Документ № 118444815

справа № 991/2074/24

провадження №11-сс/991/236/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

підозрюваного ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

прокурора ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 березня 2024 року про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 березня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_5, на необґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.28 ч.4 ст.368 КК, у кримінальному провадженні №52023000000000547 від 02 листопада 2023 року.

Відмовляючи в задоволенні скарги сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновків, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 здійснено на підставі достатніх доказів для його підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.4 ст.368 КК, містить встановлені положеннями ст.277 КПК відомості, у тому числі виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, із зазначенням часу та місця його вчинення, а також суттєвих обставин, які були відомі стороні обвинувачення на момент повідомлення про підозру особі.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, вважаючи висновки слідчого судді такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, за вимогами якої просив скасувати ухвалу слідчого судді від 18 березня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу на повідомлення про підозру та скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 30 листопада 2023 року.

В апеляційній скарзі захисник наводить доводи щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри, посилаючись на наступне.

При ретельному огляді/досліджені матеріалів кримінального провадження у своїй сукупності, з урахуванням обставин дій, інкримінованих іншим підозрюваним, вбачається, що ОСОБА_5 ніяких розмов щодо розгляду апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанії Константа» та результатів її вирішення з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не мав, під час спілкування з ОСОБА_11 23 та 29 листопада 2023 року ОСОБА_5 жодного разу не висловлював суми неправомірної вигоди у будь-якому еквіваленті, не обговорював отримання неправомірної вигоди та умов для цього. 29 листопада 2023 року ОСОБА_5 не отримував від ОСОБА_11 грошових коштів, під час обшуку автомобіля ОСОБА_5 повідомив детективу, що в автомобілі відсутні грошові кошти - «неправомірна вигода». Грошові кошти, які були предметом неправомірної вигоди, у нього не вилучались.

Аналіз доказів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує підозру, не вказує на причетність особи до створення та участі в «організованій на вчинення кримінального правопорушення групі».

Відсутні дані й про те, що орган досудового розслідування здійснював слідчі (розшукові) дії стосовно ОСОБА_5 та встановлював у його кабінеті засоби аудіо- та відеофіксації. Зазначене свідчить про відсутність у детективів підстав вважати особу причетною до вчинення кримінального правопорушення, а підозра йому повідомлена лише через те, що він є членом колегії суддів, яка розглядала апеляційну скаргу про арешт майна у справі № 757/27289/23-к.

Сам по собі факт обговорення обставин судової справи, що мав місце між ОСОБА_11 та ОСОБА_5 23 листопада 2023 року, з огляду на те, що апеляційний розгляд справ на судові рішення, зокрема на ухвали слідчих суддів, здійснюється колегіально, не можна вважати таким, що вказує на причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, що розслідується у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи, що з моменту притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності доказів його причетності до інкримінованого злочину не встановлено, повідомлена 30 листопада 2023 року підозра ґрунтується виключно на припущеннях, не відповідає критеріям обґрунтованості, а тому висновки слідчого судді про її обґрунтованість суперечать дослідженим обставинам та матеріалам, у зв`язку з чим ухвала від 18 березня 2024 року підлягає скасуванню.

Позиції учасників судового провадження.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали, просили задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Мотиви суду.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч.1 ст.2 КПК).

У п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини (далі - Конвенція) зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), з урахуванням практики якого у кримінальному провадженні в Україні має застосовуватися принцип верховенства права (ч.2 ст.8 КПК), надаючи тлумачення цілі п.1 ст.6 Конвенції в частині її застосування до кримінальних справ, зазначив, що відповідну норму розроблено з метою, зокрема, запобігання надто тривалому перебуванню обвинуваченої особи в стані невизначеності щодо своєї долі (п.5 частини «застосований закон» рішення від 10 листопада 1969 року у справі «Штеґмюллер проти Австрії» / Stogmuller v. Austria, заява №1602/62; п.71 рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Іванов проти України» / Ivanov v. Ukraine, заява №15007/02).

