- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/1855/24
Провадження 1-кс/991/1883/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
12 квітня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
адвоката ОСОБА_3,
детектива ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022100130000251 від 02.06.2022,
ВСТАНОВИВ:
07.03.2024 вказана скарга на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданої скарги
У поданій скарзі адвокат просить повернути тимчасово вилучене майно під час обушку за місце проживанням ОСОБА_5 .
В обґрунтування поданої скарги адвокат вказав, що за результатами проведення обшуку у домоволодінні ОСОБА_5 були вилучені, зокрема належні йому мобільний телефон Iphone 13 Pro с/н НОМЕР_1 та ноутбук Macbook Pro с/н CO2VIKALHV22 .
Вилучені пристрої речовими доказами у кримінальному провадженні не визнавалися та арешт на них не накладався.
16.08.2023 у ході розгляду судової справи №991/7179/23 за скаргою адвоката в інтересах власника майна прокурор ОСОБА_6 повідомив слідчому судді, що на вилучених технічних носіях може міститися інформація, яка стосується предмету досудового розслідування, а тому необхідний додатковий час для здійснення повної перевірки.
Однак, станом на 30.01.2024 технічні пристрої не повернуті власникам, хоча в ухвалі слідчого судді по справі №991/7179/23 було акцентовано увагу на необхідність повернення майна після проведення експертиз та огляду.
30.01.2024 адвокат направив детективу НАБУ ОСОБА_4 клопотання про повернення майна, яке залишилося без будь-якого реагування.
Таким чином, адвокат вважає, що ОСОБА_5 фактично позбавили права володіти, користуватися та розпоряджатися майном, яке йому належить.
У зв`язку з чим адвокат просить задовольнити скаргу та зобов`язати детектива повернути належне його довірителю майно.
2.Позиції сторін у судовому засіданні
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 просив задовольнити подану ним скаргу та зобов`язати детективів НАБУ повернути все майно, вилучене під час вказаного обшуку.
Детектив ОСОБА_4 повідомив, що дійсно 08.02.2023 у межах кримінального провадження №12018100100012786 на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_7 та вилучено належні останньому технічні пристрої. При цьому, ухвалою надано дозвіл на виявлення та відшукання у т.ч. мобільних телефонів та ноутбуків, які вказані у протоколі обшуку. Тому детектив зауважує, що дозвіл на вилучення такого майна наданий ухвалою про обшук, а тому в НАБУ відсутні підстави для його повернення.
Також зазначив, що під час огляду мобільного телефону було встановлено, що на ньому містяться відомості які, на думку, слідства, мають значення для кримінального провадження.
Водночас, зауважив, що вилучений ноутбук не має значення для досудового розслідування, а тому не заперечував проти часткового задоволення скарги адвоката в частині повернення ноутбуку Macbook Pro с/н CO2VIKALHV22.
3.Оцінка та мотиви слідчого судді
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає, зокрема, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України.
У першу чергу, для вирішення питання про неповернення тимчасово вилученого майна, слідчий суддя має визначити чи має майно, відносно якого порушене питання, статус тимчасово вилученого.
Так, відповідно до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Частиною другою зазначеної статті передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони відповідають одній з ознак п. 1-4 вказаної статті.
При цьому, оцінка підстав віднесення певного майна до категорії тимчасово вилученого в розумінні ст. 167 КПК України залежить також від процесуального порядку його одержання органом досудового розслідування.
Статтею 168 КПК України передбачено випадки за яких можливо тимчасово вилучати майно, зокрема згідно з ч. 2 цієї статті тимчасове вилучення здійснюється під час обшуку.
Вказана слідча дія відповідно до ст. 234 КПК України проводиться на підставі ухвали слідчого судді, в якій, з-поміж іншого, мають міститися відомості про речі та документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук (п. 6 ч. 2 ст. 235 КПК України).
Слідчий суддя вважає, що необхідність зазначення таких відомостей узгоджується із тим, що під час розгляду клопотання про надання дозволу на обшук детектив/прокурор, серед іншого, має довести достатність підстав вважати, що відповідні речі та документи мають значення для досудового розслідування, відомості, які в них містяться, можуть бути доказами під час судового розгляду, а також, можливість перебування таких речей та документів у зазначеному житлі чи іншому володінні особи ( п. 2-4 ч. 5 ст. 234 КПК України).
Враховуючи зазначене, при вирішенні питання про дозвіл на проведення обшуку, здійснюється судовий контроль за втручанням у право власності осіб, зокрема щодо конкретного обсягу майна, яке має значення для конкретного кримінального провадження та яке за умови подальшого дотримання встановлених законом правил отримання доказової інформації із таких речей і документів та її фіксування забезпечуватиме правомірність утримання такого майна органом досудового розслідування.
У зв`язку із цим, статтею 236 КПК України, якою встановлено порядок проведення обшуку, розрізнено статус майна, яке може вилучатися під час такої слідчої дії. Така різниця у статусі обумовлена відмінностями у подальшому процесуальному оформленні майна у кримінальному провадженні і, відповідно, відмінністю в питанні повернення власнику.
