для перетину державного кордону за зазначених у клопотанні обставин, до чого його може спонукати, зокрема, встановлена кримінальним законом відповідальність за вчинення інкримінованих йому особливо тяжкого і тяжкого злочинів у цьому кримінальному провадженні. Такий висновок слідчого судді узгоджується з вимогами ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду».
Слідчий суддя зазначає, що прокурором доведений ризик вчинення підозрюваним спроб знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з огляду на те, що станом на теперішній час у кримінальному провадженні ще триває досудове розслідування, тобто здійснюються слідчі і вчиняються процесуальні дії, спрямовані на здобуття доказів у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя дійшов висновку і про наявність ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до норм кримінального процесуального права, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків.
Слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор не довів наявності ризиків, передбачених п. п. 4 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується), оскільки наведені прокурором доводи на їх обґрунтування мають характер припущень і не ґрунтуються на фактичних даних.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про існування ризиків можливості вчинення підозрюваним спроб, визначених у п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор наполягає на наявності підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без можливості застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, покликаючись на вимоги абз. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, а також і з огляду на те, що на його думку, більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення визначеної ст. 177 КПК України мети їх застосування.
Слідчий суддя виходить з того, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, будь-який запобіжний захід (у тому числі і винятковий запобіжний захід - тримання під вартою) застосовується виключно з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам вчиняти дії перелічені у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є покаранням за вчинене кримінальне правопорушення у розумінні норм кримінального закону і не може застосовуватися у якості такого.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів і у відповідності до вимог п. п. 1-8, 11, 12 ч. 1 ст. 178 КПК України, оцінює та враховує також наступні обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; відсутність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; відсутність ризику продовження чи повторення протиправної поведінки.
Слідчий суддя, зокрема, звертає увагу на те, що:
- прокурор не надав достатніх доказів на підтвердження того, що на підозрюваного ОСОБА_3 покладалися адміністративно-господарські обов`язки з управління та/або розпорядження безготівковими грошовими коштами у національній валюті України, які знаходилися на розрахункових рахунках Служби безпеки України, з яких здійснювалося їх перерахування на користь юридичних осіб за укладеними договорами про купівлю пального;
- підозрюваному інкримінується вчинення тяжкого і особливо тяжкого злочинів, якими спричинена матеріальна шкода у розмірі 26.869.667,00 гривень;
- підозрюваний одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей і хвору матір похилого віку, що свідчить про міцність його соціальних зв`язків;
- підозрюваний має постійне місце роботи (служби), відсутність негативної репутації і негативних характеристик.
Слідчий суддя враховує, що вимоги абз. 2 ч. 4 ст. 183 КК України не покладають на нього обов`язку безальтернативного застосування до підозрюваного ОСОБА_3 виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, а лише наділяє слідчого суддю правом такого застосування.
Слідчий суддя, з огляду на наведене та з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого і особливо тяжкого злочинів, існуванням доведених прокурором ризиків можливої протиправної поведінки підозрюваного, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі зазначені у п. п. 1-8, 11, 12 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає що прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_3 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною у період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин залишати житло, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (за винятком випадків перебування в укритті під час повітряної тривоги у період дії воєнного стану, у разі такої необхідності), строком на 2 (два) місяці, та покласти на нього обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора чи суду; не відлучатися за межі міста Києва, Київської та Вінницької областей без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби); утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу фактів та обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у сукупності з покладеними на підозрюваного обов`язками, буде цілком здатний забезпечити, як виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, так запобігти можливості вчинення ним спроб, перелічених у п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наведені у клопотанні обставини, які мають значення для вирішення питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу, у достатній мірі підтверджуються та обґрунтовуються доданими до нього та дослідженими слідчим суддею матеріалами в їх сукупності і взаємозв`язку (наведені у розділі «Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2]» МОТИВУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ [ІІ] цієї ухвали), були доведені прокурором у судовому засіданні, і не спростовуються запереченнями та матеріалами, які були надані стороною захисту під час його судового.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, оскільки прокурором не доведено, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»), у зв`язку з чим решта матеріалів, заперечень, доводів і аргументів сторін кримінального провадження визначаються ним такими, що не мають значення для вирішення цього клопотання.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження та керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 177, 178, 181, 182, 183, 193, 194, 372 КПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби з покладанням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
1. У задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за № 42023000000000406 від 13 березня 2023 року - відмовити.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною у період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин залишати житло, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (за винятком випадків перебування в укритті під час повітряної тривоги у період дії воєнного стану, у разі такої необхідності), строком на 2 (два) місяці.
3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, такі обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора чи суду;
- не відлучатися за межі міста Києва, Київської та Вінницької областей без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби);
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу фактів та обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;- носити електронний засіб контролю.
4. Строк дії ухвали становить 2 місяці, тобто до 12 червня 2024 року включно.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, а контроль за її виконанням покласти на слідчих (детективів) слідчої групи у цьому кримінальному провадженні.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 16 квітня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1