Оскільки поняття «обвинувачення» у кримінальній справі має автономне значення, яке не залежить від класифікації, що застосовується у внутрішньо-правових системах Держав-учасниць (п.30 рішення ЄСПЛ від 26 березня 1982 року у справі «Адольф проти Австрії» / Adolf v. Austria, заява №8269/78), то воно дійсне не лише при визначенні «кримінального» характеру обвинувачення, але й моменту, з якого існує таке «обвинувачення».

З точки зору «матеріально-правової», а не «формальної» концепції, передбаченої ст.6 Конвенції, «обвинувачення» можна визначити як «офіційне повідомлення відповідного державного органу, яке висловлює підозру у скоєнні кримінального правопорушення»; це визначення залежить також від наявності чи відсутності «важливих наслідків для становища [підозрюваного]» (п.42, 44, 46 рішення ЄСПЛ від 27 лютого 1980 року у справі «Девеєр проти Бельгії» / Deweer v. Belgium, заява №6903/75).

Отже, положення п.1 ст.6 Конвенції спрямовані на запобігання надто тривалому перебуванню в стані невизначеності щодо своєї долі, зокрема, такої особи, яку відповідно до КПК поінформовано про підозру щодо неї чи заарештовано за підозрою у вчиненні злочину.

Суд зазначає, що повідомлення про підозру є одним з важливих етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.

Викладена в письмовому повідомленні підозра служить підґрунтям для початку реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, у підозрюваного з`являються можливості впливати на зміст підозри та на подальше формулювання обвинувачення у обвинувальному акті, яким завершується досудове розслідування. Сформульована підозра встановлює межі здійснення слідчим і прокурором обвинувальної діяльності, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість більш цілеспрямовано реалізовувати функцію захисту.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

При перегляді оскаржуваної ухвали в межах апеляційної скарги, дослідивши надані матеріали, заслухавши пояснення учасників провадження та перевіривши обґрунтованість їх доводів, колегія суддів зазначає наступне.

Загальний порядок повідомлення про підозру передбачений главою 22 КПК, із системного аналізу якої вбачається, що процедуру здійснення повідомлення про підозру особі умовно можна поділити на такі етапи: 1) прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру, який передбачає перевірку підстав здійснення такого повідомлення згідно з частиною першою статті 276 КПК; 2) об`єктивація/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених ст.277 КПК, та його підписання; 3) доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згідно зі ст.278 КПК.

Дотримання встановленої правової процедури повідомлення про підозру означає, що дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, забезпечувати відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні і публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.

Порушення порядку повідомлення про підозру призводить до нівелювання завдань кримінального провадження, окреслених у ст.2 КПК, що полягають в охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.

В той же час підозра повинна бути обґрунтованою, оскільки закон вимагає, що особа обов`язково повідомляється про підозру передусім за наявності достатніх доказів для її підозри у вчиненні кримінального правопорушення (п.3 ч.1 ст.276 КПК). Якщо про підозру повідомляється особа у разі обрання щодо неї запобіжного заходу, у клопотанні слідчого також уже мають бути такі достатні докази, оскільки КПК встановлює, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч.2 ст.177 КПК). Підставою для ймовірного висновку про причетність особи до вчинення злочину та повідомлення особи про підозру є також сам собою факт затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення (п.1 ч.1 ст.276 КПК). Цим фактом і обґрунтовується виникнення припущення про вчинення кримінального правопорушення певною особою, яке має бути перевірене під час кримінального процесуального доказування для її спростування або підтвердження та трансформації в обвинувальне твердження, що знайде своє відображення в обвинувальному акті.

Слід констатувати, що КПК не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення, проте положення п.3 ч.1 ст.276 та п.10 ч.1 ст.303 КПК в їх системному зв`язку вказують на те, що можливість оскарження повідомлення про підозру пов`язана виключно з питанням її обґрунтованості, тобто достатності доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, а не з будь-якими іншими.

Тобто під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді є не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру та строк здійснення досудового розслідування.

Із урахуванням цього, стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей повідомлення особі про підозру передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

Таким чином, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо достатньої обґрунтованості підозри, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення саме вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку.