Так, положення ч. 7 ст. 236 КПК України передбачає, що предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Тож, законодавцем визначено, що тимчасово вилученим майном під час обшуку є майно, яке:
- не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку;
- не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу.
При цьому, слідчий суддя відзначає, що КПК висуває особливий правовий порядок вилучення під час огляду або обшуку електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, а саме таке вилучення є тимчасовим та здійснюється лише у разі, якщо:
- вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду;
- коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч.2 ст. 168 КПК України).
Таким чином, вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку є тимчасовим і відповідно вони мають статус тимчасово вилученого майна.
Застосовуючи вказані положення до майна, щодо якого порушено питання у поданій скарзі, слідчий суддя виходить із таких міркувань.
Так, встановлено, що 08.02.2023 на підставі ухвали слідчого судді від 28.01.2023 (справа № 764/3330/23) було проведено обшук у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_5 .
Під час вказаного обшуку було вилучено ряд речей і документів, у тому числі:
- мобільний телефон Iphone 13 Pro с/н НОМЕР_1 ;
- ноутбук Macbook Pro с/н CO2VIKALHV22 .
Зважаючи на наведені вище нормативні положення, слідчий суддя має встановити чи входило майно, щодо якого порушується питання, до переліку такого, на яке прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.
Із резолютивної частини ухвали про обшук вбачається, що слідчим суддею було надано дозвіл на відшукання, зокрема комп`ютерної техніки, ноутбуків, носіїв інформації (флеш-карт, жорстких дисків, планшетів та інших), засобів зв`язку, мобільних телефонів, та інші предмети, що підтверджують протиправну діяльність.
Перевіряючи відповідність вилученого майна критеріям, які зазначені в ухвалі про надання дозволу на обшук, слідчий суддя відзначає, що у судовому засіданні детективом надано протоколи огляду від 11.02.2023 вилучених технічних пристроїв, відповідно до якого на мобільному телефоні Iphone 13 Pro с/н НОМЕР_1 та ноутбуці Macbook Pro с/н CO2VIKALHV22 при вході до папки (додатку) «Нотатки», наявні записи щодо реквізитів підприємств, на які були здійснення платежі за договорами фінансової допомоги. Водночас, в судовому засіданні детектив повідомив, що вилучений ноутбук не має значення для досудового розслідування.
Слідчий суддя відзначає, що з протоколу обшуку від 08.02.2023 та пояснень сторін вбачається, що будь-яких перешкод для огляду та вилучення інформації, яка має значення для кримінального провадження, встановлено не було, оскільки власник добровільно повідомив паролі доступу до мобільного телефону та ноутбуку. Станом на день розгляду вказаної скарги детективом не повідомлено про призначення чи проведення експертизи, або ж необхідності залучення спеціаліста для отримання інформації.
Натомість, виявлені відомості, які мають значення, а саме листування та електронні документи зафіксовані у протоколі огляду, що підтверджується додатками до протоколу.
При цьому, у судовому засіданні детектив та представник власника майна підтвердили, що на зазначені пристрої не накладався арешт, а тому їх подальше утримання органом досудового розслідування є безпідставним.
Водночас, детектив наполягав на необхідності подальшого утримання вказаного телефону, аргументуючи це тим, що таке майно було визначено ухвалою на обшук та є речовим доказом.
Однак, слідчий суддя відзначає на особливий статус вилученого майна, відсутності підтвердження про визнання мобільного телефону та ноутбуку речовими доказами, а також те, що значення для кримінального провадження мають не самі пристрої, а відомості, які в них відшукано.
Слідчий суддя бере до уваги позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 751/6069/19, відповідно до якої матеріальний носій - це лише спосіб збереження інформації, який має значення, який має значення тільки тоді, коли електронний документ виступає речовим доказом. Особливістю електронного документа є відсутністю «жорсткої» прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення…записаний на оптичний диск - носій інформації, електронний файл у вигляді відеозапису, є оригіналом (відображенням) електронного документа…». Схожий висновок, наведено і у постанові Верховного суду від 29.03.2021 у справі № 554/5090/16-к.
Так, необхідно зауважити, що вміст телефону та ноутбуку оглянуто, а результати цієї дії відповідним чином зафіксовані у відповідному протоколі, що є самостійним джерелом доказу, що не спростовується і не заперечується представником власника майна.
Таким чином, вказані електронні носії інформації самі по собі не мають значення для кримінального провадження.
За таких обставин, враховуючи що майно, щодо питання якого подано скаргу є тимчасово вилучене, його подальше утримання не має правових підстав, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З огляду на встановлені вище обставини слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати детектива НАБУ повернути майно його власнику.
Керуючись ст. 167, 169, 170, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Скаргу адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022100130000251 від 02.06.2022,- задовольнити.
2.Зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро України, уповноваженого здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022100130000251 від 02.06.2022 повернути ОСОБА_5 мобільний телефон Iphone 13 Pro с/н НОМЕР_1 та ноутбук Macbook Pro с/н CO2VIKALHV22, які вилучені 08.02.2023 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1