- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Никифоров А.С.
Справа № 344/2364/19
Провадження №11-кп/991/70/24
Головуючий колегії суддів ВАКС: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про повернення апеляційної скарги
17 квітня 2024 року м. Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2, перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на вирок Вищого антикорупційного суду від 13.03.2024 у кримінальному провадженні № 42018000000001520, яким ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та призначено йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду судді, прокурора та адвоката на строк три роки та конфіскацією всього належного йому на праві власності майна,
ВСТАНОВИВ:
Вироком Вищого антикорупційного суду від 13.03.2024 у кримінальному провадженні № 42018000000001520 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та призначено йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду судді, прокурора та адвоката на строк три роки та конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
На зазначений вирок ОСОБА_3 було подано апеляційну скаргу, в якій вона прохає скасувати вирок в частині, якою судом першої інстанції вирішено не скасовувати арешт на майно, накладений ухвалами слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва, постановивши в цій частині новий вирок, яким скасувати арешт на майно, зазначене в апеляційній скарзі. В обґрунтування підстав для звернення з апеляційною скаргою ОСОБА_3 зазначає, що залишення вироком Вищого антикорупційного суду від 13.03.2024 без змін арешту майна, накладеного ухвалами слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року у справах № 760/20860/18 та 760/21036/18 на майно ОСОБА_4 (окрім коштів, які підлягають поверненню СБ України та жорсткого диску «Seagate» s/n 5JVD9GZQ, який підлягає поверненню Господарському суду Івано-Франківської області, а також того майна, арешт на яке було раніше скасовано ухвалами Вищого антикорупційного суду), порушує її права, оскільки арешт був накладений на майно, яке належить саме їй, а не обвинуваченому.
А тому, на переконання ОСОБА_3, вказаним вироком суд першої інстанції незаконно залишив арештованим належне їй майно.
Перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на відповідність вимогам ст.396 КПК України, суддя-доповідач дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Вироком Вищого антикорупційного суду від 13.03.2024 у кримінальному провадженні № 42018000000001520 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та призначено йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду судді, прокурора та адвоката на строк три роки та конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Вирішуючи у вироку питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема арештів майна, застосованих у даному кримінальному провадженні, суд першої інстанції, враховуючи свій висновок про винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, виходячи із того, що санкцією даної норми особливої частини КК передбачена конфіскація майна як обов`язкове додаткове покарання, залишив без змін арешт майна, який було накладено ухвалами слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року у справах № 760/20860/18 та 760/21036/18 на майно ОСОБА_4 (окрім коштів, які підлягають поверненню СБ України та жорсткого диску «Seagate» s/n 5JVD9GZQ, який підлягає поверненню Господарському суду Івано-Франківської області, а також того майна, арешт на яке було раніше скасовано ухвалами Вищого антикорупційного суду). Тобто, суд першої інстанції виходив із того, що таке майно належить саме обвинуваченому та підлягає конфіскації, у разі набрання вироком законної сили.
Одночасно з цим, ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі, посилаючись на приналежність вищезазначеного арештованого майна їй, стверджує, що таке майно не підлягає конфіскації, оскільки не належить обвинуваченому, та просить суд апеляційної інстанції скасувати з нього арешт.
Виходячи з викладеного, суддя-доповідач вбачає, що в апеляційній скарзі ставиться питання про необхідність вирішення судом апеляційної інстанції спору про приналежність майна, на яке накладено арешт вищезазначеними рішенням слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва, з подальшим скасуванням такого арешту.
Відповідно до ч.12 ст.100 КПК України, спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.
Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
З урахуванням того, що вимоги, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_3 на вирок Вищого антикорупційного суду від 13.03.2024 у кримінальному провадженні №42018000000001520 підлягають вирішенню за правилами цивільного судочинства, таку апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ч.12 ст.100, ст.ст. 393, 399 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на вирок Вищого антикорупційного суду від 13.03.2024 у кримінальному провадженні № 42018000000001520 - повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, але може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців.
Суддя ОСОБА_2