Отже, на стадії досудового розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Надаючи оцінку доводам сторони захисту про те, що висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, колегією суддів встановлено таке.

Детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52023000000000547 від 02 листопада 2023 року за підозрою ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_10 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.4 ст.368 КК.

Як вбачається з повідомлення про підозру ОСОБА_5 підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.4 ст.368 КК, за наступних обставин.

За версією сторони обвинувачення, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 виник злочинний умисел, спрямований на систематичне одержання неправомірної вигоди за ухвалення ними судових рішень на користь заінтересованих осіб, з використанням наданої їм влади.

Розуміючи, що перегляд судових рішень в апеляційному порядку у Київському апеляційному суді здійснюється колегіально, що унеможливлює одноособове скоєння ними кримінальних правопорушень, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 у невстановлений досудовим розслідуванням час, спільно домовившись утворили організовану групу з метою вчинення корупційних злочинів з наступним розподілом ролей.

ОСОБА_9, який не входив до складу колегії суддів: (1) здійснював комунікацію з особами, які зацікавлені у позитивному вирішенні для них питання з передачею відповідної неправомірної вигоди, з метою недопущення викриття інших учасників організованої групи, які ухвалювали відповідні рішення за результатами апеляційного перегляду; (2) одержував неправомірну вигоду від осіб, справи яких повинні були бути позитивно вирішені відповідною колегією суддів Київського апеляційного суду; (3) передавав одержану неправомірну вигоду ОСОБА_11 для її подальшої передачі безпосередньо суддям ОСОБА_5 та ОСОБА_10 .

ОСОБА_11 у свою чергу: (1) здійснював координацію та узгодження дій між учасниками організованої групи; (2) забезпечував ухвалення колегіального судового рішення на користь та в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду, шляхом використання наданої йому влади; (3) отримував від ОСОБА_9 частину неправомірної вигоди для себе та інших членів колегії суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_10 та ОСОБА_5 ; (4) забезпечував приховування слідів злочину, у тому числі шляхом заміни грошових купюр, одержаних як неправомірну вигоду від ОСОБА_9 ; (5) здійснював розподіл та передачу неправомірної вигоди ОСОБА_10 та ОСОБА_5 .

На суддів ОСОБА_10 та ОСОБА_5 покладалося забезпечення ухвалення колегіального судового рішення на користь та в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду, шляхом використання наданої їм влади. Окрім цього, на цих же суддів, у залежності від обставин розгляду справи, також додатково покладалася комунікація з особами, які зацікавлені в ухваленні позитивного рішення на свою користь за результатами апеляційного перегляду.

Водночас, за версією прокурора, всі члени організованої групи повинні були діяти з дотриманням суворих заходів конспірації, які б мінімізували загрозу викриття правоохоронними органами.

З огляду на це, прокурор переконаний, що між ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 створено організовану групу, у діяльності якої у різні періоди часу брали участь не менше трьох осіб, що попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання з єдиним планом, відомим всім учасникам групи, та розподілом їхніх функцій, спрямованих на досягнення цього злочинного плану, готували і вчиняли корупційні кримінальні правопорушення.

Прокурор зазначив, що 06 вересня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшла судова справа №757/27289/23-к про арешт майна за апеляційною скаргою ОСОБА_12 в інтересах ПрАТ «Авіакомпанія Константа». Згідно з автоматизованим розподілом судових справ, справу було передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_11 (доповідач), суддів ОСОБА_5 та ОСОБА_10 .

У жовтні 2023 року суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_9, реалізуючи попередньо сформований спільний злочинний умисел організованої групи на вчинення кримінальних правопорушень - одержання неправомірної вигоди, посилаючись на суддів цього ж суду ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_10, які безпосередньо розглядали судову справу №757/27289/23-к, під час спілкування з особою, яка представляє інтереси апелянтів у цій справі, повідомив про можливість за надання неправомірної вигоди у розмірі 35 000 доларів США, тобто по 10 000 доларів США для кожного судді зі складу колегії суддів, та 5000 доларів США особисто для нього ухвалити рішення про скасування ухвали про накладення арешту на майно.

