Документ № 118426380

Справа № 991/2396/22

Провадження 6/991/1/24

УХВАЛА

12 квітня 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мойсака С.М., суддів Михайленко В.В., Хамзіна Т.Р.

за участю секретаря судового засідання Яковенко Н.К.,

розглянувши у судовому засіданні подання старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колісник Д.О. про визнання виконавчого документа № 991/2396/22, виданого Вищим антикорупційним судом від 22.05.2023, про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 у дохід держави вартості необґрунтованих активів таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колісник Д.О. звернулася до суду з поданням про визнання виконавчого документа № 991/2396/22, виданого Вищим антикорупційним судом від 22.05.2023, про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 у дохід держави вартості необґрунтованих активів у сумі 2 370 682,32 грн (два мільйона триста сімдесят тисяч шістсот вісімдесят дві гривні тридцять дві копійки) таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовуючи подання, державний виконавець зазначила, що 14.06.2023 нею винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 991/2396/22, виданого Вищим антикорупційним судом від 22.05.2023, про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 у дохід держави вартості необґрунтованих активів у сумі 2 370 682,32 грн (два мільйона триста сімдесят тисяч шістсот вісімдесят дві гривні тридцять дві копійки). Протягом виконання виконавчого листа встановлено, що згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень постановою Касаційного цивільного суду від 04.10.2023 рішення Вищого антикорупційного суду від 18.10.2022, залишене без змін постановою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.05.2023, змінене у резолютивній частині та викладено абзац третій у такій редакції: «Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави вартість необґрунтованих активів у сумі 1 185 341,16 грн. Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави вартість необґрунтованих активів у сумі 1 185 341,16 грн». В іншій частині рішення Вищого антикорупційного суду від 18.10.2022, залишене без змін постановою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.05.2023 залишене без змін.

З огляду на те, що змінено суму (з 2 370 682,32 грн на 1 185 341,16 грн) та спосіб погашення заборгованості (з солідарного на самостійне) є підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та унеможливлює його виконання.

Керуючись статтями 1, 2, 4, 18, 39 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 432, 435 ЦПК України, з посиланням на постанову Верховного суду від 21.12.2023 (справа 824/2/22, провадження № 61-11769ав23) просила задовольнити подання.

Представник стягувача подав відзив на подання, у якому не погодився із позицією державного виконавця та повідомив таке. Стягувач зазначив, що постановою Касаційного цивільного суду не були скасовані рішення ВАКС від 18.10.2022 та постанова Апеляційної палати ВАКС від 10.05.2023, відтак вони підлягають примусовому виконанню. Зазначив, що залишається матеріальний обов`язок боржника, що виник після ухвалення судового рішення, та відсутні процесуальні підстави, які свідчать про помилкову видачу виконавчого листа. Крім того, задоволення вимоги державного виконавця призведе до закінчення виконавчого провадження за формальними підставами та неможливість подальшого стягнення заборгованості. Також вважає, що до суду звернувся неуповноважений суб`єкт. Стаття 432 ЦПК України наділила правом на звернення із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягувача та боржника. Просив відмовити у задоволенні подання.

У судове засідання учасники не з`явилися. Повідомлялися належним чином про день та час судового засідання. Судове засідання відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України здійснювалося без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подання, відзив на подання та долучені документи, суд дійшов такого.

Положення ч. 2 ст. 432 ЦПК України закріпило, що Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Частиною 1 ст. 432 ЦПК України визначено, що з питанням про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, може звернутися до суду із заявою стягувач і боржник. Державний виконавець не увійшов до переліку суб`єктів звернення. Закон України «Про виконавче провадження» також не закріпив право державного виконавця звернутися до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Отже, суд дійшов висновку, що із поданням про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, звернулася неуповноважена особа, що вже є самостійною підставою для відмови у задоволенні подання.

Водночас суд має надати оцінку фактичним підставам визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, які умовно поділяються на:

а) матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);

б) процесуально- правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання (Постанова Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 755/15479/14-ц (провадження № 61-1592св17).

Звертаючись із поданням до суду, державний виконавець, як підставу для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, визначила те, що постановою Касаційного цивільного суду змінено резолютивну частину та викладено абзац третій у такій редакції: «Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави вартість необґрунтованих активів у сумі 1 185 341,16 грн. Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави вартість необґрунтованих активів у сумі 1 185 341,16 грн».

Отже, судом касаційної інстанції змінено лише спосіб стягнення необґрунтованого активу. Відносно ОСОБА_2 залишився обов`язок стягнути 1 185 341,16 грн. Державним виконавцем та боржником не надано доказів того, що ОСОБА_2 добровільно або примусово виконано судове рішення в частині стягнення 1 185 341,16 грн, що дозволило б визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, в частині виконаних вимог. Відсутні дані про те, що стягувач відмовився від стягнення коштів з боржника. Тому відсутня матеріально-правова підстава визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» наслідком визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, є закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи відсутність правових та фактичних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, колегія Суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні подання державного виконавця.

Керуючись статями 258-260, 268, 353, 432 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колісник Д.О. про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Повний текст ухвали складений 17.04.2024.

Головуючий суддя С.М. Мойсак

Судді: В.В. Михайленко

Т.Р. Хамзін