Далі, 13 листопада 2023 року о 10год 41хв ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_11 про можливість одержання ним та іншими членами організованої групи неправомірної вигоди у розмірі 25 000 доларів США за ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанії Константа» у справі № 757/27289/23-к та скасування накладеного арешту на майно, на що ОСОБА_11 погодився.

16 листопада 2023 року о 08год 59хв ОСОБА_11, виконуючи свою роль в організованій групі, переслідуючи намір одержати неправомірну вигоду, попередньо обговорену з ОСОБА_9, з метою конспірації, завуальовано проінформував іншого члена організованої групи - суддю Київського апеляційного суду ОСОБА_10 про необхідність ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа» у справі №757/27289/23-к за неправомірну вигоду, на що ОСОБА_10 погодився.

Окрім цього, 23 листопада 2023 року в період з 17год 03хв до 17год 10хв ОСОБА_11, виконуючи свою роль в організованій групі, переслідуючи намір реалізувати спільний злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди завуальовано проінформував іншого члена організованої групи - суддю Київського апеляційного суду ОСОБА_5 про необхідність ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа» у справі №757/27289/23-к за неправомірну вигоду у загальному розмірі 25 000 доларів США, на що ОСОБА_5 погодився.

27 листопада 2023 року в період з 09год 23хв до 09год 25хв, перед проведенням судового засідання з розгляду апеляційної скарги у справі №757/27289/23-к у приміщенні службового кабінету НОМЕР_5, яким користується ОСОБА_11, в адміністративній будівлі Київського апеляційного суду за адресою: м.Київ, вул. Солом`янська, 2А, суддя ОСОБА_9 повторно підтвердив ОСОБА_11, що одержання неправомірної вигоди залежить від ухвалення ним та іншими суддями колегії - ОСОБА_5 та ОСОБА_10, рішення про задоволення апеляційної скарги у справі №757/27289/23-к та скасування арешту.

Того ж дня колегія суддів Київського апеляційного суду у складі ОСОБА_11, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 у період з 15год 48хв по 17год 06хв постановила ухвалу про задоволення апеляційної скарги, поданої у справі №757/27289/23-к представником ПрАТ «Авіакомпанія Константа», скасувавши накладений судом першої інстанції арешт на майно.

28 листопада 2023 року о 08год 20хв ОСОБА_9, перебуваючи в салоні автомобіля LEXUS NX250, реєстраційний номер НОМЕР_1, що був припаркований неподалік АЗС «KLO» по вул. Преображенська в м.Києві, одержав від особи, яка діяла в інтересах апелянтів у судовій справі №757/27289/23-к, для себе та колегії суддів у справі неправомірну вигоду у розмірі 35 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 28 листопада 2023 року складало 1 267 606 грн, за ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги у згаданій справі.

Цього ж дня, о 08год 33хв, ОСОБА_9, перебуваючи у своєму службовому кабінеті НОМЕР_4 в адміністративній будівлі Київського апеляційного суду, у період з 08год 37хв по 08год 39хв розділив одержану неправомірну вигоду: 10 000 доларів США забрав собі як свою частку неправомірної вигоди, а 25 000 доларів США, відповідно до попередніх домовленостей із ОСОБА_11 та іншими членами організованої групи, помістив до картонної коробки з-під алкогольного напою «віскі». Після цього ОСОБА_9 о 10год 59хв поклав картонну коробку з неправомірною вигодою до паперового пакету темного кольору, вийшов зі свого службового кабінету та заніс її до службового кабінету НОМЕР_5, яким користується суддя ОСОБА_11, де передав йому, а останній одержав неправомірну вигоду у розмірі 25 000 доларів США для подальшого її розподілу між ним та іншими учасниками організованої групи.

О 20год 16хв одержану частину неправомірної вигоди у сумі 25 000 доларів США ОСОБА_11 заніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

У період з 20год 34хв 28 листопада 2023 року по 09год 27хв 29 листопада 2023 року, перебуваючи за адресою місця свого проживання, ОСОБА_11 розподілив частину неправомірної вигоди у розмірі 25 000 доларів США: 8 400 доларів США залишив собі, а решту неправомірної вигоди у сумі 16 600 доларів США виокремив для передачі іншим учасникам організованої групи - ОСОБА_5 та ОСОБА_10 у рівних частинах, тобто по 8 300 доларів США кожному.

Водночас, з метою приховування слідів імовірного кримінального правопорушення та ускладнення відстеження руху неправомірної вигоди, ОСОБА_11 замінив одержані від ОСОБА_9 гроші, які призначалися для розподілу між іншими учасниками організованої групи, у розмірі 16 600 доларів США на аналогічну суму доларів США, які перебували у нього за місцем проживання.

29 листопада 2023 року об 11год 35хв ОСОБА_11, відповідно до попередніх домовленостей між членами організованої групи, перебуваючи у своєму службовому кабінеті НОМЕР_5, у приміщенні Київського апеляційного суду передав, а ОСОБА_5 одержав передбачену для нього частину неправомірної вигоди в розмірі 8300 доларів США.

Цього ж дня об 11год 51хв ОСОБА_11, відповідно до попередніх домовленостей між членами організованої групи, перебуваючи у своєму службовому кабінеті НОМЕР_5, у приміщенні Київського апеляційного суду, завершуючи розподіл та передачу одержаної неправомірної вигоди між всіма учасниками організованої групи, передав, а ОСОБА_10 одержав частину неправомірної вигоди у розмірі 8300 доларів США.

З огляду на викладене сторона обвинувачення вважає, що в діях ОСОБА_5 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.4 ст.368 КК.

30 листопада 2023 року заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури склав повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК, яке цього ж дня було вручене згідно з вимогами статей 278, 481 КПК.

Повідомлення про підозру містить, зокрема, такі відомості: зміст підозри, правову кваліфікацію та стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа. Зі змісту повідомлення про підозру слідує, що в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення кримінального правопорушення.

На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 сторона обвинувачення серед іншого надала:

- протокол огляду від 30 листопада 2023 року, у якому зафіксовані дані щодо огляду судової справи №757/27289/23-к та встановлено перебіг її розгляду (т.2 а.п.50-66);

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (далі - НСРД) - аудіо-, відеоконтролю особи від 30 листопада 2023 року щодо ОСОБА_9, у якому зафіксовано як ОСОБА_9, прийшовши у свій службовий кабінет переклав частину коштів в подарункове пакування для алкогольного напою, попередньо виклавши частину грошей собі, далі помістив коробку в подарункове пакування у свою сумку, вийшовши з нею з кабінету (т.2 а.п.213-225);

- протокол за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтролю особи від 30 листопада 2023 року щодо ОСОБА_11, у якому зафіксовані розмови ОСОБА_11 із ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_5, зі змісту яких встановлено наступне:

13 листопада 2023 року ОСОБА_11 та ОСОБА_9 погоджують одержання колегією суддів, яка здійснює розгляд справи №757/27289/23-к, неправомірної вигоди від особи, яка діяла в інтересах апелянтів у судовій справі (ПрАТ «Авіакомпанія Константа») в розмірі 25 тисяч доларів США. (т.2 а.п.227-230);

15 листопада 2023 року ОСОБА_11 та ОСОБА_9 обговорюють справу №757/27289/23-к, її відкладення на два тижні (т.2 а.п.231-234);

16 листопада 2023 року ОСОБА_11 розповідає ОСОБА_10, що до нього підходили у справі ПрАТ «Авіакомпанія Константа» та просять скасувати арешт (т.2 а.п.234-235);

23 листопада 2023 року ОСОБА_11 обговорює з ОСОБА_5 справу №757/27289/23-к та повідомляє, що до нього підходив ОСОБА_9, який повідомив про суму за скасування арешту в розмірі 25 000 доларів США. У свою чергу ОСОБА_5 повідомив, що йому пропонували за це питання 15 000 доларів США (т.2 а.п.238-240);

27 листопада 2023 року ОСОБА_11 отримав від ОСОБА_9 підтвердження, що нічого не змінилось по домовленості про скасування арешту з 2-ох літаків (т.2 а.п.244);

28 листопада 2023 року ОСОБА_9 приносить ОСОБА_11 паперовий пакет, в якому коробка з-під алкогольного напою (віскі) з неправомірною вигодою всередині в розмірі 25 000 доларів США, після чого ввечері після 20 години ОСОБА_11 виходить з кабінету з предметом неправомірної вигоди (т.2 а.п.246);

29 листопада 2023 року ОСОБА_11 по черзі у своєму кабінеті передає ОСОБА_5 та ОСОБА_10 їхні частки неправомірної вигоди у конверті з рекламою інтернету та в упакуванні від кави (т.2 а.п.251, 252);

- протокол за результатами проведення НСРД - контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 29 листопада 2023 року відносно ОСОБА_9 (т.2 а.п.254-259);

- протокол за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтролю особи від 29 листопада 2023 року щодо ОСОБА_9, у якому зафіксовано спілкування 27 листопада 2023 року з ОСОБА_8, під час якої ОСОБА_9 запевняє, що апеляційна скарга ПрАТ «Авіакомпанія Константа» буде задоволена в повному обсязі відповідно до попередньої домовленості - передачі неправомірної вигоди в розмірі 35 000 доларів США - 5 000 доларів США частка ОСОБА_9, інші 30 000 доларів США - колегії суддів, а 28 листопада 2023 року - ОСОБА_8 передає ОСОБА_9 обумовлену суму неправомірної вигоди (т.2 а.п.260-263);

- протокол обшуку автомобіля SSANG YONG KORANDO, реєстраційний номер НОМЕР_2, від 29 листопада 2023 року, під час якого виявлено та вилучено гроші в сумі 8 300 доларів США у пачці з-під кави, які ймовірно є обміняною частиною неправомірної вигоди, одержаної ОСОБА_10 від ОСОБА_11 (т.2 а.п.181-185);

- протокол обшуку від 29 листопада 2023 року автомобіля BMW, реєстраційний номер НОМЕР_3, під час якого виявлено та вилучено гроші в сумі 8 300 доларів США у рекламному проспекті «Твій оператор зв`язку КАНКОМ волокно-оптична мережа» (т.2 а.п.186-192);

- протокол обшуку від 29 листопада 2023 року за місцем проживання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено гроші в сумі 24 800 доларів США (т.2 а.п.193-201);

- протокол обшуку від 29 листопада 2023 року за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2, під час якого виявлено та вилучено кошти в сумі 10 000 доларів США (т.2 а.п.202-212).

Колегія суддів вважає, що надані слідчому судді стороною обвинувачення докази на підтвердження наявності обґрунтованої підозри є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку щодо ймовірної можливості вчинення ОСОБА_5 вищевказаного кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити вищевказане кримінальне правопорушення за викладеними у повідомленні про підозру обставинами, тобто про те, що підозра на даному етапі є обґрунтованою.

Отже доводи сторони захисту про відсутність у матеріалах провадження достатніх доказів стосовно причетності ОСОБА_5 до можливого вчинення вказаного кримінального правопорушення зводяться до переоцінки доказів, є безпідставними та спростовуються вищезазначеними матеріалами.

За таких умов, всупереч доводам апеляційної скарги, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши надані стороною обвинувачення матеріали, в тому числі розсекречені матеріали проведених НСРД, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій особи, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри,- з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до правомірного висновку, що причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, яку сторона захисту оспорює, є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше досудове розслідування та/або висунення обвинувачення.

Крім того, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.4 ст.368 КК перевірялась (з дослідженням відповідних доказів) слідчим суддею при застосуванні відносно нього запобіжного заходу та Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду при його оскарженні (ухвали від 08 та 18 грудня 2023 року у справі № 991/10588/23). Нових доказів на спростування висновків, викладених у зазначених рішеннях, у цьому провадженні суду не надано.

В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи сторони захисту, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6§1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені. При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Порушень інших норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними захисником підозрюваного в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, а відтак вимоги апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.376, 395, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 березня 2024 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______________ _____________ ______________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3